Дослідження приладів по вимірюванню вологості

Курсова робота:

Дослідження приладів по вимірюванню вологості

Зміст

1. Загальні відомості

2. Методи й засоби виміру вологості

3. Вимір вологості психометричним вологоміром

4. Датчики й первинні перетворювачі для виміру відносної вологості

5. Регулятори вологості

Висновок

Список літератури

1. Загальні відомості

Вода входить до складу навколишнього повітря і є необхідним компонентом для всіх живих істот: людей і тварин. Комфортність навколишніх умов визначається, в основному, двома факторами: відносною вологістю й температурою. Ви можете себе почувати цілком комфортно при температурі -30 °С у Сибіру, де взимку повітря звичайно дуже сухий, але Вам буде зовсім незатишно при температурі 0 °С у Кливленде, розташованому на березі озера, де дуже волого. (Природно, що тут ураховуються тільки кліматичні фактори й не розглядаються економічні, культурні й політичні). Робота багатьох також сильно залежить від рівня вологості. Як правило, всі характеристики приладів визначаються при відносній вологості 50% і температурі 20–25 °С. Рекомендується підтримувати такої ж умови й у робочих приміщеннях, щоправда, тут існують виключення: наприклад, у виробничих кімнатах Класу А вологість повинна бути 38%, а в лікарняних операційних – 60%. Волога входить до складу більшості виробів, що випускаються, і матеріалів. Можна сказати, що більшу частину валового національного продукту будь-якої країни становить вода.

Для виміру вологості використовуються прилади, називані гігрометрами.

Перший гігрометр був створений Джоном Лесли A760-1832. Чутливий елемент гігрометра повинен вибірково реагувати на зміну концентрації води. Його реакцією може бути зміна внутрішніх властивостей. Датчики для виміру вологості й температури крапки роси бувають ємнісними, електропровідними, вібраційними й оптичними. Оптичні газові датчики визначають крапку роси, у той час як оптичні гігрометри вимірюють зміст води в органічних розчинах по поглинанню випромінювання ближнього ІК діапазону в інтервалі 1.9...2.7 напівтемний

Для кількісного визначення вологості й змісту води застосовуються різні одиниці. Вологість газів у системі СІ іноді виражається як кількість пар води в одному кубічному метрі (г/м3). Зміст води в рідинах і твердих тілах звичайно задається у відсотках від загальної маси. Зміст води в рідинах, що змішуються погано, визначається як кількість частин води на мільйон частин ваги (ррт). Приведу кілька корисних визначень:

1 Вологомір (<вимірник вологості>): вимірювальний прилад, призначений для виміру однієї або декількох величин вологості твердих або рідких речовин.

2 Гігрометр (<вимірник вологості>, <Вологомір газів>): вимірювальний прилад, призначений для виміру однієї або декількох величин вологості газів.

3 Гігрограф: вимірювальний прилад, що реєструє, призначений для безперервного запису значень величин вологості газів.

4 Датчик вологості; датчик: первинний вимірювальний перетворювач величин вологості в інші фізичні величини, наприклад в електричні.

5 Гравіметричний метод: метод непрямого виміру величин вологості, що полягає у виділенні вологи з речовини й роздільному вимірі маси вологої речовини і його сухої частини або виділеної вологи.

6 Випарно-гравіметричний метод; метод висушування: гравіметричний метод виміру вологості твердих речовин, заснований на випарному способі видалення вологи з речовини.

7 Термогравіметричний метод; тепловий метод (<повітряно-тепловий метод>): метод висушування, заснований на видаленні вологи з речовини шляхом його нагрівання.

8 Вакуумно-гравіметричний метод; вакуумний метод: метод висушування, заснований на вакуумному способі видалення вологи з речовини.

9 Вакуумно-Тепловий метод: метод висушування, заснований на одночасному застосуванні теплового й вакуумного способів видалення вологи з речовини.

10 Сорбційно-гравіметричний метод: гравіметричний метод виміру вологості газів, заснований на способі виділення вологи з газів.

11 Конденсаційно-гравіметричний метод: гравіметричний метод виміру вологості газів, заснований на конденсаційному способі виділення вологи з газів.

12 Кулонометричний метод: метод непрямого виміру вологості газів, заснований на способі виділення вологи з газу й наступному вимірі кількості електрики, необхідного для електролітичного розкладання цієї вологи.

13 Психрометричний метод: метод непрямого виміру вологості газів, заснований на залежності зниження температури (охолодження) змоченого твердого тіла від вологості навколишнього газу.

14 Психрометр: пристрій для реалізації психрометричного методу виміру, що містить сухий і змочений термометри.

15 Аспираціоний психрометр: психрометр, постачений аспіратором - пристроєм для обдування термометрів аналізованим газом.

16 Психрометрична формула: математичне рівняння, що виражає залежність якої-небудь величини вологості газу від різниці температур сухого й змоченого термометрів

17 Психометричний коефіцієнт: коефіцієнт у психометричної формулі, що залежить від конструкції психрометра й швидкості обдува термометрів.

18 Психометричний гігрометр: гігрометр, принцип дії якого заснований на психометричному методі виміру, автоматичному обчисленні величини вологості й поданні її значення на відліковому пристрої.

19 Конденсаційний метод: метод виміру крапки роси [інею], що полягає в охолодженні газу до температури випадання конденсату (роси або інею) і вимірі цієї температури.

20 Рівноважний метод: метод непрямого виміру вологості твердих речовин, що полягає у вимірі вологості газу, що перебуває в рівновазі із цими речовинами.

21 Диелькометричний метод: метод непрямого виміру вологості речовин, заснований на залежності діелектричної проникності цих речовин від їхньої вологості.

