Дети выбирают, на каком виде транспорта они будут путешествовать;

1. Дети выбирают, на каком виде транспорта они будут путешествовать;

2. Бросать кубик и, согласно выпавшему количеству очков, передвигаться фишкой-транспортом по карте.

Правила игры

Участвуют три игрока и более. У каждого своя фишка (самолет, кораблик, машинка и т.д.) и кубик один на всех. Выигрывает тот, кто первым приходит на клетку 75, получив точное число очков. При превышении этого числа игрок отступает на столько клеток, сколько у него лишних очков. Игра начинается с цифры 1 - украинского народа. Галя и Иванко решили объехать весь мир и познакомиться с другими народами.

Необходимо следовать указаниям, которые даны на клетках.

На остановках и изображении народа тот, кто пришел первым, дожидается остальных.

Если выпадет 6 очков, игрок получает право повторного хода, но если это произойдет три раза подряд, придется начинать игру сначала.

Ход игры

Дети садятся вокруг стола, на котором располагается карта путешествия, фишки выстраиваются на старте. Ребенок бросает кубик и продвигается на выпавшее на кубике количество очков вперед.

Варианты игры

1. Игру проводит воспитатель, задает детям вопросы в зависимости от уровня знаний.

Количество играющих детей - от 3 до 6 (дети могут играть парами).

2. Можно проводить как игру-занятие на протяжении изучения народов, которые населяют Россию и ближнее зарубежье.

На этих играх-занятиях педагог постепенно знакомит детей с народами, названиями столиц республик или округов, на территории которых они проживают, рассказывает про национальный костюм, чем они занимаются, знакомит с устным народным творчеством.

Игровые занятия могут варьироваться в зависимости от поставленной педагогом цели игры. Можно использовать следующие задания:

1. Пояснить пословицу.

2. Рассказать сказку.

3. Отгадать загадку.

4. Спеть народную песенку.

5. Назвать столицу республики, в которой ты остановился.

Приложение 2

План проведения занятий: от 2 до 4 раз в месяц с сентября по май

Сентябрь

1. Вводное занятие. Краткий рассказ об истории России и Украины, об их столицах и крупных городах, флагах.

2. Русская изба и украинская хата: элементы быта. (приложение 3)

3. Отгадывание загадок о предметах быта.

Октябрь

1. Знакомство с историей русского народного костюма, с его элементами (приложение 4).

2. Праздник Покрова (14 октября)

3. Знакомство с историей украинского народного костюма и его элементами (приложение 4).

4. Праздник Введения (21 октября) - лето "вводится" в зиму.

Ноябрь

1. Наблюдение за приметами поздней осени (народные приметы, пословицы, поговорки, загадки)

2. Народные ремесла и промыслы (вышивка, роспись игрушек, лозоплетение).

3. "Сказка - ложь, да в ней намек". На примере знакомых сказок дети учатся понимать нравы, видеть добро и зло, отличать правду и вымысел. Беседа по содержанию знакомых сказок (элемент драматизации, инсценировка отрывков). Чтение сказки по желанию детей.

Декабрь

1. Рассказ о двухнедельных новогодних празднествах (приложение 5).

2. Разучивание колядок, игр к празднику (приложение 6).

3. Праздник святого Николая (19 декабря).

4. Знакомство с традициями Рождественских праздников.

Январь

1. Рождественский сочельник. В русских и украинских народных костюмах дети принимают участи в празднике: ходят с колядками по детскому саду, потом в музыкальном зале продолжается праздник с песнями, танцами, играми, угощениями.

2. Изучаем старинные детские игры.

Февраль

1. Ждем весну, готовимся к Масленице. Рассказ о Масленице, о том, как она празднуется на Руси и на Украине (приложение 7).

2. Праздник Сретения (15 февраля)

3. Прощай, Масленица. Праздник, посвященный проводам зимы и встрече весны (приложение 8).

Март

1. Ждем весну! Рассказ о старинных обычаях встречи весны, знакомство с народными приметами, разгадывание загадок о весне.

2. Русская и украинская музыка и танцы.

3. Народный театр.

Апрель

1. Праздник Благовещенья (7 апреля)

2. Вербное Воскресенье

3. Подготовка к Пасхе (Великдню), писанки. Русские и украинские орнаменты на писанках.

4. Празднование Пасхи: обряды, традиции, участие детей в празднике.

Май

1. Праздник святого Георгия-победоносца (Егория, Юрия).

2. Знакомство с традициями народных гуляний на Троицу (прощание с весной, встреча лета).

Приложение 3

Побут української хати з фото (сценарій до уроку)

Ведучий:

Зелене жито зелене, хорошії гості у мене. По давньому укранському звичаю ми вітаємо гостей хлібом та сіллю (на сцену виходить дитина з рушником та хлібом).

Разом з нашими гостями ми сьогодні завітаємо в село до бабусі. Де б ми не були та найріднишими місцям для нас завжди є рідний дім і дім нашої бабусі.

Хати на Україні, біленькі, чепурненькі, веселі.

Хата, моя біла хата, повна тепла й чистоти, стежка від тебе зве у далекій світ.

Діти, ви повинні знати, що у людський оселі першорядну роль відіграють не богатство, а помірність, гармония речей і предметів, чистота, охайність милують око. В народі кажуть: “ Хата хоч й бідненька, але чиста і чепурненька, а тому гарна й весела”.

Біля хати завжди росте багато квітів. Які квіти садить бабуся? Чорнобривці, айстри. Серед квітів особливе місце займають мальви. Вони високі і струмкі, мов гарні дівчата.

Дитина:

Под вікном моєї хати Стали мальви розцвітати.

Їх садила - поливала Моя ненька дорога.

