Контрольна робота з дисципліни: "Культурологія"

на тему: "Культура епохи Відродження (Ренесансу)"


ЗМІСТ

ВСТУП

1. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

2. МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ

3. ПОЕЗІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

4. ТЕАТР ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Епоха Відродження - дуже важливий етап розвитку європейської культури. Хронологічно що входить в середньовічну історію європейських народів, що виникло в надрах феодальної культури, Відродження відкриває принципово нову культурну епоху, знаменуючи собою початок боротьби буржуазії за панування в суспільстві.

На цій ранній стадії розвитку буржуазна ідеологія була ідеологією прогресивної і відображала інтереси не тільки самої буржуазії, але і всіх інших класів і станів, що знаходилися в підпорядкуванні зживає себе феодальної структури відносин.

Епоха Відродження - це період розгулу Інквізиції, розколу католицької церкви, жорстоких воєн і народних повстань, що відбувалися на тлі формування буржуазного індивідуалізму.

Культура Ренесансу зародилася в другій половині XIV ст. І продовжувала розвиватися протягом XV і XVI ст., Поступово охоплюючи одну за одною всі країни Європи. Виникнення культури Відродження було підготовлено поруч загальноєвропейських і локальних історичних умов.

У XIV - XV ст. зароджувалися ранньокапіталістичні, товарно-грошові відносини. Однією з перших вступила на цей шлях Італія, чому в чималому ступені сприяли: високий рівень урбанізації, підпорядкування села місту, широкий розмах ремісничого виробництва, фінансової справи, орієнтованих не тільки на внутрішній, але і на зовнішній ринок.

Складання нової культури було підготовлено і суспільною свідомістю, змінами в настроях різноманітних соціальних прошарків ранньої буржуазії. Аскетизм церковної моралі в епоху активного торгово-промислового і фінансового підприємництва серйозно розходився з реальною життєвою практикою цих соціальних верств з їхнім прагненням до мирських благ, накопиченню, тягою до багатства. У психології купецтва, ремісничої верхівки чітко проступали риси раціоналізму, розважливості, сміливості в ділових починаннях, усвідомлення особистих здібностей і широких можливостей. Складалася мораль, що виправдує "чесне збагачення", радості мирського життя, вінцем успіху якої рахувалися престиж сім'ї, повага співгромадян, слава в пам'яті нащадків.

Термін "Відродження" (Ренесанс) з'явився в XVI столітті. Термін "Відродження" означав спочатку не стільки назва всієї епохи, скільки самий момент виникнення нового мистецтва, який приурочується зазвичай до початку XVI століття. Лише пізніше поняття це отримало ширший зміст і стало позначати епоху, коли в Італії, а потім і в інших країнах сформувалася і розцвіла опозиційна феодалізму культура. Енгельс охарактеризував Відродження як "найбільший прогресивний переворот з усіх, пережитих до того часу людством".


1. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ

XIII - XVI століття були часом великих змін в економіці, політичному і культурному житті європейських країн. Бурхливе зростання міст і розвиток ремесел, а пізніше і зародження мануфактурного виробництва, підйом світової торгівлі, що залучає у свою орбіту все більш віддалені райони поступове розміщення головних торгових шляхів з Середземномор'я на північ, що завершилося після падіння Візантії та великих географічних відкриттів кінця XV і початку XVI століття , змінили вигляд середньовічної Європи. Майже повсюдно тепер висуваються на перший план міста. Колись могутньої сили середньовічного світу - імперія і папство - переживали глибоку кризу. У XVI столітті розпадається Священна Римська імперія німецької нації стала ареною двох перших антифеодальних революцій - Великої селянської війни в Німеччині і Нідерландського повстання. Перехідний характер епохи, що відбувається у всіх областях життя процес звільнення від середньовічних пут і разом з тим ще нерозвиненість стають капіталістичних відносин не могли не позначитися на особливостях художньої культури і естетичної думки того часу.

