Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство освіти і науки України

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Факультет політичних наук

Кафедра історії

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з «Історії України»

(назва дисципліни)

 

на тему: Національний феномен Кирило-Мефодіївського товариства

 

Студента 3-го курсу 334 групи

Галузі знань: 0203 - Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020302 «Історія»

Бурянника Андрія Ігоровича________

(прізвище та ініціали)

Керівник Лозко Галина

Сергіївна д.ф..н.,професор

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

 

 

Миколаїв – 2017

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Народження товариства

1.1 Соціально-політичне становище в країні

1.2 Причини зародження товариства .......................................8

1.3 Ідейні натхненники товариства та Тарас Шевченко…………………….10

РОЗДІЛ 2. Ідейний ґрунт організації

2.1.Формунання постулатів (Ідеологія)

2.2.Гілка етнокультурних міркувань

РОЗДІЛ 3. Крах діяльності братства та глибина його національно-духовного значення для українців 25

3.1.Приборкання імперським жалом організації............................25

3.2.Значення поступу світочів нації або незгасиме полум’я для боротьби за національне становлення українців 29

ВИСНОВКИ................................................................34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................36

 

 


ВСТУП

 

Актуальність. Споконвіку українські землі були вагомим історичним полем для творення майбутнього для безлічі країн. Українці, що були і є автохтонними на своїй землі протягом століть прагнули мати власну державність, за яку було пролито кров її ліпших синів та розв’язано потужну ідейно-політичну боротьбу. Одним із форпостів національного самовизначення та примноження культурної боротьби стало ХІХ століття. Воно гідно постає як одне з плідних в хронології культурно-ідейного розвію українського народу. До формування чого в середині ХІХ ст. долучились спраглі до традиції українського визвольного й автономістського руху члени Кирило-Мефодіївського братства (як називали Грушевський та Шевченко його) чи товариства. Ідей патронат був наскрізно   викарбований самою ж назвою: «Товариство іменує своїми покровителями святих просвітителів слов'янства Кирила і Мефодія й приймає своїм знаком печатку (кольцо) або ікону з іменами або зображеннями цих святих», — зазначалося в головних правилах братства.

Найпершим та домінантним форпостом своїх ідей вони вважали українську мету на самовизначення та право на диференційованість національно-культурних поглядів у побудові власного щастя та слов’янського взаєморозуміння, що могло б позначитись на будівництві тогочасного європейського цивілізаційного устрою.Тому цілком справедливо, що Кирило - Мефодіївське товариство було формою культурно-політичного розвитку та опорою для захисту української ідентичності, продовжило і розвинуло тенденції орієнтації українців до моральних чеснот та міжслов’янської згоди.

Безперечно, що час для муштрування ідейних вимог у товариства був несприятливий у силу політичних обставин, які розділили Україну між імперіями та пильно застерігали її національно-державні ідеї боротьби за незалежність. Найгірше позначалась шовіністична політика Російської імперії на долю українства в Україні. Більшою лояльність було пройняте політико-культурне ставлення Австрійської імперії до клаптику західноукраїнських земель, які були нею включені внаслідок поділів Польщі в кінці XVIII ст. Але дане товариство зуміло майстерно увібрати в собі освічену поміркованість М.Костомарова,   революційно    визвольні  мірила  літератора ідейника   Т.Ше-вченка, культурно-освітній прагматизм П.Куліша, висування перспективи слов’янської консолідації  М.Гулака та сутнісні думки ще сотні членів організації. Програмні документи ставали реформаторською догмою для державно-народних перевтілень у русі християнської моралі та людської гідності.

Наукові дослідження здійснювали Р.Симоненко, М.Грушевський, який не оминув теми національно-культурного руху з участю даної організації, влучністю історичних барв для національного самоусвідомлення згадав цю організацію О.Субтелньий у своїй праці «Україна: історія», П. Зайончковський та інші. Праці М.П. Драгоманова поклали початок науковому дослідженню Кирило-Мефодіївського товариства й започаткували його наукову історіографію. Обмеженість джерельної бази не дала Драгоманову всебічно дослідити історію та ідеологію кирило-мефодіївців. Однак завдяки Драгоманову інтерес до товариства й до українського суспільно-політичного руху взагалі дуже посилився. Разом з тим, М.П. Драгоманов дав початок формуванню української національної історіографії Кирило-Мефодіївського товариства. Багато праць   започаткували якісно новий етап у вивченні феномену братства, що характеризується першими спробами висвітлення соціально-політичної ролі українців у побудові своєї державності на базисі формування національно-культурної ідентичності.

