Аналіз формування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості

Аналіз формування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості

План

1. Особливостi формування прибутку нафтопереробних підприємств

2. Кореляційно-регресійний аналіз впливу факторів на формування прибутку нафтопереробних підприємств

3. Аналіз використання прибутку нафтопереробними підприємствами

Висновки

Література

1. Особливостi формування прибутку нафтопереробних підприємств

Важливою передумовою забезпечення стійкого економічного росту в Україні є її економічна безпека. Економічна безпека будь-якої держави базується на максимальній автономії його діяльності по забезпеченню стабільного функціонування національного господарства. Основоположною умовою цього є забезпечення економіки різними видами ресурсів у достатньому обсязі. Одними з найважливіших та необхідних для належної роботи підприємств є енергетичні ресурси. Усі показники, які пов’язані з їх використанням, у тієї чи інший мірі впливають на собівартість продукції, рентабельність виробництва, та всебічно залежать від стану енергетичного комплексу. Таким чином, паливно – енергетичний комплекс (ПЕК) – це базовий сектор економіки, де виробляється важливий ресурс, який забезпечує включення у процес виробництва усіх інших ресурсів держави: виробничого апарату, сировини, матеріалів, кадрового потенціалу, високих технологій і т.д.

Основу ПЕК складають галузі, які здійснюють видобуток та попередню підготовку первинного енергоресурсу та перетворення його у вторинний, а також підрозділи, що являють складну багатоцільову сукупність виробничих структур, які покликані забезпечувати як поточну роботу комплексу, так і його техніко-економічну перспективу.[117, стр.4].

Глибока криза, в якій перебуває економіка України, потребує прийняття екстрених та радикальних мір, спрямованих на підтримку галузей промисловості, які визначають перспективу та реальний підйом економіки у цілому. У першу чергу така підтримка необхідна енергокомплексу, як одному з головних складових національної економіки.

Нафтогазовий комплекс України – багатопрофільна галузева система з великим природним, технічним, технологічним потенціалом, яка представлена рядом видобувних, транспортуючих, нафтопереробних підприємств і підприємствами зберігання та реалізаціїї нафтопродуктів і природного газу. Структура нафтогазового комплексу представлена на рис. 2.1[41,стор. 72].

Однією з важливих складових частин Нафтогазового комплексу України є нафтопереробна промисловість, яка забезпечує промисловість, транспорт, сільське господарство, функціонування житлово-комунального господарства паливом, мастилами, оливами, коксом, бітумом, сіркою і т.д.

Нафтопереробну промисловість України представляють шість нафтопереробних заводів: Кременчуцький НПЗ, Лисичанський НПЗ, Херсонський НПЗ, Одеський НПЗ, Дрогобицький НПЗ, Надвірнянський НПЗ.

Україна разом з отриманням незалежності отримала у спадок від колишнього СРСР потужну систему нафтопереробки – 52 млн. т. сирої нафти на рік, що значно перевищувало як можливості вітчизняного нафтовидобування (3,8 – 4 млн. т. нафти на рік), так і потреби України в нафтопродуктах. У зв’язку з цим обсяги переробки нафти у 1991-1998 роках зменшилися більш як у 4 рази. Опинившись у скрутному фінансовому становищі через загальну платіжну кризу, нафтопереробні заводи втратили можливість закуповувати за власні кошти сиру нафту і змушені були перейти на роботу за виключно давальницькою схемою. Але навіть за цих умов рівень завантаження НПЗ не перевищував 10-15 %, а простої кожного з нафтопереробних заводів вимірювалися 150-250 днями на рік. У таких умовах надзвичайно важливим завданням став пошук власників нафти, обсяги видобутку яких відповідали б переробним потужностям вітчизняних заводів.

Рис. 2.1 Структура нафтогазового комплексу України

За роки ринкової трансформації України її промисловий комплекс зберіг провідні позиції у національній економіці. У ньому створюється близько третини валової доданої вартості, зосереджено понад 30% обсягу основних виробничих фондів.

Входження промислового комплексу України в перехідний період формування ринкової економіки відбувалося в умовах втрати більшістю підприємств традиційних господарських зв’язків, що склалися протягом багатьох десятиріч у межах країн колишнього СРСР. Лише 20 % вітчизняних промислових підприємств на початку 90-х років мали замкнутий цикл виробництва в межах України. Але й серед цих підприємств багато виробництв залежало від постачання сировини та матеріалів з республік колишнього СРСР.

Основною причиною структурних деформацій у промисловості, і зокрема у нафтопереробніїй її галузі, було значне зростання оптових цін підприємств. Найбільше ціни зростали в базових галузях промисловості, серед яких була і паливна промисловість, а також електроенергетика та чорна металургія, що зумовило збільшеня паливно-сировинної складової у галузевій структурі промислового виробництва.

Вищі індекси оптових цін у паливно-сировинних галузях сформувалися в основному у період найбільш стрімкого зростання цін (1992-1994 рр.). Так, у 1992 році індекс зростання оптових цін у паливній промисловості та чорній металургії перевищував середній індекс у промисловості відповідно у 5,6 та 1,3 раза, в 1994 р. – у 1,3 і 1,6 раза.

Процеси структурних деформацій вдалося суттєво загальмувати у 1995-1998 рр.. Частка паливно-сировинних галузей зросла лише на 4 відсоткових пункти. Проте, українська промисловість все ще продовжувала орієнтуватись на виробництво проміжних продуктів у базових та видобувних галузях із низьким ступенем переробки сировини, а не на продукцію кінцевого споживання. У зв’язку з цим подолання тенденції збільшення виробництва сировинних продуктів-напівфабрикатів, які становили більше половини промислового виробництва, залишалося нагальною проблемою.

