3.2 ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Поглиблення процесів інтернаціоналізації світової економіки, зростаюче значення зовнішньоекономічних та торговельних відносин національних господарств, розвиток міжнародної кооперації зумовлюють дедалі тіснішу інтеграцію і взаємозалежність зовнішньої торгівлі та внутрішньої економіки, що є одним із проявів глобалізації світових товарних ринків. Ці процеси стимулюють розширення використання внутрішніх економічних і адміністративних важелів регулювання ввезення та вивезення товарів поряд із традиційними методами прикордонного зовнішньоторговельного регулювання. У цих умовах особливий інтерес викликають дослідження різноманітних аспектів зовнішньоторговельної діяльності.

Найважливішою формою участі України в європейських інтеграційних процесах є зовнішня торгівля, через яку реалізується місцеві вироби чи сировина, а імпортуються високотехнологічні товари чи необхідні ресурси. Спеціалізація країн у світовому товарообміні характеризує їхні порівняльні переваги у виробництві тих чи інших товарів.

Європейський союз є найбільшим торговельним блоком світу, на який припадає п’ята частина світової торгівлі товарами, а для України – другим за значенням торговельним партнером (після країн СНД). Ринок ЄС є стратегічно важливим для України з огляду на географічний фактор і загалом основним, на якому експорт низки дуже важливих для України товарів, таких як хімічна продукція, добрива, сталеливарна продукція є, з комерційної точки зору, вигідним.

З огляду на вирішальне значення стану та умов торговельно-економічної сфери для забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держави доцільним є розгляд рівня забезпеченості зовнішньоекономічної безпеки України в умовах європейської інтеграції за допомогою класичної теорії міжнародної торгівлі на підставі аналізу перспектив торговельних відносин з ЄС на міжсекторному та внутрішньосеторному рівнях порівняно з іншими країнами. Існує діалектичний взаємозв’язок, який простежується між рівнями економічної інтеграції та внутрішньосекторною торгівлею. З одного боку, високий рівень економічної інтеграції між країнами сприяє розвитку внутрішньосекторної торгівлі, а з іншого , зростання внутрішньосекторної торгівлі поглиблює інтеграційні процеси.

Таблиця 3.1 Розрахунок коефіцієнта відкритості економіки (КВЕ)

Рік Усього КВЕ Країни СНД КВЕ Інші країни світу КВЕ ЄС КВЕ ВВП
 Експорт
1996 14400,8 0,39 7405,2 0,23 6995,6 0,16 1596,4 0,05 81519
1997 14231,9 0,34 5585,7 0,17 8646,2 0,17 1757,1 0,06 93365
1998 12637,4 0,27 4202,3 0,12 8435,1 0,15 2119,3 0,05 102593
1999 11581,6 0,18 3252,2 0,08 8329,4 0,10 2118,6 0,03 130442
2000 14572,5 0,17 4497,5 0,07 10075 0,09 2354,4 0,03 170070
2001 16264,7 0,16 4675,4 0,07 11589,3 0,09 2976,5 0,03 204190
2002 17957,1 0,15 4377,4 0,06 13579,7 0,10 3530 0,02 225810
2003 23066,8 0,17 6044,4 0,07 17022,4 0,11 4559,3 0,04 267344
2004 32672,3 0,18 8558,8 0,07 24113,5 0,11 9779,1 0,06 345943
2008 53562,3 0,17 18789,4 0,06 20615 0,05 14157,8 0,05 715010
Імпорт
1996 17603,4 0,39 11175,9 0,23 6427,5 0,16 2769 0,05 81519
1997 17128 0,34 9879,4 0,17 7248,6 0,17 3379,3 0,06 93365
1998 14675,6 0,27 7897 0,12 6778,6 0,15 3170,5 0,05 102593
1999 11846,1 0,18 6743,2 0,08 5102,9 0,10 2398,9 0,03 130442
2000 13956 0,17 8039,9 0,07 5916,1 0,09 2881,2 0,03 170070
2001 15775,1 0,16 8832,2 0,07 6942,9 0,09 3422 0,03 204190
2002 16976,8 0,15 8968,2 0,06 8008,6 0,10 507,6 0,02 225810
2003 23020,1 0,17 11508,5 0,07 11511,6 0,11 5800,2 0,04 267344
2004 28996 0,18 14873,9 0,07 14122,1 0,11 9441 0,06 345943
2008 67845 0,17 27362 0,06 17724 0,05 22758,8 0,05 715010

