А.С. Макаренко про шляхи формування дисципліни вихованців

17618
знаков
0
таблиц
0
изображений

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра теорії та історії педагогіки

А.С. Макаренко про шляхи формування дисципліни вихованців

Реферат

Черкаси 2008


Зміст

Вступ

Розділ 1.Поняття про дисципліну в радянські і в наші часи

Розділ 2. Основні шляхи виховання дисципліни

Розділ 3. Вимога – принцип формування дисципліни

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Кожний, кому трапляється мати справу з дітьми, знає, що за допомогою заохочень і покарань вихователь добивається дисциплінованої, відповідальної поведінки дитини. У наші дні серед педагогів і широкої громадськості існують самі різні погляди на використання заохочень і покарань у вихованні дітей. Одні вважають, що треба якнайчастіше карати і як можна рідше заохочувати, інші, навпаки, радять частіше використовувати заохочення, карати ж лише зрідка. Деякі думають, що варто тільки заохочувати, а карати не треба зовсім. А є й такі, хто переконаний, що справжнє виховання – це виховання взагалі без яких би то не було заохочень і покарань.

У роки радянської дійсності проблемам освіти і виховання значну увагу приділяв талановитий український педагог А.С. Макаренко.

Антон Семенович Макаренко (1888—1939) виявив себе активним будівничим соціалістичної школи і радянської педагогіки проте у своїх творах і діяльності широко використовував надбання народної педагогічної мудрості. Вийшовши з глибин народу, А, Макаренко тонко підмітив можливості народних виховних засобів і мудро вплітав їх до своїх навчально-виховних заходів, обстоював їх у своїх творах. Особливо вдало він використовував скарби народної педагогіки в розв'язанні проблем трудового виховання.

Серцевиною педагогічної діяльності А.С. Макаренка є його досвід щодо органічного поєднання навчання з продуктивною працею. У своїй практиці педагог послідовно керувався відомими положеннями основоположників комуністичного вчення про єдність навчання і виховання. 16 років роботи в колонії імені М. Горького та комуні імені Ф.Е. Дзержинського привели педагога до висновку, що труд без освіти, без політичного й суспільного виховання, які йдуть попереду, не приносить виховної користі, виявляється нейтральним процесом.

У даному рефераті були використані роботи таких великих вчених, як Любар О. О., Павлова Н.П., Ніжинський М.П.

Дослідницькі завдання даної роботи:

- порівняти поняття про дисципліну в радянські і в наші часи;

- висвітлити основні шляхи виховання дисципліни;

- охарактеризувати вимогу, як принцип формування дисципліни.

Актуальність даної теми полягає у необхідності висвітлити педагогічні погляди та принципи А.С. Макаренка, великого фундатора наукової педагогіки, щодо шляхів формування дисципліни вихованців, оскільки на сучасному етапі інтенсивного будівництва Української правової держави, в умовах різкого політичного “розкріпачення”, економічної нестабільності, проходить “вибух”особливо в плані моральності і виникає потреба у докладному розгляді принципів формування дисципліни.

Метою даної роботи є спроба дослідити неоціненний внесок вченого у розвиток сучасної педагогіки.

Структура реферату: робота складається із вступу, 3 питань, висновку і списку використаної літератури.


1. Поняття про дисципліну в радянські і в наші часи

Питання про дисципліну глибоко розроблене Макаренком. Він розкриває нове розуміння дисципліни і нові шляхи її виховання.

В наш час дисципліна розуміється набагато ширше, ніж до революції. У дореволюційному суспільстві дисципліна була лише зовнішнім явищем, «певною мірою це був метод владарювання, метод приведення особи до покірності».

У Радянській державі розуміння дисципліни як явища зовнішнього порядку — найзгубніша помилка, яка тільки може бути у виховній установі. «У нашому суспільстві... недисциплінована людина — це людина, виступаюча проти суспільства, і таку людину ми розглядаємо не тільки з погляду зовнішньої технічної зручності, але з погляду політичної і етичної». Тому і дисципліна в нашому суспільстві «стає не технічною, а обов'язково етичною категорією».

Абсолютно чужа для нашого суспільства дисципліна, яка зводиться тільки до заборонних норм. Звичайно, нам необхідні норми, що забороняють неетичні, грубі, хуліганські вчинки. Але це лише одна сторона радянської дисципліни. От чому Макаренко називає дисципліну, засновану тільки на заборонних нормах, дисципліною гальмування і втримання, яка завжди буде тільки формою придушення, завжди викликатиме опір дитячого колективу і нічого не виховуватиме, окрім протесту і бажання швидше вийти з її сфери[2.295].

