Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів

Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів
208241
знак
22
таблицы
1
изображение

2.2 Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів

З метою виявлення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник» було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення і створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, що визначають підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів, а також на виявлення тих змін, які відбуваються під впливом цього процесу. Таким чином, у полі зору нашого дослідження знаходиться як процес діяльності, так і його результат.

Дослідження проводилося у 3 етапи:

І етап – констатувальний експеримент

ІІ етап – формувальний експеримент

ІІІ етап – підсумковий експеримент

На початковому етапі було визначено об'єм дослідження і проблему, вивчалася психолого-педагогічна і методична наукова література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

На наступному етапі розроблялися шляхи реалізації гіпотези і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалось вивчення наукової літератури з цього питання.

На підсумковому етапі робилися висновки щодо ефективності запропонованої нами методики вивчення прикметника.

Експериментальне дослідження проводилось у загальноосвітній школі №7 та загальноосвітній школі №12 м. Тернополя. Експериментальними класами було визначено 3-А клас загальноосвітньої школи №7 та 4-Б клас загальноосвітньої школи №12. Контрольними класами було визначено 3-Б клас загальноосвітньої школи №7 та 4-А клас загальноосвітньої школи №12. Експериментальні класи охоплюють 54 учні, а контрольні класи - 56 учні.

На констатувальному етапі проводився зріз знань у третіх і четвертих класах, для виявлення рівня засвоєних знань учнів. Для цього спочатку учням 3 класу пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 85, 90, 92, 93, 103, 108, 111, 112 підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко). Якісний аналіз проведеного дослідження у 3 класі подано у таблиці:

 

Таблиця 1. Визначення рівня вироблених в учнів 3класів груп умінь

 №

п/ п

Групи умінь Рівень засвоєння знань Експериментальний, %

Контро-

льний, %

1. Уміння виділяти прикметники із висловлювання.

Високий

Середній

Низький

58

29

13

65

31

8

2. Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками.

Високий

Середній

Низький

54

31

15

59

28

11

3.

Уміння добирати

протилежні за значенням прикметники (антоніми).

Високий

Середній

Низький

57

28

15

64

33

8

4. Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.

Високий

Середній

Низький

55

28

17

56

24

13

Як бачимо, результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментального, так і контрольного класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу, який вивчається.

Загалом учні володіють вміннями виділяти прикметники з тексту, добирати антоніми. Проте антонімічний ряд не відзначається різноманітністю. Іноді школярі замінюють антоніми синонімами, що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників або ж незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі володіють умінням підбирати прикметники до іменників, можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, складати словосполучення і речення, використовуючи прикметники, але все ж таки, відсоток дітей з середнім і низьким рівнем знань досить високий.

Дітям також було запропоновано довільний вибір завдань. Визначення прагнення учнів до виконання завдань відображено в таблиці:

 

Таблиця 2. Прагнення третьокласників до виконання завдань

Завдання на: Кількість учнів, що вибрали завдання, %
Експериментальний Контрольний
- виділення прикметників з висловлювання; 38 29
- добір прикметників, прикметників-синонімів; 30 38
- встановлення граматичного зв’язку між прикметниками та іменниками 17 14
- вживання прикметників у словосполученнях і реченнях. 15 19

Дані таблиці свідчать про те, що більшість третьокласників віддають перевагу завданням на виділення прикметників з тексту, а найменший відсоток дітей надають перевагу завданням на вживання прикметників у словосполученнях і реченнях та на встановлення граматичного зв’язку між прикметниками та іменниками. Очевидно, учні прагнуть виконувати легші завдання, таким чином ігноруючи завдання більшої складності. Це свідчить про їхню недостатньо сформовану мотивацію до виконання таких типів завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Одним із завдань нашого дослідження було визначити рівень пізнавальної активності молодших школярів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень: у дітей наявний стійкий, глибокий інтерес до матеріалу, що вивчається, вони не потребують спеціального стимулювання; діти прагнуть працювати самостійно, при цьому показують глибоке знання матеріалу; учні здатні самостійно конструювати об’єктивно нову орієнтовну основу діяльності, у процесі якої одержується нова інформація; вони також характеризуються творчою самостійністю, креативним рівнем сформованості пізнавального інтересу, вольовими зусиллями; діти дуже уважні на уроці і намагаються осягнути першопричину, знайти відповіді на запитання, які зацікавили;

