Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация



КУРСОВА РОБОТА

 

На тему:

«ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У ТУРИЗМІ»


Київ – 2009


Вступ

Актуальність теми. Впродовж останньої чверті ХХ ст. туризм став однією з провідних галузей світової економіки. Його потенційний вплив на соціально-економічний розвиток світу, довкілля та людей набуває таких масштабів що можна говорити про «туристичну революцію». За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) у 2007 р. чисельність іноземних туристів склала 900 млн., а доходи від туризму – 18,6 млрд. доларів. Згідно з прогнозами експертів ВТО, обсяги міжнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4%. У 2010 р. прогнозується 1,006 млрд. учасників міжнародних подорожей, а у 2020 р. – 1,561 млрд. Доходи ж від туризму за цей період мають збільшитись у 4 рази. Якщо ж до результатів міжнародного туризму додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть щонайменше втричі. Це дозволяє говорити про туризм як пріоритетну галузь світового господарства ХХІ ст.

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Тому прогнози експертів ВТО щодо розвитку туризму в світі повною мірою стосуються України. Адже вона володіє значними рекреаційно-туристичними ресурсами, має досить розвинену транспортну мережу, вигідне географічне положення тощо.

Національний туристичний ринок України є ринком країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури та індустрію туризму відповідно до європейських стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному обміні і переважанням експорту туристичних послуг.

Ринок туристичних послуг в Україні ще остаточно не сформувався, оскільки економіка країни знаходиться в стані постійного реформування, що позначається на розвитку туристичної галузі.

Розвиток національного ринку туристичних послуг Україна ґрунтується на її туристко-ресурсному потенціалі. Мотиваційними цінностями для розвитку внутрішнього та іноземного туризму залишається класичне поєднання природних і культурно-історичних ресурсів, посилене етнорелігійною самобутністю регіонів країни.

Загалом за 2007 р. кількість туристів, які були обслуговані суб’єктами туристичної діяльності України складає 2,864 млн. ос., а кількість іноземних туристів на території України за 2007 р. складає 372,5 тис. ос. (порівняно з попереднім роком 299 тис. ос.). Це свідчить про те, що Україна все більше і більше користується популярністю на світовому туристичному ринку. Отже, з урахуванням цих чинників в Україні прийнято державну програму розвитку туризму до 2010 р., в якій зазначається, що туризм набуває пріоритетності в розвитку культури та економіки незалежної України.

Сучасний розвиток туризму в Миколаївській обл. є складовою процесу відновлення і збереження природно-рекреаційних ресурсів України.

Його проблеми та перспективи істотним чином позначаються на загальному стані природних ресурсів країни. Цим і визначається вибір теми курсової роботи.

Об’єктом дослідження є природно-рекреаційний потенціал Миколаївської обл. та його використання у туризмі.

Географічні рамки курсової роботи обмежуються сучасною територією Миколаївської обл.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від середини XVIII сторіччя до сучасного часу.

Джерельна база. У процесі написання курсової роботи автором було опрацьовано близько 30 джерел. Насамперед це такі багатотомні академічні видання як: «Географічна енциклопедія України» та «Історія міст і сіл Української РСР».

Природа краю описана у працях таких авторів, як Козявкін А.П., Шкварець В.П. та Мельник М.Ф.

Складним був збір літератури, що стосується стану та розвитку туризму в регіоні. При вирішенні цієї проблеми автор курсової роботи скористалася інформацією викладеною у статистичному бюлетені «Туризм в Україні» та на сайтах всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет .

Значну кількість інформації автор знайшла у виданнях туристично-екскурсійного характеру, а саме в проспектах, путівниках, буклетах тощо.

Метою курсової роботи є всебічне дослідження природно-рекреаційного потенціалу Миколаївської обл. та його використання у туризмі. Для досягнення мети автор ставить перед собою наступні завдання:

·  дати загальну характеристику регіону;

·  описати природно-рекреаційні ресурси Миколаївської обл.;

·  проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку туризму в Миколаївській обл.

Структура курсової роботи складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, джерел та додатків.


1. Загальна характеристика Миколаївської області

Перш ніж проаналізувати туристичні ресурси краю необхідно дати загальну характеристику області.

Фізико-географічна характеристика області. Миколаївська обл. була створена 22 вересня 1937 р. Вона розташована на півдні України, в межах басейну річки Південний Буг, і займає площу понад 24,6 тис. км (4,1% території України). На заході вона межує з Одеською, на півночі – з Кіровоградською, на сході – з Херсонською та Дніпропетровською областями, а на півдні омивається Чорним морем (Додаток 1).

