Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Особливості розробки дизайну меблів

39362
знака
0
таблиц
15
изображений

Зміст

Вступ

1. Загальні вимоги до конструктивних вирішень

2.Основні конструктивні вирішення

3. Конструктивні схеми комбінованих меблів

4. Модульна координація меблів

5. Комбінаторика формотворення

Висновки

Використана література


Вступ

Дизайн у вузькому, спеціальному значенні терміна — це проектна художньо-творча діяльність, що направлена на розробку елементів предметно-просторового середовища людської життєдіяльності, які виготовлені індустріально, з високими споживчими властивостями й естетичними якостями. Позначка дизайну — у цьому вузькому смислі — формування гармонійного середовища житлової, виробничої і соціально-культурної сфер. Об’єкти дизайну — промислові вироби (виробниче обладнання, побутова техніка, меблі, посуд, одяг тощо); елементи і системи міського, виробничого і житлового середовища; візуальна інформація; функціонально-споживчі комплекси і т. ін. Відповідно розрізняють окремі види дизайну: дизайн промислових виробів, дизайн середовища, графічний дизайн, дизайн соціально-культурної сфери і т. ін.

У 1964 р. на міжнародному семінарі дизайнерів у Бельгії було прийнято таке визначення дизайну: Дизайн — це творча діяльність, метою якої є виявлення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні особливості виробів, але головним чином — структурні та функціональні взаємозв’язки, які перетворюють вироби в єдине ціле як з точки зору споживача, так і з точки зору виробника. Таким чином, були виділені головні специфічні особливості дизайну як різновиду естетичної діяльності. Дизайн має власний предмет. Об’єктом дизайнерської діяльності є світ речей, які створюються людиною за допомогою засобів індустріальної техніки за законами краси та функціонування. Мета дизайну (художнього конструювання) полягає у формуванні гармонійного предметного середовища, яке найбільш повно задовольняє матеріальні та духовні потреби людини.

Дизайн охоплює і діяльність дизайнера, і результати його праці — предмети, що пройшли художньо-конструкторську розробку, і особливий метод проектування — художнє конструювання, і власну теорію — технічну естетику — науку, яка досліджує проблеми створення гармонійного предметного середовища. Художнє конструювання як метод дизайну передбачає висунення нової художньо-проектної ідеї та розробку нової функціональної структури, раціональне втілення цієї ідеї та гармонійне, виразне стилістичне оформлення предмета. Предмети, які є результатом діяльності дизайнера, повинні бути функціональними, а саме: досконало виконувати своє практичне призначення; бути зручними та безпечними під час експлуатації, тобто задовольняти вимоги ергономіки; бути естетично виразними, тобто мати інформаційно-виражальну форму і бути цілісними композиційними.

Соціальне призначення дизайну полягає в тому, щоб створювати предмети промислового виробництва, які здатні «по-людському ставитися до людини», тобто були гідними посередниками між виробником та споживачем. Дизайн призначений здійснювати масову культурно-естетичну комунікацію, щоб передати через предмети побуту, засоби виробництва, речі повсякденного використання певний тип естетичного смаку. Дизайн пов’язує в одне ціле матеріальну та духовну культуру суспільства, забезпечуючи цілісність цивілізації. Сучасний маркетинг як один з напрямів сьогодення ринкової діяльності дуже широко використовує закони дизайну для створення цілісного предметного середовища. Дизайн вимагає врахування будь-якої новації у зміні предметного світу.


1. Загальні вимоги до конструктивних вирішень

Вимоги до конструктивних вирішень — це система цільової розробки конструкцій меблів, які б забезпечували її простоту,стійкість і міцність, технологічність і надійність в експлуатації. Вони включають:

*урахування нових прогресивних конструкцій і структур;

*забезпечення простоти вирішення конструктивної схеми виробу та його складових елементів, їх експлуатаційної міцності.

Врахування взаємозв'язку використовуванню матеріалів і конструкцій, їх залежності при утворенні форм меблів;

забезпечення варіантної гнучкості конструктивних вирішень, універсальності і взаємозамінності елементів, раціонального їх збільшення, широкого застосування методів агрегатування; урахування комбінатори поєднань і з’єднань окремих елементів між собою, їх взаєморозташування в конструкції і забезпечення примусової послідовності монтажу; забезпечення необхідної міцності при ударних, статичних і змінних навантаженнях, експлуатаційної надійності і довговічності.

2. Основні конструктивні вирішення

Від правильного вибору конструктивного вирішений меблевого виробу залежать його міцність, формо тривкість, економічність.

