2.1 Суспільно- географічний комплекс міста Москва

Прагнення різних сфер господарювання використовувати місто як інтегральну містобудівну інфраструктуру, яка має комплекс умов для розвитку багатьох виробництв, приводить до рішення не завжди враховуючих інтереси міста, як середовища для життя людини. Це створює основу для зіткнення інтересів міста і сфер, територій, відомств. У місті з’являються погано сумісні виробництва та сфери діяльності, що ускладнює його суспільно-географічний комплекс.

Особливості міста як середовища та багатокомпонентного складу різних видів діяльності при обмеженості ресурсів приводить до необхідності визначити пропорції містобудівельної основи.

Соціальна структура орієнтована на задоволення потреб міського населення в різних видах обслуговування – у освіті, лікуванні, відпочинку, купівлі товарів, пошиву одягу, ремонту побутової техніки та інше.

Набір видів послуг, які надаються населенню міста Москва надзвичайно широкий. Організації, зайняті щоденним обслуговуванням, максимально наближені до спальних мікрорайонів, вбудовані в них. Організації, які надають послуги періодично, знаходяться на території місця, які часто відвідуються населенням.

Культурна інфраструктура – театри, виставкові зали, музеї, крупні універмаги, знаходяться, в основному, у центрі міста.

Жилий фонд, який задовольняє одну з найважливіших потреб населення людей у житлі, формується у відповідності з динамікою та структурою населення, які, у свою чергу, залежать від способу життя людей.

Транспорт зв’язує всі частини міста між собою і кожну з них – з центром міста, забезпечує взаємодію всіх міських підсистем. Необхідність у транспорті виникла при досягненні міста достатньо великих розмірів. Зростання транспортних потоків вимагає створення системи міцних магістралей, які мають на меті високу пропускну спроможність.

Інженерне забезпечення міста включає системи водо, -енергопостачання, очистки стічних вод, сміттєзбору, утилізації відходів та багато іншого. Місто володіє складними інженерними мережами та будівлями, які забезпечують виробничі та побутові процеси життєдіяльності людей. Всі підсистеми міста взаємопов’язані і розвиваються у відповідності один з одним.

В той же час, місто як система відрізняється еластичністю. Відповідність його підсистем не носить жорсткого характеру. У результаті природнього та механічного руху населення обновляється.

Працездатне населення працює не тільки на території міста, але і за його межами. Економічна база міста залучає на роботу замістян, які можуть складати 15-20% загальнозайнятого населення міста Москва.

Частина ланок транспортної та інженерної мережі міста електрозабезпечення та газозабезпечення охоплюють і заміську територію.

2.2 Демографічна ситуація

Москва знаходиться у центрі Східно-Європейської рівнини, у міжріччі Оки та Волги, приблизно на відстані 600 км від межи України, у зоні широколисто-хвойних лісів. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову. Виражені невисокі пагорби, що піднімаються над терасами р. Москви і її притоки р. Яузи. Ріка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька завертів. Долина ріки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250 м над рівнем моря, його площа в межах московської кільцевої автодороги -1045 кв. км. Найдавніша частина Москви, включаючи Кремль, розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні та адміністративні райони розміщуються на північ та схід від Кремля. Місто має радиально-кільцеве планування, і оточене лісопарковим поясом, що займає приблизно 1800 кв. км.

Москва найбільше по чисельності населення місто Росії та Європи. (населення на 1 липня 2009 року складає 10,527 млн. чоловік).

Москва відноситься до глобальних міст, впливаючи на світ. Цьому сприяє високий економічний потенціал міста, його населення.

Москва нині перебуває у фазі демографічного переходу. Спостерігається депопуляція. Однак, окрім загальних причин, які пояснюються концепцією демографічного переходу, на динаміку чисельності населення міста впливають і інші причини: демографічні хвилі, економічна криза.

В динаміці чисельності населення Москви, міграція відігравала другорядну роль. Экономічна криза та розпад СРСР викликали зміну міграційних тенденцій. Різко знизилася міграція до міста.

Вікова структура відбиває усі події демографічної історії сьогодення поколінь. Співвідношення дітей до населення працездатного та похилого віку була із темпами природного приросту та стадією демографічного переходу.

У сільській місцевості на ранніх стадіях вікова структура зміщена у бік молодих вікових груп через підвищення, по порівнянню з містами, народжуваності.

У регіонах, завершальний демографічний перехід-спостерігається старіння сільського населення через масову міграцію у міста.

Різниця у віковій структурі населення впливає на демографічне навантаження – співвідношення працездатного і непрацездатного населення. Наявність навантаження за рахунок дітей або з допомогою осіб похилого віку визначає майбутню демографічну ситуації у місті.

На рисунку 1 можемо побачити демографічну ситуацію у Москві, станом на 1 липня 2009 року.


Рисунок 1. Кількість населення у Москві, станом на 1 липня 2009 року

З даного рисунка видно, що кількість населення стрімко зростає, у певній мірі, за рахунок міграції і складає на 1 липня 2009 року 10,527 млн. чоловік.

Національний склад населення Москви, згідно перепису населення 2002 року, розподілений таким чином, (Таблиця 1).

