Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Кафедра економіки сільського господарства та аграрного менеджменту

Дипломна робота

на тему: "Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району"

Чернігів 2009 р


Реферат

Дипломна робота на тему: "Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району"

Дипломна робота написана на ___ сторінках машинописного тексту, вміщує 18 таблиць, 4 малюнків, 56 джерел літератури.

Об’єктом дослідження є ТОВ "Прогрес" Сосницького району.

Мета роботи – пошук, аналіз, запровадження шляхів підвищення економічної ефективності вирощування картоплі.

Методи дослідження - індексний, факторний, нормативний, графічний, порівняльний.

Розроблені, запропоновані і економічно обґрунтовані агрозаходи по організації та підвищенню економічної ефективності вирощуванням картоплі у ТОВ "Прогрес" , а саме:

-  вплив ефективності попередника на урожайність картоплі та родючість грунтів;

-  вапнування кислих грунтів;

-  сортононовлення;

-  застосування мінеральних добрив.

Здійснення вказаних агрозаходів при вирощувані картоплі дасть змогу підвищити прибуток на 17377,3 грн. на гектар, на всю площу 121641,1 грн. Рівень рентабельності при цьому зросте на 292%


Зміст

Вступ

Розділ 1. Народногосподарське значення, розміщення та стан виробництва картоплі в Україні

1.1 Народногосподарське значення картоплі

1.2 Сучасний стан розвитку картоплярства

1.3 Суть категорії собівартість та її визначення для виробництва картоплі

Розділ 2. Стан сільськогосподарського виробництва в ТОВ "Прогрес"

2.1 Природнокліматичні умови та розміщення підприємства

2.2 Забезпеченість основними виробничими ресурсами та рівень їх використання

2.3. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

2.4 Економічна характеристика виробництва картоплі в господарстві

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування картоплі

3.1 Вплив попередника на урожай картоплі та родючість грунту

3.2 Удосконалення агротехнічних заходів вирощуваня картоплі та показники їх ефективності

3.3 Значення сорту в підвищені продуктивності рослин картоплі

3.4 Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів при вирощуванні картоплі

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

народногосподарський картопля агротехнічний вирощування


Вступ

Однією з провідних у сільськогосподарському виробництві є галузь картоплярство. Адже недарма в народі картоплярство називають другим хлібом. Вуглеводи картоплі є істотним джерелом енергії для людського організму; білок за своїми якостями еквівалентний білку молока, яєць та яловичини і перевищує якість його у хлібних злаків, сої, бобів. Картопля – своєрідний регулятор травлення, що поліпшує засвоєння та підвищує біологічну цінність інших продуктів. Її споживання зумовлене не лише смаковими якостями бульб, а й народними традиціями. Подібно до хліба картопля ніколи не приїдається. В Україні з неї готують понад 500 страв. Вона також широко використовується в дієтичному харчуванні.

Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку , яка могла б зрівнятись з картоплею за універсальністю використання. Окрім харчових цілей вона використовується для виробництва крохмалю, спирту. Науковообгрунтована норма споживання картоплі встановлена-135 кг однією людиною в рік,а реальне споживання населенням України становить 116-130 кг. Сучасні обсяги виробництва картоплі в Україні протягом останніх п’яти років коливаються в межах 17-18 млн. тонн на рік, що при нинішній структурі споживання цілком достатньо для задоволення внутрішнього попиту.

Протягом останніх років роль картоплі у задоволенні харчових потреб значно зросла. Картоплю можна вирощувати в будь-яких грунтово-кліматичних зонах України - від Полісся до Степу.

Картоплярство - традиційна галузь сільськогосподарського виробництва Чернігівщини. Питома вага області у виробництві і реалізації картоплі в Україні складає 25-30%.

Особисті підсобні господарства значно краще використовують надані їм землі. Нині господарства громадян стали основними виробниками картоплі, овочів, та іншої продукції. Суттєвий недолік полягає у тому, що, не дозволяє розширити при необхідності посівні площі, та виконати окремі технологічні операції. Крім того, в них не ведуть облік виробничих витрат і невизначають собівартість, в наслідок чого відсутня база формування ціни і досить часто картоплю реалізують за ціною, яка не забезпечує навіть простого відтворення виробництва і робочої сили.

