Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Кам’яний вік. Археологія Закарпаття

1.1 Ранній палеоліт

1.2 Пізній палеоліт

1.3 Мезоліт

1.4 Неоліт

РОЗДІЛ 2 Енеоліт-бронза. Археологія Закарпаття

2.1 Епоха енеоліту

2.2 Епоха бронзи

РОЗДІЛ 3 Раннє залізо. Археологія Закарпаття

РОЗДІЛ 4 Ранньослов’янський та давньослов’янський періоди. Археологія Закарпаття

4.1 Ранньослов’янський період

4.2 Давньослов’янський період

4.3 Епоха великого переселення народів

РОЗДІЛ 5 Міста Закарпаття як об’єкти археологічного дослідження

РОЗДІЛ 6 Археологічне дослідження замків, палаців Закарпаття

6.1 Археологічне дослідження замків

6.2 Археологічне дослідження палаців

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Актуальність дослідження. Археологія Закарпаття є важливим елементом історичного дослідження області. Закарпаття – це один із важливих регіонів України, котрий має свої особливості як з точки зору географічного розташування, так і з сторни історичного розвитку. Дослідження цього регіону неможливе без залучення археологічних джерел.

Територія Закарпаття знаходиться на межі Східної, Центральної та Півднено-Східної Європи. І саме археологічні дослідження можуть дати відповіді на деякі питання з маловідомої історії Закарпатського регіону. На даний момент археологія Закарпаття потребує глибокого дослідження та вивчення.

Впродовж століть на території регіону проходять міграційні процеси археологічних культур. З однієї сторони територія Закарпаття стає об’єктом проникнення, а з іншої сторони на цій території формуються окремі культури.

Тому археологічні дослідження історії Закарпаття є важливим і необхідним напрямком для всебічного висвітлення історичного розвитку регіону.

Мета: дослідити історію Закарпаття, використовуючи матеріали археологічних досліджень.

Об’єкт: історичний розвиток Закарпатського регіону.

Предмет дослідження: археологічне дослідження Закарпаття.

Методи дослідження: методи аналізу, поірвняльно-історичний, хронологічний та типологічний.

Завдання:

–  здійснити пошук, аналіз та систематизацію наявних джерел та історіографію літератури;

–  проаналізувати періоди та етапи археології області;

–  виявити, простежити і з’ясувати на основі сучасних наукових досліджень історію археології Закарпаття.

Структура дипломної роботи: дипломна робота складаєтсья зі вступу, шістьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновку, додатків та використаної літератури.

У першому розділі охарактеризований кам’яний вік, його хронологічні рамки та розкопки.

У другому розділі розкрито зміст епохи Енеоліту та бронзи і хронологічні межі цього періоду.

У третьому розділі дана характеристика періоду раннього заліза і хронологічний час.

У четвертому розділі розглянуто ранньо-слов’янський та давньослов’янський періоди.

У п’ятому розділі розібрано археологічне дослідження історичних міст Закарпаття.

Шостий розділ розкриває археологічні дослідження замків, палаців Закарпаття.

Дипломна робота містить 87 сторінок теоретичного матерілу.

 


РОЗДІЛ 1 Кам’яний вік. Археологія Закарпаття   1.1 Ранній палеоліт

Період палеоліту є початком появи людини й формування сучасного фізичного типу і датується понад 3 млн. р. тому. Протягом палеоліту (гр. палайос – стародавній, літос – камінь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг і побудувала своє перше житло. Період появи людини й формування сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту (гр. палайос - стародавній, літос - камінь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг і побудувала своє перше житло. Процес засвоєння людьми великих просторів Європи обумовлений льодовиками, що періодично насувалися з півночі на континент. Міжльодовикові періоди відрізняються м'яким кліматом. Основні заняття: збиральництво й полювання. Знаряддя праці виготовлялися з каміння, кістки, рогу, деревини. Були вони примітивні і ледь забезпечували прожитковий мінімум. Розходження в техніці обробки каменю стало основою для розробки періодизації первісної історії.