Таблиця 1

Національний склад населення Москви

Самоідентифікація Чисельність(чол.) Співвідношення у відсотках
Росіяни 8 млн. 908 тис. 84,8%
Українці 252 тис. 2,4%
Татари 168 тис. 1,6%
Армяни 126 тис. 1,2%
Азербайджанці 94 тис. 0,9%
Євреї 84 тис. 0,8%
Білоруси 63 тис. 0,6%
Грузини 52 тис. 0,5%
Особи,які не вказали національність 420 тис. 4%

Ці дані враховують тільки постійних мешканців. За даними управління Федеральної міграційної служби по Москві, офіційним обліком зареєстровано ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів та інших).

Постійне зростання населення Москви пояснюється, в основному, притоком населення з інших регіонів.

Демографічний розвиток міста Москва можемо побачити в Таблиці 2.

Таблиця 2

Демографічний розвиток міста Москва, 1400-2002 рр.

Москва: демографічний розвиток від 1400 до 1856 рр.
1400 1638 1710 1725 1738 1775 1785 1811 1813 1825 1840 1856
40 000 200 000 160 000 145 000 138 400 161 000 188 700 270 200 215 000 241 500 349 100 368 800
Москва: демографічний розвиток від 1868 до 2002 рр.
1868 1871 1888 1897 1912 1920 1926 1939 1959 1979 1989 2002
416 400 601 969 753 459 1 038600 1 617 157 1 027 300 2 101 200 4 609 200 6 133 100 8 142 200 8 972 300 10 383 000

За останні 13 років у Москві відмічається зростання народжуваності. Якщо у 1996 році у столиці било зафіксовано близько 64 тис. новонароджених, то у 2009 році ця цифра склала близько 100 тис. (Рисунок 2.) Ця тенденція зберігається і надалі.

У Москві за останні роки збільшилось число породіль вікової групи 35-45 років. У 2009 році це число склало 10 тис. чоловік, причому частина з цих жінок – не перші пологи. За останні роки у Москві знизилось число дітей, які народжуються з синдромом Дауна. Якщо у 2002 році таких дітей у Москві народжувалось 136, то в минулому, 2008 році - 91.


Рисунок 2. Народжуваність у Москві 1996-2009 роки

З даного рисунка ми можемо побачити, що значно виросла народжуваність протягом останніх 13 років.

Також знизилось число дівчаток, які народжують у віці від 14 до 17 років. Якщо у 1997 році таких у Москві було зареєстровано тисяча, то в минулому - біля 500 чоловік. Для подальшого зниження числа породіль у цій віковій групі, необхідно посилити роботу у школах, відмічають лікарі акушери-гінекологи.

Крім цього, в останні 5 років у Москві вдалося знизити смертність немовлят з 14 до 8 випадків на 1000 дітей (Рисунок 3).

 

Рисунок 3. Смертність немовлят у 1996-2009 роки

Як видно з рисунка, смертність знизилася з 14 до 8 немовлят. Знизити смертність немовлят вдалося за рахунок посилення засобів по зниженню післяпологової смертності, зокрема, збільшення числа реанімаційних місць і комплексу інших заходів.

За інформацією голови департаменту охорони здоров’я, сьогодні очікувана середня тривалість життя чоловіків у Москві складає 69 років, жінок – 76 (Рисунок 4). По Росії - 60 років та 73 роки відповідно


Рисунок 4. Розподіл населення по статі та віку, станом на 2009 рік, у відсотках

За останні 13 років, середня тривалість життя у Москві збільшилась на 9 років, тоді як в середньому по Росії за аналогічний період - всього на півтора роки.


Информация о работе «Суспільно-географічний комплекс великого міста»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 65095
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
40309
0
2

... ін одним з перших став попереджати про можливу екологічну кризу. Він довів, що історичний розвиток людства пов’язаний із регіональними відмінностями територій і, навпаки, по мірі ускладнення соціально-економічної структури суспільства географічний фактор його розвитку збільшує свій вплив (наприклад, зростає залежність економіки від природних ресурсів через збільшення обсягів їх використання). Дію ...

Скачать
46875
0
1

... різний темп дифузії у різних напрямках. 3.3. Стратегія сталого розвитку На сучасному етапі у зв’язку із гуманізацією, соціологізацією, екологізацією науки РПС та регіональної економіки популярними є концепції меж розвитку та сталого розвитку. Їх модифікацією є вчення про альтернативну цивілізацію. В сучасному світі існує два типи проблем – проблеми відносин людини з природою і проблеми ві ...

Скачать
36074
0
0

... зору держава, щоб бути стійкою, повинна бути самодостатньою. Саме Челлен ввів в науковий обіг поняття "геополітика", яку він визначав як доктрину, що розглядає державу як географічне, або просторове явище. Геополітику він відрізняв від політичної географії, яка, в його уявленні, є наукою про місце проживання людських співтовариств в їх зв’язку з рештою елементів Землі. 1.2 Політичний простір ...

Скачать
20134
1
0

... території; держави-сусіди, їх кількість та участь у військово-політичних блоках; наявність територіальних претензій; близькість осередків міжнародної напруженості та ін. 3. Транспортно-географічне положення Близькість чи віддаленість від міжнародних сухопутних, морських та інших шляхів; наявність морських портів; оцінка компактності території самої країни та ін. 4. Сусідське (власне ...

0 комментариев


Наверх