Тема роботи: Етап узагальнення та апробації результатів дослідження

Мета роботи: Охарактеризувати етап узагальнення та апробації результатів дослідження


План роботи:

1.  Вступ

2.  Узагальнення результатів дослідження:

2.1  Узагальнення результатів

2.2 Колективне обговорення

3.  Апробація результатів дослідження:

3.1 Рецензування

3.2 Експертиза

4.  Висновок

5.  Список використаної літератури


1. Вступ

Наукові дослідження – це вивчення явищ та процесів, аналіз впливу на них різноманітних факторів, вивчення взаємодій між явищами з метою отримання доказаних та корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.

Метою наукового дослідження є вивчення конкретного об’єкту та всезагальне достовірне вивчення його структури, характеристик з метою отримання та впровадження в практику корисних для людини результатів.

Науково-дослідний процес – це чітко організований комплекс дій, направлених на отримання нових знань, які розкривають сутність процесів та явищ в природі та суспільстві з метою використання практичної діяльності людей.

Будь-який науково-дослідний процес проходить три стадії: організаційна, дослідницька та завершальна.

На завершальній стадії провадиться літературний вклад висновків і пропозицій за результатами виконаної роботи; апробація їх у колективі наукової організації, споріднених організацій, наукової спільноти; рецензування та експертиза; дослідне впровадження; корегування, доопрацювання та реалізація кінцевих результатів.

вивчення явище науковий дослідний


2. Узагальнення результатів дослідження

2.1 Узагальнення результатів

Узагальнення результатів дослідження становить літературне викладення результатів дослідження у вигляді звіту про виконану науково-дослідну роботу (НДР), дисертації, монографії, статті, студентські науково-дослідні роботи тощо.

Основною та в більшості випадків обов'язковою формою узагальнення результатів науково-дослідної роботи є звіт. Звіт про НДР є основним документом, у якому викладають вичерпні відомості про виконану роботу. Його складають виконавці робити. Матеріали звіту повинні бути опрацьовані й систематизовані згідно з метою дослідження. Не слід вміщувати до нього інформацію, що не має прямого відношення до теми і завдань дослідження.

Загальними вимогами до звіту є:

ü  чіткість побудови;

ü  логічна послідовність викладення матеріалу;

ü  переконливість обґрунтування;

ü  стислість і точність формувань, що уможливлюють суб’єктивного та неоднозначного тлумачення;

ü  конкретність викладення результатів роботи;

ü  доказовість висновків та обґрунтованість рекомендацій.

Згідно з ДСТУ 3008-95 “Документація в сфері науки і техніки. Структура і правила оформленні”, звіт про НДР повинен містити:

-  титульний аркуш;

-  список виконавців;

-  реферат;

-  зміст;

-  перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

-  передмову;

-  основну частину;

-  перелік посилань;

-  додатки.

Титульний аркуш є першою сторінкою звітів і слугує повним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для опрацювання і пошуку документа.

Список виконавців вміщують безпосередньо за титульним аркушем. У ньому зазвичай наводять імена або перші літери імен і прізвища авторів, їхні посади, вчені ступені, вчені звання із зазначенням частини звіту, підготовленої конкретним автором.

Якщо звіт виконано одним автором, відомості про нього подають на титульному аркуші.

Реферат повинен стисло відбивати основний зміст НДР і давати читачеві достатнє уявлення про доцільність вивчення всього звіту для отримання інформації, яка його цікавить. У рефераті наводять відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел і подають перелік ключових слів. Текст реферату повинен відбивати подану у звіті інформацію і бажано в такій послідовності:

•  об'єкт дослідження або розробки;

•  мета роботи;

•  методи дослідження та апаратура;

•  результати та їхня новизна;

•  основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

•  ступінь упровадження;

•  взаємозв’язок з іншими роботами;

•  рекомендації щодо використання результатів роботи;

•  галузь застосування;

•  економічна ефективність;

•  значущість роботи та висновки;

•  прогнозні припущення про розвиток об'єкта дослідження або розробки.

Ключових слів (словосполучень), що є визначальними для розкриття суті звіту, повинно міститися не більше ніж 15.

Перелік умовних позначень має містити всі прийняті в звіті малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті звіту наводять їх розшифровку.

У вступі стисло викладають:

Ø  оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи практично вирішені завдання, прогалини знань, що існують у цій галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців цієї галузі;

Ø  світові тенденції вирішення поставлених завдань;

Ø  актуальність роботи та підстави для її виконання;

Ø  мету роботи та галузь застосування;

Ø  взаємозв'язок з іншими роботами.

Наприкінці вступної частини розміщують передмову, якщо її передбачено. У ній подають супровідні нотатки, що пояснюють певні аспекти роботи, простежують історичні умови для цієї роботи тощо.