Середній рівень: у дітей наявний епізодичний, нестійкий інтерес до матеріалу, що вивчається; учні виконують завдання, однак, зіткнувшись із труднощами, не доводять його до завершення; в них недостатньо сфомовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язання на аналогічне завдання; є бажання працювати самостійно, але вони прагнуть виконувати завдання за зразком, порівняно легші завдання.

Низький рівень: в учнів відсутня цікавість до вивчення матеріалу, проявляється короткочасне позитивне ставлення до нього, що пов’язане із стимулювальною дією вчителя у процесі навчання; відсутній прояв самостійності та ініціативності; наявні суттєві прогалини у знаннях; у дітей несформовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язування завдань на аналогічне завдання; вони характеризуються частими відволіканнями на уроці і небажанням працювати самостійно.

 

Таблиця 3. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

18

59

23

23

57

20

За даними таблиці можна зробити висновок, що у більшості молодших школярів наявний середній рівень пізнавальної активності. Проте є досить великий відсоток дітей в експериментальному класі, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Таке ж дослідження ми провели у 4 класі. Для цього учням пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 201, 202, 204, 206, 214, 215, 224, 249, підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, С.Г.Дубовик, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський). Якісний аналіз проведеного дослідження у 4 класі подано у таблицях:

Таблиця 4. Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми)

Рівень засвоєння знань Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

56

32

12

58

33

9

 

Таблиця 5. Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників

Рівень засвоєння знань Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

52

34

14

57

32

11

Таблиця 6. Уміння поширювати речення прикметниками

Рівень засвоєння знань Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

51

34

15

52

38

10

 

Таблиця 7. Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів

Тип тексту Експериментальний, % Контрольний, %

Розповідь

Опис

Міркування

30

49

21

34

48

18


Результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментальних, так і контрольних класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу.

В цілому учні вміють добирати синоніми, але їхній синонімічний словник недостатньо багатий. Бувають випадки, коли школярі замінюють синоніми антонімами (так як і в 3класі), що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників і незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі не завжди вірно визначають граматичні категорії прикметника, особливо важко їм з роботою над відмінюванням. Це може бути пов’язано з недостатньою кількістю вправлянь або з їх нерізноманітністю, що призводить до зниження зацікавленості, пізнавального інтересу, мотивації і відповідно збільшення відсотка дітей зі середнім та низьким рівнем знань.

Учні краще складають описи і розповіді, а скласти міркування на задану тему виявилося складним завданням. Вони можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, але слід також відмітити, що їх мовлення недостатньо збагачене прикметниками, оскільки учні часто використовують багато повторень. Описуючи предмет, вони частіше вказують на його зовнішні ознаки і використовують у своєму мовленні якісні прикметники. Дуже рідко вживають відносні і присвійні прикметники. Школярі знають не всі їх семантичні групи, користуються найбільш типовими для дитячого мовлення прикметниками.

Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».

Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:

 

Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань

Завдання на: Кількість учнів, що вибрали завдання, %
Експериментальний Контрольний
- добір антонімів; 55 53
- визначення роду, числа і відмінка прикметників; 16 18
- поширення речень прикметниками; 33 23
- вживання прикметників у текстах різних типів. 6 6

Дані таблиці показують, що діти, так як в 3 класі, прагнуть виконувати порівняно легші завдання. Ті завдання, які вимагають максимальної творчості (вживання прикметників у текстах різних типів), ігноруються дітьми. Це свідчить про те, що в них не на достатньому рівні сформована мотивація до виконання творчих завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Як і в 3класі, крім визначення рівня знань учнів, виявлення прагнень учнів до виконання завдань, ми визначили рівні пізнавальної активності учнів, які показано у таблиці.