Сучасні дані відносять появу людини на Землі до 5 - 4 млн. років тому. Нійі-Г-ьи: давні рештки людини, названої homo habilis (лат. людина вміла), були виявлені Луїсом Лікі і його послідовниками в Південно - Східній і Східній Африці (Танзанія, Ефіопія). Поруч із рештками кісток знайдена оброблена галька (чопери та чопінги). З Африки, через Малу Азію і Балкани людина проникає та розселяється в Європі, і 1 млн. років тому з'являється у Верхньому Потиссі.»

У ранньому палеоліті Верхнє Потисся (1 млн. - 150 тис. років тому) заселяється пітекантропами (гр. пітекос - мавпа, антропос - людина). За даними американського демографа Е.Діві їх було близько 125 тисяч. Ріст до 170 см, хода пряма (homo erectus ), обсяг мозку до 900 куб.см, могутні надбрівні дуги. Однак, була відсутня важлива ознака людини – виступ підборіддя..

На початку палеоліту рельєф регіону зазнав істотних змін: відбулося підняття Карпат на висоту більше 1000 м й утворилося Верхньотиське озеро. З початком льодовикової епохи (до Карпат льодовик не дійшов) різко змінюється клімат, флора та фауна.

Вагомі успіхи закарпатської археологічної науки у вивченні давньої історії населення північно-східної частини Карпатської улоговини припадають на 70-90-ті рр. XX ст. Цьому сприяло кілька факторів. Оцінивши ключовий характер деяких археологічних пам'яток Закарпаття, що знаходилися на стику двох культурних зон - центральної і східноєвропейської, сюди прибули працювати кілька археологічних експедицій провідних дослідницьких центрів. Давньокам'яний вік вивчала палеолітична експедиція Природничого музею АН УРСР (керівник - В. Гладилін), палеоліт і мезоліт - експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (О. Черниш, Л. Макевий), неоліт - експедиція Інституту археології АН СРСР (В. Титов), енеоліт - експедиція Львівського університету (М. Пелещишин) [2, с. 14-17].

Все ж найбільші систематичні польові дослідження археологічних пам'яток краю проводили три експедиції Ужгородського університету (Е. Балагурі, В. Котигорошко), Природничого музею АН УРСР та Ужгородської групи Інституту археології АН УРСР (з 1985 року група в складі відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР). На початку 70-х років на Закарпатті розгорнулося грандіозне за масштабом будівництво, пов'язане з великими земляними роботами, а саме: спорудження нафтопроводу «Дружба», кількох віток газопроводу ( «Уренгой –Помари -Ужгород», «Братерство», «Союз»), Транс карпатської шосейної дороги, меліорації земель на рівнинній і передгірських зонах. Всі ці роботи вимагали в зонах проведення земляних робіт невідкладних охоронних розкопок, а кошти отримувались від тих організацій, які вели будівництво. Так було, по-перше, вирішено фінансовий бік справи, по-друге, дало можливість вперше на теренах краю проводити розкопки широкими площами (по 3-4- тис. кв. м. культурної площі), охоплюючи роботами майже всі періоди давньої історії Закарпаття.

Окрім палеолітичної та палеолітичної експедицій, які вивчали пам'ятки виключно кам'яного віку, науковці університет і Ужгородської групи досліджували всі пам'ятки, які траплялися на об'єктах новобудов. Тому подальшій огляд виконаних робіт зручніше розглядали за здобутками експедицій, а на разі розгляду окремих історичних рас.

Екскурс розпочнемо з палеоліту, розкопки якого виявлені у 80-ті роки XX ст.. світове значення мало ранньопалеолітичне місцезнаходження в Королеві, яка знаходиться на 20-метровій терасі (стоянки Виннички, Гострий Верх), які вивчали польових розкопок, починаючи з 1974 р. ця пам'ятка за кількістю 14 нашарувань часу ашель - мустьє з чіткістю геологічної стратиграфії, виразності матеріалів від ашеля до мустьє і пізнього палеоліту немає собі рівних в Центральній та Східній Європі.