Метою даної дипломної роботи є проведення аналізу ефективності виробництва картоплі та шляхи її підвищення.

Виходячи з мети,задачами дипломної роботи будуть:

-дослідження теоретичних основ розвитку картоплярства.

-аналіз сучасного стану виробництва картоплі в господарстві,

-шляхи підвищення економічної ефективності виробництва картоплі.

Для виконання поставлених завдань нами були застосовані такі методи дослідження:

1. монографічний – при викладенні першого розділу;

2. абстрактно-логічний – при викладенні всієї дипломної роботи;

3. порівняльний – при порівнянні даних 2008 року з попередніми роками;

4. графічний – при зображенні точки беззбитковості;

5. факторний – для визначення впливу факторів на прибуток.

Теоретично-методологічну основу написання дипломної роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань виробництва картоплі, підручники, статті вчених-економістів, матеріали періодичного друку, річна звітність господарства та інші джерела інформації.

Дипломна робота складається з трьох розділів, вступу та висновків і пропозицій та переліку використаної літератури.


Розділ 1. Народногосподарське значення, розміщення та стан виробництва картоплі в Україні

1.1 Народногосподарське значення картоплі

Картопля — одна з найважливіших сільськогосподарських культур різноманітного використання. Загальна площа під нею в Україні становить близько 1.5 млн. га.

Картопля — один з основних продуктів харчування, її також широко використовують на корм худобі та в промисловості. Цінність цієї культури визначається змістом у бульбах крохмалю, білка, вітамінів, амінокислот і мінеральних солей.

Значення картоплі як важливої культури у сільськогосподарському виробництві академік Д.М. Прянишников охарактеризував так: "Вирощувати картоплю на полях — це те ж саме, що одержувати три колоси там, де раніше ріс один" [ 10, с. 5 ].

Щодо універсальності використання з картоплею не може зрівнятися жодна інша сільськогосподарська культура.

Бульби, які вирощують для харчових цілей, повинні містити багато крохмалю, білка, а також мати гладеньку, шкірку та неглибокі вічка. Вміст крохмалю в бульбах становить 14—25 %, а в окремих сортів досягає ЗО %. Сирого протеїну міститься в середньому до 2 %.

Кормова картопля, крім високого вмісту крохмалю, має підвищений вміст протеїну. Для технічної переробки використовують лише висококрохмалисті сорти.

Особливе значення у харчуванні людини має білок картоплі. Хоч у формі білка міститься лише 40—60 % загального азоту бульб, поживність їх досить висока. Білок картоплі за біологічною цінністю стоїть значно вище білка інших сільськогосподарських культур, у тому числі й пшениці.

За кількістю поживних речовин, які можна одержати з одиниці площі, серед сільськогосподарських культур, що в нас вирощуються, картоплі належить одне з перших місць. Поживних речовин з 1 га вона дає в 2-4 рази більше, ніж жито або ячмінь. Якщо повноцінність молочного білка прийняти за 100, то білок м’яса становить 90, картоплі-80, пшениці-50 і овочів-25%. Із дев’яти незамінних для людини амінокислот у картоплі виявлено вісім. Крім того, за вмістом метіоніну картопляний білок переважає горох і боби, а за вмістом лізину — зернові культури. [ 6, с. 31-32 ].

Корисні для людини і мінеральні речовини, що містяться у бульбах. Зокрема зола її складається з таких основних елементів: калію (67—70 %), фосфору (7—10), магнію і кальцію (6 %).

Цінність картоплі як продукту харчування визначається також високим вмістом вітамінів, особливо вітаміну С.

При споживанні на добу 300 г картоплі організм людини забезпечується майже на 50 % добової норми у вітаміні С, 10-15 - у вітаміні ВІ (аневрині), 15- РР (ніацині), 56— В2 (рибофлавіні) і 1-2 %- у вітаміні А (каротині). У зварених незабаром після збирання восени бульбах міститься до 16 % вітаміну С. Взимку картопля є одним з основних вітамінних продуктів. У достиглих свіжозібраних бульбах міститься 20—40 г вітаміну С на 100 г сирої речовини.