 

Таблиця 9. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

19

59

22

17

60

23

Отже, результати дослідження свідчать про те, що у четвертокласників (так як і в третьокласників) переважає середній рівень пізнавальної активності, але, з іншого боку, є досить великий відсоток дітей, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Про низький рівень показників як у третьому, так і в четвертому класі, свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над прикметником у початкових класах, які б цілеспрямовано працювали у трьох основних напрямках: лексичному (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням); граматичному (визначення граматичних категорій прикметника – роду, числа і відмінка прикметника); у напрямку тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні); які б пробудили інтерес до вивчення прикметника і збільшили рівень творчого (високого) рівня пізнавальної активності учнів.

У процесі наступного етапу експериментального дослідження здійснювався практичний відбір і реалізація змісту навчання. На основі проаналізованої методично-наукової літератури з цієї проблеми і досвіду роботи вчителів початкових класів ми запропонували різноманітні вправи, які цілеспрямовано працюють у трьох напрямках, про які йшлося вище, і які своєю різноманітністю й творчим характером сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи пізнавальну активність молодших школярів.

Основними завданнями експерименту було перевірити:

3клас

а) Уміння виділяти прикметники із висловлювання. Для цього учням експериментальних класів запропонували такі завдання:

1. Прочитай текст. Випиши прикметники.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. Прочитай прислів’я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши.

Батьківський дім – школа для дітей.

Батьківська любов, як сонце – всіх дітей гріє.

Як діти розумні, батькові і матері слова.

Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)

3. Знайди в тексті прикметники, випиши їх. Спиши речення, в якому прикметник став іменником.

Біла, чиста, морозиста

Зимові дні – це дивне свято. Розсипала чарівниця срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинам.

Буває, налетить хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечутну раніше мелодію. А вітерець крадькома перебирає на осиках кришталеві підвіски, ніби струни. І летить тоді в далечінь казкова симфонія. А зима все працює. Прикрашає білокоса мереживним пуховим серпанком тополі та ясени. Біла, чиста, морозиста, завжди в дорозі, завжди в роботі.

б) Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками. З метою перевірки цієї ланки знань учням пропонувалось таке завдання:

1. Добери влучні прикметники до слова осінь (зима, весна).

Осінь (яка?) щедра,… .

Зима (яка?) білосніжна,… .

Весна (яка?) гомінка,… .

2. Гра «Який? Яка? Яке?». Вчитель називає іменники (небо, дорога, казка, пісня, літо, день, ліс, сніг, торт), а гравці записують і добирають до них прикметники.

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений…

Хто більше назве прикметників, той і виграв.

3. Спиши, підбираючи до виділених іменників прикметники.

1. Ми поїхали на луг по (яке?) ... сіно. ясний

2. В (якому?) ... лісі було тихо. свіжий

3. Туристи відпочивали (під яким?) ... дубом. сосновий

4. Земля зігрівається (яким?) ... сонцем. пухнастий

5. На (якому?) ... небі з 'явилися хмарки. могутній

6. Сосни вкрилися (яким?) ... снігом. Весняний

в) Уміння добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми). У цьому випадку учням пропонувалося такі завдання:

1. Заміни прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.

2. Прочитай прислів’я. Випиши з них парами прикметники-антоніми.

Малого коня хвалили, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.

3. Добери до прикметників антоніми.

Струмку говорила ріка:

- Ти вузький, а я…

Ти мілкий, а я …

Про одне забула ріка,

Що вона почалась із струмка.

Заповни речення за схемою.

Струмок _______ і ______, а ріка_________ і _______.