До мустьєрської доби нині зараховано понад 40 місцезнаходжень. До цінних стоянок віднесено Королево, Чорна І. IX. Рокосово, Діброва та ін. Серед знайдених знарядь праці: двох бокові чоппери, зубчасті пили, сікачі, скребла. Заготовки обкладені леваллуазькими відщепами, подібними нуклеусами; знаряддя праці, рубилами, листоподібними і іншими дрібними знаряддями (3). Памятками для вивчення палеоліту, в першу чергу, були стратифіковані пам'ятки Королева І, Королева II та пізньопалеолітичні комплекси Берегова І з Малої гори. А також стоянка на високому лівому березі р. Тиса, в кар’єрі для добування щебеню, на горі Сергейл, що є високою ранньочетвертинною терасою давнього верхньотиського озера. Відкрила їх і досліджувала в 1976р. Закарпатська палеолітична експедиція Інституту археології АН УРСР. Розкопки дали можливість виявити знахідки ашельського і мустьєрського шарів з кількома горизонтами. Серед знахідок нижнього шару – масивні від- щепи, знаряддя типу хоперів, нуклеусом, робила, а у верхньому – вироби мустьєрських типів з проявами леваллуазької техніки.

Серед інших пам’ятників, відкритих Закарпатською експедицією можна відмітити Чорну І, де зібрані матеріали леваллуазького типу; Новоселицю І, ІІ, Хижу І, Плешки ІІ, на яких також досліджені матеріали леваллуазького типу. Більшість знахідок з андезиту. Місце знаходження Діброво, Чорної IV, Хижі IV, Заставної ІІ, Онковиць, Горян, Радванської гори ІІ, Виноградово, Берегово, Виселичної гори, Шаян ІІ, Ільниця, Біла Церков, Становиць, Солотвино І, ІІ, Плешки та інших пунктів дали колекції виробів з креміню.

Важливим науковим внеском у розвиток питань кам'яного віку Закарпаття слід вважати спробу визначити періодизацію і хронологію палеоліту. Підготовлена дослідниками культурологічна колонка дозволила дати відомості про давньокам'яну добу. Сьогодні до раннього палеоліту Закарпаття зараховано пам'ятки ашельської (850-150 тис. років до н.е.), мустьєрської (150-40 тис. років до н.е.). до першої віднесено місцезнаходження та стоянки Королево І, Рокосово І, Рокосово II, Раковець [1, с. 17-19].

1.2 Пізній палеоліт

Наступний етап у розвитку культури, господарства і соціального ладу людства – період пізнього палеоліту – тривав від 35 до 10 тис. років тому. Період відчутного стрибка в антропогенезі, поява людини сучасного типу (homo erectus). З'являється родова організація - матріархат. Невпорядковані (ендогамні) статеві стосунки заміняються екзогамними. Чоловік і дружина повинні походити з різних родів. Це явище мало груповий характер, тому рід вівся за материнською лінією. Мати - захисниця вогнища й добробуту родини, роду. Сформовані уявлення про жінку - праматір відбились у виготовленні ритуальних статуеток.

Зароджується первісна релігія: тотемізм (віра, що кожна родова група має загального предка - тотем), анімізм (віра в душу) і магія (здійснення визначеного ритуального дійства для досягнення бажаного).

Епоха пізнього палеоліту у Верхньому Потиссі представлена більш ніж 50 стоянками (Королево, Барца, Сена, Цейково й ін.). У ході їхніх досліджень зібрані скребачки, різці, навершя списів, гарпуни з кістки, голки, прикраси.

В основі господарства зберігається загінне полювання на великих тварин (мамонти, зубри, олені) і збиральництво.

Під час пошукових робіт Закарпатська палеолітична експедиція відкрила два пізньопалеолітичні місцезнаходження в районі с. Бігань Берегівського району. Воно розташовано на площі виноградника, в межах села на склоні Багенської гори. Тут на північно-східному схилі зібрано близько 300 кременевих виробів, які складаються з нуклеусів, пластин, відщепів, скребків, різців, масивного нуклевидного знаряддя.

Другим місцезнаходженням в цьому районі являється місце- знаходження Дідова гора, розташоване поряд з біганською горою, південно-західніше с. Бігань. Тут, на північному схилі гори, на вершині, зібрані кременеві вироби, які складаються з відщепів відбійника, долото видного знаряддя, уламки мікро пластинок.

Цінними, хоч і допоміжними, виявилися нововідкриті пізньопалеолітичні місцезнаходження Берегово II, Мукачево І, Біганська гора, Заставне, Шаян та ін. Що стосується вікових рамок то зроблена спроба віднести їх до раннього вюрма з виділенням трьох стадій його розвитку.

