6. Відкличні привілейовані акції. Випускаючи ці акції АТ залишає за собою право "відкликати", тобто викупити їх за ціною з надбавкою до номіналу.

Приведені вище характеристики привілейованих акцій можуть комбінуватися.При цьому, якщо АТ випускає кілька класів привілейованих акцій,то вони одержують назву привілейованих акцій класу А, класу B, і тд., причому акції класу А дають їх власникам великі привілеї при виплаті дивідендів і при погашенні зобов'язань у випадку ліквідації акціонерного товариства.

Акції, будучи більш ризикованими цінними паперами в порівнянні з борговими зобов'язаннями, як правило, залучають інвесторів можливістю одержання підвищеного доходу, що може складатися із суми дивідендів і приросту капіталу, вкладеного в акції, унаслідок підвищення їхньої ціни. Завдяки підвищеній прибутковості акції звичайно забезпечують кращий захист від інфляції в порівнянні з борговими зобов'язаннями. Тому основним мотивом, що спонукує інвесторів вкладати кошти в акції, є бажання забезпечити приріст грошових вкладень унаслідок підвищення їхньої ціни, а також прагнення одержати підвищені дивіденди.

Економічна роль капітальних цінних паперів багатогранна. Вони дозволяють акумулювати великі капітали з більш дрібних капіталів і заощаджень населення для фінансування реального виробництва. Вони створюють величезну кількість власників, зацікавлених у прибутковості підприємств. Вони додають мобільність капіталу, його швидкої переорієнтації в ті галузі, де він може принести найбільший прибуток. Це інструмент переливу капіталів з галузі в галузь і з підприємства в підприємство. Вони дають можливість тиражування прав власності в їхні переуступки, оформлення боргів і додання їм ліквідної форми.

Інші види цінних паперів.

1. Вексель:(ньому.Wechsel, буквально - обмін) вид цінного папера, грошове зобов'язання. Безперечний і безумовний борговий документ. Розрізняють простий і перекладний вексель. Передача векселя від одного обличчя іншому оформляється передатним написом - індосаментом. У міжнародній торгівлі а також у внутрішньому обороті капіталістичних країн вексель - один з основних засобів оформлення кредитно-розрахункових відносин.

2. Передплатні сертифікати (варранты). Це особливий вид цінних паперів, що випускаються разом з чи облігаціями привілейованими акціями і дають їх власнику право на покупку звичайних акцій за обговореною ціною протягом визначеного періоду ( кілька років ). ( НА відміну від переважних прав на покупку акцій нового випуску, передплатний сертифікат передбачає більш високу в порівнянні з поточним курсом ціну на акції, що можуть бути куплені в обговорений у ньому період.) Т.е. право власника придбати визначена кількість акцій за визначеною ціною. Цей ринковий інструмент дає компаніям можливість знижувати відсоток по облігаціях, що випускаються, шляхом використання як стимулятор втіленої в такім свідченні привілею на покупку акцій цього підприємства, особливо якщо є підстави сподіватися на збільшення їхнього курсу. Власнику ж цього сертифіката він дає можливість дістати прибуток на курсовій різниці у випадку росту підприємства.

3. Приватизаційні чеки (ваучери). Ці державні цінні папери були випущені в Росії (аналоги маються й у деяких інших колишніх соцстранах) для опосередкування процесу передачі державної власності в приватні руки, і в той же час надання рівних початкових можливостей усім громадянам країни. Мають обмежений термін дії.

Достоїнства і недоліки конкретної ситуації з приватизацією в Росії,принципи її проведення і тим більше прогнози її результатів виходить за рамки цього реферату.

Учасники ринків цінних паперів: емітенти, інвестори.

Склад учасників ринку цінних паперів залежить від тієї ступіні на який знаходиться виробництво і банківська система, а також які економічні функції держави. Цим визначається спосіб фінансування виробництва і державних витрат. Важливим є також і обсяг нагромадження засобів у населення понад задоволення необхідних поточних потреб. Якщо дрібне виробництво фінансується за рахунок власних нагромаджень і капіталів власників - власників виробництва і банківських кредитів, то велике акціонерне виробництво фінансує свої капітальні витрати майже цілком за рахунок емісії акцій і облігацій. Результатом є відділення власності і фінансування підприємств від самого виробництва. Держава в особі центрального уряду і місцевих органів влади згодом усі в більшому ступені прибігає до запозичення засобів для фінансування бюджетних витрат на додаток до стягування податків, а також в інтервалах між надходженнями податків. Головну масу емітентів акцій складають нефінансові компанії. вони ж випускають середньострокові і довгострокові облігації, призначені як для поповнення їхнього основного капіталу, так і для реалізації різних інвестиційних програм, зв'язаних з розширенням і модернізацією виробництва.