 При такій дисципліні від вихованця фактично нічого не вимагають, окрім найпримітивнішого заторможення, необхідного для зручності. Ми добиваємося, і то не завжди, щоб вихованець поводився тихо, але не ставимо перед собою ніяких цілей позитивного дисциплінування. Такою дисципліною порядку, вказував Макаренко, що говорить тільки про те, чого робити не можна - ми не маємо права пишатися. Це не радянська дисципліна. «Пошатися можна такою дисципліною, яка кудись веде, чогось вимагає від людини, чогось більшого, ніж стриманість».

«Радянська дисципліна — це дисципліна подолання, дисципліна боротьби і руху вперед, дисципліна прагнення до чогось, боротьба за це...».

У радянському суспільстві дисциплінованим можна назвати таку людину, яка не тільки не спізнюється, виконує норму, точна і акуратна в роботі, але і творчо відноситься до праці, «завжди, при всяких умовах зуміє вибрати правильну поведінку, найбільш корисну для суспільства, і знайде в собі твердість продовжувати таку поведінку до кінця, не дивлячись на які б то не було труднощі і неприємності» .

При такій точці зору стає ясним, що можна говорити про дисципліну перш за все як про результат, який виявляється не тільки тоді, коли людина виконує чиюсь вимогу, але і тоді, коли вона, залишаючись наодинці, чинить правильно. У цьому закладено розуміння дисципліни як глибокого політичного явища, як того, що можна назвати «самопочуттям громадянина Радянського Союзу». Тому Макаренко підкреслював, що дисципліна — перш за все результат виховання[3. 187].

 Для радянських людей загальні збори є вищим органом, який відбиває громадську думку колективу. Тому дитячим загальним зборам слід приділити велику увагу. Для формування особистості вони матимуть особливу цінність, коли предметом їх обговорення будуть щоденні справи і перспективні лінії розвитку закладу, які пов'язують вихованців із загальонародними інтересами.
 Погляд на дисципліну у різні часи змінювався. Великий педагог А.С.Макаренко втілював свої ідеї і принципи у часи Радянського союзу.У Радянській державі дисципліна розумілася як явище зовнішнього порядку. При такій дисципліні від вихованця фактично нічого не вимагають, окрім найпримітивнішого заторможення, необхідного для зручності.

 В наш час дисципліна розглядається дещо з іншої сторони. Абсолютно чужа для нашого суспільства дисципліна, яка зводиться тільки до заборонних норм.

Дисципліна в наш час «стає не технічною, а обов'язково етичною категорією». Проте загальні положення Макаренка залишаються і до цього часу актуальними.


Информация о работе «А.С. Макаренко про шляхи формування дисципліни вихованців»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 17618
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
54126
0
0

... якістю і для вчителя, і для учнів, пізнавальний інтерес з особливою ясністю оголяє об’єктивні цінності знань, умінь і в цілому процесу навчання і освіти. 1.3. Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології Аналіз літератури по вищеназваній проблемі показав певний дефіцит досліджень, пов'язаних з розвитком пізнавального інтересу молодших школярів. Біля ...

Скачать
25066
0
0

... психіку і поведінку.[16, с.283] Отже, у процесі соціалізації головне місце займає вміння особи контактувати і співпрацювати з іншими. Саме тому колективне виховання є основою правильного виховання, адже особа засвоює норми і правила колективу, суспільний досвід, вчиться регулювати свою поведінку тощо. Людина в колективі – це людина в супільстві. Знання теорії та практики колективного виховання є

Скачать
38058
0
0

... і світовою педагогікою базується не лише на визнанні непересічності його особистості, його подвижницьке життя, а й на усвідомленні значущості створеної ним нової педагогіки. 1. А.С. Макаренко як класик вітчизняної педагогіки XX століття   1.1 А.С. Макаренко про сімейне виховання дітей «Наші діти – це майбутні батьки і матері, вони також будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні ...

Скачать
45863
0
0

... структура. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Загальний учнівський колектив поділяється на первинні колективи — класи. Організація, спілкування і відносини в колективі забезпечують формування особистості, розвиток її здібностей, талантів, гуманістичну спрямованість. 4.  Учнівський колектив має органи управління: загальні збори, учнівський ком ...

0 комментариев


Наверх