2. Стан проектування екомережі Донецької області

Площа ПЗФ Донецької області составляет до 79314, 08 га, що складає 2,99 % від загальної площі області.

На сучасному етапі ПЗФ Донецької області складається з 114 об‘єктів, серед яких присутні наступні категорії: природні заповідники (1), Національні природні парки (1), регіональні ландшафтні парки (6), заказники (загальнодержавного значення - 7, місцевого значення - 46), пам'ятки (загальнодержавного значення - 10, місцевого значення – 28), заповідні урочища (13), ботанічні сади (1), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (1).

Слід також звернути увагу на диспропорцію в розподілі об‘єктів і територій ПЗФ серед адміністративних районів Донецької області. Так, найбільш заповідними є Слов’янський (33,3%) та Першотравневий (11,2%) райони, а найменш – Мар’їнський (0,01%) та Великоновосілківський (0,04%). Це в першу чергу пов‘язано з тим, що на території Слов‘янського району знаходиться національний природний парк "Святі Гори", а на території Першотравневого району - більша частина регіонального ландшафтного парку "Меотида". В той час, як в Маріїнському та Великоновосілківському районі переважно розташовані заказники та пам‘ятки природи місцевого значення.

Відомо, що оптимальний показник заповідності для Донецької області складає 5 %. Як вже зазначалось, на сучасному етапі він складає 2,99 %. Приближення реального показника заповідності до оптимального можливе завдяки створенню нових об‘єктів ПЗФ та збільшенню площі існуючих. Але якщо з 2000 до 2003 рр. нові об‘єкти ПЗФ створювались дуже активно (від 100 до 113, в тому числі 5 регіональних ландшафтних парка), то у 2003 році нових об‘єктів взагалі не було створено. Стосовно розширення існуючих об‘єктів ПЗФ, слід зазначити, що зараз ведуться роботи лише по розробці проекту створення та відведення земель для організації національного природного парку "Меотида".

 

3. Різноманітність ґрунтового покриву

Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу.

Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. За рельєфом в області можна виділити декілька основних районів: на півночі – Донецький Кряж, на півдні – Приазовська височина. На головному Дебальцево-Іванівському вододілі розташована найвища відмітка кряжу – 369 м. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200 м. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На льосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів. Одним з самих актуальних питань в забезпеченні раціонального природокористування в області є поліпшення використання та охорони земельних ресурсів

 

4. Головні відомості про біоту

 

Біота (від грец. Biote — життя) — поняття, що використовується в екології, ботаніці, зоології та інших природничих науках; на теперішній час, втім, чіткого та загальноприйнятого визначення цього терміна немає. Один із впроваджувачів даного поняття, Б.М. Міркін, дав йому наступне визначення:

«Біота — стала сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, що об'єднані спільною територією. На відміну від біоценозу види, що входять до деякої біоти, можуть і не мати безпосередніх екологічних зв'язків»

Біота (від греч. biotа - життя), сукупність рослин і тварин, об'єднаних загальною областю розповсюдження, що історично склалася. На відміну від біоценоза, види, що входять в склад біоти, можуть і не мати екологічних зв'язків (наприклад, кенгуру і дововидоводихаюча риба цератодус, що входять до складу австралійської фауни). Проте у багатьох випадках одна і та ж сукупність організмів може розглядатися і як біота (з позицій біогеографії) і як біоценоз (з позицій екології).

Біота — один з мобільних компонентів геосистеми, здатний трансформувати інші її компоненти за допомогою перетворення потоків речовини і енергії. Біота порівняно швидко реагує на змінні умови середовища, змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, управляє своїм функціонуванням і динамікою за допомогою стимуляції і інгибірованія процесів і в цілому виконує антіентропійную функцію

 

5. Види біоти області занесені до Червоної книги

Серед раритетних видів рослин Донецької області, 90 видів занесено до Червоної книги України, і ще 28 видів запропоновані для включення до її нового видання, 29 видів занесено до Світового червоного списку, 35 видів – до Європейського червоного списку, 6 видів охороняються Бернською конвенцією, а 265 охороняються на регіональному рівні. 209 видів з раритетної фракції флори (55,2 % від їх загальної кількості і 11,4 % флори Донецької області) відомі у регіоні лише з 1-3 місцезнаходжень.

Загалом близько 90,7 % видів рослин регіону зустрічаються на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. У тому числі 86 видів, що занесені до Червоної книги України, 28 видів з Світового Червоного списку, 29 видів – Європейського Червоного списку. У колекціях Донецького ботанічного саду НАН України вирощується більш ніж 150 видів, що належать до раритетної фракції флори південного сходу України.

З метою збереження рослинних ресурсів, враховуючи рекомендації Донецького ботанічного саду НАН України, рішенням обласною ради від 23.03.2007 № 5/8-185 “Про внесення змін в рішення обласної ради від 29.02.2000 № 23/11-225” затверджений Перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними чи такими, що перебувають під загрозою зникнення на території області.