В таблиці 3.1 наведено розрахунок коефіцієнта відкритості економіки за 1996-2007 рр. та 8 місяців 2008 р. у цілому по Україні, а також по ЄС порівняно з країнами СНД та іншими державами. Аналіз свідчить, що з розширенням ЄС значно зросли обсяги експорту (на 210%) та імпорту (292,4%) між Україною та країнами цього об’єднання. Упродовж останніх 4-х років спостерігається постійне зростання коефіцієнта відкритості економіки відносно країн ЄС на відміну від країн СНД, щодо яких цей індикатор протягом останніх 4-х років залишається практично незмінним, а з 1996 р. значно знизився [4,с.43].

Підсумкові дані про зовнішньоекономічні операції України з іншими країнами світу систематизовані в платіжному балансі. Так, рух належних операцій відбиває рух за кордон та з-за кордону товарів, послуг, трансфертних платежів. У 2007 р. сальдо поточного рахунку було від’ємне і становило 5,9 млрд дол. США, або збільшилося порівняно з минулим роком у 3,7 рази.

Погіршення умов торгівлі, зменшення світового попиту зумовили значне перевищення темпів зростання імпорту (34,5%) над експортом (27,2%), що призвело до формування від’ємного сальдо товарного балансу у розмірі 8 152 млн дол. США та різкого збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу (із 3,1 млрд дол США у 2006 р. до 10,6 млрд. дол. в 2007р.). Від’ємне сальдо балансу доходів за 2007 р збільшилося до рівня попереднього року на 22,9% і становило 2,1 млрд дол.США. Необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними середньо- та довгостроковими кредитами, збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам і зростання платежів Уряду за прямим та гарантованим боргом, були головною причиною зростання обсягів виплат у 2007 р на 39,3%. Характерною ознакою розвитку ситуації в зовнішньому секторі економіки у 2007 р. було суттєве збільшення від’ємного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу до рівня, що становить 4,1% стосовно ВВП порівняно з 1,5% у 2006р.(див.табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Динаміка показників розвитку зовнішнього сектору

економіки України в 2002-2007 рр.

Показники 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Сальдо поточного рахунку до ВВП,%  7,7  5,8  10,5  3,1  -1,5  -4,1
Експорт товарів та послуг,% до ВВП  56,3  57,4  62,2  54,1  46,6  44,8
Імпорт товарів та послуг,%  51,8  54,8  54,7  53,3  49,5  50,6

Темпи зростання,% до попереднього року:

-експорт товарів та послуг

-імпорт товарів та послуг

110,7

105,0

124,0

128,7

137,2

126,0

111,7

125,4

113,7

124,8

127,2

134,5

Коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом 104,0 102,2 112,6 96,9 94,2 88,7
Довгостроковий зовнішній борг,млн..дол. США 12708 14382 19648 25912 11300 61800
Довгостроковий зовнішній борг,% до ВВП 30,6 28,5 29,6 31,6 10,5 43,3
Коефіцієнт обслуговування довгострокового зовнішнього боргу,% 12,0 11,8 11,1 14,7 17,3 18,0
Валові міжнародні резерви, млрд.дол. США  4,4  6,8  9,0  19,4  22,3  32,5
Валові міжнародні резерви в місяцях імпорту майбутнього періоду 1,9 2,4 2,8 4,9 4,4 4,7

Зовнішня заборгованість є концентрованим показником конкурентоспроможності країни, а вона у свою чергу, характеризує експортний потенціал країни. Необхідно врахувати, що прямий державний борг України становить 61 800 млн дол.США, а це відповідно 43,3% ВВП. Такі зростання заборгованості підприємств України іноземними суб’єктами є одним із чинників, що загрожує безпеці національної економіки та знижує її конкурентоспроможність.

