Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация

Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни


Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика та структура металургійного комплексу України

1.1  Сутність та значення чорної металургії

1.2 Сутність та значення кольорової металургії

Розділ 2. Регіональний розвиток металургійного комплексу в країні

Висновок

Список використаних джерел


Вступ

Обрана тема є актуальною і важливою складовою економічної діяльності будь якої держави світу, звісно Україна не є виключенням. Продукція металургійного комплексу є основою індустріалізації національної економічної системи загалом. Металургійний комплекс забезпечує виробництво таких конструкційних матеріалів, як чавун, сталь, прокат, катанка, видобуток і виплавку алюмінію, золота, титану, марганцю, нікелю, ртуті тощо. На базі конструкційних матеріалів металургійного комплексу розвивається машинобудування, капітальне будівництво, транспорт та інші галузі базових і соціальних виробництв. Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Чорній металургії належить одне з провідних місць у сучасній економіці України. За даними 2005 року, на неї, припадало 27,3 % вартості продукції основних галузей промисловості країни. В металургії значно розвинуте комбінування виробництва, на її відходах працюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо. Металургія є потужним фактором формування територіальних промислових комплексів. Серед країн Східної та Центральної Європи Україна володіє чи не найбільшим потенціалом чорної металургії. Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної металургії, в складі яких 14 металургійні комбінати і заводи, 3 феросплавні заводи, 16 коксохімічні заводи, 6 трубні заводи, 8 гірничо-збагачувальні комбінати і 3 основних заводи металоконструкцій. Україна практично успадкувала металургійне виробництво, яке розвивали Росія і Радянський Союз. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т. і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь». Головним видобутком коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.

Сприятливі природні умови, достатні сировинні, енергетичні ресурси не потребували великих капітальних вкладень для розвитку металургії. Практично Україна забезпечувала виробництво дешевого металу, що зумовлювало розвиток виробництв напівфабрикатної продукції загалом. У поділі праці серед країн колишнього Радянського Союзу Україна була постачальником напівфабрикатних та комплектуючих виробів переважно для підприємств Росії. З розвитком металургії стимулювалося виробництво паливно-енергетичних ресурсів і відповідної інфраструктури. Внаслідок такої інвестиційної політики в Україні сформувався комплекс напівфабрикатних виробництв і не набув розвитку комплекс виробництв продукції кінцевого споживання, зокрема соціальних, наукомістких, інвестиційних тощо. Промисловість України та металургійний комплекс були тісно прив’язані до підприємств із виробництва кінцевих товарів Росії та інших республік, що таїло небезпеку кризи за певних економічних змін в радянській системі.

Така проблема виникла з розпадом політичної й економічної радянської системи. Наприклад, Росія після роз’єднання намагалася стримувати економічні контакти деяких своїх підприємств, галузей, зокрема Газпрому, з металургійними підприємствами України, оскільки українські труби великого діаметру на російському ринку були дешевшими від російських. Це призвело до різкого спаду обсягів виплавки металу, випуску труб різного діаметру, прокату та інших металевих виробів на металургійних підприємствах України, стримувало просування українських металургійних товарів і встановлення високого ввізного мита та низької квоти. Високе мито робить українські товари не конкурентноспроможними, а низькі квоти спричиняють зниження обсягів виробництва. У структурі промислової продукції України продукція металургії становить 25%, з яких продукція чорної металургії-23%, кольорової-2% . Це найвища частка серед галузей промислової продукції. За складом металургійний комплекс поділяють на чорну та кольорову металургію.


Розділ 1. Загальна характеристика та структура металургійного комплексу України

 

В основних напрямках економічного та соціального розвитку України виділяється необхідність збільшення кількості, та покращення якості металів.

Історія людського товариства невідривно пов’язана з розвитком та виробництвом металів. Ще тисячоліття назад, людина навчилась добувати та використовувати самородні метали, а потім сплави міді, бронзи та заліза. До кінця ХVIII ст. було відомо біля двадцяти, а до кінця ХІХ ст. - при мірно п’ятдесят металів. Згідно промислової класифікації метали поділяють на дві основні групи: чорні та кольорові. В давнину залізо добували в спеціальних плавильних ямах (сиродутних горнах). Поступово горн вдосконалився та перетворився в невелику піч шахтного типу (домницю). В ХIV ст. був знайдений спосіб переробки чавуну в ковке залізо (кричний процес). Також було знайдено двухстадійний спосіб добування заліза, зберігши свою перевагу до недавнього часу та ставший основою металургійних схем виробництва сталі. Згодом конструкція змінилась, поступово перетворилась на доменну піч. Найбільш важливе вдосконалення в металургії чавуну та сталі відбулося в період ХVIII-XIX ст., зміна вугілля коксом (1735 р.), парові повітряні машини (кінець ХVIII ст.), нагрів дуття (1828р.) привели до великих змін в доменному процесі. Проблема переробки чавуну на ливарну сталь була вирішена Бесемером в 1856р. В 1864р. П.Мартеном був розроблений спосіб виробництва сталі в регінетативній відображувальній печі (мартенівський процес).

В кінці XIX ст. виник новий комплекс металургії - виробництво якісних сталей в електричних печах. На сьогодні ший час у виробництві сталі переважають киснево-конверторний та електросталеплавильний способи.

Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та на світовій арені. Металургія є потужнім фактором формування територіальних промислових комплексів. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важке машинобудування, коксохімія, виробництво вогнетривких матеріалів, формуються крупні транспортні вузли. Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що мають значення, паливно-сировинні бази чорної металургії – Донецький кам’яновугільний, коксовими марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Кременчуцьким родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану та хрому.

Кольорова металургія України розвивається на основі розробки родовищ сировинних ресурсів – алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші, алюмінієва промисловість використовує в якості сировини боксити, запаси котрих на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське і Високопільське .

В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони. У Донецькому районі знаходиться Микитівський ртутний комбінат, Костянтинівський цинковий завод, Артемівський завод по обробці металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату.

Стратегічними напрямками розвитку металургійного комплексу України має стати підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокату, трубного, і метисного виробництва для забезпечення поліпшення якісних і сортаментних показників готової металопродукції з метою задоволення потреб власних метало споживаючих галузей і підвищення ефективності експортного потенціалу.



Информация о работе «Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 54906
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
36342
9
4

... коксохімічних підприємствах - 15, по підприємствах кольорової металургії і феросплавних заводах - 12, по вогнетривких підприємствах - 45. Приклади впровадження проектів енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу. № Напрямок економічної діяльності, назва заходу з підвищення ефективності Місце впровадження Виконавець та термін виконання Обсяг фінансування, тис ...

Скачать
48422
3
5

... оксидні руди). Однак, як показують новіші оцінки ДГП “Геопрогноз”, загальні запаси таких руд швидко вичерпуються (їх вистачить приблизно на 20 років). Марганцеворудною базою чорної металургії України є Придніпровський марганцеворудний басейн. Він склався з 3 великих районів: Нікопольського, Інгулецько-Дніпровського та Великотокмацького (зосереджує основні промислові запаси України – 1,4 млрд тонн ...

Скачать
92054
12
24

... дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех. 2.2 Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 2007 роках   2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції на експорт та на внутрішній ринок За ...

Скачать
65270
8
1

... на поставку канатів стальних (діаметр 29 мм) між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) наведений у додатку А. Висновки   В курсовій роботі надана економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України. Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення, є сусідом України. Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка ...

0 комментариев


Наверх