Далі переходять до викладення суті звіту – відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розробки, які є необхідними і достатніми для розкриття суті цієї роботи (опис: теорії, методів роботи; характеристик і/або властивостей створеного об’єкта; принципів дії об’єкта та основних принципів рішень, що дають уявлення про його устрій; метрологічного забезпечення та ін.) та її результатів. Викладаючи суть звіту, особливу увагу приділяють новизні роботи, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсозбереження. Якщо у звіті необхідно навести повні докази (наприклад, математичні – у звітах, що не мають безпосереднього відношення до предмета математики) або подробиці дослідження, їх вміщують у додатках. Суть звіту викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти і підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Якщо у звіті необхідно навести інформацію про нові аспекти роботи, інтерпретацію або коментар до результатів і причин, на грунті яких роблять висновки і рекомендації, у звіт вводять окремий розділ або підрозділи, що можуть мати дискусійний характер. Дискусійні підрозділи можуть також зводитися у розділ, в якому описуються результати роботи.

Завершують основну частину висновки, в яких наводять оцінку отриманих результатів роботи або її окремих етапів (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленого завдання; можливі галузі використання роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.

На основі отриманих висновків можуть наводитися рекомендації, в яких окреслюють подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розробки. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені звітною роботою.

Перелік посилань містить бібліографічні описи в порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у переліку є номерами посилань в тексті. Бібліографічні описи у переліку повинні відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.

У додатках вміщують матеріал, який:

ü  є необхідним для повноти звіту, але вміщення його до основної частини звіту може змінити впорядковане та логічне уявлення про роботу;

ü  не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення;

ü  може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців цієї галузі.

У додатках можуть міститися:

-  додаткові ілюстрації або таблиці;

-  матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікроафіші; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; висновок метрологічної експертизи; копія технічного завдання, програми робіт, договору чи іншого документа, що замінює технічне завдання; інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.);

-  додатковий перелік джерел, на які не було у звіті, але які можуть становити певний інтерес;

-  опис нової апаратури і приладів, які використовувалися під час проведення експерименту вимірів та випробувань.

Результати виконаної науково-дослідної роботи можуть бути використані для складання рефератів, написання наукових статей, монографій, дисертацій, підготовки доповідей на наукових конференціях, що дає змогу зробити їх набутком широкої наукової громадськості.

Реферати бувають двох видів: наукові та інформативні.

Науковий реферат – стисле усне або письмове викладення наукової теми (питання), складене на підставі проведеного наукового дослідження, огляду одного або кількох літературних та інших джерел. У ньому зазвичай висвітлюють наукові дослідження, проведені автором реферату, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів, експерименту та здобутих результатів, зазначають наукову новизну та практичне значення цих результатів. Так, науковий реферат, який складає студент під час виконання НДРС, повинен висвітлювати одне з питань теми дослідження, наприклад за літературними джерелами. У ньому слід описати стан об'єкта дослідження, зазначити вади та висловити пропозиції щодо усунення їх. Закінчується реферат резюме – коротеньким висновком з основних положень наукової теми (питання).

Інформативний реферат – коротеньке письмове викладення однієї наукової праці, що висвітлює стисло її зміст. Призначення його полягає в оперативному повідомленні наукових працівників і фахівців про досягнення науки й технічного прогресу. Текст інформативного реферату викладається у такій послідовності: тема, предмет (об'єкт), характер і мета роботи. У ньому слід зазначити ті особливості теми, які необхідні для розкриття мети та змісту роботи і методу проведення її. Описування методів доцільне в тому випадку, коли вони нові й становлять особливий інтерес для цієї праці.

Тексти рефератів повинні бути стислими і чіткими. Вживають лише ті синтаксичні конструкції, які властиві науковій мові, застосовують загальновідому термінологію, Формули в рефераті подають лише в тих випадках, коли без них неможлива побудова реферату, якщо вони висвітлюють під сумки праці, викладеної в першоджерелі, або суттєво полегшують розуміння дослідження.

Основним і наймасовішим видом друкованої інформації за результатами дослідження є журнальна наукова стаття. Композиція наукової статті ґрунтується на логічному розкритті наукової думки, мотивованому та дозованому розкритті фактів, поєднанні їх у певну систему. Для того щоб композиція стала справжнім засобом реалізації творчого наукового результату, автор повинен продумати її план у такій послідовності: заголовок, вступ, основна частина, висновок.

Заголовок – назва статті, що відображає її основну ідею і є важливим елементом її структури. Заголовок повинен бути не тільки змістовним, виразним, а й відповідати змісту статті. Він повинен динамічно висвітлювати події, як це було і під час вибору теми дослідження.