Видами виробів, що являють собою об’єктів конструкторської документації, є деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти.

Деталь— це виріб, виготовлений з однорідного за назвою і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

Складальна одиниця —це виріб, складові частини якого з’єднуються між собою на підприємстві - виготовлювачі або безпосередньо у споживача.

Комплекс — це два і більше виробів взаємопов’язаного призначення , які не з’єднані на підприємстві - виготовлювачі складальними операціями, але призначені для виконання взаємопов’язаних експлуатаційних функцій.

К о м п ле к т — не два і більше виробів, які з’єднані на підприємстві - виготовлювачі складальними операціями і призначені для виконання допоміжних функцій.

Конструктивні схеми корпусних меблів

Корпусні меблі застосовуються в основному для зберігання і розміщення різних предметів.

Конструкція виробів визначається головним способом з'єднання і трансформації елементів, їх взаєморозташуванням і залежить від призначення виробів, умов експлуатації, можливостей промислової технологи і матеріалів.

Секційно-блокові меблі (рис. 1,а) складаються з об’ємних елементів, універсальну-збірні (рис. 1,б)- з площинних елементів (стінки), стелажні (рис. 1,в) — з площинних і об'ємних, секційно-стелажні (рис.1,г) — з блок-секцій площі елементів.

Секційно-блокові меблі — корпусні меблі, що складаються з кількох меблевих секцій, які встановлюються одна на одну або поряд одна з одною. Можливе поєднання обох способів формування виробів. При цьому неминуче всі набори корпуси меблів являють собою секційно-блокові меблі.

Універсально-збірні меблі— меблі з уніфікованих деталей, що дають змогу формувати вироби різного функціонального призначення і розмірів.

Цей термін застосовується до корпусних меблів, конструкція яких передбачає багато варіантне складання з одного й того ж комплекту деталей.. Від секційно-блокових меблі відрізняються відсутністю здвоєних стінок.

Стелажні меблі — різновид універсально-збірних. Їх відмінність полягає у формуванні виробів шляхом закріплення основних функціональних елементів — полиць, об'ємних секцій шаф на допоміжних опорних (підлогових, настінних, розпірних між підлогою і стелою). При цьому конструкційне вирішення забезпечує найекономічніше витрачання основних матеріалів порівняно з іншими видами корпусних меблів у розрахунку на одну й ту ж корисну ємність усього виробу.

Різновид стелажних, меблів — меблі на пристінних панелях(рис1, д), але їх площинні й об'ємні елементи навішуються на суцільні припасовані одна до одної щитові панелі, попередньо прикріплені до стіни приміщення.

Будь-які меблі, конструктивно або візуально пов’язані з огороджуючи ми конструкціями або прилягаючі до ник, слід вважати вбудованими. Різновид вбудованих меблів — шафи-перегородки.

За конструкцією розрізняють такі вбудовані шафи: щитові і каркасні, обгородженими поверхнями яких частково є стіни, стеля й підлога приміщення.

Більш економічними є вбудовані меблі каркасної конструкції. Вбудовані шафи і шафи-перегородки каркасної конструкції з уніфікованих блоків являють собою збірно-розбірну конструкцію з великогабаритних елементів, виготовлених на домобудівних комбінатах. Ця конструкція відзначається невеликою номенклатурою стандартних базових елементів і деталей, з яких можна складати необмежену кількість варіантів шаф, а також простотою і швидкістю їх монтування й демонтування. Уніфіковані блоки можна прибудовувати до стіни як пристінні шафи без задньої стінки, вбудовувати в отвори стін, максимально використовувати стіну на всю висоту приміщення — від підлоги до стелі. Такі шафи повністю відповідають індустріальному будівництву, технологічні у виготовленні та зручні и експлуатації.


Корпусний меблевий виріб у загальному складається з таких конструктивних елементів: корпуса, опори, дверцят, стінки, елементів заповнення (шухляди,пів-шухляди і т.д.) та ін. Однак залежно віл конструктивного вигляду меблів перелік їх складових елементів може видозмінюватися. Наприклад, у секційно-блокових меблях опора є лише в нижніх секціях, а в стелажних вона відсутня, її замінюють несучі (стримувальні) стояки

За типами поєднання вертикальних і горизонтальних стінок, а також дверцят зі стінками застосовують основні схеми формування корпусів меблів, які наведені у рис.1,1.

На рис. 2 зображено схеми встановлення двійчастих, відкидних, розсувних, висувних, шторних і підйомних дверцят.

