Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці
Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезені та вивезені товарів Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом Положення про підрозділ (регламент підрозділу) Висновки до розділу 1 Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці Висновки до розділу 2 Функції сектору (головного інспектора) зв'язків з громадськістю ввести в функції відділу (сектору) організаційного та документального забезпечення Посадова особа ПМО, яка надала лист про погодження, при отриманні письмового повідомлення робить відповідні відмітки у журналі реєстрації Для митного оформлення товарів декларантом подаються ЕД, подання яких визначено законодавством України. Разом з ЕД подається їх реєстр Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ) Висновки до розділу 3 Акцизний збір з ввезених товарів – питома вага з рівня 1,04% у 2003 році зросла до рівня 2,45% у 2009 році
242448
знаков
6
таблиц
24
изображения

2. Регламентом (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу) [14]. Основними цілями «Міжнародної Конвенції про спрощення та гармоніза-цію митних процедур» (Кіото – Брюссель) [13] є:

- усунення розбіжностей між застосовуваними Договірними Сторонами митними правилами та процедурами, які можуть перешкоджати міжнародній торгівлі та іншим видам міжнародного обміну;

- задоволення потреб учасників міжнародної торгівлі та митних служб у полегшенні, спрощенні та гармонізації митних правил та процедур;

- забезпечення впровадження належних правил митного контролю, та можливості адекватного реагування митних служб на найважливіші зміни у комерційній практиці й адміністративних методах та засобах регулювання;

- забезпечення обов'язковості дотримання Договірними Сторонами змі-неної Конвенції основних принципів таких спрощення та гармонізації;

- забезпечення митних служб дієвими процедурами, що підтримуються належними та ефективними методами контролю;

- уможливлення досягнення високого ступеню спрощення та гармонізації митних правил та процедур, що є однією з основних цілей Всесвітньої Митної Ради, та у такий спосіб робить істотний внесок у спрощення міжнародної торгівлі.

Згідно Кіотській конвенції спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті, у тому числі завдяки застосуванню таких принципів [13]:

- здійснення програм, спрямованих на постійне удосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;

- застосування митних правил та процедур є передбачуваним, послідовним та прозорим;

- надання заінтересованим сторонам усієї необхідної інформації щодо законів, нормативно-правових та адміністративних актів з митного регулювання, митних правил та процедур;

- затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій;

- співробітництво з іншими національними органами влади, митними службами інших держав та торговими співтовариствами, у всіх випадках, коли це можливо;

- впровадження відповідних міжнародних стандартів;

- забезпечення безперешкодного доступу причетних сторін до процедур адміністративного та судового контролю.

Так, згідно з главою 6 “Митний контроль» [13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації митних процедур у вигляді «стандартних правил»:

1. Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на митну те-риторію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи обкладаються вони митами та податками, підлягають митному контролю.

2. Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечен-ня дотримання митного законодавства.

3. При застосуванні митного контролю використовується система управ-ління ризиками.

4. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

5. Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

6. Система митного контролю містить у собі контроль на основі методів аудиту.

7. Митна служба прагне до співробітництва з іншими митними службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою вдосконалення митного контролю.

8. Митна служба прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння з метою вдосконален-ня митного контролю.

9. Митна служба, наскільки це максимально можливо, використовує інформаційні технології та засоби електронних комунікацій для вдосконалення митного контролю.

10. Митна служба оцінює системи електронних комунікацій учасників зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають на проведення митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогам митної служби.

Згідно з главою 7 “Застосування інформаційних технологій»[13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації «електронних» митних процедур :

1. При впровадженні комп'ютерних систем митна служба застосовує відповідні міжнародні стандарти.

2. Нові чи змінені норми національного законодавства повинні передбачати:

- електронні способи обміну інформацією як альтернативу вимозі представлення письмових документів;

- поєднання електронних та документарних методів посвідчення дійсності та ідентичності;

- право митної служби залишати в себе інформацію для використання у митних цілях та, у разі потреби, обмінюватися такою інформацією з іншими митними службами та з усіма іншими користувачами, якщо це допускається законом, за допомогою електронних способів обміну інформацією.

