Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міністерство освіти та науки України

ДонДТУ

Факультет економіки та фінансів


Реферат

з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

на тему: «Надзвичайні ситуації соціального характеру»

Виконала:

Ст. гр. ЕП-06-4

Стуканьова А.Ю.

Алчевськ

2007


План

 

1.  Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки

2.  Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства

3.  Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру

Висновок

Перелік посилань

 


1. Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки

 

Значний інтерес викликають статистичні дані про можливість виникнення та ймовірні прогнози НС, що найчастіше зустрічаються на території нашої країни. Найбільш непередбачуваними, раптовими, з величезною кількістю жертв і руйнувань є землетруси. Досі неможливо з упевненістю передбачити місце й точний час початку цього явища природи. Об'єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвична поведінка тварин і птахів, світіння вершин гір і дерев, зміна рівня води в криницях. Ці ознаки з'являються за кілька годин, а іноді й за добу до землетрусу.

 

Таблиця 1. Кількість надзвичайних ситуацій у 90-х роках XX століття

Рік Кількість надзвичайних ситуацій Постраждало, тис. осіб Загинуло, тис. осіб
Усього Техногенних Природних
1991 334 209 125 25 236
1992 1015 769 246 68 947
1993 1027 905 122 18 1320
1994 1322 1097 225 51 2672
1995 1369 1088 281 57 4679
1996 1349 1034 315 20 2120
1997 1665 1174 360 83 1735

 

Таблиця 2. Найбільші природні катастрофи XX століття

Вид катастрофи Кількість жертв, тис. осіб Місце й рік катастрофи
Виверження вулкана 30 000 о. Мартиніка, 1902 р.
Зсув 3000 Італія, 1962 р.
Повінь 800 000 о-ви Бенгальської затоки, 1970 р.
Тайфуни 207 000 Пакистан, 1970 р.
Землетрус 650 000 Китай, 1976 р.
Селеві потоки 29 000 Колумбія, 1985 р.
Град 346 Індія, 1988 р.

 


Таблиця 3. Характеристика жертв під час техногенних катастроф

Катастрофи Середня кількість Співвідношення кількості загиблих і поранених
Авіаційні 10–100 10:1
Автомобільні до 10 1:5
На морському транспорті 10–100
Залізничні 10–100 1:10
Вибухи на великих об'єктах 10–100 1:10
Пожежі в будинках 10–100 1:10,1:20
Аварія з викидом СДОР 10–100 1:50
Вибухи в шахтах до 10 1:5

За даними літературних джерел, тільки один раз, у 1963 році, у Китаї вдалося завчасно сповістити людей про можливий землетрус. У результаті загинуло лише 1300 людей, а за масштабами руйнувань могли б загинути десятки тисяч. Землетруси бувають на 1/10 частині всієї поверхні континентів Землі. За даними ЮНЕСКО, за останні десятиліття від цього стихійного лиха загинуло понад 1 млн. людей. Деякі відомості про землетруси та їх імовірність на території нашої країни подано в табл. 4.

Територія України, що має прибережну смугу, зазнає штормів і ураганів. За останні 200 років зареєстровано кілька десятків ураганів, що стали причиною тисяч жертв. Що ж до повеней, то вони спричиняють смерть не на всій території нашої країни. Людські жертви можуть бути невеликими, але значна кількість людей залишається без даху над головою, повені також завдають чималих матеріальних збитків. Деякі статистичні дані про повені наведено в табл. 5.

Для території нашої країни характерними є обвали, лавини, селеві потоки, зсуви. Статистичні дані про ці стихійні лиха наведено в табл. 6. За останні 80 років в Україні зареєстровано сотні подібних катастроф. Такі лиха передбачувані лише у гірській місцевості, регіонах з пересіченим ландшафтом, який характеризується наявністю ярів, пагорбів. У світі накопичено певний досвід попередження значних руйнувань і жертв під час таких лих.

У 1996 р. затверджено Положення уряду про класифікацію НС природного й техногенного характеру. Відповідно до зазначеного документа, НС класифікують залежно від кількості потерпілих, кількості населення з порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріальних збитків, а також меж поширення вражаючих факторів.

