11. Загальна характеристика світової політичної думки.
| Основні етапи | Особливості і характерні риси | Основні представники |
| Політичні вчення Стародавнього Сходу (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія, Асирія, Іран) | Політична думка не виділялася в самостійну галузь знання, відображалася в міфологічній формі, панувало розуміння божественного походження влади | Хаммурапі, Заратустра, Лао-Дзи, Шан-Ян, Мо-Цзи, Конфуцій, Будда |
| Політичні вчення Древньої Греції та Древнього Риму | · Поступове звільнення політичних поглядів від міфологічної форми, відокремлення їх як відносно самостійної частини філософії. · Аналіз устрою держави, класифікація форм державної влади, визначення ідеальної форми правління. | Гомер, Піфагор, Геракліт, Демокріт, Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель, Сенека, Цицерон |
| Політичні вчення Середньовіччя | · Розвиток соціально-політичної думки в основному зусиллями політичних діячів. · Обгрунтування теологічної теорії політичної влади. · Роль релігії і держави в політиці. | Августин (Блаженний), Тома Аквінський, Марсилій Падуанський, В. Оккам, А. Данте |
| Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва | · Розвиток гуманістичних начал в політичній теорії, звільнення від теології. · Аналіз проблем прав і свобод людини, закону і держави, демократичного устрою суспільного життя. | Н.Макіавеллі, М.Лютер, Т.Мор, Т.Кампанелла, Дж.Локк, Т.Гоббс, Г.Гроцій, Т.Мюнцер, Б.Спіноза. |
| Політичні вчення Нового часу і ХІХ ст. | · Формування ліберальної політичної ідеології. · Обгрунтування необхідності політичної влади. · Характеристика правової держави і громадянського суспільства. · Формування концепції прав людини і громадянина. | Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, Б.Констан, І.Бентам, О.Конт, Т.Пейн, К.А.Гельвецій, П.Гольбах, О.Гамільтон, І.Кант, Г.Гегель |
| Політичні вчення ХХ ст. | · Розробка теорії демократії та теорії еліт. · Дослідження політичних партій та політичних систем. · Концепція політичної модернізації. · Теорія планування · Розробка концепції тоталітаризму | Г.Моска, Р.Міхельс, М.Вебер, Р.Арон, Х.Арендт, З.Бжезінський, Р.Даль, А.Бентам |
| Політична думка Київської Русі | Розвивалась під впливом політико-правової думки Візантії. Проявилась у двох концепціях "богоугодного володаря" і "князівського одновладдя" Домінувала ідея необхідності об'єднання руських земель і припинення міжусобної боротьби. | Володимир Мономах, Іларіон, К.Смолятич, літописець Нестор, Феодосій Печерський. |
| Політична думка перехідного періоду (XIV-перша половина XVI cm.) | · Розробка ідей природного права та т.зв. "піраміди влади". · Поступове визволення політичної науки від теології, відстоювання принципу невтручання церкви у державні справи. | Ю. Котермак-Дрогобич, Cm.Оріховський (Роксолян). |
| Політична думка періоду від Люблінської унії до козацько-гетьманської доби | Політична думка була в основному представлена полемічною, культурно-освітньою літературою. Паралельно співіснували два напрямки: 1)орієнтований на унію православної та католицької церков, 2) анти уніатські ідеї; акцент на необхідності реформ православної церкви. | M. Смотрицький, І.Вишенський, П.Скарга, X.Філалет. |
| Політична думка періоду козацько-гетьманської доби | Синтез традиціоналізму й новаторства покладений в основу відновлення української державності Конституція П Орлика підтвердила військово-демократичний устрій держави. Створення теорії освіченого абсолютизму. | П.Могила, С.Яворський, Ф.Прокопович, П.Орлик. |
| Політична думка періоду XIX cm. | Початок національного відродженню відобразився, насамперед, в програмних гаслах Кирило-Мефодіївського товариства. Розробка широкої політичної програми боротьби за визволення українського народу. Відмова від культурно - територіальної, культурно-соціальної слов'янської федерації і федерації з Росією. | M.Костомаров, М.Драгоманов, І.Франко, Ю.Бачинський, M.Міхновський |
| Політична думка періоду ХХст. | Підвищення рівня національної політичної свідомості,боротьба за національне відродження і державність. Входження до унітарної радянської держави, укладання військово-господарського союзу з Росією, перетворення союзу на договірну федерацію тощо. | M. Грушевський, М.Міхновський, В.Винниченко, С.Бандера Д.Донцов, Я.Стецько, ВЛипинський |
| | | |
... Нового часу Розпад феодального і формування буржуазного ладу, що супроводжувалися кризою абсолютизму та буржуазними революціями, створили нові потреби, сприяли виникненню буржуазної ідеології, яка намагалася звільнитись від теології, реально пояснити природу політичних явищ. Політична думка Нового часу найвищого злету сягнула творчості Т. Гоббса (1588-1679), Дж. Локка (1632-1764). Ш. Монтеск'є ...
... зації з їхніми особливими інтересами. Фракційність це й наслідок і умова демократії). Великий вплив на розвиток політичної думки мав позитивізм, який почав формуватися ще у 30-х роках ХІХ ст., але утвердився як домінуюча методологія наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. його основні принципи були сформульовані Огюстом Контом, Гербертом Спенсером, Емілем Дюркхеймом. Основні положення соціологічного ...
... (релігійна опозиція). Поняття «дисиденти» фактично поширилося на всіх учасників опозиції, тому й вживатимемо його як синонім означенням опозиціонер чи учасник руху опору [4]. За соціальним складом українська політична опозиція була не тільки когортою інтелігентів. На противагу збройному періоду національно-визвольної боротьби з переважно селянським складом загонів у дисидентський рух слідом за і ...
... "Статей про устрій Війська Запорозького", Зборівського договору 1649 р. Характерною ознакою суспільного життя козацтва був демократизм, що не могло не позначитися на формуванні тогочасної української політичної думки. Це знайшло своє яскраве підтвердження у "Пактах і конституціях прав і вольностей Війська Запорозького", які нині іменуються Конституцією П.Орлика (1710 р.). Тут уперше прозвучала ...
0 комментариев