Суттєвий приток середньо- та довгострокових кредитів дав змогу збільшити резервні активи України в 2007 р на 10,2 млрд дол.США; обсяги резервних активів на початок 2008 р становили 32,5млрд дол..США. Згідно з даними Держкомстату України зовнішньоторговельний оборот України збільшився з 2002 р.на кінець 2008 р. із 34,9 до 109,9 млрд дол.США.

Характерною ознакою для експорту товарів стало суттєве зростання їх темпів приросту за останні декілька років. Експорт товарів до країн ЄС на період 2008 р. збільшився на 17% і становив 14773,8 млн дол.США. Головними партнерами в експорті та імпорті товарів були Німеччина, Італія та Польща. Партнерами, на які припадало близько половини загального обсягу торгівлі послугами, були Сполучене Королівство, Німеччина, Кіпр. Найбільшими в експорті послуг до Сполученого Королівства були транспортні (68,1%), різні ділові, професійні та технічні послуги (10,8); імпорті – фінансові (21,3%), державні (12,7%), транспортні (10,6%) послуги. В експорті послуг до Німеччини найбільшу частку становили транспортні (63,3%). Різні ділові, професійні та технічні послуги (22,5%); імпорті – транспортні (18,1%), різні ділові професійні та технічні (15,1%), фінансові (7,5%), будівельні та страхові (по 7%) послуги. В експорті послуг до Кіпру – транспортні (78,2%); імпорту – роялті та ліцензійні (42,4%), професійні, ділові та технічні послуги (31%) [6,с.58].

Країнам-інвесторами, на які припадає майже три чверті загального обсягу інвестицій з ЄС, є Кіпр – 5941,8 млн дол. США (20,1% загального обсягу інвестицій в Україну), Німеччина – 5917,9 (20,1%), Нідерланди – 2511,2 (8,5%), Австрія – 2075,2 (7%), Сполучене Королівство – 1968,8 млн дол. США (6,7%).

Починаючи з першого кварталу 2007 р. починають зростати темпи приросту експорту металургійної продукції (як відомо наша країна входить у десятку лідерів із виробництва сталі та металопродукції). У цілому за 2007 р, експорт цієї групи товарів зріс на 26, 8%. Обсяги експорту мінеральних продуктів зросли на 10,4%. Найдинамічніше зростали поставки залізорудної сировини (на 21,1% порівняно з попереднім періодом), електроенергії (зросло на 37, 1%) та кам’яного вугілля (на 28,5%). Зменшення обсягів переробки нафти внаслідок зупинки декількох українських нафтопереробних заводів призвело до скорочення фізичних обсягів експорту нафтопродуктів.

Близько 60% приросту імпорту було отримано за рахунок надходжень продукції машинобудівної та хімічної промисловості. Унаслідок залучення значних обсягів інвестицій в економіку України та їх освоєння, імпорт машин та устаткування в цілому зріс на 29,1% переважно за рахунок зростання імпорту засобів наземного транспорту (на 34,6%) та машин й устаткування (на 33,8%).

Спостерігається зниження експортних поставок до низки країн Східної Європи, які підвищили конкурентоспроможність своєї продукції і переорієнтували експорт-імпорт на промислово розвинуті держави. До них належать Болгарія та Македонія. Серед країн-ексортерів можна виділити торгівлю з Туреччиною (6%), Угорщиною і Польщею (близько 6%) [9,с.181].