Рельєф області являє собою рівнину, нахилену у південному напрямі. Більша частина області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу). Глибоко в суходіл врізаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський та Анджигольський лимани. До території області належать острів Березань й Кінбурська коса.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта території). Ландшафти представлені заплавними комплексами (заплавні ліси й луки), ділянками піщаного степу, вапняковими степами, прибережно-водними комплексами, наскельними дібровами, кам’янистими степами тощо.

Лісистість області складає 3,9%. По районах вона досить неоднорідна й коливається від 2% у Березанському районі до 6,3% у Вознесенському. Всі ліси віднесені до першої групи. Ліси виконують захисні, серед яких протиерозійні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. На схилах в верхів’ях річкових долин і балках зростають байрачні ліси, в яких переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в’яз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусі – бересклет, крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються заплавні ліси.

Клімат області помірно континентальний з м’якою малосніжною зимою та спекотним посушливим літом, що супроводжується суховіями і пиловими бурями. Пересічна температура січня становить – 4єС, липня – +27єС. Зима малосніжна, порівняно тепла. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив. Море у купальний сезон (червень-серпень) прогрівається біля берега до +24єС.

Водні ресурси. Головна водна артерія Миколаївщини – Південний Буг, що посідає третє місце серед українських річок за своїми розмірами, довжиною 257 км у межах області. Друга по довжині ріка області – Інгул (179 км), упадає в Південний Буг у межах Миколаєва. Усього по території області протікає 85 річок, завдовжки 10 км кожна.

Озера області майже всі солоні, найбільше серед них – Бейкуський лиман. Миколаївська обл. на півдні займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря і його лиманів. Узбережжя Чорного моря розрізане Дніпровсько-Бузьким, Тилігульським і Бережанським лиманами.

Ґрунти. Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи звичайні середньо гумусні та мало гумусні (на півночі), чорноземи південні мало гумусні, каштанові і темно-каштанові слабо солонцюваті (на крайньому півдні), алювіальні лучні (у заплавах) та лучні осолоділі (у подах). Майже всю територію Миколаївської обл. розорано.

Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. На північному заході розробляється родовище нікелю, на півночі є родовища уранових руд. Видобуток граніту проводився у 18 великих родовищах. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити й польовий шпат. Миколаївщина має великі запаси будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн. куб. м, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей 51,3 млн. куб. м, цементної сировини 60,7 млн. т, глиняно-черепичної сировини 48,1 млн. куб. м, будівельного піску 123,7 млн. т. Промислове значення мають також поклади вапняків 16,4 млн. т, каоліну 113,6 млн. куб. м і т.п.

Рослинність. У північній та північно-західній частинах області на звичайних чорноземах ростуть: типчак, ковила, калерія і велика кількість степового різнотрав’я як перекотиполе, адоніс, в значних кількості кореневище, а також злаки, особливо степовий стоколос та інші сухолюбні злаки.

Тваринний світ. Найбільш характерні види для цієї території є: заєць-русак (170 тис.), лиса (4 тис.), кабан (1,5 тис.), єнотовидна собака, косулі та куниці. З птахів зустрічаються перепел, жайворонок, сіра куріпка, кулик та журавель.

Адміністративний поділ. Центром області є м. Миколаїв. До складу області входять: 19 районів, 5 міст обласного підпорядкування (Миколаїв, Вознесенськ, Очаків, Первомайськ., Южноукраїнськ), 4 міста районного підпорядкування (Баштанка, Нова Одеса, Новий Буг, Снігурівка), 17 сел. Та 894 смт.

Населення Миколаївської обл. складає 1 265 тис. ос. Пересічна густота населення складає 54,1 ос. на кв. км. Більша кількість населення проживає у містах (838,8 тис. ос.). Кількість чоловіків становить 588 тис., жінок – 676,5 тис. У національному складі населення переважають українці (79%) та росіяни (16%), інші національності становлять 5%. Основна частина трудових ресурсів зайнята у галузях матеріального виробництва (68,5%), з них бл. 39,3% – у сільському господарстві.

Промисловість. Однією з провідних галузей промисловості є машино-суднобудування. Одним з найбільших заводів, який випускає обладнання й устаткування для суднобудівних підприємств та енергетики є науково-виробниче об’єднання «Зоря – Машпроект». Виробництвом електроенергії в Миколаївській області займається найбільша на півдні України «Південно-Українська атомна електростанція» (поблизу м. Южноукраїнськ) та вітрові електростанції поблизу миса Аджигол.

Найбільші підприємства з легкої промисловості це: Вознесенське шкіряна об’єднання (ВОЗКО), Миколаївське трикотажне об’єднання, Миколаївська швейна фірма «Евіс», заводи «Нектар», «Янтар», «Сандора».