22 Метод Фішера: хімічний метод виміру вологості твердих і рідких речовин, що полягає в екстрагуванні вологи із проби речовини розчинником і наступним титруванням її спеціальним розчином Фішера.

23 Оптичні методи: методи непрямого виміру вологості газів, засновані на залежності їхніх оптичних властивостей від вологості.

24 Нейтронний метод: метод виміру вологості твердих речовин, що полягає в уповільненні швидких нейтронів на ядрах водню (протонах) і вимірі інтенсивності потоку повільних нейтронів, що утворяться.

25 Деформаційний гігрометр [датчик вологості]: гігрометр [датчик], принцип дії якого заснований на залежності деформації чутливого елемента від вологості газу.

26 Волосяний гігрометр [датчик вологості]: деформаційний гігрометр [датчик], у якому як чутливий елемент використаний волосся, наприклад людський.

36 Плівковий гігрометр [датчик вологості] (<мембранний гігрометр>): деформаційний гігрометр [датчик], у якому як чутливий елемент використана вологочутлива плівка, наприклад тваринного походження.

37 Резистивний Вологомір [гігрометр, датчик вологості]: Вологомір [гігрометр, датчик], принцип дії якого заснований на залежності електричного опору чутливого елемента від вологості речовини

38 Ємнісний Вологомір [гігрометр, датчик вологості]: Вологомір [гігрометр, датчик], принцип дії якого заснований на залежності електричної ємності чутливого елемента від вологості речовини.

39 Електролітичний гігрометр [датчик вологості газу]: резистивний гігрометр [датчик вологості газу], у якому як чутливий елемент використаний плівка розчину солі.

40 Електролітичний підігрівний гігрометр крапки роси [датчик крапки роси]; підігрівний гігрометр [датчик]: електролітичний гігрометр [датчик вологості газу] з підігрівом, внаслідок якого опір чутливого елемента підтримується на постійному рівні, а температура рівноваги служить мірою крапки роси навколишнього газу.

41 Пьезосорбционий гігрометр [датчик вологості газу]: гігрометр [датчик вологості], принцип дії якого заснований на залежності частоти коливань або добротності п'єзоелектричного резонатора, покритого шаром, від вологості навколишнього газу.

42 Нейтронний Вологомір: Вологомір твердих речовин, принцип дії якого заснований на нейтронному методі виміру.

У повітрі завжди втримується певна кількість вологи у вигляді водяної пари. Там, де наявність водяної пари приводить до виникнення хімічних, фізичних і біологічних процесів або впливає на ці процеси, велике значення має постійний контроль за вологістю повітря. Для визначення кількості вологи є дві вимірювальні величини. Розрізняють абсолютну й відносну вологість.

Абсолютна вологість (крапка насичення)

Абсолютна вологість Fabs показує таку кількість водяної пари, що втримується в певному об'ємі повітря.

Повітря, як суміш газу й пари, завжди містить водяна пара. Водяна пара створює певний тиск, що називають тиском водяної пари. Воно є частиною всього барометричного тиску газу.

Тиск водяної пари й відповідно абсолютна вологість повітря можуть підвищуватися при певній температурі тільки до межі насичення. Це максимально можливий тиск називають тиском насичення. Температурна залежність тиску насичення зображується кривій тиску водяної пари.

Тиск навколишнього середовища або наявність інших газів не робить впливу на криву тисків водяної пари. Вологість насичення досягається максимальною кількістю водяної пари, дивися діаграму.

Крапка насичення

При подальшому надходженні водяної пари утвориться конденсація. Надлишкова кількість водяної пари проявляється у вигляді дощу, туману або конденсату. Насичений стан при цьому зберігається. Якщо насичене тепле повітря прохолоджується, то також відбувається конденсація. Тепер охолоджене повітря буде усмоктувати менше вологи. Температура, при якій це відбувається, називається температурою крапки насичення. Вона вказується в °С. За допомогою крапки насичення можна встановити тиск водяної пари вологого повітря по кривій тиску водяної пари. Отже, крапка насичення є одиницею виміру кількості води у вологому повітрі. Величина абсолютної вологості повітря підбирається залежно від даних розрахункових вимог. Різні розмірності мають постійне співвідношення один з одним, дивися діаграму.

Відносна вологість

Відносна вологість повітря це відношення фактично наявної, тобто абсолютної вологості повітря Fabs до максимально можливої вологості повітря Fsat при даній температурі. Відносна вологість повітря являє собою безрозмірну величину. Вона є передаточним числом і вказується в%.

При високій температурі повітря може поглинати більше вологи чим при низкою. Максимальна вологість, що може поглинути повітря, називається вологістю насичення. До насичення тиск водяної пари й отже відносна вологість пропорційна всьому барометричному тиску. Тому що тиск насичення залежить тільки від температури, відносна вологість повітря також залежить від температури. Відносна вологість зменшується, якщо температура підвищується й навпаки. Вплив коливань температури на відносну вологість може бути значним.

Залежності тиску насиченої пари над плоскою поверхнею води й льоду від температури, отримані теоретично на підставі рівняння Клаузиуса - Клапейрона й звірені з експериментальними даними багатьох дослідників, рекомендовані для метеорологічної практики Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО):

ln psw = -6094,4692T-1 + 21,1249952 - 0,027245552 T + 0,000016853396T2 + 2,4575506 ln T

ln psi = -5504,4088T-1 - 3,5704628 - 0,017337458T + 0,0000065204209T2 + 6,1295027 ln T,

де psw і psi - тиск насиченої пари над плоскою поверхнею води й льоду відповідно (Па);

Т - температура (ДО).

Наведені формули справедливі для температур від 0 до 100?C (для psw) і від -0 до -100?C (для psi). У той же час ВМО рекомендує першу формулу й для негативних температур для переохолодженої води (до -50?C).