Шухляди і пів шухляди — висувні елементи заповнення корпусних меблів. Установлюються за допомогою напрямних планок, полозків або телескопічних напрямних із деревини, пластмаси чи металу. Шухляди можуть бути зовнішніми і внутрішніми, а пів шухляди через обмеження висоти передньої стінки до 0,3—0,6 її висоти— тільки внутрішніми.

Полиці встановлюють за допомогою планок і тримачів для полиць.

Стінки корпусних меблів сполучають як нероз’ємні і роз’ємні. Нероз’ємні (розбірні) з’єднання стінок із деревних матеріалів виконують за допомогою столярнях в'язок і клею, з пластмас — склеюванням і зварювання, з металу — зварюванням,паяння і клепання. Роз’ємні з’єднання стінок здійснюють за допомогою гвинтових, ексцентрикових, клинових або гумових стяжок, з’єднань (монтажних) брусків і вставних шканців.

Один із головних принципів створення сучасних індустріально-масових корпусник меблів—повна збірко-розбірність з по елементною уніфікацією всіх деталей і вузлів. Номенклатура уніфікованих елементів повинна передбачати і необмежену кількість композицій найрізноманітніших корпусним меблів, що відповідають вимогам розташування і зберігання різних предметів, індустріальності і варіабельності в розміщенні.

Разом а набором уніфікованої збірно-розбірної оснастки — елемент внутрішнього заповненням обладнання— вони дають змогу створити конструктивну основу будь-якого виду корпусних меблів.

Конструктивні схеми ґратчастих меблів

Ґратчасті меблі залежно від призначення поділяють на три групи:посадочні місця,призначені для роботи (стільці з твердим сидінням, табурети);меблі підставки для прийняття їжі та для роботи (столи обідні, сервувальні, столи для занять і ігор і т.п.) меблі, що мають допоміжні функції(тримачі для парасольок,карт і таблиць, вішалки та ін.)

Стільці залежно від конструкції та застосованих матеріалів поділяються на столярні, гнуті, гнуто-клеєні та плоско-клеєні зі шпону, а також змішаних конструкцій.

Сидіння і спинки стільців переважно виготовляють твердим без настилу або з настилом завтовшки 10 мм.

Столярні стільці підрозділяють на два види: стільці з суцільними і підсадними задніми ніжками. Сидіння роблять накладними, накладними на царги, або вкладними, встановлювальним між царгами і вкладними у фальц, відібраний к царгах.

Спинки стільців виготовляють із брусків або гнуто–клеєними зі шпону.

Гнуті стільці звичайно традиційного типу мають круглі, підково подібні або трапецієвидні форми царги;Гнуті проміжки, задні ніжки, що переходять у стояки спинки; передні ніжки; бруски,тверді фільонки бо виклеєні елементи спинки; сидіння без настилу або з настилом. З’єднують деталі шипами,болтами, шурупами.

Гнуто–клеєні і плоско–клеєні стільці формуються максимальним використанням гнуто–клеєні і плоско–клеєні деталей, що мають замкнений і незамкнений контур.

Стільці змішаної конструкції – по поєднання столярних, гнутих, гнуто – клеєних і металевих елементів.

Табурет складеться з ніжок, царг і жорсткого або гнучкого сидіння з тканинних або гумо – тканинних стрічок.

Стіл обідній складається з кришки різних форм у плані і підстілля. Залежно від способу трансформації кришки столу можуть бути розсувними, висувними, складними, і розкладними (рис.3). Розрізняють нерозсувні і розсувні підстілля.

Конструктивні схеми скульптурних меблів

Скульптурних меблів можуть бути представлені посадочними місцями, для відпочинку, тобто виробами м’яких меблів

Рис.2 схема вставлення дверей у корпусних дверей

М’які меблі — об’ємно – просторова система, яка дає можливість шляхом зміни форми забезпечувати людині відпочинок при різних характерних положеннях тіла. М'якість — прояв деформаційних властивостей матеріалу, які можна оцінити сукупністю двох показників: загальною деформацією елемента під навантаженням і еластичністю. Саме деформування елементі в виробу в процесі його взаємодії з людиною - ознака, що відрізняє м'які меблі від твердих.