Харчову промисловість Миколаївської обл. складають: Первомайський, Миколаївський м’ясокомбінати, Вознесенська продовольча компанія та Миколаївський птахокомбінат. Серед багатьох молокопереробних підприємств найбільш відомий Первомайський молочно – консервний комбінат. У м. Очакові знаходяться важливі підприємства по переробці риби та морепродуктів це рибо – консервний завод та мідійно-устричний комбінат. А у м. Первомайськ та в с. Засілля діють цукрові заводи.

Сільське господарство складається з двох виробничих напрямків: рослинництво та тваринництво. У Миколаївській обл. ці два напрямки добре розвинуті. Провідна галузь тваринництва – скотарство, яке має молочно – м’ясний напрямок. Традиційні виробництва – свинарство та вівчарство. В приміських районах добре розвинене птахівництво.

У рослинництві переважають посіви зернових культур. Серед них провідне місце належить озимій пшениці, ячменю та кукурудзі. Друге місце посідають кормові культури: люцерна, еспарцет, сорго, силос, кормові буряки та ін. Також велике значення мають технічні культури.

Транспортна система. Транспорт області складається з усіх існуючих галузей: залізничної, автомобільної, морської, річкової, трубопровідної, електронної та повітряної. Найважливіше місце належить залізничному та автомобільному транспорту.

Залізничний транспорт. Загальна протяжність залізничних шляхів становить 766 км. Найважливіші вантажі це сільськогосподарські продукти, металеві вироби, будівельні матеріали, нафтопродукти. Важливими залізничними станціями є Миколаїв, Первомайськ – на – Бузі, Колосівка, Снігурівка, Вознесенськ.

Автотранспорт виконує основну частину внутрішніх перевезень сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів та ін. Всі головні автомобільні шляхи транзитні. Миколаївщину перетинають три автодороги міжнародного значення – Рені (Одеська обл.) – Ростов – на – Дону (Росія), Харків – Полтава – Кишинів (Молдова) та Одеса – Київ – Санкт-Петербург (Росія). Загальна довжина автошляхів складає майже 5 тис. км.

Трубопровідний транспорт. Через територію Миколаївської обл. проходять: нафтопровід Кременчук – Снігурівка – Одеса, газопровід Шебелинка – Одеса та аміакопровід Тальятті (Росія) – Горлівка – Южний.

Морський транспорт. Переважну частину морських вантажів складають гірничорудні матеріали, металеві вироби, промислові товари. Головні порти – Миколаїв та Очаків.

Річковий транспорт через незначну протяжність судно плавчих річкових артерій виконує лише пасажирські перевезення. Річкові порти – Миколаїв, Вознесенськ.

Електронний транспорт. Лінії електромереж пов’язують об’єкти енергетики Миколаївщини з іншими в єдину енергосистему країни. Найбільш потужні лінії електромереж сполучають Південно-Українську АЕС з об’єктами енергетики Миколаєва, Кривого Рогу, Одеси, Херсона.

Отже, проаналізувавши фізико-географічне розташування та соціально-економічну систему Миколаївської обл. можна зазначити, що у регіоні є всі умови для розвитку туристичної галузі.

миколаївський рекреаційний туризм ресурс


Информация о работе «Природні ресурси Миколаївської області»
Раздел: Физкультура и спорт
Количество знаков с пробелами: 49362
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
25121
2
0

... ії населеного пункту в розрізі земельно-оціночних одиниць; *    об’єднання земельно-оціночних одиниць в економіко-планувальні зони за ступенем цінності території та її функціональним призначенням. Території сіл Новомихайлівської сільської ради невеликі за площею, практично однорідні за рентоутворюючими факторами, тому в них виділення земельно-оціночних одиниць та економіко-планувальне зонування ...

Скачать
27232
0
0

... обласного і районного підпорядкування. Для проведення реєстрації землекористувань та землеволодінь використовується план території відповідної ради з відображенням меж кожного землекористувача. Для забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки і управління інформацією у відповідній інформаційній системі, пі ...

Скачать
103321
0
0

... 63 одиниці Махе та загальною мінералізацією 0,7 г/л. Курорт Солоний лиман — рівнинний грязевий і бальнеологічний курорт степової зони, розташований у Новомосковському районі за 20 км від Дніпропетровська. Лікувальні природні ресурси — грязь і ропа лиману хлоридно-сульфатно-гідрокар-бонатно-натрієвого складу з мінералізацією 31 г/л, а також слабо мінералізована (0,26 г/л) гідрокарбонатно-хлоридно ...

Скачать
50977
9
2

... , ніж на Львівщині. Таким чином, в області склалася складна і негативна тенденція погіршення ситуації в сфері зайнятості населення. II Розділ. Аналіз факторів розміщення продуктивних сил 2.1 Основні показники соціально-економічного розвитку Львівської області Згідно з даними обласного управління статистики у І півріччі 2009 року проти І півріччя 2008 року випуск промислової продукції ...

0 комментариев


Наверх