Всі зміни в житті суспільства супроводжувалися широким оновленням культури - розквітом природних і точних наук, літератури на національних мовах і, особливо, образотворчого мистецтва. Зародившись в містах Італії, це оновлення захопило потім і інші європейські країни. Поява книгодрукування відкрило небачені можливості для розповсюдження літературних і наукових творів, а більш регулярне і тісне спілкування між країнами сприяло повсюдному проникненню нових художніх течій.

Це не означає, що середньовіччя відступило перед новими віяннями: у масовій свідомості традиційні уявлення зберігалися. Протистояла новим ідеям церква, використовуючи середньовічний засіб - інквізицію. Ідея свободи людської особистості продовжувала існувати в суспільстві, розділеному на стану. Не зникала до кінця феодальна форма залежності селян, а в деяких країнах (Німеччині, в Центральній Європі) відбулося повернення до кріпосництва. Феодальна система виявляла достатньо велику життєстійкість. Кожна європейська країна зживали її по-своєму й у своїх хронологічних рамках. Капіталізм довгий час існував як устрій, охоплюючи лише частину виробництва і в місті, і в селі. Тим не менше, патріархальна середньовічна повільність стала відступати в минуле.

Величезну роль у цьому прориві зіграли Великі географічні відкриття. 1456 року португальські кораблі досягли Зеленого мису, а в 1486 р. експедиція Б. Діаса обігнула Африканський континент з півдня, минувши мис Доброї Надії. Освоюючи узбережжя Африки, португальці одночасно посилали кораблі у відкритий океан, на захід і південний захід. У результаті на картах з'явилися невідомі раніше Азорські острови й острови Мадейра. У 1492 р. відбулося велика подія - Х. Колумб, італієць, перебрався до Іспанії, у пошуках шляху до Індії перетнув Атлантичний океан і висадився у Багамських островів, відкривши новий континент - Америку. У 1498 р. іспанський мандрівник Васко да Гама, обігнувши Африку, успішно навів свої кораблі до берегів Індії. З XVI в. європейці проникають у Китай і Японію, про які раніше мали лише саме неясне уявлення. З 1510 р. починається завоювання Америки. У XVII ст. була відкрита Австралія. Змінилося уявлення про форму землі: кругосвітня подорож португальця Ф. Магеллана (1519-1522) підтвердило здогад про те, що вона має форму кулі.


Информация о работе «Культура епохи Відродження (Ренесансу)»
Раздел: Культура и искусство
Количество знаков с пробелами: 37426
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
16356
0
0

... до наукової традиції, до способу отримання й трактування знань про світ, сам характер наукової інформації. Чималою мірою вплинув християнський гуманізм на європейську культуру XVII ст. 3. Реформація і особливості розвитку її культури Перехід від середніх віків до Нового часу співпадав з зародженням буржуазних відносин і у кожній країні мав свої особливості. Якщо Італія у XIII ст. стає батькі ...

Скачать
15357
0
0

... . Однак відкриття Коперніка було передовою і революційною подією для майбутніх століть, а для Ренесансу воно демонструвало не лише занепад, а й самозаперечення. Ренесанс виступав в історії західної культури як епоха звеличення людини, як період віри в людину, в її нескінченні можливості і в її оволодіння природою. Та от Копернік і Бруно перетворили Землю на якусь нікчемну піщинку Всесвіту, а разом ...

Скачать
482216
0
0

... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5.  Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6.  Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7.  Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8.  Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...

Скачать
149301
0
0

... земель. Литовська держава не змогла утриматися не тільки на Чорному морі, а й на степових просторах України, які опанували тимчасові московські союзники в боротьбі з Литвою – кочові татарські орди, які строго перейшли під протекцію Оттоманської Порти. У Литовський період (друга половина 14 століття) мирне населення, якщо не хотіло потрапити в ясир, мусило перебратися якомога далі віднебезпеки. ...

0 комментариев


Наверх