В картоплі у значних кількостях є також алкалоїд соланін. Сам по собі він отруйний (бульби, які містять близько 20 мг% соланіну, для харчування використовувати не можна), проте надає м'якушу спеціального смаку і при допустимих нормах збуджуюче діє на організм та поліпшує апетит [ 10, с. 6-8].

Дослідники дійшли висновку, що норма споживання картоплі, на одну дорослу людину за рік має становити у середньому 135 кг. У різних природно-економічних зонах цей показник неоднаковий. Реальне споживання в Україні споживання картоплі на душу населення коливається в межах 116-130 кг. Сьогодні помітна тенденція до зниження споживання картоплі в картоплесійних районах і збільшення там, де раніше її вирощували мало. Це пояснюють передусім використанням поливних земель для вирощування картоплі в південних районах, а також поліпшенням постачання її з середньої смуги [ 8, с. 74-75].

Серед сільськогосподарських культур картопля має найбільший ареал поширення, її з успіхом вирощують майже в усіх грунтово-кліматичних зонах нашої країни, починаючи від Крайньої Півночі і кінчаючи самими південними районами України. В Україні картоплю вирощують в усіх областях і районах.

Жоден продукт харчування не знаходить такого найрізноманітнішого застосування в кулінарії, як картопля. Відомо більше 500 страв, що приготовляють з неї. Картоплю споживають у печеному, вареному, тушкованому та смаженому вигляді. З неї готують супи, борщі, чіпси. Використовують як гарнір до м'ясних і рибних страв. З крохмалю картоплі готують різні дієтичні страви — фруктові та молочні киселі тощо [9, с. 13 ].

Картопля — цінний продукт харчування людини. Калорійність її становить 70—80 кал на 100 г спожитої порції.

У загальній кількості калорій ,що їх одержує людина при споживанні кортоплі , 96% дають вуглеводи , 2,7-білки і 1,3% - жири.

Поживна цінність картоплі , як і інших продуктів , визначається кількістю й співвідношенням у бульбах органічних та мінеральних речовин, необхідних організму. При порівняльній оцінці основних харчових продуктів які ми найчастіше вживаємо, за енергетичною цінністю картопля посідає перше місце після м'яса , хліба та макаронних виробів .За цим показником вона наближається до житнього хліба.

Картопля належить до цінних кормових культур для всіх видів сільськогосподарських тварин. Бульби згодовують великій рогатій худобі (молокогінний корм для годівлі дійних корів), використовують для відгодівлі свиней. Картопля є також цінним кормом для птиці [9, с. 14-17].

З 1 га картоплі при врожаї 175 ц можна одержати 5250 кормових одиниць і близько 960 кормових одиниць з 80 ц картоплиння. За кількістю кормових одиниць, які можна одержати з 1 га, картопля поступається тільки цукровим бурякам і кукурудзі.

Поживність 1 кг кормової картоплі становить 0,30 кормової одиниці, 16г перетравного протеїну, 0,12—кальцію, 0,7 г фосфору. За кількістю поживних речовин картопля переважає більшість коренебульбоплодів. Так 1 ц моркви дає 14 кормових одиниць, брукви—13, кормових буряків — 12, турнепсу — 9 кормових одиниць [ 11, с. 5-8 ].

Протеїн картоплі ідеально збалансований за амінокислотами, тому раціони ,до яких входить картопля, забезпечують високу продуктивність великої рогатої худоби і свиней.

За даними академіка Д. М. Прянишникова, на виробництво одного пуда свинини витрачається близько 10 пудів картоплі. Якщо виростити на 1 га 15 т картоплі і згодувати її свиням при невеликому додаванні зерна до раціону, можна одержати 1,5 т свинини [ 10, с. 8].

Вважають, що за кількістю засвоєних поживних речовин 3 кг картоплі дорівнюють 1 кг зерна. Поїдаючи 3 ц картоплі, корови дають 1 ц молока, або 4,5 кг вершкового масла.

В період відгодівлі свиней від 90 до 150 кг живої маси питома вага картоплі в раціоні становить не менше 75 % від загальної кількості кормів (за кормовими одиницями). Картоплю використовують на корм худобі у свіжому, вареному і запареному вигляді. Для кормових цілей можна переробляти бульби у борошно і виготовляти з нього брикети. Цінність картоплі як кормової культури ще і в тому, що згодовувати її можна протягом усього року, а силосування і приготування брикетів дає змогу використовувати її запаси протягом декількох років.

Картопля є цінною високоврожайною кормовою культурою для птиці, яка за кількістю кормових одиниць з гектара площі набагато перевищує деякі зернові культури.

Картоплю для птиці краще згодовувати у вареному вигляді , оскільки перетравність поживних речовин при цьому поліпшується та запобігається отруєння алкалоїдом соланінам, який при варінні переходить у воду.

Концентрованим кормом для птиці є суха картопля. Її виготовляють у вигляді пластівців, стружки, крупи чи скибок, які перед згодовуванням подрібнюють.

Корисним і поживним для птиці кормом є картопляний силос.

Винятково велике значення має картопля як сировина для промисловості. З неї виготовляють крохмаль, клей, патоку, спирт, глюкозу тощо. На заводах і фабриках з продукті переробки картоплі виготовляють кінематографічну плівку, цінні лаки, каучук, духи, сагову крупу, картопляну крупу, смажену, хрумтячу і сушену картоплю, крекери, різноманітні ліки та інші вироби.

Близько 70 % усього крохмалю, що виробляється тепер, одержують з картоплі. Крохмаль з картоплі, крім використання для продовольчих цілей, широко застосовують у різних галузях промисловості: текстильній, консервній, м'ясо-молочній, паперовій, хімічній та іп.

Крохмаль використовують при виготовленні різних киселів, соусів, підливок, борошнистих кондитерських виробів, ковбас, сосисок і ряду інших продуктів.

Ще Гіпократ писав, що людина має шукати і віднайти ліки від усіх хвороб у продуктах харчування. Одним з таких продуктів харчування , який містить ліки від десятків, а то й сотень хвороб, є картопля.

З лікувальною метою використовуються майже всі органи цієї рослини: стебла з листками, бульби, квітки, квітковий пилок.

Найширшого застосування у практиці лікування різних хвороб набули бульби. Це справді невичерпне джерело дієтичних поживних речовин, вітамінів, макро- й мікроелементів, незамінних амінокислот, що в поєднанні зумовлює їхні цілющі властивості. Так вітаміни , які містяться у бульбах картоплі широко застосовуються для профілактики та лікування різних хвороб.

У текстильній промисловості широко використовують крохмаль при виготовленні пряжі, тканин, трикотажу, штучного шовкового волокна, а також у паперовій та деревообробній промисловості, у виробництві фармацевтичних і косметичних виробів. Крохмаль і його похідні продукти використовують при бурінні свердловин для нафти, очищенні і збагаченні руди, при виготовленні ливарних форм, у виробництві будівельних конструкцій і органічних кислот. Різноманітне застосування знаходить крохмаль у хімічній промисловості, особливо при виробництві синтетичних матеріалів і виробів з них.

Картопляна патока є цінною сировиною для виробництва кондитерських виробів (цукерок і карамелей). Патоку та глюкозу використовують при виробництві хлібобулочних виробів, консервованих компотів, соків і соусів, варення, морозива, лікеру і вин, газованих напоїв і сиропів [ 21, с. 35].

Картоплю використовують для виготовлення спирту. Його широко застосовують у парфумерній та в різних галузях легкої промисловості: виробництво бутилового спирту, лаків, гліцерину, молочної кислоти та ін.

З 1 т картоплі мають більше 9,5 дкл спирту-сирцю. За виходом спирту з 1 га картопля переважає зернові культури в 3—4 рази. З 1т картоплі можна одержати 140 кг сухого крохмалю, 100 кг декстрину або 15—17 кг синтетичного каучуку.

Відходи технічної переробки картоплі, зокрема бадди, використовують на корм худобі. З 1 т переробленої картоплі одержують 1,7—1,8 т барди, 1 дкл якої містить 0,5 коркової одиниці.

Сушіння картоплі дає можливість різко скоротити втрати, які бувають при зберіганні її. Сушену картоплю можна зберігати без втрат харчової цінності протягом багатьох років. Цей спосіб зберігання дає величезну економію при транспортуванні картоплі, особливо на великі відстані .

Існують також сучасні методи промислової переробки картоплі з метою використання її для харчування людей. Галузь промисловості, яка займається виробництвом готових до вживання продуктів харчування з урахуванням постійно зростаючого попиту, невпинно розширюється. Нині асортимент таких продуктів дуже великий і різноманітний. Їх можна розділити на чотири групи:швидкозаморожені-гарнірна картопля, палички, биточки і котлети, вареники з картоплею, галушки та ін.; сушені-сухе картопляне пюре у вигляді крупки, пластівців, гранул і порошку; обжарені –хрустка картопля, крекери, чипси, снеки, палички тощо. На основі картоплі виготовляють також концентрати для приготування безалкогольних напоїв, а також квасу.

Висушена картопля за вмістом поживних речовин наближається до зернових продуктів, а за кількістю крохмалю навіть переважає їх. За кормовою цінністю висушену картоплю прирівнюють до ячменю [22, с. 128].

Картопля потребує старанного обробітку. Під неї проводять глибоку оранку грунту, вносять багато добрив і систематично здійснюють догляд за рослинами, розпушуючи та очищаючи, грунт від бур'янів. У зв'язку з цим вона є одним з кращих попередників для озимої і ярої пшениці, жита, ячменю, капусти, моркви,буряка та багатьох інших культур.

Особливо важлива роль картоплі у польових і овочевих сівозмінах приміських господарств, які зобов'язані у великих кількостях постачати населенню міст і великих індустріальних центрів ранню картоплю. У багатьох приміських зонах республіки ранньостиглі сорти вже в кінці червня або на початку липня можуть звільняти поле для посіву на ньому післяжнивних чи озимих культур [ 32 с. 32 ].

  1.2 Сучасний стан розвитку картоплярства

В Україні виробництво картоплі є одним із пріорітетних напрямків аграрного сектора. Найбільша частка посівних площ під картоплєю зосереджена в поліській ( 43,6 % загальної площі посадки ) та лісостеповій зоні (36,8 % ).

Протягом останніх років роль картоплі у задоволенні харчових потреб населення України значно зросла, оскільки при зниженні рівня зростання цін на такі товари, як риба, м’ясо- і молокопродукти підвищується попит на хлібопродукти та картоплю. В Україні у 1997 році розпочалося відродження картоплепереробної промисловості. Так у 1997 році почали свою діяльність заводи по виготовленню чіпсів ТВМП "Українська мова" і "Агроком", будуються підприємства по переробці картоплі в Чернігівський області. Також є необхідність у виробництві картоплі спеціалізованих сортів для переробки на крохмаль та для Макдональдс тощо [4, с. 34-35 ].

В Україні галузь картоплярства, як і в деяких картоплесійних районах СНД (Білорусь, Росія), має свою специфіку, пов’язану із зосередженням виробництва в різних категоріях господарств, насамперед в особистих підсобних господарствах населення ( частка особистих підсобних господарств у валовому зборі картоплі склала у 2009 році 98,5% ) .

Понад 1,5 млн.га. картоплі висаджують в Україні в останні п’ять років, а середня урожайність становить 118 ц/га, причому в 2007 році склала 82,7ц/га (середній світовий урожай 152ц/га ). В Російській Федерації картоплю вирощують на площі яка дорівнює 3,2 млн.га, валовий збір становить 33,6 млн.т при середній урожайності 10,4 т/га, а у Белорусі площа посадки коливається від 660 до 725 тис.га, валовий збір становить 6,9 – 10,9 млн.т [1, с. 5 ], [3, с. 4 ].

В Сосницькому районі у 2009 році було засаджено біля 30 га, урожайність склала 281,9 ц/га, валовий збір становив 797,3 тонн. Використовуючи напрацьовані позитивні тенденції в галузі картоплярства та враховуючи "Програму ринкових перетворень і стабілізації роботи АПК Чернігівської області на 2000-2007 роки ", прогнозується отримати валовий збір картоплі у всіх категоріях господарств в обсягах 1545 тис.тонн, в тому числі 4,0 тис.тонн еліти і 6 тис.тонн насінневої картоплі 1-3 репродукції.

Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 8 місяців 2009 р., проти січня-серпня 2008 р., скоротився на 3,4%, у т.ч. в агропідприємствах – на 3,0%, у господарствах населення – на 3,7%. Причина – зменшення виробництва продукції рослинництва.

Скорочення обсягів виробництва продукції становить 7,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 10,0%, у господарствах населення – на 5,2%. Дані щодо збирання врожаю станом на 31 серпня 2008 р. порівняно з 01.09. 2007 р. наведено у таблиці 1.2.1.

Табл.1.2.1 Збирання врожаю основних сільськогосподарських культур у 2007 р.
С/г культури Валовий збір Зібрана площа Урожайність
тис.т 2008 р. до 2007 р. тис.га 2008 р. до 2007 р. ц з 1 га 2008 р. (+/-) до 2007 р.
+/- у % +/- у %
Зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) 22537,8 -5679,3 79,9 11153,9 -502,2 95,7 20,2 -4,0
у т.ч. пшениця (озима та яра) 14532,1 150,7 101,0 5927,6 552,3 110,3 24,5 -2,3
ячмінь (озимий та ) 6297,8 -5448,8 53,6 4068,2 -1065,2 79,2 15,5 -7,4
жито озиме 591,3 13,1 102,3 334,1 12,8 104,0 17,7 -0,3
овес 580,9 -7,1 98,8 351,3 35,4 111,2 16,6 -2,1
гречка 97,9 -7,6 92,8 116,2 1,9 101,7 8,4 -0,8
зернобобові культури 373,2 -365,6 50,5 300,9 -41,2 88,0 12,4 -9,2
Цукрові буряки (фабричні) 8,9 -32,8 21,4 0,3 -1,5 16,7 278 37

Соняшник1

272,5 245,2 у 10,0 р.б. 251,8 232,8 у 13,3 р.б. 10,8 -3,7
Картопля 9541,7 -204,1 97,9 781,3 -17,4 97,8 122 0
Овочі відкритого ґрунту 2859,3 -288,7 90,8 217,5 1,5 100,7 131 -15
Плоди та ягоди 657,3 196,4 142,6 95,8 3,3 103,6 68,6 18,9

Рис. 1.2.1 Структура посівних площ в 2007 р.

Рис 1.2.2. Урожайність основних с/г культур в 2007 р.

Реалізація сільгосппродукції аграрними підприємствами зменшилась на 0,3%, у т.ч. продукції рослинництва – на 13%, а обсяг продукції тваринництва збільшився на 12%.

Знову ж таки, станом на 31.08.09 р., зернові та зернобобо ві (без кукурудзи) було скошено та обмолочено на площі 11,2 млн.га, що складає 86% посівних площ урожаю-2007. Одержано 22,5 млн.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 20% менше торішнього, у т.ч. агропід-приємствами намолочено 17,6 млн.т (на 19% менше), господарствами населення – 4,9 млн.т (на 24% менше).

Що стосується економічної ефективності виробництва картоплі в Сосницькому районі, то у 2008 році собівартість 1цнт. дорівнювала 67,7 грн. (по Україні – 75 грн.), середня реалізаційна ціна – 135 грн. (по Україні – 135 грн.), а відповідно рівень рентабельності 34,3% ( по Україні – 22% ).

Чернігівщина завжди була провідною областю по виробництву картоплі на Україні і її питома вага складала біля 30 відсотків. В структурі валового доходу рослинництва, доля картоплі становила біля 34 відсотків, займаючи в структурі посівних площ лише 6 відсотків. Для зміцнення матеріальна технічної бази галузь картоплярства були спрямовані значні капіталовкладення. Збудовано типових картоплесховищ на 420 тис. тонн, придбано 1000 картопле-сажалок, 1700 картоплезбиральних комбайнів, 1200 сортувальних пунктів. Проте тривала соціально-економічна криза попередніх років негативно вплинула на розвиток сільського господарства в цілому, зокрема на виробництво картоплі. Оскільки на сьогодні ресурсний потенціал господарств усіх категорій перебуває у кризовому стані, то продуктивність картоплі залежить багато в чому від погодної ситуації відповідного року. Проте на зниження урожайності та виробництва картоплі в останні роки суттєво вплинули не лише складні погодні умови та незадовільне матеріально-технічне забезпечення, а також порушення технології вирощування, недоліки в системі удобрення , і особливо, насінництві.

За останні роки значно зменшилося внесення органічних та мінеральних добрив. Так,якщо в 1990 році на 1 га їх було внесено 90 тонн і відповідно 213 кг діючої речовини мінеральних добрив, то в 2009 році ці показники відповідно становили 15 тонни і 45 кг. Забур’яненість посівів картоплі часто значно перевищує допустимі норми шкодочинності. Однієї з головних умов одержання високих і сталих врожаїв картоплі є якість і продуктивність посадкового матеріалу, що забезпечується постійним і своєчасним проведенням сортозміни та сортооновлення згідно існуючих систем насінництва. Практикою встановлено, що прибавка врожаю картоплі від сортозміни та сортооновлення може становити 20-40%. З точки зору американських фермерів, кожний вкладений в закупівлю нового сорту долар дає три долари прибутку. Особливо важливим в сучасних умовах є своєчасна сортозміна в зв’язку з розвитком картоплепереробної промисловості, оскільки росповсюджені сорти для виготовлення картоплепродуктів.

Для ефективної діяльності системи насінництва картоплі в області створено 2 наукові лабораторії, 3 лабораторії мікроклонального розмноження оздоровленного матеріалу, 4 опорних пункти по первинному насінництві картоплі, 11 елітно-насінницьких господарств по відтворенню еліти і 25 господарств по виробництву сортового репродукційного насіння.

На Чернігівській дослідній станції по картоплі розроблена і впроваджена промислово-гідропона технологія виробництва міні бульб на оздоровленій основі, яка дозволяє щорічно одержувати 250-300 тис.штук міні бульб і перейти на скорочену схему відтворення еліти [7, с. 14-15 ].

Однак, труднощі, що склалися за останні роки в галузі картоплярства поставили під загрозу розвалу існуючої системи насінництва. Господарства області усіх категорій практично припинили сортозаміну та сортооновлення і, як наслідок, більше половини площ картоплі висаджуеться насінням масових репродукцій. Так, якщо в 1990 році було заготовлено 155 тис.тонн сортового насінневого матеріалу, в т. ч. 20 тис.тонн еліти, то в 2007 році відповідно 6 і 3,9 тис.тонн [ 5, с. 107 ]. Актуальність цієї проблеми полягає ще й в тому, що на сьогодні 95% картоплі висаджується в індивідуальному секторі, де в результаті вирощування цієї культури без сортозаміни і сортопоновлення та практично, недотримуючись сівозміни, в багатьох населених пунктах виявлені вогнища картопляної нематоди і раку [17, с. 75].

Проте дійові механізми і системи заміни посодкового матеріалу в населення поки що відсутні, хоча площі під картоплю тут збільшуються. Тому з метою збільшення обсягів її виробництва і покращення якості необхідно здійснити комплекс технологічних та організаційних заходів по поліпшенню сортового складу картоплі, якості посадкового матеріалу, системи захисту та удобрення, механізації трудомістких процесів, організації ринку картоплі.



Информация о работе «Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 100666
Количество таблиц: 17
Количество изображений: 5

0 комментариев


Наверх