Водночас до групи ймовірно зниклих з флори області відносяться 23 автохтонних видів судинних рослин. Це наступні види: кукіль звичайний, астрагал понтійський, блисмус стиснений, виринниця короткоплода, осока дворядна, волошка верболиста, зимолюбка зонтична, черевички зозулині, згубниця бульбиста, козлятник лікарський, герань голубина, мачок жовтий, стародуб жорстковолосистий, лікоподієла заплавна, плаун булавовидний, шандра звичайна, ортилія однобока, вороняче око звичайне, гірчак альпійський, грушанка зеленоцвіта, жовтець багатокореневий, шипшина бедринцелиста, кендир сарматський. Ці види не відмічалися на території Донецької області більш, ніж 70 років.

134 види тварин, які перебувають на території області занесено до Червоної книги України, в тому числі за класами: комах - 58 видів, птахів - 44, ссавців - 15, риб та круглоротих - 7, плазунів - 4, ракоподібних - 3, черв’яків - 2, павукоподібних - 1 вид. Понад 140 видів тварин є рідкісними для регіону.

25 видів фауни занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СITES); 60 видів фауни занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції); 41 вид занесений до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS); 17 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA); 5 видів охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS).

Серед занесених до Червоної книги тварин у Донецькій області відтворені такі види: ейзенія гордєєва, п`явка медична, мухоловка звичайна, красуня діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, дибка степова, коник-товстун степовий, жужелиця угорська, красотіл пахучий, стафілін волохатий, скарабей священний, цератофій багаторогий, жук-самітник, жук-олень, вусач мускусний, вусач-червонокрил Келлера, вусач земляний хрестоносець, ліскус катрановий, махаон, подалірій, мнемозина, ванесса чорно-руда, сатир залізний, клімена, синявець мелеагр, синявець римнус, бражник Мертва голова, бражник дубовий, бражник скабіозовий, бражник кроатський, бражник олеандровий, бражник Прозерпіна, сатурнія мала, стрічкарка блакитна, стрічкарка орденська малинова, саптурниця срібна, совка сокиркова, пістрянка весела, ведмедиця Гера, ведмедиця-хазяйка, ведмедиця червоно крапкова, орусус паразитичний, агре Беккера, стериктифора шипшинова, сколія-гігант, сколія степова, стизоїд тризубий, мелітурга булавоуса, рофітоїдес сірий, ксилокопа звичайна, джміль моховий, джміль пахучий, джміль глинистий, джміль пластинчастозубий, джміль яскравий, джміль лезус, джміль мінливий, ктир гігантський, ктир шершнеподібний, мінога українська, шип, стерлядь, білуга чорноморська, вирезуб, шемая дунайська, ялець Данилевського , полоз жовточеревий, копиця, полоз чоторисмугий, мідянка, гадюка степова східна, пелікан рожевий, чапля жовта, коровайка, лелека чорний, казарка червоно вола, огар, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, лунь польовий, лунь степовий, яструб-тювик, канюк степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик великий, підорлик малий, могильник, беркут, орлан-білохвіст, балабан, боривітер степовий, журавель сірий, журавель степовий, дрохва, лежень, зуйок морський, ходуличник, кулик,-сорока, поручайник, кроншнеп середній, кроншнеп великий, дерихвіст лучний, дерихвіст степовий, реготун чорноголовий, пугач, сорокопуд сірий, шпак рожевий, вівсянка чорноголова, їжак вухатий, хохуля звичайна, підковоніс малий, нічниця ставкова, вечірниця мала, вечірниця велетенська, нетопир середземноморський, мишівка степова, тушканчик великий, азовка, горностай, тхір степовий, норка європейська, перев`язка звичайна, борсук, видра річкова.

Головна причина зникнення видів – порушення антропогенного характеру їх природних місцезростань, у тому числі й забруднення ґрунту, води та повітря.

 


Информация о работе «Екологічна мережа Донецької області»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 39023
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
38259
4
0

... Сірка і вугілля, що висипаються на залізничну полотнину. 19.      Глобальне потеплення. 20.      Відсутність зон відпочинку. 21.      Екологічна безграмотність населення. Маріуполь - найбільший індустріальний центр південно-сходу України. У межах міста проживає близько 500 тисяч чоловік. Природний приріст відсутній. Основними забруднювачами є - промисловість і автотранспорт. Найбільш ...

Скачать
116814
4
6

... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...

Скачать
229249
11
17

... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...

Скачать
595919
40
0

... приватизации с участием иностранных инвесторов: Утв. Председателем Фонда государственного имущества Украины и Председателем Национального банка Украины 12.12.92.-с.3. Прилюк В.Д., Рулько Е.Г. Организация деятельности совместного предприятия.-К.:Техніка, 1990.-200 с. Сажина М.А., Сажин А.Ф. СП: Организационные формы// Вести АН СССР.-1991, №7.-с.29-42. Самборська Т.А. Розвиток зовнішньоекономічної ...

0 комментариев


Наверх