2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”

Зокрема, Е.Г.Бєляєвська використовує термін "лексичний фрейм" для опису структури лексичного значення слова. У даному контексті структура значення лексичної одиниці визначається як - "комплекс знань про позначуваний, фіксуємий у мовному коді" [11, с. 22].

Е.Г.Бєляєвська відзначає можливість виділення у фреймі двох рівнів - "зовнішньої семантики" і "сутності значення". Останній рівень автор визначає як "когнітивну модель" - "максимально узагальнене, схематизоване уявлення про концептуальну підставу значення, що виділяє в значенні найбільш важливі, вузлові моменти" [11, с. 23-24].

Складність структури лексичних фреймів визначає існування деяких специфічних властивостей останніх. Однією найбільш важливою, багато в чому визначальною інші властивості фрейму відмітною ознакою є наявність у ньому "фокуса" і "периферії".

У даному дослідженні як фокус фрейму слідом за Е.Г. .Бєляєвською ми будемо розглядати етимологічно перше, основне значення лексичної одиниці.

Когнітивна модель "сконцентрована" у фокусі фрейму, і являє собою свого роду значеннєве ядро окремо взятого слова, однак, ті або інші її елементи проявляються в кожному з периферійних значень лексичної одиниці. Разом з тим, на думку низки дослідників, у міру "видалення" значення від фокуса ступінь концентрації когнітивної моделі в ньому знижується.

Таким чином, виявлення когнітивної моделі дозволяє визначити ознаку, покладену в основу вторинної номінації, і привласнити будь-якому знову виниклому предмету або явищу реальної дійсності адекватне їхнім властивостям назву.

У процесі створення висловлення лексичні фрейми слів, що сполучаються, взаємодіють, причому їхні фокуси зміщаються, а периферійні значення <віддаляються> від лінгво-когнітивної моделі й "уподібнюються" один одному.

У результаті загальний зміст фрази може "ускладнюватися" з появою тих або інших, властивих лише народу-носієві даної мови, асоціацій, зверхфразових значень, незвідних до простої суми змістів складове дане висловлення слів.

Так виникає відбивана в рамках художнього тексту своєрідна картина світу, що сполучає в собі як авторські, індивідуальні, так і загальнонаціональні риси.

На думку ряду дослідників, картина світу як унікальний психолінгвістичний феномен може виступати у двох своїх іпостасях: "концептуальної" і "мовної". Концептуальна картина світу розглядається як "система пресупозицій і імплікацій особистості, що співвідносить із тлом невисловлених допущень і практик" [17, с. 81].

Таким чином, концептуальна картина світу, по суті, являє собою загальну "когнітивну модель" системи мови: і та й інша не дані у відчуттях і існують лише на рівні підсвідомості. І та й інша лежать в основі номінації одного явища, або всієї сукупності явищ дійсності.

Результатом актуалізації концептуальної картини світу на "зовнішньому" рівні є мовна картина світу - "мовна свідомість, прямо пов'язана з асоціативно-вербальною мережею мови" [17, с. 80].

Іншими словами, мовна картина світу являє собою "набір" всіх лексичних одиниць даної мовної системи.

Стосовно до художнього образу, що розгортається в тексті, концептуальна і мовна картини світу виступають як рівні відповідно внутрішньої й зовнішньої семантики, тобто як а) свого роду макрокогнітивна модель образу, що відображає авторську концепцію тексту, і б) як набір мовних складові побудови образу - мовні засоби для передачі задуму відправника повідомлення.

Як відзначають деякі дослідники, структура мовної картини світу повторює структуру лексичного значення кожного складового її слова й включає "ядро" і "периферію" змісту [7, с. 130-187].

При цьому як ядро виступає сукупність етимологічних фокусів лексичних фреймів з великим ступенем концентрації когнітивних моделей. На периферії перебувають контекстуальні значення, що відображають індивідуальні особливості стилю творця тексту.

Оскільки мовна картина світу служить джерелом інвентарю для створення художнього образу, можна припустити, що художній образ так само має фреймову структуру - ядро й периферію.