 

Таблиця 4. Статистичні дані про землетруси

Сила Середня кількість на рік Радіус струсів, км Прогнози наслідків
за шкалою Ріхтера за 12-бальною шкалою
до 4 IV–V 8000 0–15 Руйнувань немає
4–6 VI–VII 900 5–30 Тріщин у будинках, жертв немає
6,1-7,0 VIII–IX 140 20–80 Руйнування окремих будинків, одиничні жертви
7,1–8,0 X–XI 15 50–120 Масові обвалювання будинків. Загибель значної кількості людей
8,0 XI–XII І 80–160 Руйнування міст. Масові жертви. Національна катастрофа. Необхідна міжнародна допомога

Надзвичайні ситуації поділяють на об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні.

Об'єктові – потерпілих не більш як 20 осіб з них одна людина загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об'єкта виробничого чи соціального призначення.

Місцеві – потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих – 1–2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельністю від 100–300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1 % зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.

 


Таблиця 5. Статистичні дані про повені на території нашої країни

Вид повені Середня кількість на рік Площа, що опинилася під водою, км Кількість загиблих Кількість тих, хто залишився без даху
Сезонні паводки 1–10 на багатьох водоймах 10–100

Затяжні дощі, вихід рік з берегів

1 раз нарік

10–100 одиничні випадки 100–1000
Те ж саме для систем рік і каналів 1 раз на 10 років 100–1000 10–100 30–40% до к-ті насел. затопленої зони
Руйнування гребель одиничні за всю історію 10–100 100–1000 1000–10000
Циклони, урагани на всьому узбережжі 1 раз на 10 років 1000–100000 100 000 100000–1000000

 

Таблиця 6. Статистичні дані про снігопади, селеві потоки, лісові пожежі

Вид стихійного лиха Частота на рік Площа, км Кількість загиблих Кількість тих, хто залишився без даху
Снігопади 10–100 Територія населених пунктів одиниці
Лавини, селеві потоки, зсуви 1–10 1–10 10–100 100–1000
Лісові пожежі 10–100 100–1000 10–100 до 80 % населення

Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих 3–5 людей; порушені умови життєдіяльності 500–1000 людей; матеріальний збиток становить 10 % зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.

Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; матеріальний збиток становить понад 10 % зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більш як дві області.

Основною метою такої класифікації є визначення й розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.

Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.

До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Аварії поділяються на дві категорії:

до І категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до II категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище – це стихійне лихо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина – життєве середовище» (далі – «Л – ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л – ЖС», можна говорити про:

>  індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

>  надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім'ї, виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;

>  надзвичайні ситуації рівня колективу;

>  надзвичайні ситуації рівня макроколективу;

>  надзвичайні ситуації для жителів міста, району;

>  надзвичайні ситуації для населення області;

>  надзвичайні ситуації для населення країни;

>  надзвичайні ситуації для жителів континенту;

>  надзвичайні ситуації для всього людства.

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л – ЖС» з однією особою та мікроколективом; – об'єктові – системам з рівнем колектив, макроколектив; місцеві – системам, в які входить населення міста або району; регіональні – області; загальнодержавні – населення країни і так далі.

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природний явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». Згідно цього положення залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта (або його санітарно-захисної зони.

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та ' збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій – надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру – це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

 


Информация о работе «Надзвичайні ситуації соціального характеру»
Раздел: Безопасность жизнедеятельности
Количество знаков с пробелами: 55357
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
24964
0
0

... 1)  за масштабами наслідків відповідно до територіального поширення; 2)  за розмірами заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат; 3)  за кваліфікаційними ознаками надзвичайних ситуацій. Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення: небезпечні геологічні; метеорологічні; гідрологічні морські та прісноводні явища; ...

Скачать
58789
0
0

... надавати соціалізовану психічну допомогу. 2.1.2.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф Організація медико-психологічної допомоги залежить від масштабу катастрофи й збереження системи охорони здоров'я у вогнищі. Для надання екстреної психіатричної допомоги залучаються сили й засоби органів охорони здоров’я . При стихійних лихах і ...

Скачать
314875
0
0

... » [11, с.773]. Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак — потребують подальших досліджень. 1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності ...

Скачать
173717
15
1

... оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності. Соціальне страхування на добровільній основі у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України провадиться для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, а також адвокатів, які відповідно до Закону України ” ...

0 комментариев


Наверх