Із погляду зовнішньоекономічної безпеки, необхідно врахувати високий рівень однобічної імпортної залежності від Росії (27,75% імпорту, 25,7% експорту), особливо стосовно енергоносіїв. Це робить українську економіку вразливою від такої моно залежності, а продукцію неконкурентоспроможною

Чистим експортом з України є недорогоцінні метали та вироби з них, продукція тваринництва та хімічної промисловості тощо. Отже, у структурі вивозу товарів переважають сировинні ресурси й енерго-та екологомістка продукція, що ставить країну у велику залежність від нестабільності світового ринку. Відтак країна зайняла непрестижні позиції з експорту хімічної промисловості. Оскільки за останні п’ять років експорт хімічної промисловості збільшився на 13%, що значно підвищує рівень неминучих майбутніх витрат на природоохоронні заходи й зниження цінової конкурентоспроможності цієї продукції.

Отже проаналізувавши експортний потенціал України в умовах інтеграційних процесів та інтеграції в загальноєвропейські структури, необхідно зробити такі висновки. Одним із факторів погіршення національної зовнішньої торгівлі та фінансової конкурентоспроможності виробників стало нарощення іноземних зобов’язань через несвоєчасні розрахунки українських підприємств з іноземними партнерами. Морально та фізично зношений парк промислового обладнання (понад 50%) не залишає надії на те, що Україна в найближчий час зможе розширити позиції експортера машино технічної продукції та інших промислових виробів із високою доданою вартістю. Ця продукція імпортується в Україну, як і сировина для виробництва, хоча до чистого імпорту потрапили вироби харчової промисловості та деякі товари, що з успіхом можуть виготовлятися вітчизняними виробниками. Отож, імпортні й експортні потоки зберігають свою нераціональну структуру протягом останніх років і свідчать про зниження конкурентоспроможності української продукції.


ВИСНОВКИ

Міжнародна економічна інтеграція – це об’єктивне, складне й суперечливе явище ,що розвивається у протистоянні з дезінтеграційними тенденціями у світовій системі, характеризується процесами об’єднання держав і народів для спільного розв’язання проблем та реалізації спільних цілей, супроводжується посиленням взаємозалежності між ними аж до злиття в єдине ціле, виникненнямспільних інститутів та правових норм, що забезпечують функціональну ефективність. Основними мотивами інтеграційних взаємодій у сучасному світі є прагнення забезпечити добробут, безпеку та стабільність розвитку суспільства.Динамічний розвиток міжнародної економічної інтеграції зумовлений: економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; закономірностями науково-технологічного прогресу, тенденціями демографічного розвитку; наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичних, продовольчих, економічних, охорони навколишнього середовища, економічного росту та народонаселення, економічної безпеки); різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж; ринковою уніфікацією економічного розвитку.

Послідовний розвиток етапів,форм міжнародної економічної інтеграції забезпечує більш повне і раціональне використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку. Водночас вирішуються важливі питання соціальної політики як внаслідок об’єктивно зумовленого зниження цін на основні товари і послуги та створення нових робочих місць ,так і через концентрацію зусиль країн-учасниць на пріорітетних програмах соціально-економічного розвитку. Слід також зазначити, що в зрілих інтеграційних угрупованнях виробляються і реалізуються потужні та дійеві механізми і інструменти забезпечення групової економічної безпеки.

Економічна інтеграція має переважно регіональнийхарактер. Найбільшими регіональними інтеграційними об’єднаннями є ЄС, НАФТА, АТЕС. Не дивлячись на різницю в формах інтеграції незаперечним є факт бурхливого росту інтеграційних уруповань в усіх частинах земної кулі.

Що стосується України, то вона взяла курс на євроінтеграцію.Зовнішньекономічну діяльність України з ЄС на сучасному етапі характеризують високі темпи зростання. Відзначено наявність певних змін у геоекономічній структурі зовнішньої торгівлі України, зокрема зростанні зовнішньоторговельного обороту з країнами ЄС. Це значною мірою зумовлено вступом до ЄС нових країн-членів, які були й залишаються одними зі значних зовнішньоекономічних партнерів України.