Ефективним інструментом у розв’язанні поставлених завдань пошуку стратегічних нафтових партнерів стала приватизація. У 1995 році на базі Кременчуцького НПЗ створено транснаціональну компанію "Укртатнафта". У 1999-2000 роках власниками українських нафтопереробних заводів стали провідні компаніх Росії: "Тюменська нафтова компанія", яка придбала ВАТ "Линос" (Лисичанський НПЗ), "Лукойл", який придбав Одеський НПЗ, а також російсько-казахстанський консорціум покупців "КазахМунайГаз" і "Група Альянс" (Херсонський нафтопереробний завод).

Налагодивши жорстку дисципліну платежів, вітчизняні власники західно-українських нафтопереробних підприємств "Нафтохімік Прикарпаття" та "Нафтопереробний комплекс "Галичина"" спромоглися також налагодити тісний контакт з провідними нафтовидобувними компаніями, що дозволило забезпечити безперебійну роботу і цих підприємств. Це дозволило за короткий період забезпечити відновлення виробництва, розробити довготермінову стратегію розвитку нафтопереробного комплексу.

Російські та казахські нафтові компанії розпочали масштабну модернізацію підприємств, спрямовану на підвищення глибини переробки нафти, застосування менш енергоємких технологій, забезпечення випуску нових видів продукції. В цьому плані показовою є діяльність російської нафтової компанії "Лукойл", яка взявши у 2000 році участь у приватизації одного з найпотужніших в Європі підприємств ВАТ "Концерн "Оріана"", зробила перший крок у створенні замкнутого виробничого ланцюга: нафта – нафтопродукти – хімічна продукція. Подолання повної залежності України від імпорту нафтопродуктів шляхом приватизації українських нафтопереробних заводів власниками нафти – великими російськими та казахськими компаніями є основним здобутком у сфері забезпечення потреб вітчизняної економіки товарами, які традиційно входили до критичного імпорту.

Згідно даних Міністерства палива та енергетики України, аналіз роботи нафтопереробних підприємств України показує, що у 2004 році підприємства продовжували стабільну роботу з переробки нафти. Виробничі результати 2003-2004 років можна вважати для галузі хорошими: збільшилася поставка і переробка нафтової сировини, виробництво нафтопродуків, зросло завантаження виробничих потужностей нафтопереробних підприємств, поліпшився їх фінансово-економічний стан, що дало можливість зменшити обсяги переробки нафти на давальницьких умовах з 82,2% у 2002 році до 53,8% у 2003 році. У 2003 році закупляли сировину за власні кошти : ЗАТ "Укртатнафта" – 84,7% від загального обсягу сировини, ВАТ "ЛиНОС" – 73,7%, ТА ват "НПК Галичина" – 26%. Рейтинг нафтогазових компаній за обсягами прибутку зображено у таблиці 2.1[Инвест ГазетаТОП 100 Рейтинг№2,2005с.48]

Таблиця 2.1 Рейтінг нафтогазових компаній за обсягами прибутку та доходу (млн. грн.)2001-2004 р.р

Компанія	Доход				Прибуток
	2001	2002	2003	2004	2001	2002	2003	2004
НАК "Нафтогаз України"	21478	306780	34842	35104	3,35	1,24	4,5	2,8
ТНК-Україна	6817	7119	6443	8891	-1,6	-1,05	7,7	8,0
Укртатнафта	0,791	1826	4881	8169	-342,7	195,5	86,7	110,5
Лінос	2936	3451	3469	7767	-1,78	0,78	0,2	0,8
Укрнафта	2608	2047	2954	4362	975,2	446,0	890,0	1347,2
НПК Галичина	3368	3473	1571	3075	0,485	2,6	1,4	7,5
НК "Альянс-Україна"	1393	1781	2318	2470	4,401	17,463	7,5	10,8
НефтехіміПрикарпаття"	213,39	331,95	962	2276	1,031	-0,22	25,4	18,9
Укртранс нафта	994,9	839,1	1060	1091	271,01	196,8	160,8	195,3
Лукойл-Україна	1503	353,8	901	963	-0,11	2,81	4,8	4,9
Чорноморнафтогаз	345,4	496,7	476	522	47,794	62,805	32,9	45
Херсон нафтопереробка	144,802	195,89	110,76	134,14	7,426	5,173	3,588	0,02

Переробка нафти і виробництво нафтопродуктів на вітчизняних НПЗ розподіляється достатньо рівномірно по місяцях і більшою мірою залежить не від сезонних чинників, а від зупинки підприємств на плановий ремонт (у січні-лютому 2003 року проводили плановий ремонт ВАТ"Херсоннафтапереробка" і ВАТ "Лукойл – Одеський НПЗ").

Розглянемо ситуацію на ринку нафтопереробки України за даними "Укрнафтохімпереробки" у січні-квітні 2005 року.(табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Переробка нафти в Україні у січні-квітні 2005 року(тис.т.)

	Січень-квітень 2004 р.	Січень-квітень 2005 р.	Зміна (%)
Усього	7239,70	6627,5	-8,5
Кременчуцький НПЗ	2475,10	2243,2	-9,4
Херсонський НПЗ	338,10	571,3	69,0
Одеський НПЗ	691,80	790,7	14,3
Дрогобицький НПЗ	786,70	614,0	-22,0
Надвірнянський НПЗ	547,80	556,3	1,6
Лисичанський НПЗ	2400,20	1852,0	-22,8

Таблиця 2.3 Виробництво бензину в Україні у січні-квітні 2005 року (тис.т)

	Січень-квітень 2004 р.	Січень-квітень 2005 р.	Зміна (%)
Усього	1657,10	1467,8	-11,4
Кременчуцький НПЗ	575,40	506,5	-12,0
Херсонський НПЗ	48,40	75,1	55,2
Одеський НПЗ	92,60	102,6	10,8
Дрогобицький НПЗ	151,20	137,6	-9,0
Надвірнянський НПЗ	83,80	98,3	17,3
Лисичанський НПЗ	705,70	547,7	-22,4