Меблі для відпочинку підрозділяють так: за типом несучим каркасом, з частково видимим несучим каркасом і без каркасні меблі; за типом несучого каркасу — конструкції тверді і деформовані під навантаженням; із взаєморозміщенням і конструктивним характером несучого каркасу і м'яких елементів —з несучим каркасом і вкладним м'яким елементом, з несучим каркасом і накладним м'яким елементом, з несучим каркасом у вигляді окремих бокових і м'яким елементом, з несучим каркасом у вигляді окремих підсадних ніжок або опор-стійок і м’яким елементом,

Рис. 3 схема трансформації кришки обіднього стола

у вигляді м'якого елемента еластичних або надувних структур; за кількістю місць для відпочинку в положенні сидячи або напівлежачи – одно – двох – тримісні.

Крісла видимим несучим каркасом за конструктивною схемою тяжіють до ідентифікації зі схемою функціональною. На їх художній вигляд однаково впливають форми опорного каркасу і м’яких елементів сидіння і спинки (рис. 4).

Опорний каркас може бути брусковим, щитовим, гнутим, із гнуто - клеєних елементів, пластмасовим або металевим. При суцільному каркасі м’які елементи звичайно без пружинні з жорсткими, гнучкими або еластичними основами - при складеному каркасі сидіння в окремих випадках виготовляють із застосуванням пружинного блоку. Сидіння і спинки можуть бути складеними або суцільним.

Художній вигляд крісел із частково видимим несучим каркасом — основи - підставки або з твердими підлокітниками — в основному формуються м'якими елементами. Розрізняють такі опори – підставки: зіркоподібні чотири -, п’яти і шестипроменеві на роликах або без них; круглі обертові; у вигляді прямокутних цоколів і т.п.

Рис.4 схема каркасів для відпочинку

А-каркас опора, Б-каркас основа, В – суцільно боковий каркас

Художній вигляд без каркасних меблів для відпочинку звичайно досягається за рахунок об'ємно-просторової організації форми м'якого моноліту, зумовлюваної способами її виготовлення – методом вирішування з блоку або ж виливання у формі. В надувних меблях ступінь жорсткості залежить також від тиску повітря пневмоконструкції.

Криволінійні форми м’яких елементів сидінь, які підпорядковуються лініям і рухам людського тіла, забезпечують більш рівномірний тиск по поверхні тіла, дають змогу зменшити товщину настильного матеріалу, а отже, масу і вартість виробу.

Використання пружних і формотворчих властивостей еластичних матеріалів, здатність виробу до диференційованої трансформації його елементів безпосередньо в процесі користування, тобто пружної деформованості, а також до часткової зміни форми — пластичної деформованості — значно розширює можливості комфорту і різноманітності меблів.

Різні види відпочинку потребують різних типів виробів. Як свідчить практичний досвід, зручними є трансформовані крісла зі схемою, яка включає відкидну спинку, підголівник пов’язану з рухомим сидінням, підголівник зі змінним кутом нахилу підлокітника зі змінною висотою над сидінням.

У процесі формотворення м'яких меблів - надувних і зшивно-набивних форм — в облицюванні каркасу і м'якни елементів - застосовують плівкові матеріали на текстильній і трикотажно-в’язаній основі, тканини натуральні полотняного, репсового, саржевого, атласного, жакардового переплетений, синтетичні, створені на основі натуральних і штучних змішаних волокон. М'які елементи крісел для відпочинку обтягують найчастіше чохлом –пошивкою на застібці – блискавці. В оббивці меблів для готелів, адміністративних приміщень застосовують штучні шкіри з пітроцелюлозним і полівінілхлорид ними покриттями, а для театрів, музеїв, палаців культури —трикотаж, вельвет, вельвет-корд .

Конструктивні схеми комбінованих меблів

Найпростіші варіанти цієї групи меблів — поєднання комбінованих багатофункціональних виробів з елементами трансформації. Найважливіша характерна ознака конструктивних видів виробів— схеми їх трансформації.

Серед способів трансформації звичайно виділяють такі: трансформація виробу за довжиною, шириною, висотою і змішана.

Складові деталі комбінованих меблів фактично аналогічні ідентичним за конструкцією одно функціональними виробам, але включають додатково трансформуючи прилади у вигляді механізмів трансформації, висувних рачок і щитів, поворотних шарнірів, спеціальних петель та інших елементів. У процесі роботи над конструктивним вирішенням виробу, який трансформується, проектувальник повинен ретельно опрацювати його структуру, забезпечити простоту трансформації, міцність, надійність і довговічність конструкції в цілому.

МОДУЛЬНА КООРДИНАЦІЯ МЕБЛІВ

Найефективніший метод координації розмірів меблів — модульна координація, оскільки у самій системі єдиного модуля закладена основа досягнення уніфікації всіх елементів однієї частини, прийнятої за базову.