Картографування пізньопалеолітичних місцезнаходжень (Ганьковиця, Дубриничі, Лумшори, Голубине, Ділове та ін) свідчить про те, що людські колективи пізнього палеоліту успішно заселяли не лише передгірську, але й гірську частину Закарпаття. Гіпотеза про те, що гірська частина була заселена лише в епоху середньовіччя, яку запопадливо поширювали деякі угорські історики, обґрунтовано втратила свій сенс [1, с. 20].


1.3 Мезоліт

Епоха мезоліту (гр. месос - середній, літос - камінь) визначається закінченням льодовикового періоду й установленням людської сучасності -голоцену. Зникають великі тварини (мамонти, шерстистий носоріг, бізон та інші), формується сучасна фауна та флора. Полювання на швидконогих тварин ускладнюється, що визначило появу першої механічної зброї далекого бою -лука, а у зв'язку з цим відбулося масове знищення тварин. Останнє обумовило зростання ролі збиральництва й приручення тварин.

Поява більш надійних способів існування, значне поліпшення клімату сприяли збільшенню чисельності населення та його розселенню. Дослідники мезоліту вважають, що саме в цю епоху починає складатися племінна організація.

З 1973 року розпочалося вивчення мезоліту. Тоді була створена комплексна мезоліто-неолітична експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР, яку очолив Л.Г.Мацкевий. протягом 15-ти років роботи експедиції було відкрито і частково досліджено 38 мезеолітичних місцезнаходжень і стоянок.

Найбільш цінні матеріали було отримано під час розкопок стоянок Кам'яниці II, Кам'яниці У (Ужгородського району), що дозволило провести етнокультурний поділ мезоліту Закарпаття на пам'ятки з геометричними (Кам'яниця У) і без геометричних (Кам'яниця II) мікролітів. Як показали дослідження, пам'ятки мезоліту на Закарпатті розташовані нерівномірно. Найбільше їх фіксується в передгір'ї (22), в Притиській рівнині (7), Берегівській котловині (4) та в районі Вігорлато-Гутинського хребта (2) (6). Пам'ятки типу Кам'яниця У близькі до стоянки Сексард-Паланк (Угорщина),

У Верхньому Потиссі відкрито більше 50 стоянок IX - VI тис. до н.е. (Л.Мацкевий) - Кам'яниця, Угля, Ворочево, Перечин і інші. У ході розкопок цих пам'яток зібрано значний речовий матеріал. В основному це знаряддя праці з кременю, обсидіану, андезиту й базальту.

Спостерігається удосконалення техніки обробітку каменю, що знайшло відображення в появі мікролітів - вкладишів для ріжучих знарядь і макролітів - попередників кам'яних сокир. Кремінь і обсидіан надходили у Верхнє Потисся з Токайських гір, андезит і базальт - місцеві породи.

.* і

Рухливий спосіб життя, недовговічність стоянок зв'язані з полюванням як основним способом життя разом із збиральництвом.

Пам'ятки духовного життя й мистецтва мезолітичного населення Верхнього Потисся відомі слабо, але можна припустити, що вони були.

Унікальною релігійною пам'яткою мезоліту на території України є Кам'яна Могила в степу Мелітопольського р-ну Запорізької обл., інтерпретована дослідниками як храм магій. У гротах і на піщаних блоках величезного пагорба знаходилося біля тисячі різноманітних зображень (бики, коні, мамонти, олені й ін.) Храм виник ще в епоху пізнього палеоліту.

За даними російського демографа В.Є. Ларічева територію Землі в мезоліті заселяли 2,5 млн. чоловік.

Л. Мацкевий на основі спостережень висловив думку про існування в Закарпатті в добу мезоліту двох основних етнокультурних спільнот. До першої групи він відніс пам'ятки з деякими палеолітичними індексами, до другої - комплекси з вираженими новими тенденціями мезоліту. Перша група розташована в північно-західній, друга в південно-східній частині краю. Як вважає дослідник, матеріали розкопок дали право говорити про співіснування на Закарпатті в ІХ-VІ тисячоліттях до н.е. мезолітичних і неолітичних спільнот. Перші займали передгірську зону, другі - низину, тобто зони, придатні до мисливства, рибальства, збиральства та землеробства і тваринництва. Знаходячись в центрі Європи, мезолітичні пам'ятки краю увібрали в себе різноманітні риси сусідніх з Закарпаттям етнокультурних спільнот, що вимагає подальших польових досліджень.