Загальне виробництво бензину в Україні у січні-квітні 2005 року у порівнянні з ідентичним періодом минулого року знизилося на 11,4%. Окремо по нафтопереробних заводах мало місце зниження виробництва бензину на Лисичанському нафтопереробному заводі на 22,4%,також на Кременчуцькому НПЗ на 12,0. Досить потужне збільшення виробництва бензину спостерігається на Херсонському нафтопереробному заводі на 55,2%.(табл. 2.6)

Повний галузевий рейтинг нафтогазового сектору промисловості 2004 року зображено у таблиці 2.4.[Гвардия 500,№2 2005,с.57]

Таблиця 2.4 Основні економічні показники нафтогазового сектору України (2004 рік)

Компанія	Чистий доход (тис.грн.)	Чистий прибуток (тис.грн.)	Активи (тис. грн)	Персонал чел.	Рентабельність Продажу %	Рентабельність активів %
Нафтогаз України	12792136	-1927538	7973702	641	-15,07	-24,17
ТНК-Україна	8891158	7974	2708289	368	0,09	0,29
Укртат-Нафта	8169200	110529	2761905	4104	1,35	4,00
Лінос	7767060	764	1598758	3968	0,01	0,05
Укртрансгаз	5299521	29365	16870986	28521	0,55	0,17
Укр-Нафта	4362132	1347207	8195562	22683	30,88	16,44
НПК-Галичина	3075211	7481	744956	1634	0,24	1,00
Альянс-Україна	2469917	10758	-	4072	0,44	-
Нафто-хімік Прикарпаття	2275728	18926	769642	1655	0,83	2,46
Лукойл-Україна	963479	4942	445980	1036	0,51	1,11
Чорноморнафтогаз	521613	45047	1681198	3409	8,64	2,68
"Альфа-нафта"	2240051	-37813	448871	211	-1,69	-8,42
Галнафтогаз	1577813	17055	530841	2318	1,08	3,21
Укрнафтопродукт	1229675	-1387	236958	61	-0,11	-0,59
Оптима-Трейд	1214205	5393	699320	76	0,44	0,77
Укртранснафта	1091151	195283	3817340	6800	17,90	5,12
Гефест	753460	3471	98294	778	0,46	3,53

Обов’язково треба проаналізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів, яка склалася на початку 2005 року. На Україні головним фактором росту цін є різке (більш ніж на половину) з початку 2005 року збільшення вартості нафти, що ввозиться до країни. На це вплинули ріст біржової ціни на нафту, ріст російського експортного мита, ріст податкового навантаження на українських товаровиробників, а також збільшення залізничних тарифів на перевозку нафти та нафтопродуктів.

Перейдемо до розгляду утворення прибутку у нафтопереробнiй промисловостi. Прибуток нафтопереробного пiдприємства представляє собою у спрощеному виглядi рiзницю мiж виручкою вiд реалiзацiї продукцiї за оптовими цiнами пiдприємства та її собiвартiстю. Прибуток вiд реалiзацiї продукцiї має назву реалiзацiйного, крiм нього у пiдприємства може утворюватися позареалiзацiйний прибуток вiд iншої господарської дiяльностi. Загальна сума прибутку залежить вiд обсягу виработки та реалiзацiї продукцiї у натуральному виразi, структури продукцiї, що виробляється, рiвня цiн та собiвартостi. Основнi шляхи збiльшення маси прибутку пов’язанi зi збiльшенням кiлькостi та якостi продукцiї, зi зниженням витрат на її виробництво. Прибуток є узагальнюючим показником фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства та галузi у цiлому, який охоплює як виробництво так i реалiзацiю продукцiї. Разом з тим, прибуток це не тiльки показник, але й джерело коштiв для вдоволення потреб пiдприємств, галузi та виробництва у цiлому.

Процес формування прибутку нафтопереробної промисловостi вiдбувається пiд впливом показника витрат i доходiв галузi.

До собiвартостi продукцiї входять: витрати безпосередньо пов’язанi з випуском продукцiї, витрати на дослiдження нових видiв продукцiї, витрати пов’язанi з покращенням якостi продукцiї, з вдосконаленням технiки, технологiї, органiзацiї виробництва, якi здiйснюються у русi виробничого процесу (за винятком витрат, що здiйснюються за рахунок капiтальних вкладень), витрати на покращання умов працi, технiки безпеки, пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв, витрати на збут.

Розглянемо структуру собiвартостi продукцiї за окремими технологiчними процесами.(табл. 2.5)

Таблиця 2.5 Структура собiвартостi за окремими технологiчними процесами

Собiвартiсть продукцї	Технологiчнi процеси
	АВТ	Каталiтичний крекiнг	Глибока депарафiнiзацiя масел	Алкiлiрування	Полмерiзацiя етилену	Виробництво бутадiєну
Сировина та основнi матерiали	86	57	49	47	72	60
Реагенти, каталiзатори та iнiцiатори	-	12	4	7	2	1
Енергетичнi витрати	6	9	24	26	11	30
Амортизацiя та поточний ремонт основних фондiв	3	16	14	13	5	2
Заробiтня платня та iн.	5	6	9	7	10	7

Структура собiвартостi продукцї нафтохiмiчних виробництв розрiзняється. Нафтохiмiчнi виробництва вiдрiзняються за показниками матерiало-, енерго-, та капiталомiсткостi. Для виробництва бiльшостi полiмерiв характерними є високi витрати на сировину, якi складають 70-85% собiвартостi. У виробництвi мономерiв витрати на сировину скорочуються, але рiзко збiльшуються витрати на енергiю, допомiжнi матерiали, амортизацiю та поточний ремонт. За деякими процесами витрати на амортизацiю та поточний ремонт складають 30%.

Собiвартiсть одиницi товарної продукцiї по заводах коливається у достатньо великих розмiрах, що викликано розбiжностями у цiнах на вхiдну сировину, структури та якостi вхiдної сировини, ступенем використання сировинних ресурсiв.