Ризики у зовнішньоторговельній структурі України спричинено зволіканням структурних зрушень у народному господарстві, які мають відбуватися природно, за ринковими законами. Зовнішньоторговельна структура України на сучасному етапі деделі більше орієнтується на ЄС. Найбільшою загрозою зовнішньоекономічній безпеці України в умовах євроінтеграції є експортна орієнтованість зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС на основі традиційних однорідних товарів за умови не насиченості вітчизняного ринку диференційованою продукцією. Інтеграція України до ЄС має важливі економічні преваги для України: макроекономічна стабільність, збільшення продуктивності економіки, збільшення обсягів торгівлі між Україною та ЄС, забезпечення вільного руху факторів виробництва в межах ЄС, гарантований захист прав працівників та споживачів.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Астапов К.Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К.Астапов // Мировая экономика и международные отношения.– 2007.– №3.– С.95-99.

2.  Багмет М.О. Світова та європейська інтеграція [Текст]: навч.посіб. / М.О.Багмет, Г.В.Коваль.– Донецьк: Каштан, 2009.– 349с.

3.  Беляєв М.І. Економічна політика [Текст] / М.І.Беляєв, М.І.Диба, А.З.Зазимко.– К.: КНЕУ, 2007.– 288с.

4.  Берглоф Е. Економічна інтеграція та глобальна рецесія [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://innovations.com.ua. 07.05.2010 р. Загол. з екрану.

5.  Внукова Н.М. Оцінка рівня виконання вимог СОТ для прискорення процесів інтеграції України до ЄС [Текст] / Н.М.Внукова // Зовнішня торгівля: право та економіка.– 2009.– №2(43).– С.40-46.

6.  Врадій О. Концепції євроінтеграції та політичні трансформації [Електроний ресурс].– Режим доступа: http:www.viche.info.06.05.2010.– Загол. з екрану.

7.  Горьовий В.П. Інтеграція України до ЄС і зовнішньоекономічна безпека держави [Текст] / В.П.Горьовий // Вісн.аграрної науки.– 2009.– №11.– С.56-61.

8.  Гусинська Н. Тенденції розвитку регіональної інтеграції [Текст] / Н.Гусинська // Регіональна економіка.Серія «Економіка іправо».– 2008.– №4.– С.185-191.

9.  Дайнеко А.Е.Мировая экономика: механизмы и факторы роста [Текст] / А.Е.Дайнеко, Г.В.Забавский, П.В.Шведко.– М.: Изд-во делов. и учеб. лит., 2007.– 321с.

10.  Зварыч Р. Социально-экономическая трансформация в Украине как перспектива конвергенции с ЕС [Текст] / Р.Зварыч // Журнал европейской экономики.– 2008.– Т.7, №2.– С.170-193.

11.  Зимовець В.В. Вектори регіональної економічної інтеграції: зовнішні чинники та внутрішні передумови [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/.04.05.2010.– Загол.з екрану.

12.  Киридон А.М. Інтеграційні виклики для України [Текст] / А.М.Киридон // Науковий вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки.– 2009.– №3.– С.166-170.

13.  Куревіна І.О. Глобалізація і проблеми європейської економічної інтеграції [Текст] / І.О.Куревіна // Актуальні проблеми міжнародних відносин.– Вип.78 (ч.2).– 2008.– С.124-135.

14.  Лаврінчук І. Визначальні умови інтеграції України до ЄС [Текст] / І.Лаврінчук // Праця і зарплата.– 2007.– №42.– С.4-5.

15.  Лук’яненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://finance-library.com.ua. 11.05.2010.– Загол. з екрану.

16.  Малик Я.Й. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі [Текст]: навч.посіб. / Я.Й.Малик, Ю.С.Занько. – Львів: ПАІС, 2008.– 87с.

17.  Макуха С.М. Міжнародні господарські зв’язки країн з перехідною економікою в умовах глобалізації [Текст] / С.М. Макуха.– Х.: Право, 2006.– 303с.