Модульна координація передбачає: зростання технологічних можливостей індустріально – промислового виробництва меблів та елементів ППС; розширення уніфікації та стандартизації в сфері ППС, забезпечення геометричних і функціональної взаємозамінюваності окремих виробів та їх частин; здійснення багатоваріантних функціональних компоновок, планувальної мобільності та трансформативності меблів; установлення розмірнісного взаємозв'язку предметних форм.

У галузі архітектури та будівництва країн, де діє метрична система мір, як основний модуль М прийнято величину 100 мм. Для підвищення ступеня уніфікації встановлюють виробничі модулі: збільшені — 2М, ЗМ, 6М, І2М і т.д. та дробові — 1/2М, 1/5М, 1/10М і т.д. Збільшені модулі використовують для визначення розмірів об'єктів та їх елементів, дробові —для позначення розмірів конструктивних елементів і деталей. Розробки ряду проектних інститутів та організацій свідчать, що в практиці проектування меблів, крім М-100 мм, знаходять застосування також модулі М-50мм, М-125, М-180, М=230, М-240 мм та інші

У процесі модульної координації встановлюють такі розміри: номінальні (модульовані), конструктивні(що дорівнюють номінальним за відрахуванням нормованого зазору) і натурні (фактичні розміри виробі»).

Розташування і взаємозв’язок виробів та їх елементів здійснюється за допомогою просторової системи умовних модульних площин та ліній їх перетину (рис. 5). Відстань між суміжними площинами в кожному з трьох вимірів для виробу в цілому і для окремим його частин приймають однаковою або кратною основному чи одному з похідних модулів.

Модульна проектна сітка може розміщуватися на зовнішніх граннях стінок виробів, що характерне для секційно–блокових меблів, (рис. 6.1)

При цій величіні модуля зовнішні розміри виробів кратні, що забезпечує при різних просторово-структурних схемах і варіантах компонування їх координацію та взаємозв'язок з об’ємно – планувальною структурою приміщення.

Для стелажних, універсально-збірних і секційно-стелажних меблів модульна проектна сітка може розміщуватися по осі вертикальних і горизонтальних стінок (рис. 6,2).

Розмірні залежності між різними за призначенням і місцем у виробі елементами виражені співвідношеннями:

стінки вертикальні(Н) горизонтальні (В):

М*n-h; M*n+h; M*n-2h;

M*n+h+2P;

двері накладні, напівкладні:

М* п;М*n-2P;

M*n-h; M*n-2h-2P; M*n


Информация о работе «Особливості розробки дизайну меблів»
Раздел: Разное
Количество знаков с пробелами: 39362
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 15

Похожие работы

Скачать
177706
3
0

... і посібники. Важливе значення в цьому процесі має і середовище, в якому здійснюється дизайнерська освіта. 2.2 Декоративно-ужиткове мистецтво та дизайн на уроках трудового навчання як засіб творчого розвитку учнів Студенти педагогічних вузів, майбутні вчителі трудового навчання повинні усвідомлювати величезне значення вивчення декоративно-ужиткового мистецтва та основ дизайну на уроках праці, ...

Скачать
23439
0
0

... ), індійські меблі мають чудовий вигляд практично в будь-якому інтер'єрі. Звичайно, сучасні меблі виготовляються менших розмірів в порівнянні із старовинними оригіналами. Сучасні індійські меблі дуже близькі до етнічного стилю. Індійські дизайнери мають багатовіковий досвід попередників, використовуючи який, вони можуть втілити в життя будь-яку фантазію. Наприклад, модно поєднувати дерево і скло ...

Скачать
37417
4
0

... впливати на організм людини; напруга поля статистичної електрики на поверхні полімерних матеріалів не повинна перевищувати 150В/см. Для оцінки ергономічних властивостей м`яких меблів створюється спеціальна комісія. Експертна комісія у складі 5 працівників відділу якості ЗАТ „Лагода” встановила в колегіальному порядку та затвердила шкалу бальної оцінки, що становила 2 (мінімально), 3, 4 та 5 ( ...

Скачать
88881
10
0

... дитини до школи. Адже тепер умови шкіл з приймання першокласників дещо змінилися, а програми освіти в дитячому садку залишаються поки що на рівні нижче шкільних. Наскільки добре вихователі підготовлять дитину в дитячому садку до школи залежить його майбутнє. Чи зможуть вони розвити здібності дитини, прищепити йому інтерес до учбової діяльності так, щоб у дитини було бажання навчатися. В цілому ...

0 комментариев


Наверх