Згідно з главою 8 “Відносини між митною службою та третіми сторона-ми»[13] , конвенція передбачає наступні принципи регламентації діяльності митних брокерів та митних перевізників, які є митними посередниками між митною службою та власниками товарів чи послуг, які перетинають кордон:

1. Відповідні особи взаємодіють з митною службою, за власним вибором, особисто або через уповноважену третю сторону, що діє від їхнього імені.

2. Національне законодавство визначає умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у взаєминах з митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які порушення.

3. При проведенні митних операцій, які за вибором відповідної особи здійснюються нею від власного імені, не повинні встановлюватися менш сприятливі умови чи пред'являтися більш жорсткі вимоги, ніж ті, які встановлені та пред'являються при проведенні митних операцій, здійснюваних для цієї відповідної особи третьою стороною.

4. Уповноважена третя особа має ті ж самі права, що й особа, яка уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митною службою.

5. Митна служба передбачає можливість участі третіх сторін при проведенні офіційних консультацій з учасниками зовнішньої торгівлі.

6. Митна служба визначає умови, за яких третя сторона не допускається до участі у митних операціях.

Згідно “Регламенту (ЄС) № 450/2008 Європейського Парламенту та Ради

від 23 квітня 2008 року про встановлення Митного кодексу Співтовариства (Модернізованого Митного кодексу)» при гармонізації митних процедур в Україні та ЄС повинні бути враховані наступні принципи [14]:

1. Доцільним є забезпечення того, що як правило застосовується швидке митне оформлення, коли суб’єкт господарювання заздалегідь надав інформацію, необхідну для проведення контролю законності, основаному на ризику. Контроль за дотриманням фіскальної та торговельної політики повинен в першу чергу проводитись митницею, до компетенції якої входять приміщення суб’єкта господарювання.

2. Правила щодо митних декларацій та розміщення товарів для проходження митних процедур повинні бути модернізовані та раціоналізовані, зокрема, запровадженням вимоги до подання митних декларацій, як правило, в електронному вигляді, та передбачаючи лише один тип спрощеної декларації.

3.Оскільки Кіотська Конвенція підтримує подання, реєстрацію та перевірку митних декларацій до прибуття товарів, та, більше того, відокремлення місця подання декларації від місця фізичного перебування вантажу, доцільним є запровадження централізованого оформлення у місці реєстрації суб'єкта господарювання. Централізоване оформлення повинне включати можливість використання спрощеного декларування, відстрочення дати подання повної декларації та необхідних документів, періодичне декларування та відстрочення платежів.

4. Доцільним є встановлення спільних та простих правил щодо спеціальних режимів (транзит, зберігання, специфічне використання та переробка), які доповнюватимуться невеликою низкою правил для кожної категорії спеціальних режимів з метою досягнення простоти для суб’єкта господарювання у виборі правильного режиму, уникненні помилок та зменшенні кількості відшкодувань та виплат після проведення митного оформлення.

5. З урахуванням зростаючої кількості заходів, пов’язаних з безпекою, запроваджених у Кодекс згідно з Регламентом (ЄС) № 648/2005 Європейського Парламенту та Ради від 13 квітня 2005 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2913/92 про встановлення Митного кодексу Співтовариства, розміщення товарів у вільні зони повинно стати митним режимом, а товари мають бути піддані митному контролю при ввезення та з метою внесення даних.

Згідно з статтею 2 “Завдання митних органів» Митного Кодексу ЄС [14] встановлені наступні головні цілі митних служб в державах ЄС:

1. В першу чергу митні органи несуть відповідальність за нагляд за міжнародною торгівлею Співтовариства, таким чином роблячи свій внесок у справедливу та відкриту торгівлю та імплементацію зовнішніх аспектів внутрішнього ринку, за спільною торговельною політикою та іншими спільними політиками Співтовариства, які спричинюють свій вплив на торгівлю, та за загальною безпекою ланцюга постачань.

