Круглий, гарний, кольоровий

1. Круглий, гарний, кольоровий,

Весело стрибає, високо літає.

Йому діти дуже раді,

Кожен його має. (М’яч)

- Якими словами описано м’ячик? (Круглий, гарний, кольоровий)

А якого кольору може бути м’яч? Подивіться на малюнок і скажіть. Порівняйте м’ячі за розміром. (Зелений м’яч маленький, червоний – великий тощо).

2. Я падаю на ваші хати,

Я білий-білий і пухнастий,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто… (Сніг)

- Якими словами описано сніг? (Білий, пухнастий). Як іще його можна описати? (Пухкий, блискучий, іскристий, холодний).

Для подібних завдань учитель завжди знайде місце на уроці, працюючи над загадками. Доцільно поєднувати цю роботу з вправами на розпізнавання звука на слух, визначення його місця у слові, добір слів з певним звуком. Наприклад, опрацьовуючи букву л, варто запропонувати учням таке завдання: доберіть назви кольорів, у яких чуємо звук [л]. (Білий, зелений, голубий). Спостереження переконують: без відповідних спрямувань учителя першокласникам важко виконувати такі, здавалося б, традиційні завдання на добір прикметників з виучуваним звуком. З одного боку, подібні орієнтири вказують на фонетичну роль, з другого — розвивають лексичні уявлення школярів, активізують їхній словниковий запас.

На уроці вивчення звуків [ц] і [ц'] можна використати загадку:

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся. (Заєць)

Роботу над словами-назвами ознак слід проводити після аналізу слів зі звуками [ц] і [ц'].

- На ознаку чого вказує слово куций? (На ознаку хвостика у зайця). Як іще можна назвати його хвостик? (Маленький, короткий). Чому про зайчика сказано вухатий? (У нього довгі вуха). Які слова з цієї загадки варто використати, описуючи котика? (Котики бувають сірі. В них теж довгі вуса). А хвостик? (Довгий, пухнастий).

Відповідно до програми учні 1 класу повинні вміти описувати найпростіші предмети, явища. Крім загальновідомих вправ на добір означальних слів до іменників, можна запропонувати дітям цікаві ігри, які розвиватимуть спостережливість, кмітливість, уміння знаходити найсуттєвіші ознаки, зв'язне мовлення [81].

Ефективними є також вправи на впізнавання предметів за певними ознаками та добір назв предметів до ознак. Така робота допомагає вчителеві виявити знання школярів про ознаки предметів (явищ) та вміння співвідносити їх з відповідними прикметниками. Для цього бажано використовувати малюнки [32, 79].

Вчитель називає найхарактерніші ознаки, а діти за ними впізнають предмети. Особливо захоплюють учнів вправи у вигляді гри ( гра «Впізнай мене»).

Наприклад: Великий, просторий, світлий, красивий, чистий — ...(клас). Дерев'яний, червоний, тонкий, загострений— ...(олівець). Теплий, тихий, весняний, погожий — ...(день). Чисте, блакитне, безхмарне—...(небо). Зелене, кучеряве, гіллясте—...(дерево). Високий, могутній, широкий, гіллястий—...(дуб). Білокора, висока, струнка, кучерява — ...(береза). Кругле, червоне, кислувате, смачне—...(яблуко). Велика, довгаста, жовта, солодка—...(диня). Жовтий, кислий, овальний —...(лимон);

Ця квітка наче увібрала в себе всю синь неба. Ніжна, тендітна, вона ховається від вітру в жито чи пшеницю. Зубчасті сині пелюстки – ніби прекрасні очі, що визирають звідти. (Волошка)

Збагаченню мовлення першокласників, його яскравості, розвитку вміння описувати предмети, явища, точно виражати власну думку сприяють також вправи на добір ознак до предметів, вони є підготовчими до створення найелементарніших описів. Спочатку доцільно практикувати це за якоюсь однією ознакою: а) за кольором: огірок—...(зелений); помідор—..(червоний), лимон—...(жовтий); лисичка—...(руда), вовк-...(сірий), ведмідь — ...(білий, бурий); б) за смаком: кавун —... (солодкий), лимон — ...(кислий), перець — ...(гіркий) [81].

Різноманітні дидактичні ігри з природним матеріалом (овочами, фруктами, рослинами тощо) також сприяють активізації словникового запасу учнів 1 класу, збагаченню лексичного ряду на означення кольорів, форм, смаку описуваних предметів, добору антонімів і синонімів. У ході ігор діти вчаться порівнювати предмети:

Гра «Хто зайвий» (з ряду слів вилучають прикметники, що вказують на невластиву предметам ознаку): яблуко – червоне, зелене, жовте, смугасте, червонобоке, кругле, видовжене, запашне, солодке, кисле, гірке, соковите; груша – червона, зелена, жовта, кругла, видовжена, соковита, терпка, солодка, кисла, медова.

У подальшій роботі корисно пропонувати вправи на побудову речень з протиставленими частинами: Лимон кислий, а груша... Ніж металевий, а стіл…Вулиця широка, а стежка...