18.  Миронов В.С. Международная экономическая деятельность Украины [Текст] / В.С. Миронов, В.Н.Дуницкий.– Донецк: Юго-Восток, 2009.– 425с.

19.  Нікішина Е.А. Економічні аспекти євроатлантичної інтеграції України [Текст] / Е.А.Нікішина.– Одеса: Ін-т пробл. ринку та економ.дослідж., 2006.– 34с.

20.  Онищенко В.П. Україна у координатах ЄС [Текст] / В.П. Онищенко // Зовнішня торгівля: право та економіка.– 2008.– №3.– С.5-13.

21.  Основи економічної теорії [Текст]: навч.посіб. / А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін.; за заг.ред. А.А.Чухна.– К.: Вища школа, 2005.– 606с.

22.  Панкова Л.А. Міжнародні економічні відносини [Текст] / Л.А.Панкова, В.В.Козик.– К.: Знання-Прес, 2007.– 328с.

23.  Пономаренко О.О. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Текст] / О.О.Пономаренко, В.В.Новікова.– Х.: ХНЕУ, 2007.– 194с.

24.  Сорокина Л.В. Экономика европейской интеграции [Текст]: уч. пособ. / Л.В.Соркина.– Донецк: ДонНТУ, 2008.– 159с.

25.  Стеців А.Л. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції [Текст] / А.Л.Стеців // Економіка України.– 2009.– №4.– С.47-54.

26.  Сторонянська І.З. Міжрегіональні інтеграційні процеси в Україні: тенденції та перспективи розвитку [Текст] / І.З.Сторонянська.– Львів: ІРД, 2009.–388с.

27.  Фінанси [Текст]: навч.посіб. / За ред. С.І.Юрія, В.М.Федосова.– К. :Знання, 2008.– 611с.

28.  Чернега О.Б. Международная интеграция [Текст] / О.Б.Чернега, А.А.Семенов.– Донецк: Каштан, 2009.– 349с.


Информация о работе «Міжнародна економічна інтеграція як система господарських зв’язків різних країн, її розвиток і сучасний стан»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 111150
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
66319
1
2

... ічних союзів є : 1) зона вільної торгівлі; 2) митний союз; 3) спільний ринок; 4) економічний союз; 5) повна економічна інтеграція. Це – п’ять щаблів чи п’ять послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів. Відзначимо, що в сучасному світі лише одне міжнародне інтеграційне угруповання пройшло реально чотири етапи – Європейський союз. Інші інтеграційні об’єднання поки що пройшли в своєму ...

Скачать
98269
0
0

... , поглиблення міжнародного поділу праці, міжнародна економічна інтеграція призводять до того, що вплив економічних стосунків стає дедалі вагомішим на інші сфери міжнародного співробітництва. Міжнародні економічні організації поділяються, в свою чергу, на загальноекономічні і спеціалізовані. Загальноекономічні відають широким спектром економічних проблем. До них відносяться ОЕСР, ЄС, СНД, НАФТА, ...

Скачать
31276
4
0

... процесів; розширення можливостей вибору споживачів; зростання ступеню фінансової відкритості та мобільності фінансового капіталу в країні і отримання нею дешевших джерел міжнародного фінансування. При цьому світова економічна інтеграція, як і глобалізація, можуть пояснюватись прямо чи опосередковано такими показниками, як обсяг зовнішньої торгівлі до ВВП; обсяг прямих іноземних інвестицій до ВВП; ...

Скачать
202790
4
0

... (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди); -  транснаціональні фінансово-промислові групи (інтеграція ТНК і ТНБ); -  світові фінансові центри; -  великі біржі. Крім цього, до суб’єктів міжнародної економічної діяльності також належать: національні держави; суверенні утворення (регіональні і місцеві органи влади); союзи підприємців; торгові палати; світові економ ...

0 комментариев


Наверх