Нафтопереробнi пiдприємства сплачують наступнi податки, якi вiдносяться на повну собiвартiсть продукцiї: плата за землю, комунальний податок, податок на геологорозвiдувальнi роботи, плата за воду, податок з власникiв транспортних засобiв, плата за використання радiочастот, збiр за забруднення навколишнього середовища.

Основою зниження собiвартостi продукцiї є технiчний прогрес. Будiвництво потужних та комбiнованих установок дозволяє значно скоротити капiтальнi витрати, а звiдси собiвартiсть продукцiї за статтями: амортизацiя, поточний ремонт, а також пов’язанi з управлiнням виробництвом, при цьому значно скорочуються витрати на енергiю та робiтничу силу. Повного ефекту можна досягти при умовi змiцнення потужностi технологiчних установок по всьому технологiчному ланцюгу. Вдосконалення схем автоматизацiї виробництва в результатї збїльшення стабїльностї роботи установок забезпечують рост виробки продукцiї, скорочення норм расходу енергетичних та матерiало-технiчних засобiв, звiдси – зниження собiвартостi продукцiї.

Великi резерви мiстяться в удосконаленнi органiзацiйної структури виробництва, методiв управлiння, покращаннi матерiало-технчiного постачання. Значнi можливостi зниження собвiартостi продукцiї пов’язанi зi скороченням витрат на обслуговування та управлiння пiдприємством. Абсолютна сума цих витрат по мiрi збiльшення та ускладнення виробництва набуває росту. Але цей зрiст може бути набагато меньшим за умови збiльшення економiчностi управлiння: збiльшеннiпродуктивностi управлiнської працi, правильного нормування цiєї працi та скорочення апарату управлiння на цiєї основi.

Формування прибутку у нафтопереробнiй галузi вiдбувається не тiльки пiд впливом показника витрат промисловостi, але й доходiв. Доходи нафтопереробної промисловостї України в спрощенiй формi складаються з послуг по переробцi нафти, продажу нафти та нафтопродуктів, продажа енергоресурсів стороннім споживачам, iншi продажи, власна продукцiя, дохiд вiд дiяльностi соцiальної сфери i т.д.

Головною вiдмiннiстю у формуваннi доходiв нафтопереробних пiдприємств України є те, що у складi доходiв наявна оплата послуг з переробки нафтопродукта, яка займає майже той рівень, що його реалiзацiя. Сучасна економiчна ситуацiя у нафтопереробнiй галузi склалася таким чином, що нафтопереробнi заводи України у бiльшостi своїй працюють на умовах давальницької сировини, яку постачають близько 250 фiрм т.б. право власностi на нафтопродукт, за виключенням тiєї його частини, яка надається виконавцю (нафтопереробному пiдприємству) належить замовнику. Оплата за наданi виконавцем послуги з переробки нафти за узгодженням сторiн може виконуватись: у грошовiй формi, частиною давальницької сировини, частиною готової продукцiї, яка виготовлена з давальницької сировини, або з використанням одночасно усiх трьох форм оплати.

Розглянемо процес утворення прибутку нафтопереробних підприємств України за 2001-2004 роки. Об’єктом нашого дослідження будуть наступні нафтопереробні підприємства: ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", ВАТ "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод", ВАТ "Нафтопереробний комплекс Галичина", ВАТ "Херсонський нафтопереробний комплекс". Ми обрали прибуткові підприємства, так як решта – "Лисичанський нафтопереробний завод" працював збитково впродовж усього періоду,що досліджується, "Кременчуцький нафтопереробний завод" – впродовж достатньо довгого періоду був на модернізації.

Наведемо спочатку основні фінансові показники вітчизняних нафтопереробних заводів за 1999-2004 роки.(табл.2.6)

Таблиця 2.6 Основні фінансові показники нафтопереробних заводів України (тис.грн.) (1999- 2004 р.р.)

Назва показника	Період	Назва підприємства
		ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"	ВАТ "Лукойл- Одеський нафтопереробний завод"	ВАТ "Нафтопереробний комплекс Галичина"	ВАТ "Херсонський нафтопереробний комплекс"
Виручка	1999	188028	111635	327929	50885
	2000	192730	211824	207478	70815
	2001	229470	667243	458146	161645
	2002	40684,9	391228	448351	230582,5
	2003	1148541,2	628341,7	2129452,7	128804,3
	2004		1282967,8	3857300,5	146972
Чистий доход	1999	162026	94307	251443	45600
	2000	168417	43657	167751	59378
	2001	213399	175045	379836	144802
	2002	331959	141576	347329	195896,1
	2003	961835	148437,9	1646934,3	110762,6
	2004	2276000	150417,7	3149515,7	134147,3
Чистий прибуток	1999	16511,4	-53574,0	41214,7	-5521,3
	2000	11720,5	-17038,4	3153,1	-219,3
	2001	1031,2	776,9	35,4	7426,2
	2002	-221,2	-1483,3	2648	5173,9
	2003	25410,5	489,6	23291,1	3588,0
	2004	18900,0	-1923,3	8111,6	20,0
Кредиторська заборгованість	1999	8010	5055	15787	54659
	2000	17531	6362	26595	46483
	2001	55141,5	24688	18488	54879
	2002	60131,3	16716	16030	21457,9
	2003	247952	14688,3	322466	12914,1
	2004		6274	241554,3	23236,8
Дебіторська заборгованість	1999	45181	4504	17651	18926
	2000	24851	73607	53361	13461
	2001	46508,1	20931	25324	16245
	2002	63736,1	10562	17172	5527
	2003	237298,6	58251,1	293822,5	1961,9
	2004		12114	216620,1	7641,7

Проаналізуємо дані таблиці 2.6 за кожним окремим фінансовим показником нафтопереробних підприємств України у динаміці. Окрім цього, співставимо кожен фінансовий показник окремого підприємства з аналогічним показником інших нафтопереробних заводів, таким чином зробимо внутрішньогалузеві порівняння. Порівняння показників одного підприємства може демонструвати покращення ситуації, у той час, як внутришньогалузеві співставлення можуть засвідчувати про відносно погані результати підприємства по галузевим міркам.