Виробленню вмінь добирати точні назви ознак сприяють також такі завдання, як, наприклад: Розгляньте малюнки. Виберіть предмет, про який ви хотіли нам розказати. Назвіть ознаки, щоб ми впізнали його [32].

Можна також використовувати на уроках роздатковий матеріал для складання невеличких творів-описів. Так, можуть стати в пригоді картки, на яких зображено предметні чи сюжетні малюнки. Серія запитань допомагає послідовному розвиткові думок:

1.         Яку квітку зображено на малюнку?

2.         Коли вона цвіте?

3.         Які в неї пелюстки, колір, стебло, листя?

4.         Чим подобається тобі ця квітка?

Описувати диких та свійських тварин бажано в такій послідовності:

1.         Кого ти бачиш на малюнку?

2.         Опиши зовнішній вигляд (розміри, забарвлення хутра, шкіри, характерні ознаки).

3.         Де живе і чим живиться?

4.         Користь чи шкоду приносить людям?

Пропоновані вправи є лише частиною роботи над словами-назвами ознак. Виконуючи їх, учні збагачують свій словник, готуються до чіткого, недвозначного вживання слів у процесі побудови, зв'язних висловлювань різних типів. Ці вправи також формують у молодших школярів початкові граматичні уявлення (про частини мови), яке розпочинається з 2-го класу.

Отже, першочерговим завданням учителя під час практичного ознайомлення учнів 1 класу з прикметником є збагачення активного словника школяра. Вважаємо, що слід надавати переваги таким видам вправ, які сприяли б виробленню вмінь добирати синоніми й антоніми до поданих слів, вживати багатозначні прикметники у словосполученнях, реченнях і текстах, аналізувати їх щодо влучності й доцільності вжитих означень [32,81].

У 2-му класі учні повинні вже усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслідок спостереження учні роблять висновок: точність, яскравість опису забезпечуються вживанням прикметників.

Важливо показати також дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припустимо, завдання: Доповніть подані словосполучення прикметником широкий:

Їхали степом (яким?)...

Були в степу (якому?)...

Бачили степ (який?)...

-           Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний?

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і переносним значенням прикметників, добору потрібних синонімів (антонімів) і вибору з ряду синонімів (антонімів) точного слова [55].

Під час вивчення прикметника як частини мови робота над художніми означеннями у другокласників триває, але, виконуючи її, учні мають виявляти самостійність, добирати образні слова. Школярі вже обґрунтовують свій вибір, використовують проаналізовані й зрозумілі образи в усній розповіді, у письмових переказах і творах. Тому, на нашу думку, слід приділяти увагу тим лексико-стилістичним вправам, які залучають дітей до активної роботи над мовним матеріалом, навчають свідомого добору лексико-стилістичних засобів у монологічному мовленні, підносять загальну культуру мовлення, збагачують його, допомагають у роботі над переказами і творами-описами. (Наприклад: Утворити словосполучення, дібравши до наведених іменників прикметники з довідки. Якої оцінки надають прикметники цим іменникам? Підкреслити закінчення прикметників, визначити рід і число.

Серце, хвиля, воля, руки, погляд. Слова для довідки: холодний, чистий, сталевий, срібний, золотий.)

Цікавими для дітей будуть різноманітні конкурси на краще образне слово, «хвилинки творчості» (хто точніше, емоційніше, яскравіше опише предмет, явище або придумає твір) [32, 79].

У 3-4-му класах розпочата робота ускладнюється новими завданнями, вправами на влучність вживання слова, самостійним конструюванням словосполучень, речень. Ширше використовують також готові тексти для аналізу, різноманітних вправ, розвитку зв'язного мовлення.

Новим і складним завданням цього періоду є вивчення граматичних категорій прикметника, тобто роду, числа і відмінка.

Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:

- прикметники в однині змінюються за родами;

- рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов’язаний;

- прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення -ий(-ій);

- прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення -а(-я); прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення –е(-є);

- у множині прикметники за родамине змінюються.

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від іменника прикметник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою учитель може організувати спостереження за словосполученнями, у яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один із варіантів такої роботи може бути, наприклад, демонстрація малюнків, на яких зображені червоний галстук, червона стрічка, червоне яблуко. Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити закінчення в них.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій: 1) знаходжу іменник, з яким зв'язаний прикметник; 2) визначаю рід цього іменника; 3) за родом іменника установлюю рід прикметника [49, 55].

Для того, щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям дописати закінчення прикметників у таких словосполученнях: червон... галстуки, червон... стрічки, червон... яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що:

- прикметники, як і іменники, мають два числа — однину і множину;

- прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов'язані.

3 терміном «число» учні вперше зустрічаються саме в З класі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один — багато». Така підготовча робота створює грунт для розуміння того, що число прикметника не самостійна, а повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один — багато» можна тільки предмети, а не ознаки, ознака ж приписується одному предметові (прикметник в однині) або групі предметів (прикметник у множині). Щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображена одна червона троянда, на другому — кілька троянд такого ж кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входять, іменник і прикметник — назва кольору. Учитель веде бесіду:

— Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна.) А на другому? (Кілька, багато.)

— Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один.) Так діти приходять до висновку, що однина/множина іменників, зумовлена кількістю предметів, а однина/множина прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого прикметник залежить [55, 92].

Знайомлячись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні, визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? — зелений, якого? - зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів [55].

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватися прикметниками в різних мовленнєвих ситуаціях. 3

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що методика роботи над прикметником у початкових класах має такі основні напрямки:

- лексичний (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням);

- граматичний (визначення граматичних категорій прикметника – роду, числа і відмінка прикметника);

- напрямок тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні).

Працюючи над цими основними напрямками з метою формування і розвитку пізнавальної активності, слід використовувати вправи різноманітного характеру (трансформаційного, пізнавального, творчого, комунікативного) на:

·          виділення прикметників з висловлювання;

·          добір прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів;

·          розуміння прикметників, що вживаються у прямому й переносному значенні;

·          визначення граматичних категорій прикметника;

·          вживання прикметників у словосполученні і реченні;

·          використання прикметників у різних типах тексту: розповіді, описі та міркуванні.

Правильний і різноманітний добір таких завдань забезпечить посилення інтересу учнів до знань, а отже сприятиме формуванню їх пізнавальної активності, допоможе розкрити цінність практичного оволодіння мовою й мовленням, а також сприятиме розкриттю багатства української мови. З їх допомогою діти вчаться усно і письмово описувати навколишнє середовище, природу на основі власних спостережень, добирати матеріал до твору.

Різноманітність вправ і завдань лексичного, граматичного напрямку та напрямку тексту представлені у Додатку А.

У § 1.1 ми звертали увагу на те, що найважливішим засобом активізації пізнавальної діяльності школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і навчання. Відомо, що у дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра у навчанні є своєрідним епіцентром активізації навчання, формування й розвитку пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до процесу і результатів своєї праці [67].

Тому цікавим для дітей під час вивчення прикметника є, безперечно, ігри. Для вивчення даної теми можна запропонувати ігри, які представлені у Додатку B. Саме такі ігри слід пропонувати дітям, особливо при вивченні граматичних категорій прикметника, які є для дітей «сухим» матеріалом.

Для підвищення інтересу учнів, а отже формування і розвитку пізнавальної активності, важливу роль відіграють нестандартні уроки, наприклад, уроки-подорожі. (Наприклад, у місто прикметників разом з Дідом Морозом і Снігуронькою). На такому уроці можна використати такі вправи і завдання, які пропонує вчитель А.В.Алексейчук (смт Першотравенськ, Житомирська обл.):

1. – Діти, давайте ми з вами допоможемо прикрасити ялинку в місті прикметників. Подумайте, якими словами можна охарактеризувати ялинку? Яка вона, лісова красуня?

(Діти називають прикметники, записують їх у зошити і на дошці. Ялинка – молоденька, струнка, вічнозелена, красива, пухнаста, приваблива, казкова, загадкова, сяюча, дивовижна, новорічна.)

2. – Ой, яка вона буде гарна та красива! Скільки на ній з’явиться іграшок! Тож запишіть назви ялинкових прикрас разом з їхніми ознаками.

(Діти самостійно виконують завдання. Той, хто за відведений час запише більшу кількість словосполучень – виграє).

Наприклад: цирковий слоник, іграшкова шапочка, сяюча зірочка, лісові грибочки, чудова снігуронька, золота рибка…

3. – До Діда Мороза прийшов хлопчик і прочитав йому свій твір. Ось він.

Ліс. … вечір. У … … кожухах сплять ялинки. … замети вкрили … пеньки та … … листя. Скоро … вовчі очі виглянуть із … хащі.

(зимовий, білий, пухнастий, снігові, старі, яскраве, осіннє, голодні, лісової)

-           Чи сподобався він вам?

-           Що потрібно додати, щоб твір став кращим?

-           До якої частини мови належать ці слова?

-           Зробіть висновок. Запишіть утворений текст, додаючи слова із довідки.

4. Проблемна ситуація. – Діти, допоможіть розв’язати Діду Морозу суперечку про те, який буває сніг.

Ранок відповідає – золотий, небо говорить – блакитний, старій ялині здається, що синій, куріпка думає, що теплий, вечірній зірці він бачиться червоним.

- А вам, діти?

Переконайте всіх, який же насправді буває сніг.

Похожие работы

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови

Скачать

118122

8

0

... ї активності у молодшого школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови, було проведене контрольне тестування. Яке ставило перед собою вирішення таких завдань: 1) виявити рівень розвитку пізнавальної активності у молодших ...

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами

Скачать

202112

12

1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...

Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів

Скачать

137728

11

15

... педагога співробітничати з учнями). Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Формувальний етап експериментального ...