Уряд випускає боргові зобов'язання широкого спектра термінів від казначейських векселів терміном у 3 місяці до облігацій терміном 30, а іноді і 50 років.

Таким чином, емітентами цінних паперів є ті, хто зацікавлений у короткостроковому  чи довгостроковому фінансуванні своїх поточних і капітальних витрат і при цьому може довести, що йому як позичальнику, боржнику і підприємцю можна довіряти.

У принципі емітенти цінних паперів можуть самі розмістити (тобто продати) свої зобов'язання у виді цінних паперів. Однак складний механізм емісії в умовах конкуренції, потреба в гарантованому розміщенні цінних паперів вимагає не тільки великих витрат, але і професійних знань, спеціалізації, навичок. Тому емітенти в переважній більшості випадків прибігають до послуг професійних посередників - банків, фінансових брокерів, інвестиційних компаній. Усі вони в даному випадку, як організатори і гаранти, є посередниками на ринку цінних паперів.

Ті, хто вкладає кошти в цінні папери з метою витягу доходу, є інвесторами. На ринку грошових цінних паперів як інвесторів домінують банки, що у той же час як посередники частково розміщають короткострокові папери у своїх клієнтів (наприклад, комерційні банки одних підприємств пропонують іншим підприємствам). На ринку капітальних цінних паперів спостерігається історична еволюція від переваги індивідуальних інвесторів до домінування інституціональних інвесторів. Поява інституціональних інвесторів - важливий етап у розвитку ринку цінних паперів., Виникає можливість надзвичайного розширення кола покупців фінансових інструментів , а відповідно розосередження ризику приміщення засобів у цінні папери.

Приватні особи, як маса, населення починають вкладати кошти в цінні папери лише тоді, коли вони досягають достатнього ступеня особистого багатства, яким потрібно керувати, тобто тримати у формі капіталу - фінансових активів, що приносять доход.

Список використовуваної літератури.

1. Перламутрів В.Л., Липец Ю.Г. " Абетка біржової діяльності» Фінанси N 2 1992р. Москва. Фінанси і статистика. 1992р.

2. Алексєєв М.Ю. «Ринок цінних паперів і його учасників» Бухгалтерський облік N 2 1992р. Москва. Фінанси і статистика. 1992р.

3. М.Астахов «Ринок цінних паперів і його учасників» Москва 1996р.

4. Наталя Семилютина «Деякі види цінних паперів у світовій практиці й у РФ» Фінансова газета N 22 1993р. Москва 1993р.

5. В.И.Колісників «Банківська справа», Москва 1995р.

6. «Цивільний кодекс РФ», Москва 1995р.

7. А.Амбрамцумов, Ф.Стерликов «1000 термінів ринкової економіки» Москва 1994р.


Информация о работе «Ринок цінних паперів»
Раздел: Биржевое дело
Количество знаков с пробелами: 43788
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
78535
12
6

... для інвестицій у виробничу і невиробничу сфери, структурній перебудові економіки, її реструктуризації, позитивній динаміці соціальної структури суспільства та підвищенню добробуту кожної людини шляхом вільного розпорядження цінними паперами. ІІ. Структура ринку цінних паперів та механізм його функціонування. Ринок цінних паперів - це частина фінансового ринку (інша його частина - ринок банкі ...

Скачать
151695
28
19

... ринку цінних паперів на біржах України у 2008 році 1.4 Стратегії діяльності Національного банку України та комерційних банків на ринку цінних паперів в Україні   1.4.1 Стратегія діяльності Національного банку України на ринку цінних паперів Стратегія діяльності Національного банку України на ринку цінних паперів України обумовлена вимогами Закона України „Про Національний банк України” [ ...

Скачать
49508
2
1

... певними рамками, з іншого - на принципах самоврядування, раціональності та моралі. Сучасний досвід ряду розвинених країн свідчить про те, що внаслідок розвитку комп’ютерних технологій і засобів зв’язку контакти поміж національними ринками цінних паперів стали більш інтенсивними, інтернаціоналізація ринків цінних паперів одночасно сприяє посиленню конкуренції між ними. Остання виявилась однією з ...

Скачать
25016
0
0

... у процес саморегулювання. Яскравий при­клад такої моделі - ринок цінних паперів Великобританії. У реальній практиці розвинутих зарубіжних країн ступінь центра­лізації та жорсткість державного регулювання ринку цінних паперів коливається між цими двома крайніми моделями. З числа більш ніж 30 країн з розвинутими ринками цінних паперів понад 50 відсотків мають самостійні відомства (комісії з ці ...

0 комментариев


Наверх