Першим показником , який ми проаналізуємо буде показник виручки від реалізації продукції. Виручка від реалізації продукції є досить інформативним показником, економічна сутність якого полягає у тому, що це перше і головне джерело грошових надходжень від операційної діяльності. Отримання виручки від реалізації продукції є першим необхідною умовою досягнення прибутковості підприємством, тому, що сума отриманого прибутку в більшій мірі залежить від суми отриманого доходу від реалізації а також є свідченням того, що підприємство виготовляє продукцію, яка відповідає усім необхідним споживчим властивостям та крім того, є конкурентноспроможною. Найбільшого рівня показник виручки від реалізації продукції станом на 1999 рік досяг на нафтопереробному підприємстві " Нафтопереробний комплекс – Галичина" – 327 929 тис. грн. ВАТ "Нафтопереробний комплекс – Галичина" характеризується сталим ростом показника виручки від реалізації продукції впродовж 1999 – 2002 років. У 2000 та 2001 роках найбільшого значення показника виручки від реалізації досягає ВАТ "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод", значення цього показника склало – 2118,24 тис. грн. та 66724,3 тис.грн відповідно. У 2002 році лідирує знов "НПК-Галичина" – показник виручки від реалізації склав у неї 448 351 тис.грн. Нафтопереробний комплекс Галичина досяг найкращого результату у 2003 році за показником виручки від реалізації – 2129452,7 тис. грн. Херсонський нафтопереробний комплекс мав у 2003 році найменший результат у сумі – 128804,3 тис. грн.

Перейдемо до аналізу показника чистого доходу. Цей показник є очищеною від непрямих податків формою виручки від реалізації продукції та дозволяє більш правильно оцінити величину отриманого доходу від реалізації. Найбільший рівень показника чистого доходу у 1999 році належить підприємству-лідеру цього року – ВАТ "НПК-Галичина" і він склав – 251443 тис. грн. Необхідно підкреслити, що у 2000 році спостерігається збільшення за показником виручки від реалізації одеського нафтопереробного заводу, але найбільшого розміру за показником чистого доходу досяг ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" – 168417 тис.грн. В зазначених 2001 та 2002 роках найбільшого розміру за критериєм значення досліджуваного показника має ВАТ "НПК – Галичина" – 379836 тис. грн. та 347329 тис. грн. відповідно. У 2003 році найбільший рівень чистого доходу було досягнуто нафтопереробним комплексом Галичина – 1646934,3 тис.грн, найменьший результат за цим показником отримав Херсонський нафтопереробний завод – 110762,6 тис. грн. Нафтопереробні підприємства у 2004 році отримали наступні результати за показником чистого доходу: найбільший результат "Нафтохімік Прикарпаття" – 25410,5, найменьший результат отримав "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод" - 489,6 тис. грн.

Показник чистого прибутку звичайно є якiсним індикатором результативності фінансово-господарської діяльності та характеризує остаточний прибуток підприємства, який залишається у його розпорядженні і є об’єктом подальшого розподілу. У 1999 році прибутковою позначилася діяльність двох підприємств: ВАТ "НПК-Галичина" – 41215 тис.грн та ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" – 16511 тис.грн. Наступного 2000 року ситуація залишилась незмінною з тією лише різницею, що лідерство підхопив "Нафтохімік Прикрпаття", рівень його показника чистого прибутку склав 11721 тис.грн. Станом на 2001 рік жодне з підприємств не було збитковим. Найбільшого рівня чистого прибутку у 2001 та 2002 роках досягло ВАТ "Херсонський нафтопереробний комплекс" у розмірі – 7426 тис. грн. та 51739 тис.грн. Щодо збитковості 2002 року, то такою позначилася фінансово-господарська діяльність підприємств ВАТ"Нафтохімік Прикрпаття" у розмірі 221 тис. грн та ВАТ "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод" у розмірі 1483 тис.грн. Звідти ми можемо зробити висновок про те, що високі показники доходу від реалізації продукції не завжди є гарантом прибуткової роботи підприємств, більш того будь-які показники доходу завжди повинні співпадати з правильною витратною політикою підприємств, про що далі буде неодноразово наголошуватися. Станом на 2003 рік найбільшу величину чистого прибутку здобув ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" – 25410,5 тис.грн., найменшою сумою позначився ВАТ "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод" – 489,6 тис.грн. Станом на 2004 рік нафтопереробні підприємства отримали наступні результати: Нафтохімік Прикарпаття дав найкращий результат за чистим прибутком – 18900,0 тис. грн., збитково спрацювало в цьому році "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод", його збиток склав -1923,3 тис. грн.

Аналітичну роботу з дослідження формування прибутку нафтопереробних підприємств України продовжимо у вигляді більш детального аналізу фінансового результату від звичайної діяльності нафтопереробних підприємств України. (табл. 2.7)

Таблиця 2.7 Фінансові результати від звичайної діяльності нафтопереробних підприємств України за 1999-2004р.р.(тис.грн.)