2. Митні органи запроваджують заходи, спрямовані, зокрема, на таке:

(а) захист фінансових інтересів Співтовариства та його держав-членів,

(b) захист Співтовариства від несправедливої та незаконної торгівлі при підтримці законної бізнесової діяльності,

(с) підтримка безпеки Співтовариства та його резидентів, та захист навколишнього природного середовища, за доцільності – у тісному співробітництві з іншими органами,

(d) збереження належного балансу між митним контролем та спрощенням законної торгівлі.

4. «Митні органи» означає митні адміністрації держав-членів, відповідальні за застосування митного законодавства, та будь-які інші органи, уповноважені згідно з національним законодавством застосовувати окремі положення митного законодавства,

5. «Митне законодавство» означає масив законодавства, що складається з:

(а) Кодексу та положень, ухвалених на рівні Співтовариства, та, за доцільності, на національному рівні, для його імплементації,

(b) Спільного митного тарифу,

(с) законодавства, що запроваджує у Співтоваристві систему звільнень від сплати мита,

(d) міжнародних угод, що містять положення в галузі митного права, в тому ступені, в якому вони застосовуються у Співтоваристві,

6. «Митний контроль» означає спеціальні дії, що виконуються митними органами з метою забезпечення правильного застосування митного законодавства та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання та кінцеве використання товарів, переміщуваних між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і переміщення в межах митної території товарів, що не є товарами Співтовариства, та товарів, розміщених у митний режим для кінцевого використання.

Митний Кодекс ЄС [14] регламентує митні процедури, які повинні бути обов’язково враховані в митному законодавстві України, оскільки вона має митні кордони з ЄС:

Розділ 4 «Товари, ввезені на митнцу територію Співтовариства»

4.1. На товари, що ввозяться на митну територію Співтовариства, подається попередня ввізна митна декларація, за виключенням тимчасово ввезених транспортних засобів та транспортних засобів та товарів, які ними перевозяться, що лише переміщуються через територіальні води або повітряний простір митної території Співтовариства без зупинки в межах такої території.

4.2. Окрім випадків, окремо встановлених в митному законодавстві, попередня ввізна декларація подається у відповідний митний орган до ввезення товарів на митну територію Співтовариства. Замість подання попередньої ввізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої ввізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

4.3. Попередня ввізна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої ввізної декларації. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню ввізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх ввізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4.4. Попередня ввізна декларація подається особою, яка ввозить товари на митну територію Співтовариства, або яка несе відповідальність за переміщення товарів на вказану територію. Незважаючи на зобов’язання особи, зазначеної у частині 2, попередня ввізна декларація може подаватися однією з таких осіб:

(а) імпортером або утримувачем вантажу або особою, від імені якої або на користь якої діє особа, зазначена у частині 2;

(b) будь-якою особою, яка здатна представити товари, про які йдеться, або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.

4.5 Якщо попередня ввізна декларація подається особою, іншою, аніж оператор транспортного засобу, на якому товари було ввезено на митну територію Співтовариства, то такий оператор подає до відповідного митного органу повідомлення про прибуття у формі маніфесту, повідомлення про відправлення або завантажувальної відомості, що містять інформацію, необхідну для надання можливості ідентифікації всіх транспортованих товарів, на які було подано попередню ввізну декларацію.

Типи митних декларацій (стаття 107) [14]:

Митна декларація подається з використанням електронних технологій обробки даних. Митні органи можуть дозволити набуття митною декларацією форми запису у звітності декларанта, за умови наявності у митних органів доступу до таких даних в електронній системі декларанта, та виконання вимог щодо будь-якого необхідного обміну такими даними між митними органами.