г) Уміння утворювати словосполучення і речення з прикметниками.

1. Добери на кожне закінчення по три прикметники. З одним прикметником із кожної групи склади речення.

- ий - а - е - і

- ій - я - є

2. Замінити виділені слова прикметниками і записати словосполучення за зразком: варення з малини – малинове варення.

Каша з пшона –  Кисіль з вишень -

Стрічка з шовку -  Будинок з цегли –

Ложка, зроблена зі срібла - Суп, зварений з риби -

Листя тополі, схоже на срібло –

3. З поданих груп слів скласти речення.

Роса, травнева, вівса, від, краща. Рік, день, квітневий, годує.

4клас

ґ) Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми). Для формування цього вміння школярам давалися такі завдання:

1. Запишіть групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

2. До поданих словосполучень добери близькі за значенням прикметники.

Добрий борщ - …, добре слово - …, добрі успіхи - … .

д) Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників.

1. Спишіть текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.

А) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це – (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.

Б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.

2. Гра «Якого роду прикметники?» Вчитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду («Ч», «Ж», «С»)

Словосполучення, які використовуються у цій грі: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

3. Подані словосполучення запишіть у родовому відмінку однини.

Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.

е) Уміння поширювати речення прикметниками.

1. Поширити речення прикметниками.

Прилинула … весна. Під … промінням парують … поля.

На … подвір’я вибіг … хлопчик. Прислухався до … звуків.

2. Поширити речення прикметниками.

Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.

3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.

є) Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів.

1. Опиши портрет Весни, вживаючи подані словосполучення: молода дівчина, довга коса, барвистий віночок, рожеве личко, вишневі уста, голубі очі.

2. Склади оповідання за поданим початком, використовуючи прикметники.

Зустріч

Теплого весняного ранку діти поверталися із сусіднього села. Дорога пролягала через ліс. Раптом на галявині пі кучерявою берізкою вони побачили…

3. Розглянь малюнок. Напиши твір-міркування «За що я люблю Україну?»

Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень – в учня сформовані міцні теоретичні та практичні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; наявні чіткі вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та мати чіткі уміння скласти опис, розповідь, міркування, використовуючи якнайбільше прикметників. Наявний своєрідний творчий підхід до вирішення завдань.

Середній рівень: в учня сформовані міцні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок, як найчастіше утворюється; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, уміння добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), уміння визначати рід, число і відмінок прикметників, а також утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками. Школяр вміє складати опис, розповідь, міркування, але з певними труднощами і використовує у своєму мовленні не дуже багато прикметників.

Низький рівень: в учня сформовані посередні знання про прикметник: що ця частина мови означає, на яке питання відповідає, як (за чим) змінюється, з якою частиною мови вступає в зв’язок; недостатньо вироблені вміння виділяти прикметники із тексту, добирати прикметники до іменників, добирати близькі за значенням (синоніми) і протилежні за значенням прикметники (антоніми), є проблеми у визначенні роду, числа і відмінка прикметників, а утворювати словосполучення і речення з прикметниками, поширювати речення прикметниками та складати опис, розповідь, міркування дуже важко дається; у висловлюваннях використовується дуже мало прикметників (або й зовсім не використовується).

Після виконання усіх завдань експериментального дослідження, ми отримали результати, які наведені у таблицях:

3клас

 

Таблиця 1. Перевірка вміння учнів виділяти прикметники із тексту

Рівень засвоєння знань Експериментальний,% Контрольний,%

Високий

Середній

Низький

73

21

6

62

30

8


Дані таблиці свідчать про те, що учні експериментального класу краще виконали завдання цього типу. Про нижчий рівень показників у контрольному класі свідчить відсутність методичних прийомів, по засвоєнню цього виду вмінь, а саме по роботі з відносними і присвійними прикметниками. Тому діти легко визначають якісні прикметники, а важко виділяють присвійні і відносні. Це свідчить про недостатньо сформований рівень аналізу, узагальнення, теоретичних знань і недостатнім практичним вправлянням саме з вищесказаними розрядами прикметників.