Назва показника	Період	Назва підприємства
		ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"	ВАТ "Лукойл- Одеський нафтопереробний завод"	ВАТ "Нафтопереробний комплекс Галичина"	ВАТ "Херсонський нафтопереробний комплекс"
Фінансовий результат від операційної діяльності	1999	25675,4	-48063,0	53602,1	-383,9
	2000	21091,7	-16692,7	2508,0	3717,1
	2001	3457,1	-1335,1	1822,1	12131,2
	2002	5974,0	3719,8	14308,3	13071,8
	2003	30395,9	11911	27906,7	9282,6
	2004		6306,3	-9098,6	8681,1
Фінансовий результат від іншої діяльності	1999	1438,8	-5510,0	-1251,3	-1648,8
	2000	-4367,2	26,3	3129,8	-108,9
	2001	-1087,7	2000,5	-1502	-3217,3
	2002	-2466,3	-507,3	-6537,8	-2603,5
	2003	-4610,1	1877,7	-2521,6	1519,8
	2004		-507,4	15110,3	-6779,5
Фінансовий результат від звичайної діяльності	1999	27114,2	-53574,0	52350,8	-2032,7
	2000	16724,5	-16666,4	5637,8	3608,2
	2001	2369,4	665,4	320,1	8913,9
	2002	3507,7	3212,5	7770,5	10468,3
	2003	25785,8	13788,7	25385,1	7762,8
	2004		5798,9	6011,7	1901,6
Чистий прибуток	1999	16511,4	-53574,0	41214,7	-5521,3
	2000	11720,5	-17038,4	3153,1	-219,3
	2001	1031,2	776,9	35,4	7426,2
	2002	-221,2	-1483,3	2648	5173,9
	2003	25410,5	489,6	23291,1	3588,0
	2004	189,00	-1923,3	8111,6	20,0

Як вже було зазначено вище нафтопереробна галузь України представлена 6 нафтопереробними компаніями, і в порівнянні з іншими галузями промисловості в останні декілька років стала однією з найбільш прибуткових, що пов’язано з приватизацією вітчизняних нафтопереробних підприємств провідними компаніями Росії та Казахстану. Для аналізу показників прибутку нами було обрано 4 нафтопереробних завода України.

Аналізуючи фінансові дані нафтопереробних підприємств, наведених у таблиці 2.7 і дослідивши динаміку показників прибутку ми можемо зробити висновок, що станом на 1999 рік прибутковою роботою позначилося 2 нафтопереробних завода (далі НПЗ) з 4 підприємств, а саме – ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ВАТ "Нафтопереробний Комплекс – Галичина". У подальшому (2000 рік) прибутковими залишилися вищеназвані підприємства. Щодо стану обраних підприємств на 2001 рік, то прибутковими були усі з обраних НПЗ. У 2002 році збитковим були ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ВАТ"Лукойл – Одеський НПЗ". Станом на 2004 рік збитково працював "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод"

Розглядаючи динаміку фінансових результатів обраних НПЗ за період від 1999 до 2004 року можна зробити висновок про те, що прибуток від звичайної діяльності більшості вищеназваних суб’єктів господарювання був отриман виключно за рахунок операційної діяльності. Зокрема, у 2002 році ВАТ "Херсоннафтопереробка" у якості фінансового результату від операційної діяльності отримала суму прибутку у сумі 13071,8 тис. грн. Відповідно прибуток від звичайної діяльності у 2002 році склав 10468,3 тис. грн. За даними розрахунками негативний вплив на формування фінансового результату, а саме – зменшення прибутку від звичайної діяльності, спричинили збитки від іншої операційної діяльності. Згідно стандартів ПСБО України щодо збитків від іншої операційної діяльності, можна зробити висновок , що станом на 2002 рік на ВАТ "Херсоннафтопереробка" мали місце сумнівні, безнадійні борги, та втрати від знецінення запасів, виплата штрафів та взагалі превалювання усіх витрат від операційної діяльності (крім витрат, що входять до собівартості продукції, робіт, послуг) над доходами від іншої операційної діяльності. Це підтверджується наявністю у звіті про фінансові результати фінансових витрат у сумі 3010,6 тис. грн.., а також інших витрат у сумі 413,2 тис. грн..

Аналізуючи показник фінансового результату від операційної діяльності за 2002 рік серед обраних НПЗ (табл. 2.3) ми можемо зробити висновок про те, що найбільшої величини прибутку від операційної діяльності досяг ВАТ "Нафтопереробний комплекс –Галичина" – 14308,3 тис.грн., далі йде ВАТ "Херсоннафтапереробка" – 13071,8 тис. грн і останне місце займає ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" – 5974 тис.грн.

Розглянемо процес утворення доходiв ВАТ "Херсоннафтопереробка" за 2003 та 2004 роки.(табл. 2.8)

Таблиця 2.8 Структура доходiв ВАТ "Херсоннафтопереробка", (2003,2004 роки)

№	Найменування показника	2003 рiк – тис. грн.	2003 рiк - %	2004 рiк – тис. грн.	2004 рiк - %
1.	Виручка вiд продажу товар iв, продукцiї, робiт, послуг	120614,4	117,59%	116700,5	112,35%
1.1	У т.ч. податки (з виручки) усього	18041,7	17,59%	12824,7	12,35%
1.1.1	У т.ч. податок на додану вартiсть	16831,9	16,41%	12824,7	12,35%
1.1.2	Акцизи, iншi податки	1209,8	1,18%	-	-
2.	Чиста виручка вiд продажу товарiв, робiт, послуг	102572,7	100%	103875,8	100%
2.1	Послуги з переробки нафти	66333,0	64,67%	51070,7	49,17%
2.2	Продаж нафти та нафтопродуктiв	19470,1	18,98%	41867,3	40,31%
2.3	Продаж енергоресурсiв стороннiм споживачам	391,9	0,38%	431,3	0,42%
2.4	Iнш i продажи	10441,0	10,18%	9291,8	8,95%
2.5	Власна продукцiя	5317,2	5,18%	340,6	0,33%
2.6	Доход вiд дiяльностi соцiальної сфери	619,5	0,60%	874,1	0,84%

Згiдно структури доходiв нафтопереробного пiдприємства ми можемо зробити наступнi висновки. У структурi доходiв даного пiдприємства за 2003 рiк найбiльшу питому вагу займає стаття послуг з переробки нафти (64,67%), але досить цiкавим є те, що станом на 2004 рiк стаття продажу нафти та нафтопродуктiв також стала пров iдною у процесi формування доходiв пiдприємства. Майже незначний вплив на процес формування доходiв пiдприємства у 2003 роцi здiйснив продаж енергоресурсiв стороннiм споживачам та доход вiд дiяльностi соцiальної сфери. Порiвнюючи 2003 та 2004 роки констатуємо що, загальний доход у виглядi виручки вiд реалiзацiї зменшився на 3913,9 тис. грн. , але чиста виручка в обох роках майже однакова. Станом на 2004 рiк стаття доходу – власна продукцiя майже скоротилася (5,18% до 0,33%).

