Поняття й сутність спрямованості особистості, основні складові спрямованості, їхня характеристика
Міжособистісні відносини
Структура міжособистісних відносин
Соціальні роль і статус
Поняття социометрического статусу
Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя
Рейнвальд Р.С. Психология личности. Монография. Изд. УДН, 1987
Навигация
Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя
Особливості спрямованості особистості та її статусу в системі міжособистісних відносин
76779
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2 Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя
Соціометричне опитування(табл.1) У даній роботі ми використали соціометричне опитування для виявлення неформальних лідерів серед курсантів. Метою опитування було виявлення неформальних лідерів по службі, так як формальні лідери є таковими лише під час несення служби. Командири не завжди є лідерами у навчанні, спорті або інших сферах курсантського життя. Для виявлення курсантів, що користуються найбільшим авторитетом у питаннях служби, були поставленні наступні запитання:
1.Кому б ви довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?
2.Кому б ви не довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу? Поставленні питання були направленні на виявлення особистостей з високими організаторськими, комунікативними вміннями та людей які можуть брати на себе відповідальність. Опитування проводилосьу групі 3-го курсу,загальною кількістю 22 людини. Кожен з опитуваних мав написати на аркуші паперу 3 прізвища одногрупників до кожного запитання.
Отримавши результати,ми мали можливість розділити групу на 4 підгрупи: особи,які користуються авторитетом і є неформальними лідерами у колективі були віднесені до першої групи «Лідери». Особи,які мали трохи менші ,але високі показники соціометричного статусу,були віднесені до другої групи «Наближені». Більшість групи попала у третю підгрупу «Нейтральні»,тому що мала середні показники соціометричного статусу. І нарешті особи з найнижчим статусом були віднесені до четвертої групи «Аутсайдери».
Методика направленості особистості Басса
Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на «Я» не мають жоден,направленість на «О» має один досліджуваний(33%),направленість на «Д» мають два досліджуваних(66%).
У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на «Я» мають 2,5 (83,35%),направленість на «о»-жоден, направленість на «Д»-0,5 (16,65%).
Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на «Я» мають чотири людини (33,3%),направленість на «О» мають 4,5 (37,5%), направленість на «Д» мають 3,5(29,17%).
В групі аутсайдерів маємо двох направлених на «Я»(50%),жодного направленого на «О»,і двох направлених на «Д»(50%).
За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:
-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на «Я»,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.
-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.
-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію «Я» достовірну різницю. Отже ,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на «Я» впливає більшим чином негативно.
-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на «Я» бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.
-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат ,критерій знов попадає у зону не значимості.
-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості «Я» попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на «Я» не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.
По критерію направленості особистості на «О» маємо наступні результати:
-у лідерів і наближених результат попадає у зону не значимості. Це значить,що направленість особистості на «О» не грає суттєвого впливу на статусне положення.
-у лідерів та нейтральних різниця по критерію Фішера попадає у зону невизначеності.Робимо висновок,що направленість на «О» суттєво не впливає на статусне положення.
- у порівнянні лідерів та аутсайдерів результат знов попадає у зону не значимості.
-результат порівняння наближених та нейтральних попадає у зону значимості. Це свідчить про те,що направленість на «О» має вплив на статусне положення у групі, алє не є критерієм лідерства.
- порівнявши наближених та аутсайдерів,бачимо,що направленість на «О» суттєвого впливу не має.
- нейтральні у зрівнянні з аутсайдерами мають більшу направленість на «О».Таким чином направленість на «О» впливає на статус індивіда в групі позитивно,але не притаманна лідерам.
Роздивимось направленість на «Д».
-порівнявши лідерів та наближених,бачимо,що результат попадає у зону не значимості. Це означає,що по критерію «Д» статусне положення індивіда не визначається.
- ті самі результати ми отримуємо, зрівнявши між собою лідерів та нейтральних.
- та сама тенденція чітко визначається у порівнянні лідерів та аутсайдерів.
- зрівнявши наближених та нейтральних,бачимо,що критерій попадає у зону невизначеності,тобто робимо висновок,що у деяких випадках направленість на «Д» може впливати на статусне положення в групі позитивно.
- результат порівняння наближених та аутсайдерів попадає у зону не значимості.
- також у зону не значимості попадає результат порівняння нейтральних та аутсайдерів. Робимо висновок,що у дуже рідких випадках направленість на «Д» має позитивний вплив на статусне положення у групі.