Серед інших досліджень виокремимо роботу Михайла Возняка, який визначає ідеологію організації, викладену у "Книзі буття українського народу" у формі біблійного оповідання. Втім, попри , здавалось би, довершеність наукового осмисленя діяльності та значення товариства в історії України науковими працями, вирує цікавістю феномен політичної перспективи з позицій функціонування Кирило-Мефодіївського товариства. На що, на мою думку, потрібно звернути особливу увагу.

Метою курсової роботи є висвітлення найхарактерніших рис та особливостей розвитку Кирило-Мефодіївського братства як національного феномена.

Досягнення поставленої мети курсової роботи передбачає розв’язання таких завдань:

– розглянути розвиток Кирило-Мефодіївського товариства;

– навести характерні риси розвитку Кирило-Мефодіївського товариства ;

– охарактеризувати його політично-правову сутність;

– дослідити внесок Т.Шевченка в діяльність товариства;

– проаналізувати змістовність організації;

– визначити роль членів організації;

– дослідити феномен товариства;

– розглянути значення товариства в історії України.

Об’єктом курсової роботи є час існування Кирило-Мефодіївського товариства в історії України , його сутнісні риси.

Предметом даної курсової роботи є особливості процесу формування й розвитку Кирило-Мефодіївського товариства, який зчинив великий вплив на розвиток українського національного відродження. Оцінюється роль діячів товариства в культурно-політичному поступу.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних наукових методів таких як: індукції та дедукції, порівняння, узагальнення, системний метод та метод аналізу. Також, діалектичний метод дав змогу розкрити єдність та суперечливість сутності товариства з їх політичною прокламацією.

Хронологічні рамки роботи обмежуються періодом з становлення Кирило-Мефодіївського товариства та, власне, з часу його однорічної діяльності та часом його ліквідування. Тобто, кінець 1845-початок 1847 рр.

Територіальні рамки роботи: етнічна територія України у першій половині XIX ст.

 

 

РОЗДІЛ 1. Народження товариства

 


Информация о работе «Національний феномен Кирило-Мефодіївського товариства»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 70124
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
68440
0
0

... Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років Серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарні предмети і насамперед історія України. У ході її вивчення формується історична свідомість людини, що є чи не найвизначальнішою складовою національної свідомості. ...

Скачать
75039
0
0

... ійська церква. Вона постачає Московському патріархатові більшість коштів на його потреби. Тому належить сказати: остаточна перемога нашої державності настане аж тоді, коли в Україні утвердиться помісна національна церква під омофором Києва. Національна ідея спрацювала на етапі проголошення самостійності України, і саме ця ідея в умовах державності мала б ще більше працювати. Але її не прийняли, ...

Скачать
763160
11
9

... іонери. Залежно від стилю керівництва й політичної системи, в якій функціонує лідер, відрізняють: диктаторський тип, демократичний тип, автократичний тип, плутократичний тип. В сучасній політології використовується типологія М. Дж. Херманн, де за основу виступає імідж, “образ”, візуальна привабливість лідера: прапороносець, який має особистий погляд на реальність, майбутнє; чітко викладає цілі, ...

Скачать
173330
0
0

... на Україні: («Тарас Бульба» М. Гоголя і «Чорна рада» П. Куліша в світлі історичної романтики Вальтера Скотта) // Пер. з англ. – К., 1993. – 290 с. 3.  Бандура О. Вивчення роману П. Куліша «Чорна рада»: Хроніка 1663р. // Українська мова і література в школі. – 1992. – № 11-12. – с. 24-29. 4.  Балтівець С. Психологічні особливості вивчення поезії П.Куліша // Дивослово. – 1995. - № 4. – с. 44-49. ...

0 комментариев


Наверх