Розглянемо структуру собiвартостi товарної продукцiї, виробничу собiвартiсть товарної продукцiї ВАТ "Херсоннафтапереробка" за 2003, 2004 роки.(табл. 2.9)

Таблиця 2.9 Структура собiвартостi товарної продукцiї "Херсоннафтапереробка", (2003 – 2004 роки)

№	Найменування показника	2003 – тис. грн.	2003 - % (до чистої виручки вiд реалiзацiї)	2004 – тис.грн.	2004 - % (до чистої виручки вiд реалiзацiї
1.1	Матерiальнi витрати	30153,0	29,40%	31341,1	30,17%
1.1.2	Сировина	4331,5	4,22%	-	-
1.1.3	Основнi матерiали на виробництво	202,7	0,20%	184,2	0,18
1.1.4	Покупнi присадки та напiвфабрикати	6524,8	6,36%	7210,8	6,94%
1.1.5	Допомiжнi матерiали на капiтальний ремонт	2195,0	2,14%	2008,5	1,93%
1.1.6	Допомiжнi матерiали (реагенти, каталiз, одяг, паливо, знос МШП)	2560,7	2,50%	2574,3	2,48%
1.1.7	Електроенергiя	11145,8	10,87%	13954,5	13,43%
1.1.8	Паливо	-	-	1708,6	1,64%
1.1.9	Поточний, капiтальний ремонт (послуги промислового характеру)	1268,0	1,24%	1283,0	1,24%
1.1.10	Iншi послуги промислового характеру	1464,1	1,43%	1985,3	1,91%
	У т.ч. НДЭР	107,5	0,10%	-	-
1.1.11	Послуги з очистки	1356,6	1,32%	1781,5	1,72%
1.1.12	Iншi матерiальнi витрати	460,4	0,45%	431,9	0,42%
1.2	Витрату на оплату працi	14710,6	14,34%	15796,3	15,21%
1.3	Вiдрахування на соцiальнi потреби	5440,8	5,30%	5995,3	5,77%
1.4	Амортизацiя основних фондiв	17432,4	16,99%	18624,4	17,93%
1.5	Iншi витрати	7210,1	7,03%	4729,5	4,55%
1.5.1	Податки у складi собiвартостi та вiдрахування у позабюджетнi фонди	2634,1	2,57%	2652,4	2,55%
1.5.2	Командировочнi витрати	26,7	0,03%	10,7	0,01%
1.5.3	Страхування	194,1	0,19%	311,3	0,30%
1.5.4	Iншi послуги	4355,2	4,25%	1755,1	1,69%
1.6	Усього витрат на виробництво	69293,9	67,56%	70833,6	68,19%
1.7	Вiднесено на адмiнiстративнi витрати та витрати на збут	-2401,9	-2,34%	2731,8	2,63%
1.8	Вiднесено на невиробничi рахунки	-1333,8	-1,30%	601,4	0,58%
1.9	Напiвфабрикати власного виробництва	-180,0	-0,18	-76,5	-0,07%
2.	Виробнича собiвартiсть товарної продукцiї	65 378,2	63,74%	67576,9	65,06%
2.1	Змiни собiвартостi товарної продукцiї	6569,6	6,40%	-	-
2.2	Виробнича собiвартiсть	58808,6	57,33%	67576,9	65,06%
2.3	Змiна собiвартостi реалiзованої продукцiї	21079,9	20,55%	42039,1	40,47%
3.	Собiвартiсть реалiзованої продукцiї	79888,5	77,88%	109616,0	105,53%

Таким чином за даними таблицi щодо структури собiвартостi реалiзованої продукцiї робимо наступнi висновки:

1.Собiвартiсть реалiзованої продукцiї 2004 року в порiвняннi з 2003 роком збiльшилася на 29727,5 тис. грн.

2. Це збiльшення собiвартостi реалiзованої продукцiї було обумовлено збiльшенням матерiальних витрат на виробництво продукцiї, а саме: збiльшенням покупних напiвфабрикатiв та присадок, електроенергiї, палива, послуг промислового характеру.

3. Витрати на оплату працi збiльшилися майже на 1085,7 тис.грн.

4.Спостерiгалося збiльшення вiдрахувань на соцiальнi потреби на 5554,5 тис. грн.

5. В межах iнших витрат збiльшилися витрати на страхування майже на 60 %.

6.Загальний розмiр виробничої собiвартостi товарної продукцiї на 2198,7 тис.грн.

Наведемо процес утворення прибутку ВАТ "Херсоннафтопереробка" використовуючи данi щодо формування доходiв та витрат пiдприємства.(табл. 2.10)

Таблиця 2.10 Формування прибутку ВАТ "Херсоннафтапереробка" (2003-2004 роки)