Висновок
Сьогодні питання про спрямованість особистості, її потребах, мотивах, інтересах недарма ставиться на перше місце. Замислюючись над особливостями свого внутрішнього миру, ми вільно або мимоволі прагнемо усвідомити свої потреби й бажання, свої здатності й характер. Удивляючись в іншу людину, намагаючись зрозуміти його, ми також як би запитуємо: «Чого ти хочеш?», «Що ти можеш?», «Що ти є?». Виділяють три основних види спрямованості особистості: особиста, колективістична й ділова.
Внутрішня установка людини в системі внутрігрупових відносин - це особисте, суб'єктивне сприйняття їм свого власного статусу, те, як він оцінює своє реальне положення, свій авторитет, ступінь впливу на інших членів групи. Дійсний статус і його сприйняття людиною може збігатися або розходитися . Позитивний социометрический статус характеризує лідерську позицію члена групи .Лідери - це люди або соціальні ролі, здатні робити більше чим інші вплив на колектив. Як правило вони займають центральне місце в комунікаційній структурі групи, і ініціативи, що проявляють ними, більше ефективні, чим ініціативи інших членів групи, тобто вони намічають план дій, направляють їх і керують членами своєї групи, які випливають по наміченому ними шляхи й виконують їхньої рекомендації. Негативний социометрический статус характеризує дезорганізуючі тенденції в поводженні члена групи.
Провівши дослідження у групі курсантів нашого курсу можемо зробити такі висновки: направленність особистості на «я» не впиливає позитивним чином на статус особистості у групі,бо вона притаманна здебільшого або наближеним до лідера або аутсайдерам.Позитивно впливає на статус спрямованість на «О»,хоча вона й притаманна здебільшого группам нейтральних,але ми не виявили жодного аутсайдера з такою спрямованністю.Також більшості наших лідерів притаманна спрямованність на «Д»,це свідчить про те,шо люди з найвщим соціометричним статусом мають бути спрямованими на справу, зацікавлені у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтовані на ділове співробітництво, здатні відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення загальної мети.
Список використанної літератури
1. Андрєєва, Г.М. Соціальна психологія. Підручник для вищих навчальних закладів / Г.М. Андрєєва. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 378 с.
2. Андриенко, Е.В. Соціальна психологія: навчальний посібник для студентів пед.вузів / Е.В. Андриенко. - М.: Освіта, 2000. - 339 с.
3. Асмолов, А.Г. Психологія особистості: Підручник / А.Г. Асмолов. - М.: Із МГУ, 1990. - 367 с.
4. Божович, Л.И. Проблеми формування особистості / Л.И. Божович. - М.: Освіта, 1995. -352с.
5. Більша енциклопедія психологічних тестів. - М.: З Эксмо, 2005. - 416 с.
6. Иванчик Т. Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности// Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. – с. 46 – 48.
7.Ковальов, А.Г. Колектив і соціально-психологічні проблеми керівництва / А.Г. Ковальов. - М.: Економіка, 1978. - 360 с.
8.Робер М. А. Психологія індивіда й групи - М.: Прогрес, 1988 -374з
Похожие работы
... є, що висока ефективність діяльності трудового колективу залежить не тільки від професійної майстерності його членів, але і тих нюансів, що складаються в системі міжособистісних відносин "по вертикалі" і "по горизонталі" [15]. Сучасний керівник первинного колективу повинний уміти розбиратися в, що формується на основі спільної діяльності системі міжособистісних відносин і усвідомлено, з належним ...
... педагогам при вступі дитини до школи цікавитися тим, у які ігри і з ким вона любить гратися. Розділ II. Експериментальна перевірка впливу ігрової діяльності на процес розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку. 2.1 Вимірювання первинного рівня сформованості міжособистісних стосунків в експериментальній і контрольній групі. У дослідженні брали участь дві групи ...
... механізми самореалізації, саморозвитку, самозахисту, самовиховання, необхідні для становлення самобутньої особистості й діалогічної та безпечної взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією. Розділ 2. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків і юнаків Суттєвою особливістю діагностики є орієнтація на норму. Норма – кількісна межа, в якій знаходиться найбі ...
... та їх аналізу ми можемо стверджувати, що наша гіпотеза підтвердилася та сформувати слідуючи висновки: 1. проведені дослідження дозволяють виявити психологічні причини дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках. 2. формуванню та розвитку міжособистісних стосунків молодших підлітків сприяє сукупність факторів середовища, серед яких стиль та система сімейного виховання, умови мі ...
0 комментариев