Навигация
Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі
143386
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.3 Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі
Основним стратегічним напрямком розвитку екологічної освіти, що визначено Концепцією екологічної освіти України, є формування поколінь з новою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження і відновлення природи України та її біологічного різноманіття.
Це педагогічне надзавдання можна втілювати лише через освітню виховну систему на основі принципово нових, ніж це було досі, ідей, методів, підходів, які враховували б структуру екологічних знань, соціальні функції сучасної екології, традиції, звичаї, історичний досвід українського народу для того, щоб збагнути себе, своє місце в природі, зв'язки між природою і Всесвітом. Отже, формування екологічної свідомості в учнів — це, передусім, навчання екологічної культури, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов і способів творення свого довкілля.
У зв'язку із загостренням проблем взаємовідносин суспільства і природи перед сучасною педагогічною наукою і практикою виникли нові невідкладні завдання. Необхідно забезпечити підготовку молодого покоління, спроможного вивести людство зі стану глибокої екологічної кризи, в якій воно опинилося через незнання або ігнорування законів взаємовідносин суспільства і природи, споживацьке ставлення до неї.
Настав час виховувати молодь не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому, притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати довкілля всюди і завжди.
У розв'язанні цих завдань першорядну роль має відіграти екологічна освіта і екологічне виховання.
Дуже часто ці два поняття плутають. Дехто думає, що чим більше людина знає про природу, тим усвідомленіше вона захищає її. Але це зовсім не так. Екологічна освіта – це лише надбані людиною екологічні знання. Набагато важливішим є екологічне виховання, яке передбачає засвоєння людиною особливої екологічної моралі, етики взаємин природи і людини. При цьому екологічна мораль й екологічна етика своєю суттю є глибоко гуманістичними. Це "…найдійовіші фактори, що контролюють екологічну благополучність"[3;С.23].
Екологічна освіта - це "свідомий і планомірний розвиток знань про навколишнє середовище протягом усього життя". Основна її мета: формування уявлень про довкілля, специфіку його внутрішніх відносин, характеру антропогенного впливу, а також принципи гармонійного розвитку людини і природного середовища.
Під екологічним вихованням розуміють такий розвиток волі, почуття, рис характеру, які б проявилися в правильній (етичній) поведінці у ставленні до природного середовища. Воно повинно бути добровільним і безперервним упродовж усього життя людини. Метою екологічного виховання є формування аналогічної свідомості, яка охоплює поняття екологічної моралі - збалансованості між сприйнята» навколишнього середовища, його піднесенням і поведінкою людей у ньому.
Екологічне виховання не може орієнтуватися тільки на розум. Необхідно впливати також на емоції і почуття. У школі цьому сприяє навчання рідної мови, літератури, художнє і музичне виховання.
Екологія як проблема цікавить кожного з нас, бо в підсумку - це проблема виживання людства. "Осередком тут є природні ресурси як засіб розвитку продуктивних сил, як середовище, де живе людина, В рамках розв'язання цієї проблеми відбувається екологізація усіх сфер суспільного життя" [5;С.4].
Екологічну освіту й виховання слід здійснювати повсякденно в сім'ї, дошкільних установах, школі, в дорослому віці. Для успішного формування екологічної вихованості учнів велике значення має робота, що проводиться в молодших класах в цьому напрямі. Адже тут виховуються основні риси характеру особистості, і спілкування з природою відіграє першорядну роль. Важко сказати, що важливіше — практична діяльність, безпосереднє спілкування з природою чи широка словесна інформація про неї у поєднанні з іншими засобами впливу. На перших порах у роботі з молодшими школярами заслуговує на увагу саме повідомлення екологічних знань, бо шестиліток ще важко залучити до суспільно-корисної природоохоронної праці. Однак, формувати гуманістичні переконання в учнів цього віку можна і треба. Адже враження дитинства вкарбовуються в розум і серце людини назавжди. В.О. Сухомлинський писав: "Якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш... У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу — школу виховання добрих почуттів" [29;С.73].
Роль школи у вихованні екологічної культури учнів незаперечна. І не можна сказати, що відіграє тут більшу роль — екологічна освіта чи екологічне виховання. Лише розглядаючи ці процеси у взаємозв'язку, можна виховати екологічно грамотного громадянина нашого суспільства.