№	Найменування показника	2003р. – тис.грн.	2003-%	2004 – тис.грн.	2004 - %
1.	Виручка (нетто) вiд продажу товарiв, робiт, послуг	102572,7	100,0%	103875,8	100%
2.	Собiвартiсть реалiзованої продукцiї	79888,5	77,88%	109616,0	105,53%
3.	Прибуток (збиток) вiд продажу	22684,2	22,12%	-5740,2	-5,53%
4.	Операцiйнi доходи	23258,6	22,68%	72610,1	69,90%
4.1	Iншi операцiйнi доходи	14902,3	14,53%	41995,6	40,43%
4.2	Iншi доходи	8356,3	8,15%	30614,5	29,47%
5.	Операцiйнi витрати	38180,0	37,22%	51634,2	49,71%
5.1	Iншi операцiйнi витрати	22044,7	21,49%	44022,2	42,38%
5.2	Iншi витрати	14567,8	14,20%	5555,9	5,35%
5.2.1	Адмiнiстративнi витрати	12647,4	12,33%	13235,5	12,74%
5.2.2	Iншi витрати	1566,8	1,53%	-	-
5.2.3	Витрати на збут	353,6	0,34%	98,50	0,09%-
5.3	Фiнансовi витрати	1567,5	1,53%	2056,1	1,98%
6.	Прибуток (збиток) до оподаткування	7762,8	7,57%	1901,6	1,83%
7.	Придбання нафти/реалiзацiя нафтопродуктiв	7762,8	-	1901,6	-
8.	Податок на прибуток	4174,8	-	1881,6	-
9.	Чистий прибуток	3588,0	-	20,0	-
10.	Цiна процесiнгу (без ПДВ)	33,46	-	32,62	-

Данi таблицi свiдчать, що :

1.Сума чистого прибутку пiдприємства в порiвняннi з 2003 роком зменшилася майже на 99 % (з 3588,0 до 20,0 тис. грн.);

2.Сума фiнансового результату вiд реалiзацiї утворена у виглядi збитку (-5740,2 тис.грн).

3.Операцiйнi доходи пiдприємства зросли майже в 3 рази, бiльш повiльними темпами росли й операцiйнi витрати, завдяки тому, що у 2004 роцi темпи росту операцiйних доходiв випереджали темпи росту операцiйних витрат – загальна сума фiнансового результату до оподаткування була позитивною i склала – 1901,6 тис.грн.

Розглянемо аналіз складових елементів собівартості виробляємої продукції на прикладі усiх обраних нафтопереробних підприємств( додаток В5).

Матеріальні витрати нафтопереробних підприємств є превалюючими у загальній сумі їх операційних витрат, вони становлять основу собівартості нафтопереробних заводів, тому основну увагу приділимо саме їм.

Аналізуючи показники матеріальних витрат нафтопереробних підприємств ми можемо зробити наступні висновки. НПЗ "Нафтохімік Прикарпаття" формував матеріальні витрати, сума яких коливалась в продовж досліджуваних років. Найбільшого рівня матеріальні витрати досягли у 2002 році і склали – 57741,8 тис.грн., зауважимо, що саме у цьому році підприємство отримало збиток у сумі 221,2 тис.грн.

Порівняємо цей показник з ідентичним показником інших нафтопереробних підприємств. ВАТ "Лукойл – Одеський нафтопереробний завод" найбільшої суми витрат досяг у 2003 році – 55427,3 тис. грн., у даному році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 489,6 тис. грн. Нафтопереробний комплекс Галичина протягом 1999-2004 років формувала досить високий рівень матеріальних витрат, але незважаючи на це працювало прибутково в усі досліджувані роки. Херсонський нафтопереробний завод також формував матеріальні витрати рівень яких коливався досить значно. Треба сказати, що найбільший рівень витрат спостерігався у 2002 році у розмірі 79627,6 тис. грн. Найменьша сума витрат спостерігалася у 1999 році – 17820,7 тис.грн, хоча у цьому році підприємство працювало збитково.

Обов’язково треба проаналізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів, яка склалася на початку 2005 року. На Україні головним фактором росту цін є різке (більш ніж на половину) з початку 2005 року збільшення вартості нафти, що ввозиться до країни. На це вплинули ріст біржової ціни на нафту, ріст російського експортного мита, ріст податкового навантаження на українських товаровиробників, а також збільшення залізничних тарифів на перевозку нафти та нафтопродуктів.

Необхідно підкреслити, що на світовому ринку при виборі нафти користуються критеріями якості і ціни. Від якості нафти, яка оцінюється показником вмісту світлих нафтопродуктів, багато в чому залежить структура і собівартість продуктів її переробки. Російську і казахстанську нафту не відносять до високоякісних і за своїми економічними показниками вона значно поступається українській, а також арабський , алжирській, норвежський та іншим.

Окрім усіх перелічених факторів, на тенденцію національної нафтопереробки негативний вплив мають процеси пов’язані з законодавством України, а саме, в розв’язанні проблем забезпечення економіки нафтою та нафтопродуктами був обраний шлях найбільшого сприяння для імпортерів нафтопродуктів з Росії та країн Прибалтії. Нафтопродукти імпортовані з країн, з якими діє угода про вільну торгівлю, не оподатковуються ввізним митом, на відміну від нафтопродуктів, які виробляються в Україні з давальницької сировини. Російськи та прибалтийські компанії отримують компенсацію ПДВ при експорті нафтопродуктів в Україну, у той час як ПДВ на нафтопродукти вироблені в Україні не відміняються. Наслідком цього є підвищення ціни на нафту експортовану в Україну на 20%. При цьому компенсації ПДВ російської нафти і нафтопродуктів в Україні не існує.

Вирішення задач зі збільшення експорту нафтопродуктів обумовлює необхідність спрямування нафтопереробними підприємствами значних коштів на модернізацію виробництва, з метою виходу на відповідний європейським вимогам рівень якості нафтопродуктів.

Відмінною особливістю теперішнього етапу у розвитку світової нафтопереробної промисловості є формування більш жорстких екологічних вимог до технологій та якості нафтопродуктів, які виробляються. У склавшихся умовах різко збільшилися витрати на виробництво нафтопродуктів, що у багатьох випадках супроводжувалося зниженням прибутку від переробки нафти. Для послаблення негативних тенденцій у галузі проводяться роботи по застосуванню останніх досягнень НТП. Особлива увага приділяється модернізації та оптимізації діючих технологічних процесів за рахунок нового високопродуктивного устаткування та технологій, які потребують більш сучасного підходу до застосування засобів автоматизації. Тому, в теперішній час для адаптації роботи НПЗ в умовах екологізації виробництва, все більше уваги акцентується на удосконаленні загальної системи управління НПЗ.