У випадку розгляду "статичного" художнього образу, тобто способу-архетипу, узятого поза конкретним літературним твором ядром буде слугувати сукупність основних, споконвіку властивих уявлень про образ даного народу.

При цьому в процесі відображення даних уявлень у мові, на рівні "зовнішньої семантики", для опису будуть використовуватися значення, що становлять фокуси лексичних фреймів, з високим ступенем концентрації в них когнітивних моделей.

На периферії статичного способу-архетипу перебувають риси, що надають йому кожним з його носіїв мови, що розглядають, відповідно до тих або інших особливостей його (носія мови) індивідуального стилю. У цьому випадку для опису образу будуть використовуватися значення, що належать до периферії концептуальної і мовної картин світу, іншими словами, значення, "вилучені" від фокуса фрейму, що є метафоричними стосовно денотата й, тим самим, передавальні його індивідуальне, авторське трактування.

Ядро вербально вираженого концепту містить смисловий елемент-домінанту, який найбільш очевидно репрезентує зміст концепту. В якості ядра концепту „Жіночність розглядаємо абстрактні іменники зі значенням „жіночність ” та „жіноцтво ” (у дужках вказується частотність вживання у романах): woman (10), womankind (10), girlhood (7), womanliness (5) maiden (4), girlishness (2), maidenhood (2).

Лексема womanhood реалізує у творах зафіксовані у сучасних словниках значення: 1. the state of being a woman, not a man or a girl 2. formal women in general. При цьому у романах експліцитно виражена сема „дорослість ”. Отже, основними значеннями womanhood є:

1.Дорослий стан жінки:

A disposition naturally simple and demanding protection; a long course of poverty and humility, of daily privations, and hard words, of kind offices and no returns, had been her lot ever since womanhood almost, or since her luckless marriage with George Osborne [67,c.551].

Ever since her womanhood almost, had she not been persecuted and undervalued? [34, c. 584].

Though unsophisticated in the usual sense, she was not incomplete; and it would have denoted deficiency of womanhood if she had not instinctively known what an argument lies in propinquity[57, c.311].

Ця лексема позначає набуття дівчиною якостей дорослої жінки:

One would certainly suppose her to be farther on in life than her seventeenth year - perhaps because of the slow resigned sadness of the glance, from which all search and unrest seem to have departed, perhaps because her broad-cheated figure has the mould of early womanhood [78,c.305].

Перетворення дівчини на жінку метафорично зображується за допомогою виразів зі значенням „пробудження ”, „перехід в інший стан ”.

[…] that sense of helpless dependence on another's feeling which awakens the clinging deprecating womanhood even in the shallowest girl that can ever experience it[45, c.216].

Being graceful and interesting, standing moreover on the momentary threshold of womanhood, her appearance drew down upon her some sly regards from loungers in the streets of Chase borough [89, c.76].


Информация о работе «Сутність і поняття фрейму "жіночність"»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 178197
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
105538
1
0

... ії і номінації є найважливішою частиною умов гармонійного спілкування людей. Розділ 3. Способи номінативної репрезентації поля "людські стосунки" і переклад номінативної лексики У залежності від об'єкта, що позначається, розрізняються два типи номінацій: елементна і подієва (ситуативна). Елементна номінація позначає визначений елемент дійсності: предмет, якість, процес, відношення, будь-який ...

Скачать
68694
1
0

... та диференціювати відповідним чином навчальну діяльність, обирати моделі (форми, методи, засоби, технології) навчання. Важливі висновки про моделі навчання, що сприяють формуванню пізнавального інтересу, містяться в досліджених Н.М. Бібік, С.У.Гончаренка, Б.Г, Друзя, В.Є. Єсіпова, З.П. Корнєєва, І.Я.Лернера, А.М. Олексюка, П.І. Підкасис-ого, О.І. Пометун, О.Я. Сзвченкота ін. Серед методів і форм ...

0 комментариев


Наверх