Предмети гуманітарно-естетичного циклу, володіючи значними можливостями для екологізації змісту навчання — могутній засіб виховання у школярів любові до природи, розуміння необхідності її охорони, їх вивчення сприяє художньому засвоєнню природничої та соціальної дійсності, розвиткові моральних і естетичних стосунків учнів, їхньому вмінню виражати своє особисте ставлення до природи творчими засобами. Відчуття краси природи допомагає по-новому сприймати мистецтво. Не випадково в програмах з музики пропонується використання музичних творів за природничою тематикою. А програма з образотворчого мистецтва для 1-4 класів орієнтується на формування естетичного ставлення до довкілля, насамперед, до живої і неживої природи.
У період педагогічної практики у Мстишинській ЗОШ І-ІІ ступенів Луцького району вивчали досвід Довгополюк Наталії Сергіївни. Відмічаємо, що вона використовує екологічний матеріал на уроках читання, математики.
Керування діяльністю молодших школярів при формуванні у них екологічної вихованості під час проведення уроків української мови вчителі можуть здійснювати за допомогою різних методичних засобів. Насамперед, за допомогою різних навчальних завдань, інструкцій, питань, вправ, бесід про красу. Учням пропонують виконати вправи, зміст яких має природознавчу спрямованість.
Екологічна освіта й екологічне виховання здійснюються не лише на уроках природознавства, а й на інших уроках. Великі можливості для реалізації поставлених завдань закладені в системі уроків читання.
Зокрема, розділи: "Краса землі, краса життя", "Зростайте справжніми людьми" сприяють розвиткові спостережливості, вихованню співчуття, співпереживання, викликають потребу надавати допомогу тим, хто її потребує. Велику роль відіграють також уроки позакласного читання. Наприклад, тема "У різні пори року приваблива земля" поглиблює знання учнів про пори року, збагачує їхнє уявлення про красу природи та виховує бережливе ставлення до неї.
Пройти емоційну школу — школу виховання добрих почуттів (В. Сухомлинський) допоможуть дітям твори А. Дрофаня "На велику воду", Н. Забіли "Журавлик", В. Сухомлинського "Не забувай про джерело" та ін.
Працюючи над поезією А. Косгецького "Не хочу", наголошуємо, що все живе має право на життя так само, як і людина ("І ні стеблинку, гілку чи травинку я не ображу: це - страшенний гріх!"), а охороняти природу треба заради неї самої ("Метелика ловити я не хочу; він - квітка неба, хай живе собі!").
Використовуючи фрагменти художніх творів, можна запропонувати школярам розв'язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомити їх із правилами екологічно грамотної поведінки в природі не моралізуванням, а надаючи їм право вибору варіанта поведінки, умотивувати її. З цією метою можна використати твори Є. Гуцала "Зайці", В. Носака "Несподівана зустріч", О. Копиленка "Весна в лісі", В. Кави "Він живий", А. Бортняка "Зламана гілка" та ін. За допомогою цих творів можна створити такі педагогічні ситуації, які матимуть значний виховний вплив, сприятимуть формуванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього сені знання є лише "інтелектуальним баластом".
І, нарешті, досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідуються з творів Остапа Вишні "Вдячні шпаки", О. Левченка "Якщо допоможемо", О. Довженка "Матусин город", В. Скуратівського "Лелечина криниця" та ін. І обов'язково слід залучати дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних проблем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.
На уроках української мови теж здійснюється екологічне виховання. Учні виконують вправи, які містять речення природничого змісту, відповідають на численні запитання за картинами, пишуть твори за власними спостереженнями, описують ту чи іншу пору року, тварин, рослини. Часто на уроках використовую екологічні диктанти, перекази, заповідники.
Екологічний світогляд учнів формується також і на уроках математики. Діти розв'язують задачі природничого змісту, грають в математичні ігри екологічного характеру.
Вивчаючи, наприклад, тему "Синоніми", вчитель може запропонувати такі вправи:
1. Знайди і підкресли синоніми в тексті:
Сплять метелики в травичці,
Ще куняє рибка в річці,
Ще дрімає навіть бджілка
Біля теплого причілка.
Б. Чалий
2. Знайти в тексті недоречно вжиті слова і замінити їх синонімами. Записати удосконалений текст.
Сірі журавлі прилетять до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже щебечуть у висоті. Відшукавши рідні місця, збираються невеликими табунами і починають танці. Піднявши таким чином "настрій", птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нові. (Щебечуть – курличуть, табунами – зграями, хатинок – гнізд).
