Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра туристичного бізнесу

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

(курсова робота)

Виконала

студентка 2-го курсу

група УТ-21

К. В. Козлова

заочного відділення

Науковий керівник:

старший викладач

І.І. Волкова

Харків-2011р.

СКОРОЧЕННЯ

1. Амвросіївський район — Амврос. р-н

2. Артемівський район — Артем. район

3. Великоновосілківський район — Великоновосіл. р-н

4. Волноваський район — Волнов. р-н

5. Володарський район — Володар. р-н

6. Добропільський район — Доброп. р-н

7. Костянтинівський район — Костянтин. р-н

8. Краснолиманський район — Краснолим. р-н

9. Мар’їнський район — Мар’їн. р-н

10. Новоазовський район — Новоазов. р-н

11. Олександрійський район — Олекс. р-н

12. Першотравневий район — Першотрав. р-н

13. Слов’янський район — Слов’ян. р-н

14. Старобешівський район — Старобеш. р-н

15. Тельманівський район — Тельман. р-н

16. Шахтарський район — Шахтар. р-н

17. Ясинуватський район — Ясинуват. р-н


ВСТУП

Для закріплення отриманого матеріалу з дисципліни “Рекреаційно-туристичні ресурси України”, була написана ця курсова робота.

Мета курсової роботи — дослідження, аналіз та оцінка рекреаційно туристичних ресурсів Донецької області.

Для виконання поставленої мети потрібно розв’язати наступні задачі:

—   ознайомитись з основними відомостями про область;

—   описати коротку історію формування території регіону;

—   сформувати географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області;

—   дослідити природні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   освітити природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   вивчити природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   проаналізувати соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   дізнатися про архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   охарактеризувати біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   знайти рекреаційно-туристичні ресурси;

Об’єктом курсової роботи є Донецька область.

Предметом — рекреаційно-туристські ресурси цього регіону.

Робота складається з вступу, II розділів, висновків, містить 26 сторінок тексту, 4 рисунки, 1 таблицю, 1 додаток. Список джерел включає 5 найменувань літератури, 5 електронних публікацій.


РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙН0-ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1  Основні відомості про область

Обласним центром Донецької області є м. Донецьк.

Загальна площа регіону складає 26,5 тис. кв. км, а населення - 5252 тис. осіб.

Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни, середня щільність якого складає майже 187 чоловік на 1 кв. км.

Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші.

Урбанізація складає — 90,3% населення регіону.

Найбільші міста області: Донецьк (987 тис. чол.), Маріуполь (482 тис. чол.), Макіївка (377 тис. чол.), Горлівка (279 тис. чол.), Краматорськ (176 тис. чол.), Слов'янськ (121 тис. чол.), Єнакієве (99 тис. чол.) та інші.

Адміністративно-територіально вона розподіляється на 18 районів.

Розташована на південно-сході України, у степовій зоні. На півдні омивається Азовським морем. Поверхня переважно рівнинна, порізана ярами й балками. Водяну систему області становлять ріки Сіверський Донець, Казений Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Грузький Еланчик, Глечик, водоймища Старокримське, Клебан- Бицьке, Карловське, Кураховське, Ольховське, канали "Сіверський Донець - Донбас" і "Дніпро - Донбас".

Добре розвинена транспортна мережа. Донецька залізниця забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень. Найбільші залізничні вузли - Ясиновата, Червоний Лиман, Дебальцеве, Микитовка, Іловайськ, Волноваха. На узбережжі Азовського моря - морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг.

На Донецьку область доводиться більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі й практично весь обсяг випуску прокатного встаткування в Україні.

1.2 Коротка історія формування території області

Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської — 5 районів.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року - Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони.

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область. У листопаді 1961 року Сталінська область переіменована на Донецьку.

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Торез, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 року Ясинувата, у 1979 - Красний Лиман, у 1987 - Кіровське, у 1990 році - Авдіївка, у 1991 році - Вугледар, у 1992 році - Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка. У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волновахський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 року створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.

1.3 Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області

Донецька область переважно рівнинна. Туристичні ресурси розподілені не рівномірно. Найбільша кількість рекреаційно-туристичних ресурсів знаходиться у північному та південному районі області. На півночі регіону знаходиться рекреаційний курорт Святогірськ та річка Сіверський Донець.

На півдні — це побережжя Азовського моря.


РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Информация о работе «Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 32000
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
69529
3
0

... ією з форм раціонального використання вільного часу, змістовного проведення дозвілля, оздоровлення нації. Одним з основних напрямків туризму стає сільський туризм, що має усі шанси на ефективний і успішний розвиток. Розділ ІІІ. Сільський туризм. Оцінка сучасного стану та перспективи розвитку З початку XXI ст. сільський зелений туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації ...

Скачать
286797
15
11

... з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн. Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона ...

Скачать
62168
0
0

... льшення мережі санаторно-курортних установ - один з конкретних проявів радянського способу життя, реальна гарантія права радянських людей на відпочинок і лікування, записаного в Конституції СРСР. 5.3 Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в ...

Скачать
54497
5
0

... днанням сприятливих кліматичних, бальнеологічних та ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати близько 1500 км морського узбережжя. [ 6,140] РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОВНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ   3.1. Характеристика Карпатського рекреаційного району   Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) займає площу 56,6 тис. кв. км, ...

0 комментариев


Наверх