На основі одержаного матеріалу у Запоні (ур. Мала гора), Серне (ур. Кіш мезев) досліднику вдалося визначити, що ранні пам'ятки новокам'яної доби на Закарпатті належали носіям старчево-крішської культури, що датується в рамках 5100-4500 рр. до н.е. [4, с. 12].

1.4 Неоліт

Заключна стадія кам'яного віку - неоліт (гр. неос - новий, літос - камінь) -період корінних змін в економічному й громадському житті первісної людини. Названий Г. Чайлдом неолітичною революцією.

Хоч неоліт Закарпаття досліджувався в попередній час (друга половина XIX - перша пол. XX ст.), але таких великих за масштабами робіт, які були виконані в 70-80-х роках раніше не було. Вони перевищують розміри досліджених площ інших епох. В ці роки було відкрито біля сорока поселень неоліту і енеоліту, пам'ятки якого вивчав Михайло Потушняк. Ним проведені розкопки в Дякові (ур. Мондичтог), Дерцені (ур. Мала гора), Баркасові (ур. Нодь мезев), Запоні ( ур. Мала гора, Ково домб), Ужгороді (Дравці), Серне, Рафаїлові, Малих Геївцях, Концові та ін. Як правило, поселення неоліту розташовувалися на берегах річок, водоймищ, займали окраїни боліт, схили невисоких пагорбів.

Розкопки в Дякові, Серне, Рафаїлові, запоні, Тарнівцях, М.Геївцях дозволили виділити нову культуру — мальованої кераміки (4500-4000рр. до н.е.). Виявилося, що вона не входила в зону поширення лінійної кераміки, а існувала паралельно з нею на суміжних територіях Культу Кріш, на думку М. Потушняка її замінила культура мальованої кераміки, корені якої тісно пов'язані з регіоном балкан.

Характеристика періоду.

1. Перехід від привласнюючих до виробляючих форм господарства:

землеробство (культивація пшениці, ячменю, проса) і скотарство (приручення собаки, вівці, кози, пізніше бика та свині).

2.Утворення культурної спільноти Пресескло - Старчево - Караново - Кріш у другій половині VI тис. до н.е., становлення господарсько – культурного типу мотичного землеробства; складання на її фінальному етапі у Верхньому Потиссі (перша половина V тис. до н.е.) культури лінійно - стрічкової кераміки.

3.Удосконалення техніки виготовлення кам'яних знарядь праці (шліфування, полірування, пиляння та свердління каменю); знаряддям надається бажана форма. Використовувались різні породи каменю, але переважав кремінь і обсидіан.

4.З'являються нові види знарядь праці: сокири, тесла, кам'яні мотики, серпи, зернотерки та ступки.

5.Формується керамічний посуд; виникають прядіння й ткацтво, плетуться рибальські сітки.


Информация о работе «Археологія Закарпаття»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 158150
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
21182
0
0

... експонати свідчать, що Ужгород завжди виходив обновленим та значно сильнішим з усіх випробувань.   Музей народної архітектури та побуту Музей знаходиться біля замку, де розкинулось «село», що представляє все Закарпаття в мініатюрі. Музей збудований одним з перших на Україні в 1970 році в місцині, яка називається «Відьмина яма», так як раніше тут спалювали тих, кого звинувачували у відьмарстві. ...

Скачать
837850
0
0

... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...

Скачать
358417
0
0

... і української лінгвістики належить Б. Грінченку, авторові чотиритомного «Словника української мови». Друкуються перші праці з національної історії — «Історія України-Руси» М. Аркаса, «История украинского народа» О. Єфименко та ін. Найвизначнішу роль у становленні й розвитку української історичної науки відіграли в цей час роботи М. Грушевського — «Очерк истории украинского народа», «Ілюстрована і ...

Скачать
467456
0
0

... блоку, як і, у свою чергу, країни Антанти у передвоєнні роки. Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.). 1.     Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради 27 лютого 1917 р. в Росії перемогла Лютнева демократична революція. Влада в Росії перейшла до Тимчасового уряду. 3-4 березня 1917 р. в Києві було організовано ...

0 комментариев


Наверх