Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра техногенної безпеки

 

Курсова робота на тему:

Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості в надзвичайних ситуаціях

Виконав:

Чумаченко О.В.

Гр. Шк-06

Варіант № 22

Перевірив:

Костенко П.М.

Київ 2010

Зміст

 

Вступ

1. Методика оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

2. Методика оцінки обстановки при аварії з викидом СДОР на території підприємства

3. Методика оцінки обстановки при радіоактивному зараженні території підприємства внаслідок аварії на атомній електростанції

Висновок

Вступ

 

На промислових підприємствах, які можуть опинитися в умовах надзвичайних ситуацій, інженерно-технічний персонал підпри ємств повинен бути підготовлений до оцінки обстановки, що прогно зується і реально склалася, та прийняття невідкладних заходів для захисту виробничого персоналу і зменшенню матеріальних втрат.

Навчальна мета курсової роботи - засвоїти методику розрахунків з оцінки обстановки в надзвичайних ситуаціях мирного часу та придбати досвід у розробці заходів для захисту виробничого персоналу і зменшенню матеріальних втрат.

При виконанні курсової роботи потрібно оцінити обстановку в таких видах надзвичайних ситуацій:

- вибух на території підприємства ємкості із зрідженим

вуглецевоводневим газом (пропан);

- зруйнування ємкості з сильнодіючими отруйними речовинами

СДОР та їх викид у навколишнє середовище;

- радіоактивне зараження території підприємства внаслідок аварії на

атомній електростанції.

Підприємство легкої промисловості розташоване в центрі населеного пункту,

місцевість відкрита.

На території підприємства є:

- чотири виробничих цехи – триповерхові залізобетонні будівлі з великою площею

засклення;

- ремонтно-механічний цех, склад, котельня – одноповерхові цегляні виробничі

будівлі;

- адміністративний корпус – будівля з легким металічним каркасом;

- газгольдер зі зрідженим пропаном (забезпечує потреби підприємства та населеного

пункту);

- трансформаторна підстанція закритого типу;

- надземна металічна ємкість з СДОР;

- сховище для захисту виробничого персоналу.

На відстані 60 км від підприємства розташована атомна електростанція.

Довідкові дані

Коефіцієнти ослаблення радіоактивного випромінювання:

- на відкритій місцевості К_{осл.в.м.} = І;

- промислових будівель К_осл.ц. = 10;

- житлових будинків К_осл.б. = 50;

- сховище К_осл.сх. = 2000.

Забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуаль ного захисту – 100%.

1.  Методика оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

 

При пошкодженні ємкості із зрідженими вуглецевоводневими газами відбуваються їх випаровування та змішування з повітрям, внаслідок чого утворюється вибухонебезпечна газоповітряна суміш. При вибуху газоповітряної суміші виникає повітряна ударна хвиля. Основним параметром, який характеризує поражаючу дію ударної хви лі є надмірний тиск (DРф). Величину надмірного тиску визначають в залежності від маси вуглецевоводневих газів і відстані від місця вибуху.

Таблиця 1 – Радіуси зон зруйнувань, м

Qт	10 кПа	20 кПа	30 кПа	50 кПа
8	400	290	240	190

Ударна хвиля поражає людей, руйнує або пошкоджує будівлі, устаткування, техніку та майно. Ураження людей відбувається внас лідок прямої і побічної дії ударної хвилі. При прямій дії ударної хвилі причиною ураження є надлишковий тиск. При побічній - люди уражаються уламками зруйнованих будівель та іншими предметами, які переміщуються під дією ударної хвилі. Травми від дії ударної хвилі поділяються на легкі, середні, тяжкі і надто тяжкі.

Дія ударної хвилі на споруди та обладнання характеризуєть ся ступенем їх зруйнування. Зруйнування підрозділяються на повні, сильні середні та слабкі.

При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок ураження - територія, в межах якої відбувається ураження людей, зруйнування будівель і споруд, пожежі. Осередок ураження умовно поділяють на зони повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань. В зоні повних зруйнувань надмірний тиск ударної хвилі DРф = 50 кПа і більше, в зоні сильних зруйнувань DРф = 30 - 50 кПа, в зоні середніх зруйнувань DРф = 20 - 30 кПа і в зоні слабких зруй нувань DРф = 10 - 20 кПа. Коли нанести зони ураження на план об'єкту народного господарства (підприємства), можна орієнтовно судити про ступені ураження різних елементів підприємства.

Послідовність оцінки обстановки

1. Визначити величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань

відповідно до ∆Pф=50,30,20 і10 кПа

10 кПа – 400/50 = 8 (м);

20кПа – 290/50 = 5,8 (м);

30 кПа – 240/50 = 4,8 (м);

50 кПа – 190/50 = 3,8 (м)

2. Нанести на план об’єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань.

3. Визначити ступені зруйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємств

4. Оцінити здатність підприємства по продовженню випуску продукції і розробити

заходи щодо зменшення втрат.

Таблиця 2 – Вихідні дані

№ варіанту	Місце аварії	Маса зріджених вуглецевоводневих газів	СДОР тип	метоумови	Вітер, швидкість, м/с	Вид сховища	Рівні радіації
							Рn1	Pk1
			Маса,т		Напрям, градусів
22	Західна частина Павлівки	8	Хлор 75	Ніч хмарно	1 177	обваловане	3,3	0,9

При прогнозуванні стану підприємства після аварії треба враховувати, що якщо елементи підприємства, від яких залежить випуск продукції, отримають повні, сильні або середні зруйнування, то підприємство вийде з ладу. Це зумовлено тим, що для усунення середніх зруйнувань необхідно виконати капітальний ремонт, а при сильних і повних зруйнуваннях відбудови зводиться до нового будівництва виробничих будівель і оснащення їх обладнанням і технікою.

Висновок. Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язана з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

-  зменшення запасів вуглецевоводневих газів(в 3.6 рази) до обгрунтованого технологічного мінімуму (до 50%), щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі зруйнування;

-  перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів то інших важливих елементів об'єкту;

-  посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

-  своєчасне підготовка до швидкої відбудови одержаних зруйнувань.