Під час роботи на уроці з реченнями вчитель може давати учням приклади речень екологічного спрямування.
Наприклад:
Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка-земля.
Не ламай калину, бо вона в житті єдина.
Краще принеси ти їй води. Не рубай тополю, бо вона зустрінеться з бідою. Краще їй сестричу посади.
Вчитель може запропонувати завдання і до цих речень:
- Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони? (Не з дієсловами окремо)
- Випишіть головні слова.
- Які речення за метою висловлювання?
- Складіть і запишіть власні правила поводження у природі. (Не рви квітів, бо знищиш красу. Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд. Не вбивай навіть найменшої комашки).
Екологізувати зміст предмета українська мова можна введенням до збірника диктантів текстів з певною природничою інформацією.
Наприклад:
Зима (1 клас)
Всю ніч за вікном завивал вітер. Небо стало низьким і сірим. Білою м'якою ковдрою укрив землю сніг. На деревах стрибають голодні горобці.
Школярі з 2-го класу зробили годівниці Вони розвісили їх на шкільному подвір'ї. У годівницях завжди є зерно, насіння і горобина. Пташки прилітають і дзьобають їжу.
На уроках зв'язного мовлення вчителі включають творчі завдання. На таких уроках учні вчаться складати перші невеличкі твори — казочки, легенди, пишуть перекази, описи. Особливо діти полюбляють складати тексти про тварин і рослини. А тому вчитель має пропонувати учням теми, які близькі їм і цікаві. Наприклад;
"З ким розмовляє навесні вербичка на березі річки;
"Легенда про кульбабу;
"Що мені розповіла краплина роси?";
"Яку казкову історію розповіла білочка?".
Спочатку вчитель допомагає дітям. Пропонує їм зачин, головну частину, кінцівку тексту. Але пізніше, коли діти зрозуміють саму суть складання текстів, вони пробують їх складати самі.
Можна запропонувати два варіанти складання текстів:
Варіант 1.
"Обранець рідної землі" (Легенда про дубок).
Зачин. Був собі славний леґінь..., неабиякої сили, всі його любили, допомагав.
Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на „., б'ється не ден не два, падають..., направо, наліво, повернувся додому з першою... та підступний ворог... у самісіньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився на…
Кінцівка. Своїм життям землю врятував. А смертю своєю прикрасив її. Хто йде - всяк поклониться.
Варіант 2.
"Яким я бачу дубок у майбутньому". (Текст-роз-повідь).
Зачин. Ось і закінчився....; настав час...; стали думати, що б залишити на згадку....
Головна частина. Допомогла у цьому, виростила; тепер ми посадимо; і виросте...; мені уявляється...
Кінцівка. Бо життя вічне.
Учням можна запропонувати самим обрати тему і написати якусь казку чи легенду про рослину чи тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.
Щоб активізувати діяльність учнів на уроках рідної мови, доцільно до структури уроку включити невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів'їв, приказок про рослини, тварин, взагалі, про охорону природи.
Урізноманітнять уроки мови завдання у вигляді гри, яка може сприяти і вихованню екологічної культури у дітей молодшого шкільного віку.
Дидактична гра "Що було б, якби.."
…раптом перестали квітнути рослини?
... зникли лісові звірі і птахи?
…не стало води на землі?
Гра "Вісник весни",
Читаємо початок речення, діти вибирають закінчення на дошці).
Граки прилетіли - ... (перші проталини на полях принесли).
Жайворонки нас полями заспівали - ... (трава зазеленіла).
Над квітами перші метелики закружляли -... (ластівки прилетіли).
Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителеві різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення про життя, вони є цікавими, запобігають утомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання, сприяють вихованню екологічної культури. Можливості екологічного виховання невичерпні, і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту в канву уроків рідної мови.
Використання завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як учителя, так і учнів, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках.
Отже, використовувати екологічний потенціал кожного навчального предмета — обов'язок класовода. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об'єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш [11;С36-38].
Розділ ІІ. Шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів
Похожие работы
... із історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах. Перший напрям. Створюється повні ...
... культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами. Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ...
... виставок, створення куточків і музеїв охорони природи у школах. З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей екологічного виховання молодших школярів засобами народних звичаїв і традицій. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень сформованості екологічної культури та екологічної вихованості учнів експериментального і ...
... є достатньо ефективною. Вона не розв’язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотив ...
0 комментариев