Якщо таке передбачене митним законодавством, митні органи можуть прийняти митну декларацію, подану в паперовій формі або усно, або подано за допомогою будь-якої іншої дії, згідно з якою товари можуть бути розміщені в митний режим.

Стандартна митна декларація (стаття 108) – це митна декларація містить всі відомості, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який за-декларовані товари. Митні декларації, подані з використанням електронних техно-логій обробки даних, містить електронний підпис або інший засіб аутентифікації. Декларації, подані в паперовій формі, підписуються. Супровідні документи, необ-хідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари, надаються митним органам разом з декларацією.

При поданні митної декларації з використанням електронних технологій обробки даних, митні органи можуть також дозволити подання супровідних документів з використанням вказаних технологій. Замість подання таких вказаних документів митні органи можуть дозволити надання ним доступу до відповідних даних в комп’ютерній системі суб’єкта господарювання.

Також передбачені:

- Спрощена декларація (стаття 109):

- Додаткова декларація (стаття 110)

Без шкоди частини 1 статті 110, мита декларація може бути подана будь-якою особою, яка здатна представити або надати усі документи, необхідні для застосування положень щодо митного режиму, в який задекларовано товари. Така особа також здатна представити відповідні товари або забезпечити їх представлення у відповідний митний орган.

Водночас, коли прийняття митної декларації накладає певні зобов’язання на окрему особу, то декларація має бути подана такою особою або її представником.

Декларант має бути зареєстрований на митній території Співтовариства. Водночас, від таких декларантів не вимагається бути зареєстрованими в межах Співтовариства:

- особи, які подають декларацію для режиму транзиту або тимчасового ввезення,

- особи, які декларують товари несистематично, за умови, що митні органи вважають це обґрунтованим.

Попередня вивізна декларація:

1. Якщо товари призначено для вивезення за межі митної території Співтовариства, і не вимагається митної декларації або повідомлення про реекспорт, то до відповідного митного органу подається попередня вивізна декларація.

2. Попередня вивізна декларація оформлюється з використанням електронних технологій обробки даних. Може бути використана комерційна, портова або транспортна інформація, якщо вона містить необхідні дані для попередньої вивізної декларації.

3. У виключних обставинах митні органи можуть прийняти попередню вивізну декларацію в паперовій формі, за умов застосування ними такого же рівня управління ризиком, як і при поданні попередніх вивізних декларацій з використанням електронних технологій обробки даних, і можливості виконання вимоги щодо обміну такими даними з іншими митними органами.

4. Замість подання попередньої вивізної декларації митні органи можуть дозволити подання повідомлення та надання доступу до даних попередньої вивізної декларації в комп'ютерній системі суб'єкта господарювання.

5. Попередня вивізна декларація подається однією з таких осіб:

(а) особою, яка вивозить товари або на яку покладено відповідальність за вивезення товарів за межі митної території Співтовариства;

(b) експортером або відправником вантажу або іншою особою, від імені або на користь якої діють особи, зазначені у пункті (а);

(с) будь-якою особою, здатною представити відповідні товари або забезпечити їх представлення відповідному митному органу.



Информация о работе «Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці»
Раздел: Таможенная система
Количество знаков с пробелами: 242448
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 24

Похожие работы

Скачать
54846
4
0

... за їх виконанням. – Організовувати претензійну й вести позовну роботу. Представляти в установленому законодавством порядку інтереси митниці в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів. – Аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подавати керівництву митного ...

Скачать
98744
5
11

... ійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів. Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, ...

Скачать
810571
0
0

... заходів і здійснюється на засадах гласності і суворого додержання вимог законодавства, охорони прав громадян, підприємств та організацій[58][247]. Нарешті зазначимо, що значення адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції в концентрованому вигляді виявляється в його призначенні та меті. Цей примус слід розглядати як один з найважливіших засобів здійснення державної влади, що ...

Скачать
823470
10
9

... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...

0 комментариев


Наверх