2.2 Аналіз двох-трьох карт подібної тематики
Перед складанням основного змісту своєї авторської карти я ознайомилась і проаналізувала інші подібні карти подібної тематики, їх переваги та недоліки. Це дозволило мені узагальнити наявний матеріал для більш повної розробки свого авторського оригіналу.
На карті населення України показано людність міських поселень (жителів станом на 01.01.2001р.) способом картодіаграм та густоту сільського населення (кількість жителів на 1 кв. км на 01.01.2001р.) спосіб кількісного фону.
Для загального орієнтування на карті зображена річкова мережа (найбільші річки підписанні) та адміністративний поділ по областях. Дані зображення показанні способом лінійних знаків.
Водосховища та найбільші озера зображенні способом ареалів.
Також до карти додаються кілька графіків, а саме кількість населення, вікова і статева структура населення, рівень безробіття населення та зайнятість населення за галузями господарства.
Проаналізувавши карти урбанізації та міграції населення та трудових ресурсів можна зробити висновок, що вони дуже подібні. Оскільки всі кількісні показники (рівень урбанізації та рівень безробіття – чисельність непрацюючих осіб відносно працездатного населення) показуються інтенсивністю зафарбування, а саме способом кількісного фону. На карті урбанізації показані способом знаків рух у напрямки міграції. Способом значків зображенні найбільші агломерації та кількість мігрантів на 1000 осіб.
На карті трудових ресурсів показана у вигляді графіків вікова структура населення по певних країнах. Способом картодіаграм описана зайнятість населення та чисельність працездатного населення по країнах. Також до карти додана таблиця країн світу з чисельністю населення понад 20 млн. осіб.
2.3 Характеристика території за заданими ознаками
Авторський оригінал карти охоплює територію всіх областей України, до якої входить 24 області і Автономна республіка Крим. Показані межі областей, основні річки держави, з них підписанні головні,а саме: Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Сіверський Донець, Десна, Прип’ять. Наглядно представлені обласні центри областей.
Як було вище зазначено, характеристика території проводиться по віковій структурі населення, та його аналіз на різні періоди.
Відзначимо наступну динаміку: кількість населення у Донецькій (4 453 855млн), Київській (3 775 191 млн.), Дніпропетровській (3 352 172 млн.), Харківській (2 753 453 млн.) та Львівській областях (2 531 337 млн.). Найменше населення у Чернівецькій, Волинській, Тернопільській, Кіровоградській та Херсонській областях.
На сьогоднішній день для населення України характерне старіння населення. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку ХХ ст. століття до 15% на поч. ХХІ ст.
Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60% - 62%. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності, спостерігалося зростання частки населення старше 60% — від 3-4% на початку ХХ ст. до 21% на початку ХХІ ст.
В Україні спостерігають відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Станом на 1 січня 2009 року найбільш молоде населення було характерне для Закарпатської (середній вік — 36,2 роки), Рівненської (36,7), Волинської (37,3) областей. Закарпатська та Рівненська області — єдині в Україні, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб, старше працездатного віку. Найстаріше населення — у Чернігівській області (середній вік 42,7 роки), Донецькій, Сумській (41,7), Луганській (41,6).
Постаріння населення найбільш характерне для областей центральної України та Донбасу. У Чернігівській, Сумській, Полтавській областях особи старше працездатного віку складають 27-30%, а середній вік коливається в межах 41-43 роки. Найбільше старіння характерне для сільських районів цих областей. В областях Донбасу спостерігається найнижча частка дітей — 12-13%.
2.4 Обґрунтування вибору способів картографічного зображення
Тематичні карти характеризуються надзвичайно високим спектром картографованих явищ (природних, соціальних, економічних), сфер використання та способів відображення. Тематичні карти являються аналітичним продуктом, який в найбільш концентрованій, точній, доступній та достовірній формі описує певне явище. При створенні авторського оригіналу карти я використала наступні способи картографічного зображення:
Спосіб значків. Спосіб зображення на карті локалізованих у відповідних місцях об'єктів та явищ за допомогою різного роду значків, розміри яких є сталими або змінюються за якось прийнятою шкалою. Значки бувають абстрактні (геометричні), наочні (художні і символічні), буквені. В значках використовують три елементи – форму, розмір, колір. Форму і колір значка застосовують для якісної характеристики об'єктів, а розмір – кількісної. Цим способом я показала обласні центри.
Спосіб лінійних знаків. Спосіб зображення на карті різних лінійних об'єктів, які практично не мають ширини, або їхня ширина настільки мала, що не може бути подана у масштабі карти. Головний зображувальний засіб – лінія, яка добре показує на карті місцезнаходження об'єкта, своєрідність його форми. Змінюючи рисунок лінії, її ширину, колір, показують якісні відмінності, ієрархічну підпорядкованість. Кількісні відмінності можна відобразити зміною товщини ліній, додатковими до основного знака графічними елементами. Цим методом були показанні головні річки та межі областей.
Спосіб кількісного фону. Спосіб зображення на карті кількісних відмін деякого явища (за тим чи іншим кількісним показником) у межах території, що зображується, шляхом поділу її на частини і зображення кожної такої частини одним із графічних засобів. Кількісні показники можуть бути абсолютними і відносними. Кількісні зміни об'єкта найчастіше передають зміною насиченості кольору або щільністю штрихування. Даний спосіб характеризує на моїй карті загальну кількість населення.
Спосіб картодіаграм. Спосіб зображення розподілу якогось кількісного за своєю характеристикою явища за допомогою діаграм, які розміщуються на карті всередині одиниць територіального поділу і виражають сумарну величину явища в межах відповідної територіальної одиниці. Відображає, як правило, абсолютні статистичні показники. Діаграмні фігури відрізняються за формою, розміром, структурою. За допомогою цього я зобразила поділ населення на вікові групи.
0 комментариев