Дитина:

Вийшли зрання на гуляння Українські діти, їх стрічали і вітали Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті, Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, їсть солодке на сніданок.

Ведучий:

Подвір”я огорожене тином. Ще його називають плотом. Вербові гілки можуть пустити коріння і тоді плести зеленні плоти. З-за плоту виглядають соняхи.

Дитина:

На осоні соняшник вироста, Головку до сонечка поверта, Дивиться він сонечку прямо в очі.

Вирости на сонечко схожим хоче.

Дитина:

А до мене сонечко в гості йшло На плоті сохнуть глечики

Ведучий:

Кругом хати росте сад. Про який садок писав Т.Г. Шевченко?: “Садок вишневий коло хати”.

Дитина:

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть.

Сем'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих.

Ведучий:

Звичайна хата має три клітки: середня - сіни з комином над ними; по бокам сіней - або дві світлиці, або світлиця і комора. Такий поділ простору має національний характер.

„Хата гончара из села Большая Павловка на Полтавщине”

Хата світла як усередині так і знадвору: білою глиною побілена світлиця, а комора часом побілена, часом ні. Звичайна оселя має три невеликі віконця: два у південній стіні, одне у східній або західній. Іноді може бути більше. У північній стіні, як правило, вікон не робилося, щоб взимку, коли віють північні вітри, не було холодно. Двері розміщувалися навпроти входу із сіней до житлового приміщення.

Якщо зайти в середину хати, то можна побачити, що вона і всередені не менше цікаво прибрана. Беремось за плямку. І відкриваємо те, що головною прикрасою в хаті є рушник. Ними прикрашають образи, партрети, вікна. Особливо багато їх в центральній кімнаті, яка називается світлиця.

Висять рушники собою нагадуючи немов хочуть обгорнуть людину, обогріти.

“Цілує сонечко рушники у чистій материній хаті. ”

Діти виконують пісню про рушник

ПІСНЯ ПРО РУШНИК Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на, зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (Слова Андрія Малишка музика Платона Майбороди)

Ведучий:

Серед посуду є дуже дивні речі. Наприклад, барильце, куманець. А чому він так називается?

А тепер відгадайте загадку:

Ой ви діти квіти наши Наварю вам горщік каші Поїсте ви до смаку.

Корова без ніг без тіла Скирту соломи з”їла.

Завжди їсть, а ніколи не сита.

Ведучий:

Піч у хаті велика і просторна. В печі варять їжу, на печі сплять, піч лікує. Тим хто сплять на печі не потрібниі гірчичники та натірання. Піч вигріває людей, позбовляє простуди.

Дитина:

В землю кидалось, по повітрю ростріпалось В печі гортувалось.

Запахом своїм всіх приваблює.

Так у печі печуть хліб:

Рогаляну ставить у піч баняки, горщики

Дитина:

Сів пан на коня та й поїхав на вогонь.

Ведучий:

А хто з вас знає як варити вареники з картоплею? Зараз ми помиемо руки і будемо ліпить вареники. Діти, хто з вас помогає мамі ліпити вареники і вже знає як це робити? Ліпемо вареники.

Ведучий:

А тепер поводимо хоровод. Запрошуємо стати у хоровод усіх наших гостей.

Приложение 4

ЭКСКУРСИЯ В МУЗЕЙ НАРОДНОГО КОСТЮМА

Цели:

закрепить и обобщить знания детей о русском народном костюме, его составных частях, декоративных элементах, конструктивных особенностях;

учить рисовать русский и украинские народные женские костюмы;

развивать творческие способности детей при рисовании декоративных элементов и конструировании костюма;

воспитывать любовь и уважение к родной культуре и прошлому русского народа, желание поддерживать и развивать народные традиции.

Материалы: народные костюмы: рубахи, сарафаны, созданные руками воспитателей; ручная вышивка, кружево, лоскутные коврики, платки, (если в семьях детей хранятся подобные изделия, можно попросить родителей принести на время занятия), рисунки детей, бумага для акварели белая 35x24 см, 42x30 см., акварель, восковые мелки, гуашь, масляная пастель.

Ход занятия

Вопросы к детям:

1. Что такое музей? 2. Что мы можем там увидеть? 3. Какие бывают музеи?

Дети входят в "музей" национального костюма в детском саду, рассматривают экспонаты. Появляется кукла Настенька, у нее есть сундучок, подаренный бабушкой. Русская одежда хранилась долго и передавалась по наследству, особенно праздничная. Дети рассматривают одежду из бабушкиного сундучка, называют знакомые предметы, наряжают Настеньку. Отмечают, что основу русского народного костюма составляет рубаха, украшенная у горловины и на рукавах, понизу. Сверху надевается понева, собранная сверху на бечевку или тесьму, сверху поневы - фартук, расшитый тесьмой и кружевом. На голову - кичка с сорокой, наушниками и подзатыльником. Дети рассматривают, как украшен налобник - бисером, вышивкой.

Воспитатель: у куклы Насти есть подружка - кукла Галя. Галя одета в украинский национальный костюм. Давайте рассмотрим его повнимательней. Кукла одета в сорочку-вышиванку с украинским орнаментом, сверху на сорочку - плахта (нижняя одежда), спереди повязан фартух, который делали обычно из дорогих тканей (например, парчи), на голове повязан платок с орнаментом.

Вопросы к детям:

1. Что составляет основу русского женского костюма? А украинского? 2. Как украшалась рубаха? 3. Что такое понева? Что такое плахта? 4. Какие головные уборы носили русские красавицы? 5. Что такое кичка с сорокой? 6. Что можно узнать о человеке по костюму и головному убору?

Рисование

Воспитатель предлагает детям нарисовать подружек для Настеньки и Гали в народных костюмах.

Вопросы: