Навигация
Особливості митно-правового інституту митного перевізника
49692
знака
0
таблиц
0
изображений
1.2 Особливості митно-правового інституту митного перевізника
Говорячи про специфіку правового регулювання діяльності митного перевізника, слід зазначити, що правове регулювання даної діяльності з боку держави здійснюється за допомогою системи правових актів, які регламентують положення сторін у відносинах надання послуг і передбачають встановлення відповідних стандартів, критеріїв, вимог, тобто дозвільної системи [12].
Якщо проаналізувати Проект змін до Митного кодексу, ми можемо побачити прагнення законодавця закріпити дозвільну систему у Митному кодексі. У статті 203 сказано, що митні органи видають підприємствам дозволи на здійснення діяльності митного перевізника. Тобто ми бачимо, що законодавець все ж таки намагається закріпити та сконцентрувати повноваження щодо ліцензування діяльності митного перевізника та інших суб’єктів господарювання у галузі митної справи навколо ДМСУ. У статті 204 Проекту змін до Митного кодексу України вказується, що інші дозволи, передбачені статтею 203 цього Кодексу, видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи або уповноваженими ним митницями [8]. (До цих інших дозволів і належить дозвіл на здійснення діяльності митного перевізника).
Правове регулювання діяльності митного перевізника здійснюється відповідно до статей 161, 182-184 Митного кодексу України та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [12;208].
У Проекті змін до Митного кодексу України діяльності митного перевізника приділено більше уваги, питання регулюється більш чітко і ширше. Питанню присвячено розділ VII: повноваження митних органів щодо здійснення контролю за господарською діяльністю. Щодо регулювання питання діяльності митного перевізника, то до цього розділу додано цілу главу присвячену дозвільній системі. Главу, присвячену діяльності митного перевізника, значно доповнено. Вже йшлося про змінене поняття митного перевізника, знову ж таки прибрано статтю, де йдеться про ліцензування діяльності митного перевізника. Позитивним вважаю те, що визначаються та чітко окреслюються права, обов’язки та відповідальність митного перевізника.
Можна запропонувати удосконалити митне законодавство через встановлення чіткого порядку діяльності митних перевізників. Проведений аналіз правових засад діяльності митних перевізників дозволяє стверджувати, що конституційний та кодифікований рівні регулювання діяльності митного перевізника представлені загальними нормативними актами, тобто такими, що призначені для всіх суб'єктів підприємницької діяльності і, які визначають його правовий статус без урахування окремих особливостей. Щодо спеціальних нормативних актів, що відображають особливості правового статусу саме митних перевізників, то вони представлені на підзаконному рівні. Таким чином, сьогодні правове регулювання діяльності митних перевізників переважно здійснюється на рівні не закону, а підзаконних актів, якими обростають закони. При цьому сам закон безпосередньо не діє, а відсилає до інших нормативних актів підзаконного характеру, що знижує ефективність правового регулювання. Для вирішення існуючих проблем, як вважає Світлак І.І, необхідно розробити надійний та ефективний механізм фінансових гарантій і страхування відповідальності посередницької діяльності митного перевізника відповідно до ліцензійних умов здійснення ними посередницької діяльності; визначити на законодавчому рівні схеми взаємодії митних перевізників з митними органами України (пряме або опосередковане представництво) [13].
Розділ 2. Порядок ліцензування та умови провадження посередницької діяльності митного перевізника
2.1 Порядок ліцензування та вимоги до митного перевізника
Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» органом ліцензування є орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності; у випадках митного перевізника таким органом виступає Державна митна служба України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Щодо митного перевізника Державною митною службою України у 2004 р. був затверджений порядок видачі ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника (наказ Держмитслужби від 6 квітня 2004 р. № 243) [12;209].
До того як було прийнято вищезазначений наказ, порядок видачі ліцензій на провадження діяльності митного перевізника регулював наказ Державної митної служби України від 11.12.2003 N 862 "Про затвердження Порядку видачі ліцензій на провадження посередницької діяльності митного брокера та митного перевізника". Порядок видачі ліцензій митному перевізнику та митному брокеру регулювався одним спільним, комплексним наказом. Але для систематизації, та прив’язання порядку видачі ліцензій до ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника було видано вищезазначений наказ.
Ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника видаються Держмитслужбою України зареєстрованим на території України суб'єктам господарської діяльності всіх форм власності незалежно від місця державної реєстрації. У ліцензії зазначається вид господарської діяльності - посередницька діяльність митного перевізника. Ліцензії оформлюються на бланках єдиного зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2000 № 1719 "Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності".
Для одержання ліцензії суб'єкт підприємницької діяльності разом із заявою про видачу ліцензії подає Держмитслужбі України документи, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 № 756 "Про перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності". Це засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи), засвідчена в установленому порядку копія договору страхування власної діяльності на суму, не менш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9]. Суб'єкти господарської діяльності України несуть відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданих документах. Документи, потрібні для одержання ліцензії, подаються Держмитслужбі України й приймаються за описом (встановленої форми), копія якого видається заявникові за підписом відповідальної особи Держмитслужби України з проставлянням дати прийняття документів. Під час приймання документів здійснюються перевірка їх комплектності й реєстрація. На документах проставляється відбиток спеціальної номерної печатки "Для реєстрації" із зазначенням дати прийняття документів і номера реєстрації та вноситься відповідний запис до журналу обліку заяв і виданих ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника. Цей журнал обліку прошнуровується, аркуші його нумеруються й запис про їх кількість у журналі обліку скріплюється печаткою загального відділу Держмитслужби України [10].
Також у наказі вказуються випадки залишення заяви без розгляду.
Розгляд заяви про видачу ліцензії здійснює Держмитслужба України в такому порядку:
- розглядає відповідність документів законодавству України;
- приймає рішення про видачу ліцензії (її копії, дубліката) або готує мотивовану відмову у видачі ліцензії;
- забезпечує перевірку фактичного надходження коштів за видачу ліцензії (її копії, дубліката) на відповідний рахунок згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 N 1755 "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу";
- проводить видачу ліцензії, її копії або дубліката;
- уносить відповідні дані до ліцензійного реєстру й направляє відомості до Єдиного ліцензійного реєстру.
Держмитслужбою України приймається рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії в строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати реєстрації заяви про видачу ліцензії. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення заявник повідомляється про це в письмовій формі на офіційному бланку Держмитслужби України. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави для такої відмови. Підстави відмови зазначені у даному наказі:
- недостовірність даних у поданих заявником документах;
- невідповідність заявника згідно з поданими документами Ліцензійним умовам провадження посередницької діяльності митного перевізника.
Також даним наказом встановлюється порядок переоформлення, анулювання ліцензії та видачі дубліката ліцензії.
Ліцензії видаються строком на 3 роки та є підставою для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з провадженням посередницької діяльності митного перевізника на всій території України.
Держмитслужба України формує й веде ліцензійний реєстр і передає відомості до Єдиного ліцензійного реєстру в порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Розглянувши порядок видачі ліцензій на провадження посередницької діяльності митного перевізника, я можу зробити висновок, що процедура видачі ліцензії особі зацікавленій у такій діяльності не є дуже складною та забюрократизованою. Є встановлений перелік кількох документів, що подаються із заявою. Заява та бланки інших документів, що потребують самостійного заповнення містяться безпосередньо у наказі Держмитслужби від 6 квітня 2004 р. № 243. Також встановлений десятиденний термін розгляду заяви, що, на мою думку, є досить оправданим та розумним. Але побачити повну картину та зробити відповідні висновки ми зможемо лише після того, як розглянемо ліцензійні умови провадження посередницької діяльності митного перевізника.
Похожие работы
... Г) Статистичний контроль Д) Внесення змін і доповнень до ВМД 1.3 Особливості визначення супутніх послуг в технологічних процесах експорту-імпорту як основи митних процедур та процедур оподаткування Експорт-імпорт послуг окремо згідно Цивільному Кодексу України [ ] не має правового характеру, оскільки послуга надається за місцем її поставки. Тому у зовнішньоекономічних відносинах ...
... . Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю. Митні органи забезпечують також правильне застосування митних режимів при переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митний кордон, організують, координують і контролюють проведення посадовими особами митниці і нижчестоящих митних постів митного контролю. Для проведення митного ...
... вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ 3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ Сьогодні набуття членства у Світовій організації ...
... і алюмінієвих ковпачків для закупорювання пляшок в процесі виробництва. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОХОДЖЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЕКСПОРТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ “УКРАЇНСЬКА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ NEMIROFF” 3.1 Впровадження системи “єдине вікно” в технології митного оформлення та контролю ЗАТ “Українська горілчана компанія NEMIROFF” на ...
0 комментариев