НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Криворак Андрій Дмитрович

УДК 338.24:65.014.1:334.716

АДАПТАЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(машинобудівна галузь)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Одеса – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І. Мечникова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Захарченко Віталій Іванович, Одеський національний університет ім. І.Мечнікова, професор кафедри економіки та управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, Національний університет “Львівська політехніка”, директор Інституту економіки та менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Лисюк Володимир Митрофанович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу ринкових механизмів і структур

Захист відбудеться “__” _________2008 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий  “__” ________ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ковальова Н.Г.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. В умовах удосконалення сучасної ринкової економіки найважливішим чинником зростання суспільного виробництва України стає перетворення продуктивних сил і, зокрема, перетворення систем управління підприємствами промисловості. Їх масштаб і темпи мають бути адекватними відповідним параметрам трансформації виробничих відносин. Теоретична основа таких перетворень вже існує, проте вона вступає в суперечність із повільною реалізацією наукових розробок на підприємствах галузі. Відставання реформування управління у практичній діяльності значною мірою пояснюється недооцінкою перетворюючої суті управління, ігноруванням методологічних принципів перетворення, відсутністю методик створення адаптивних механізмів управління і реінжинірингу, які засновані на досягненні синергічного ефекту дії керуючих чинників. Відсутні методики й для здійснення проблемно-орієнтованих управлінських дій у недетермінованих ринкових системах. Затримка розвитку управління підприємствами стримує перетворення стратегії розвитку всієї промисловості. В результаті процес корінної перебудови виробничих відносин в Україні не забезпечується відповідними темпами формування конкурентоспроможних підприємств.

У літературі, присвяченій проблемам управління, представлені численні моделі стратегічного управління. Проте вони не повною мірою спроможні надати процесу розвитку управлінської діяльності необхідну інтегративність, що, у свою чергу, не дозволяє ефективно використовувати переваги комплексності перетворень. Зазначені чинники стримання еволюції управлінських систем надають даному дослідженню актуальність і визначають його спрямованість на вироблення методологічних основ і пошук напрямів розвитку комплексного управління промисловими підприємствами.

Представлена дисертаційна робота заснована на розробках багатьох зарубіжних і вітчизняних учених, таких як Армстронг М., Ансофф І., Боумен K., Друкер П., Карлофф Б., Буркинський Б.В., Глущенко В.В., Гончаров В.В., Єпіфанов А.А., Ільєнкова С.Д., Круглова М.Т., Козьменко С.М., Кузьмін О.Є., Русинов Ф.М., Фатхутдинов Р.А., Черваньов Д.М..

Потреби практики в науковому узагальненні системних перетворень, що відбуваються на рівні промислових підприємств, а також дефіцит методології й невизначеність у напрямках розвитку управління в умовах ринкових відносин, визначають цільову значущість представленого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, які отримані автором при виконанні науково-дослідних робіт на кафедрі економіки і управління ОНУ ім. І.І. Мечникова за темами: "Розробка стратегії оновлення виробничого потенціалу в промисловості (номер державної реєстрації 0102U001977), "Обґрунтування ефективності впровадження нововведень у промисловості й інноваційної політики в регіоні" (номер державної реєстрації 0102U001978), "Наукове обґрунтування проекту реструктуризації ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод" (номер державної реєстрації 0105U000644). Участь автора в їх виконанні полягала в розробці механізму реалізації системного розвитку принципів управління на прикладі промислових підприємств Одеської області.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розробка методологічного й методичного забезпечення системного і комплексного розвитку управління промисловими підприємствами, заснованого на векторній інтегративності стратегічного управління і спрямованого на досягнення стійкого зростання виробництва. Поставлена мета визначила напрям дослідження і вирішення таких задач:

-    розробити методологічні принципи і підходи до управління промисловими підприємствами на основі інтеграційного розвитку управлінського процесу;

-    запропонувати механізми розвитку: комплексного управління промисловими підприємствами, стратегічного управління підприємствами з метою адаптації до зовнішніх умов, управління інновативністю з метою забезпечення динамічної рівноваги в умовах дії зовнішніх і внутрішніх збурень;

-    обґрунтувати концептуальні підходи до формування економічної стратегії змін і досягнення конкурентних переваг підприємства у ринковому середовищі;

-    удосконалити методику управління промисловими підприємствами за процесами та платформами на основі принципів реінжинірингу;

-    дослідити ефективність використання в нових економічних умовах специфічних методичних підходів до здійснення системного планування і маркетингового контролю, а також до прийняття управлінських рішень;

-    удосконалити методику адаптації підприємств до зовнішніх умов на основі моделі формалізованих станів процесу оптимізації організаційної системи загального управління.