 

Таблиця 2. Перевірка уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками

Рівень засвоєння знань Експериментальний, % Контрольний,%

Високий

Середній

Низький

69

24

7

59

32

9

Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що учням контрольного класу пропонують малу кількість завдань різноманітного характеру на формування такого типу вмінь. В них на недостатньому рівні сформоване логічне мислення та рівень теоретичних знань.

Таблиця 3. Перевірка уміння учнів добирати протилежні за значенням прикметники (антоніми)

Рівень засвоєння знань Експериментальний,% Контрольний,%

Високий

Середній

Низький

70

22

8

59

30

11

Дані таблиці свідчать про те, що молодші школярі, як експериментального, так і контрольного класу, володіють умінням добирати антоніми, але в контрольному класі є більше учнів, які інколи замінюють |антоніми синонімами. Ми вважаємо, що основна помилка полягає в тому, що вони невірно розуміють значення прикметників, внаслідок чого антоніми добирають неправильно.

 

Таблиця 4. Перевірка уміння учнів утворювати словосполучення і речення з прикметниками

Рівень засвоєння знань Експериментальний,% Контрольний,%

Високий

Середній

Низький

72

20

8

57

31

12

Ці вправи особливих труднощів не викликали в учнів. Майже усі діти експериментального класу справилися з цими завданнями. Були помилки і неточності в учнів як контрольного, так і експериментального класу. Це свідчить про те, що слід частіше використовувати такий вид вправ для розвитку в школярів вмінь синтезувати, узагальнювати, правильно застосовувати свої знання на практиці. Проте слід відмітити, що запропоновані вправи сприяли підвищенню в учнів експериментального класу середнього рівня знань.

Доцільно порівняти середній рівень знань учнів 3класу, який проявився на констатувальному і підсумковому етапах дослідження. Порівняльна таблиця подана нижче:

 

Таблиця 5. Ефективність змісту вивчення прикметника у 3 класі

Рівень засвоєння знань Констатувальний етап Підсумковий етап
ЕК, % КК, % ЕК, % КК, %

Високий

Середній Низький

56

29

15

61

29

10

71

22

7

59

30

11

По даних таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика по формуванні відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань для вивчення прикметника на прагнення третьокласників до виконання цих завдань з метою порівняння з попереднім дослідженням. Це відображено в таблиці:

 

Таблиця 6 . Прагнення третьокласників до виконання завдань

Завдання на: Кількість учнів, що вибрали завдання, %
Експериментальний Контрольний
- виділення прикметників з висловлювання; 27 37
- добір прикметників, прикметників-синонімів; 24 28
- встановлення граматичного зв’язку між іменниками та прикметниками 25 22
- вживання прикметників у словосполученнях і реченнях. 24 13

Результати таблиці дають змогу зробити висновок, що у дітей збільшився інтерес до складніших завдань. Це свідчить про те, що в них загалом з’явився пізнавальний інтерес та мотиви до виконання певного виду завдань. Отже, підвищився рівень їх пізнавальної активності. Яким чином підвищився рівень пізнавальної активності учнів показано у таблиці:

 

Таблиця 7. Рівні пізнавальної активності учнів

Рівні пізнавальної активності Експериментальний, % Контрольний, %

Високий

Середній

Низький

24

65

11

23

58

19

Дані таблиці свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.


Информация о работе «Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 208241
Количество таблиц: 22
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
118122
8
0

... ї активності у молодшого школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови, було проведене контрольне тестування. Яке ставило перед собою вирішення таких завдань: 1) виявити рівень розвитку пізнавальної активності у молодших ...

Скачать
202112
12
1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

Скачать
173097
5
1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...

Скачать
137728
11
15

... педагога співробітничати з учнями). Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Формувальний етап експериментального ...

0 комментариев


Наверх