4.3.5 Електромагнітні випромінювання

Електромагнітні випромінювання, впливаючи на організм людини в дозах, що перевищують допустимі, можуть виявитися причиною професійних захворювань, джерелом випромінювання в ПЕОМ є електронна променева трубка дисплею. Враховуючи, що на підприємстві робочі місця оснащені ПЕОМ нового покоління, напруженість електромагнітного поля не перевищує 5В/м, а напруженість електростатичного поля – не більше 20Вт/м².

4.4 Міри безпеки

Особливе значення на підприємстві ЗАТ «Харків`янка» надають електробезпеці.

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від небезпечних і шкідливих дій електричного струму і електромагнітного поля згідно ПУЭ-87 [45]. По небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення віддлів є приміщення з підвищеної небезпеки.

Пердбачено дві групи заходів захисту від поразки електричним струмом: ГОСТ 12.1.019-79* [46] та ГОСТ 12.1.030-81* [47].

1)                Технічні заходи захисту:

-                     конструктивні заходи – для захисту від дотику до напруго провідних елементів,

-                     захисні кожухи.

2)                Забезпечення неприступності напруго провідних частин:

-                     схемно-конструктивні – для запобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус або пробної ізоляції, які у свою чергу досягаються шляхом,

-                     застосування малих напруг (42В, 12В);

-                     застосування захисного заземлення електроустановок;

-                     занулення;

-                     застосування захисного відключення;

-                     застосування електротехнічних захисних засобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, захищаючі, запобіжні).

3)                Організаційні заходи захисту:

-                     проведення інструктажу робочого персоналу по техніці безпеки при експлуатації електроустановок;

-                     забезпечення привильного використовування засобів захисту, контроль стану засобів, наявність знаків і плакатів безпеки та ін.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека – це стан об’єкту при якому зі встановленою вірогідністю включається можливість виникнення і розвитку пожежі.

Категорія приміщення фінансово-економічного відділу згідно НАПБ Б 07.005-86 [48] з вибухо- та пожежонебезпекою відноситься до категорії – В, а ступінь вогнестійкості будівлі – ІІ згідно ДБН В.1.1-7-2002 [49].

Аналіз робочого місця показує, що спалах може виникнути в разі дії електричного струму при порушенні електричного ланцюга схеми:

-                     недотримання протипожежних норм в процесі експлуатації засобів,

-                     опалювання і вентиляції,

-                     порушення протипожежних інструкцій,

-                     перевантаження провідників струму і їх неправильної експлуатації,

-                     проведення ремонтних робіт без дотримання правил.

Пожежна безпека забезпечується наступними заходами ГОСТ_12.1.004-91:

1)    Системою запобігання пожежі:

-                     контроль і виміри ізоляції;

-                     наявність плавких вставок і запобіжників в електричній мережі;

-                     використання захисного заземлення і занулення;

2)    Системою пожежного захисту:

-                     аварійне виключення і перемикання апаратури;

-                     наявність первинних засобів пожежегасіння;

-                     система сповіщення – звукова сигналізація.

3)    Організаційними заходами щодо пожежної безпеки:

-                     навчання персоналу протипожежним правилам;

-                     видання необхідних інструкцій, плакатів, засобів наглядної агітації;

-                     план евакуації.

Відповідно до вимог до системи пожежного захисту в будівлі передбачений водопровід з внутрішніми пожежними кранами. В приміщенні передбачено використовувати вуглекислотні вогнегасники ВВК-5 місткістю 5 літрів. Для даного приміщення достатньою є наявність одного вогнегасника, який знаходиться на видному і досяжному місці.

4.6 Ергономічні вимоги до комплектації робочого місця

При комплектації робочого місця важливо дотримуватися ергономічних вимог. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до кольоро- і світлотехнічним характеристикам дисплеїв, до буквенно-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури.

Фізіологічна раціональна робоча поза досягає виконанням наступних умов:

а) відстань від очей оператора до дисплею – 500-700 мм,

б) природний нахил корпусу вперед – 5-10°,

в) кут згинання між стегном і голінню 95-13,

г) ступні на підлозі,

д) стегно горизонтально,

є) оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку столу або підставки,

ж) оператор має нагоду спиратися ліктем на робочу поверхню,

з) можливість роботи з документами,

й) відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні – не менше 150 мм.

На робочому місці, що вивчається, використовуються наступні технічні засоби: монітор, клавіатура, системний блок, ПЕОМ, принтер, маніпулятор «миша», телефон.


Информация о работе «Cистема управління зовнішньоекономічною діяльністю ЗАТ "Харків'янка"»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 178877
Количество таблиц: 20
Количество изображений: 11

0 комментариев


Наверх