Вступ є свого роду входженням у тему статті, де обґрунтовується актуальність питання способом порівняння нової і релевантної інформації, викладаються коротко істерія питання й гіпотеза дослідження.

Основна частина статті – кульмінація твору, де викладається суть досліджуваних явищ, наводиться система доказів наукової гіпотези, не запозиченої з раніше опублікованих праць, а поставленої самостійно в процесі проведення дослідження.

Висновок містить короткий підсумок результату проведеного дослідження, тобто є коротким резюме змісту наукової статті. Це забезпечує чітку логічність і послідовність наукового повідомлення, яке повинно завершуватися резюме про можливість продовження дослідження цієї теми або вона вичерпала себе і необхідне широке впровадження результатів проведеного дослідження.

Розробити універсальний алгоритм роботи над рукописом статті досить важко, що пов'язано зі специфікою та індивідуальністю праці письменника, якою, по суті, і є робота науковця під час підготовки публікації. Однак наведена загальна схема журнальної статті може бути використана автором-початківцем як своєрідний шаблон. До цього можна додати деякі найзагальніші поради, засновані на авторському досвіді низки відомих вчених. У впорядкованому вигляді ці поради зводяться до такого.

1.  Скласти робочий план статті, поділивши основну частину схеми-шаблону на 3-5 підрозділів і надавши їм короткі умовні заголовки-рубрики.

2.  Згрупувати, опрацювати та вписати у відповідні розділи-рубрики необхідні дані з матеріалів виконаної НДР (звітів, лабораторних журналів, огляду літератури тощо).

3.  Провести критичний аналіз і перевірку зібраного матеріалу з метою усунення або обґрунтування знайдених суперечностей неузгодженості власних результатів і висновків з результатами і висновками інших дослідників.

4.  Написати перший, чорновий варіант статті, логічно й послідовно зістикувавши тексти окремих підрозділів і розділів. При цьому слід вилучити частину другорядних матеріалів, якщо вони надмірно збільшують обсяг статті, переобтяжують її фактичним матеріалом або надають їй багатопланового характеру. Ці матеріали можуть бути використані як доробок для іншої статті з цього питання.

5.  Провести суто літературне опрацювання чорнового варіанта: досягти гармонійності викладення матеріалу, відповідності визначеному обсягу статті, усунути вади стилю (научити штампи, канцеляризми, жаргонні технічні терміни тощо).

6.  Якщо є можливість, дати статті "вилежатися" деякий час, після чого остаточно відшліфувати текст, видрукувати його в 3 - 5 примірниках.

7.  Передати примірник стані рецензентові. Ним може бути науковий керівник студента чи аспіранта або просто досвідченіший колега, визнаний фахівець у цій галузі. Об'єктивно оцінити зауваження рецензента, усунути виявлені ним вади і щодо суті, і щодо форми статті.

8.  Оформити остаточний варіант статті. Доповісти про її зміст на засіданні кафедри, на науковому семінарі, науково-технічній раді тощо. У витягу з протоколу такого заслуховування повинно бути зазначено, що стаття не містить матеріалів, які можуть становити предмет винаходу, та відомостей, що не підлягають відкритому опублікуванню.


Информация о работе «Етап узагальнення та апробації результатів дослідження»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 44502
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
27303
1
6

... три стадії (рис.2) Рис.2. Загальна схема науково дослідного процесу   Організаційна стадія науково-дослідного процесу. Організаційна стадія науково-дослідного процесу - це ціла низка процедур, що виконуються на початковому етапі кожного наукового дослідження (рис.3.) Рис.3. Організаційна стадія науково-дослідного процесу На організаційній стадії науково-дослідного процесу вибір ...

Скачать
55440
0
2

... 10.09 2007.- Бюл. №14. (особисто здобувачем виконані збір матеріалу та морфологічні дослідження). АНОТАЦІЯ Андре Мігель Ошкар Панзо. Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Луганський державний медичний уні ...

Скачать
116279
2
2

... результатів. Анотація Куцик Р.В. Мікробіологічне обгрунтування нових підходів до лікування та профілактики стафілококових інфекцій на основі дослідження протимікробних властивостей похідних тіазолідину, фурану, хіноліну, акридину і біологічно активних речовин природного походження. – Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеню доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мі ...

Скачать
47422
1
0

... , їх аналізі та обгрунтуванні оптимальних параметрів випромінювання для розробки фізіотерапевтичної методики лікування гнійних ран та виразок шкіри. АНОТАЦІЯ Шевцов Б.М. Дослідження механізму дії гіпервисокочастотного випромінювання на загоювання шкірних ран в експерименті. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - Медична реаб ...

0 комментариев


Наверх