Об'єктом дослідження є процес перетворення систем управління промисловими підприємствами в трансформаційній економіці.

Предметом дослідження є система управління промисловими підприємствами, яка функціонує в умовах системних перетворень відносин власності, недетермінованого ринкового середовища, необхідності розвитку цілісного управлінського процесу.

Методи дослідження. У дисертації застосовані наукові методи: економічного аналізу (при визначенні актуальності теми досліджування), структурної й функціональної взаємодії, комплексного підходу (при формуванні перетворюючого та інтегративного методів управління), інтеграційного підходу (при формуванні інтегративного методу управління), функціонально-декомпозиційного, контурного й агрегатно-декомпозиційного представлень (при дослідженні перетворюючого підходу в управлінні), моделювання управлінських процесів (при розробці методики здійснення інтеграційного розвитку управління), класифікацій (при виділенні характерних тенденцій у виборі економічних стратегій промислових підприємств).

Інформаційною базою є статистичні дані Держкомстату України, Одеського обласного статистичного управління, Міністерства промислової політики України, первинні матеріали промислових підприємств, результати спеціальних дослідів, результати досліджень учених ОНУ ім. І.Мечникова в рамках держбюджетної тематики із системного розвитку промислового виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів визначається авторською постановкою і вирішенням питань адаптації управління підприємствами машинобудування до умов трансформаційної економіки. У межах проведеного дослідження дисертантом отримані таки результати:

вперше:

-    розроблено методологічний підхід до розвитку систем управління підприємствами машинобудування, який базується на принципах єдності теорії та практики, конкретності, причинності, розвитку, агрегації, багатофункціональності, і є основою для формування перетворюючого, інтегративного та інноваційного методів розвитку підприємств в умовах трансформаційної економіки;

-    розроблено елементи механізму розвитку управління (моделі управлінських структур, методи адаптації управління, алгоритми планування виробництва, організаційні форми управління, алгоритми побудови економічної стратегії), заснованого на векторному інтегруванні локальних управляючих процесів у напрямку головної мети підприємства, а також управління інновативністю, що, у сукупності, дозволило здійснювати перетворення структури підприємства у відповідність із факторами зовнішнього економічного середовища;

 удосконалено:

-    методичні підходи до розробки економічної стратегії промислового підприємства в трансформаційній економіці на основі розробленого алгоритму формування стратегії перетворень у системі управління;

-    методику управління за процесами і платформами на основі реінжинірингу промислових підприємств, що у сукупності з виділеними характерними підходами до управління інновативністю дало можливість для перманентного підвищення конкурентноздатності підприємств машинобудування;

набуло подальшого розвитку:

-    методики системного планування, прийняття й реалізації комплексних управлінських рішень на основі персеверативної моделі маркетингового контролю, що дає основу для розвитку принципу інтегративності процесу управління;

-    методика адаптації підприємств до зовнішніх умов на основі моделі формалізованих станів процесу оптимізації організаційної системи загального управління, що дозволяє виділяти і ефективно враховувати характерні тенденції трансформації зовнішніх умов.

Практичне значення одержаних результатів дисертації визначається реалізацією методологічних і методичних положень комплексного управління на машинобудівних підприємствах; забезпеченням стійкої виробничої діяльності; досягненням конкурентних переваг вищого порядку, пов'язаних з інновативністю і підвищенням якості продукції. Основні рекомендації, викладені в дисертації, використано при розробці перспективного плану розвитку промисловості м. Ізмаїла (довідка міськвиконкому м. Ізмаїл № 02/15-572 від 23.03.06р.); реформуванні системи управління і організаційної структури Ізмаїльського заводу ремонтно-технологічного устаткування (довідка 21/117 від 23.08.06р.); створення програм забезпечення економічного зростання на підприємствах машинобудування (практичне використання результатів дисертаційного дослідження підтверджене документами: ВАТ “ОЗРСВ” (акт № 17/781 від 21.02.06р.), АТВТ “Первомайськдизельмаш” (довідка 39/1034 від 16.03.06р.); Південно-української АЕС (довідка 51/3092 від 07.04.06р.); у навчальному процесі Ізмаїльського державного гуманітарного університету в дисциплінах “Підприємництво”, “Менеджмент” (довідка №1-7/317 від 24.05.06р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій має місце авторський підхід до обґрунтування методологічних положень і практичних рекомендацій щодо формування системних перетворень управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки.

Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. В роботі використані тільки ті положення, які є особистим внеском автора. Особистий внесок здобувача у колективно опублікованих працях відображено у переліку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних конференціях: “Сучасні проблеми управління” (м.Київ, 2005р.), “Науковий потенціал світу - 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.), “Наука і інновації - 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.); “Научное пространство Европы – 2007” (м.Дніпроперовськ, 2007р.), а також на семінарах в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, ОНУ ім. І. Мечникова, Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано: 1 монографія, 3 статті у наукових журналах, 4 статті у збірниках наукових праць; 4 – у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 8,4 д.а., особисто авторові належить 4,6 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст викладений на 202 сторінках друкарського тексту, який включає 10 таблиць і 47 рисунків. Список використаних джерел містить 158 найменувань, додатки на 47 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт і предмет, поставлено мету і сформульовано завдання, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, відзначено зв'язок роботи з науковими програмами.

У першому розділі дисертації “Методологічні основи перетворень у системах управління промисловими підприємствами” проаналізовано суперечності між теоретичними розробками у сфері управління і організацією управління в практичній діяльності промислових підприємств, досліджено сутнісні положення системного управління промисловими підприємствами.

До основних методологічних принципів дослідження управління можна віднести такі: єдність теорії і практики, конкретності, причинності та розвитку. В економіці України принцип єдності теорії та практики не знайшов застосування, адекватного своїй значущості. Застосування методологічного принципу конкретності, який передбачає нагромадження і використання попереднього досвіду, через недостатність досвіду і відповідної статистики можна оцінити як відсутнє. Аналіз рівня застосування принципу розвитку свідчить про те, що він є низьким. Реалізація принципу розвитку може бути досягнуто за допомогою елементного, структурного, функціонального та інтеграційного розвитку управління. Елементний аспект полягає у виявленні елементів, які входять у досліджувану систему управління, визначенні рівня їх розвитку і спільності. Структурний аспект розвитку управління припускає уточнення структурних характеристик, кількісно-якісних взаємозалежностей. Функціональний аспект розвитку управління припускає поглиблену спеціалізацію управлінської діяльності. Інтегративний аспект управління проявляє себе через спрямованість векторів дій окремих елементів комплексного управління у напрямі досягнення загальної мети.

Суперечності, викликані недотриманням методологічних принципів управління, певною мірою можуть бути вирішені за допомогою запропонованих підходів до розвитку управління.

Перший з них – перетворюючий підхід. Він передбачає акцент на адаптації елементів системи управління до інших елементів і систем за рахунок перетворення елементів системи управління та організації виробництва. Він базується на двох началах: природній діалектичній здатності будь-якої системи до розвитку та штучних перетворень, які є діями системи управління. Перетворюючий підхід здійснюється в межах понять “динамізму” та “змінності”, на які робиться наголос при дослідженні економічних систем. Проте він володіє відносною самостійністю і може розглядатися як науковий метод. З позиції перетворюючого підходу, завдання управління полягає в досягненні проміжної стійкості системи. В основу перетворюючого підходу до управління закладені три методологічні складові: а) усвідомлення потреби в перетвореннях управління підприємствами як в неминучих змінах стану системи, б) створення умов для інноваційного бачення проблем, в) здійснення інституціалізації системних перетворень.

Другий підхід – інтегративний. Він враховує системні ознаки за спрямованістю елементів комплексного управління, і, відповідно до цього, розвиває управління за допомогою орієнтації векторів окремих елементів системи у напрямі загальної мети. Суть інтегративного підходу полягає в розвитку комплексного управління таким чином, що дозволяє за рахунок зміни спрямованості векторів руху складових частин управління (адаптації, логістики, зворотного зв'язку й інтеграції) забезпечувати цілісність і проявлення синергії в управлінському процесі (рис.1).

Розвиток управління на основі інтегративності припускає низку дій. По-перше, посилення стратегічної спрямованості управлінського процесу, що дозволяє адаптувати промислові підприємства до ринкових умов, що змінюються. По-друге, застосування логістичного підходу, що забезпечує динамічну рівновагу системи управління за рахунок взаємодії всіх видів ресурсів. По-третє, активізацію виробничого управління, покликаного реалізовувати зворотні зв'язки системних змін. По-четверте, підвищення інтегруючої ролі загального управління.

Третій підхід – інноваційний. Він забезпечує інноваційний розвиток, який є головним напрямом перетворень у системі управління промисловими підприємствами. В даній роботі інноваційний підхід розуміє управління за допомогою впливу на інновативність підприємства, як його здатність до реалізації інновацій. Актуальність цього підходу обумовлена негативною динамікою ключових показників інноваційної діяльності (табл.1). У першому півріччі 2007 року впровадження інновацій відбулось тільки на 7,5 % підприємств України. Це обумовлює необхідність розвитку управління інновативністю. В управлінні інновативністю підприємств можна виділити такі характерні підходи:

a)  на основі спеціальних інноваційних стратегій;

b) на основі використання планово-прогнозних методів за формулою: плануй - виконуй – перевіряй (контролюй) - впливай (PDCA -Pen -Do Check - Action);

c)  на основі процесу бенчмаркінгу, як процесу пошуку і впровадження як найкращих досягнень при виробництві товарів.

Оцінка інновативності промислових підприємств включає аналіз результативної частини, частини, що забезпечує інноваційний процес, і обґрунтованість концептуальних підходів.


Таблиця 1

Динаміка інноваційної діяльності на українських підприємствах

Вид інноваційної діяльності Рік
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Займалися

інноваціями (%)

18,0 16,5 18,0 15,1 13,7 11,9 11,2
Упроваджували інновації (%) 14,8 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0
Загальна сума витрат (млн. грн.) 1760,1 1979,4 3018,3 3059,8 4534,6 5751,6 6160,0
Придбання нових технологій (млн. грн.) 72,8 125,0 149,7 95,9 143,5 243,4 159,5

Інтеграція всіх підходів до управління дає можливість говорити про комплексний підхід до управління, перетворюючи його на складну систему. Різноманіття форм управляючих систем змушує вдаватися до їх типізації. У цьому процесі слід зазначити функціонально-декомпозиційне, контурне й агрегатно-декомпозиційне представлення типів управляючих систем. Така типізація дозволила виділити принципові властивості і ознаки комплексного управління: а) неоднорідність елементів взаємодії у процесі управління; б) агрегація — об'єднаність декількох параметрів управління нижчого рівня в параметри більш значущого рівня; в) емерджентність — незбіжність суми властивостей окремих управлінських елементів і властивостей системи управління в цілому; г) багатофункціональність — здатність до реалізації багатьох функцій на заданій структурі, що проявляється у властивості гнучкості; д) імплікативність — зміст інтеграційного процесу розвитку; ж) дистрибутивність — послідовність формування інтеграційних властивостей перетворюючого характеру; з) фасилітацію — створення сприятливих умов для здійснення системних перетворень.

У методичному плані практичними діями, які характеризують системне управління підприємствами, виступили:

1. Виділення ключової ланки перетворень у ресурсному оновленні підприємств, що забезпечує певний поштовх у розвитку.

2. Ефективне проведення системних перетворень на основі організаційного проектування, створення гнучкої системи управління для вирішення питань щодо розподілу влади, ресурсів, мінімізації дії несприятливих тенденцій зовнішнього середовища, формування бізнес-місії, спільних цінностей і мікрокультури серед працівників.


Информация о работе «Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 44207
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
143837
2
0

... нтири відбору ефективних елементів інституціональної структури з альтернативних форм економічної координації. ГЛАВА 2 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ІНСТИТУТІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ 2.1 Інституціональна структура перехідної економіки та її особливості Особливість транзитивної економіки полягає в тому, що в ній відбуваються радикальні інституціональні ...

Скачать
154385
7
4

... комбінованого аудита. Результатом є більш ефективний аудит і процес сертифікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої діяльності ВАТ «Донецькгірмаш» ...

Скачать
68373
1
2

... час при обласних адміністраціях створено департаменти, які формують політику підтримки малого підприємництва і механізми її реалізації. Це значно наблизило державну політику підтримки підприємництва до реальних потреб регіонів, сприяло конкретизації державних програм. Рис.1. Основні напрями державної підтримки малого підприємництва Форми і методи підтримки малих підприємницьких структур за ...

Скачать
189223
26
2

... , значення стратегічного аналiзу розвитку пiдприємства та методик його проведення зводиться до інформацiйно - аналiтичного забезпечення процесiв прийняття стратегiчних рiшень. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод”   2.1 Загальна характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” Відкрите акціонерне ...

0 комментариев


Наверх