Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району

Міністерство освіти і науки України

Рівненська мала академія наук

Борівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Хімія

Хімічний склад води відкритих водойм Зарічненського району

Автор

учениця 10-Б класу

Пуха Тетяна Андріївна

Науковий керівник

Вчитель хімії

Шарко Юрій Васильович

Зарічне 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Поняття про водні ресурси і водний фонд 4

1.1 Проблеми прісної води

1.2 Значення водних ресурсів

1.3 Джерела забруднення відкритих водойм

Розділ 2 Методи дослідження складу (якості ) води водойм 8

Розділ 3 Нормування і аналіз якості води відкритих водойм 19

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

На Землі, як відомо, води багато, проте найбільше значення в житті та господарській діяльності людини мають прісні води, запаси яких далеко не безмежні.

Проблема води належить до найголовніших соціальних і науково-технічних проблем сучасності. Вирішення її значною мірою залежить від вивчення водних ресурсів, рівня знань про явища і процеси, що відбуваються в гідросфері, а також від ефективних заходів з раціонального використання і охорони природних вод.

Інтенсивний розвиток промисловості та сільського господарства, збільшення населення, освоєння нових територій і пов’язане з цими процесами різке збільшення водокористування на всіх континентах суттєво впливають на стан водних ресурсів. Усе це зумовлює настійну необхідність дослідження співвідношень між наявними природними водними ресурсами в різних частинах Землі й потребами в них різних галузей господарства, виявлення змін, що вносяться у водний баланс і режим річкового стоку господарською діяльністю людини при різному рівні розвитку промисловості та сільського господарства, а також прогнозування водокористування і змін водних ресурсів окремих басейнів, континентів і Землі в цілому.

За останні десятиліття змінилося ставлення до води як до природного ресурсу. Попередня впевненість у необмеженості водних ресурсів змінилася занепокоєнням за них. Це зумовлено збільшенням використання води і різким погіршенням якості води. Крім того, водні об’єкти водночас є і колекторами для скидання стічних вод.

На території Зарічненського району протікають різні за розмірами річки. Найбільшого занепокоєння викликає річка Стир, так як на її березі розміщений ВАТ «Молокозавод» та очисні споруди, де можливий викид хімічних речовин у стік водойми. Тому важливо продемонструвати на прикладах хімічний склад води у водоймах зимово-весняного періоду 2008 року. Наочно довести основні причини змін якості водних ресурсів та показати перспективи збереження та відновлення чистоти вод.

РОЗДІЛ 1. Поняття про водні ресурси і водний фонд

1.1 Проблеми прісної води

Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вона необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Вона є потужним розчинником, і живі організми використовують водні розчини для функціонування біологічних процесів. Загальний об’єм води на нашій планеті оцінюється вражаючою цифрою – 1385 мільйонів кубічних метрів. Якби Земля була правильною сферою, цієї кількості було б достатньо, щоб покрити її на глибину 2650 метрів.1) [Джигерей, 2000; с. 85]

Лише 2,5% води є прісною, придатною для життя. Близько 69 % від цієї кількості знаходиться в шапках полярного льоду і гірських льодовиках або в підземних водоносних горизонтах, занадто глибоких для того, щоб відкачувати її при сучасній технології.

Об’єм прісної води, що є в розпорядженні людини для споживання, залежить від тієї швидкості, з якою джерела прісної води відновлюються або поновлюються в процесі глобального гідрологічного циклу, а не від загальної кількості запасів прісної води у світі. Щороку на континентах осідає 113 000 куб. км води, 72 000 куб. км з яких випаровується знову в атмосферу. Щорічно 41 000 куб. км води поновлюють водоносні пласти і повертаються річками чи іншими змивами в океан.

Поверхня України вкрита густою мережею річок. Всього їх налічується більш як 71 тисяча різної довжини. Із них річок довжиною понад 10 км – 4 тис. або 5,5 % загальної кількості. Відносно довгих річок (довжиною понад 100 км) тільки 130.

На території Зарічненського району протікають: велика річка – Прип’ять та середня Стир. Решта річок малі. Також в районі є озера та болота, заболочені й перезволожені землі, в яких зосереджена велика кількість води. 1) [Джигерей, 2000; с. 86]

1.2 Значення водних ресурсів

Вода надзвичайно широко використовується людиною. Перш за все, вона є продуктом безпосереднього споживання й у великій кількості витрачається на культурно-побутові потреби. Як носій тепла вода використовується для обігрівання житлових приміщень, виробничих, навчальних, адміністративних та інших будівель. Не менш важливе її значення для відпочинку, туризму, спорту, лікування населення.

Вода – це один із природних ресурсів, без якого неможливе життя і діяльність людини. Суттєвою відмінністю води є передусім, властивість безперервно відновлюватись внаслідок кругообігу, основною ланкою якого є водообмін між океаном і сушею.

Важливою особливістю води є також її здатність до кількісного й якісного збереження. Скільки б разів не використовувалась вода людиною для життя і виробничої діяльності, кількість її на Землі від цього не зменшується, а з часом відновлюється її якість і придатність для нового використання.

Саме через властивість води до самовідновлення і самоочищення ресурси її тривалий час здавалися невичерпними. Але за останні 30…40 років погляд на водні ресурси докорінно змінився. Вода із необмеженого дару природи, яким вона уявлялася нещодавно, перетворилася на фактор, що великою мірою визнає перспективи економічного розвитку людського суспільства. Суть водної проблеми не тільки в тому, що зі зростанням суспільного виробництва збільшуються потреби у воді і що згідно з прогнозами вже у першій половині ХХІ ст. в розвинутих країнах ці потреби дорівнюватимуть відновлювальним водним ресурсам або перевищають їх, а й у тому, що в процесі господарського використання природних вод відбувається їх швидке забруднення в результаті скидання неочищених або погано очищених промислових, сільськогосподарських і комунальних стоків у ріки та водойми.2) [ Левківський, Падун, 2006; с. 11]

На Землі практично не залишилося території та водних об’єктів, яких не зачепила діяльність людини. В наш час – час технічного прогресу і використання потужних технічних засобів – людина все більше втручається у природні процеси (вирубуються ліси, осушуються болота та заболочені землі, збільшуються площі зрошуваних земель, регулюється й перерозподіляється річковий стік, переміщуються величезні маси вод). Результати не завжди розумної і виправної людської діяльності негативно впливають не тільки на річкові, озерні та підземні води, але й на режим внутрішніх морів і навіть на Світовий океан.

Існує багато публікацій і висловлювань, в яких прогнозується неминучість водної кризи та водного «голоду». Існують дві групи причин, що призвели до об’єктивності;

-  природні, або об’єктивні;

-   антропогенні, або суб’єктивні.

Для використання найціннішими є прісні води суші: води річок, запаси продуктивної вологи в ґрунтах, а також прісні води озер і підземних горизонтів. Саме ці води мають на увазі, коли йдеться про водні ресурси; на них, перш за все, й орієнтується народне господарство. 2) [ Левківський, Падун, 2006; с. 12]

Ресурси річкового стоку складаються із двох частин: підземної (стійкої) та поверхневої (водопільно-паводкової). Найбільшу цінність мають ресурси стійкого стоку, які формуються за рахунок підземних вод зони активного водообміну і за рахунок регулятивної здатності озер і водосховищ. Менш цінним є поверхневий стік, більша частина якого формується у вигляді водопілля та паводків.

2) [ Левківський, Падун, 2006; с. 13]