Навигация
Експертний підхід до обгрунтування перспектив розвитку сільського зеленого туризму на прикладі Великого Севастополя
65621
знак
0
таблиц
1
изображение
2.4 Експертний підхід до обгрунтування перспектив розвитку сільського зеленого туризму на прикладі Великого Севастополя
Живописність ландшафтів, багата подіями історія, велику кількість археологічних, культурних і природних визначних пам'яток Кримського півострова роблять його одним з привлекательнейших і перспективних туристських районів не тільки країни, але і миру. Постійно зростаюча привабливість Криму для туризму обумовлена значною різноманітністю його ландшафтів, зосереджених на невеликій і щодо досяжної території, контрастністю їх змін (море – сушачи, рівнини – гори, помірний пояс – субтропіки, сухі напівпустинні степи – вологі буково-грабові ліси і луги і тому подібне). Крім того, географічне положення півострова в околицях східної частини Середземномор'я сприяло кращому збереженню різноманітності і щодо меншої антропогенної трансформації природних ландшафтів, ніж наприклад, на Балканському, Піренейському і Аппенінськом півостровах[1], що підкреслюють іноземці, що відвідали Крим, а це умова нині особливо актуально у зв'язку з найважливішою вимогою сучасного процесу розвитку цивілізації – екологізації технологій всіх видів виробництв і туристичного процесу зокрема. Тому в Комплексній довгостроковій програмі соціально-економічного розвитку і структурної перебудови Автономної Республіки Крим (АРК) як основна мета реструктуризації туристичної галузі декларує створення сприятливого економічного, соціального середовища для ефективного розвитку рекреаційно-туристичної індустрії і формування конкурентоздатної галузі на світовому ринку на основі ефективного використання природно-ресурсного, історико-культурного і географічного положення Криму[ii].
У числі альтернативних видів туристичного бізнесу які могли б повністю задовольняти вимогам стратегічних цілей эколого-социально-экономического розвитку АРК, доцільно виділити сільський зелений туризм, який по праву називають найбільш перспективним в XXI столітті. З'явившись на початку XIX століття, сільський туризм, заснований на прийомі городян на відпочинок жителями сільської місцевості, придбав нині величезну популярність, особливо в Угорщині, Чехії, Великобританії і інших країнах, що об'єдналися під егідою Ради Европи в Центрально-східноєвропейську Федерацію по розвитку сільського зеленого туризму. Достатньо помітним цей вид туристичного бізнесу в Україні став лише в XX столітті. Основними центрами розвитку такого не випадково стали Прикарпаття і Крим. У 1997 р. в Києві був створений Союз підтримки сільського зеленого туризму в Україні, а нині розробляється спеціальна програма з розвитку цього виду туризму[3]. Форвардами в розвитку даного виду туристичного бізнесу в Україні по праву є Львівська (Росточье), івано-франківська (Косовський, Надворнянський, Калушський, Рогатінський райони), Полтавська (Міхайлівка, Діканька) і, звичайно ж, Республіка Крим (Алушта, Форос, Мухалатка, Коктебель, Партеніт, Рибальське, Межиріччя, Чернополье (Білогірський район), Александрівка (Красногвардійський район), Лобанівка (Джанкойський район) та інші. Регіональним представником Союзу підтримки сільського зеленого туризму в Криму є приватна туристична фірма "Скіфія"[4].
2.4.1 Перспективність
Помітний інтерес до розвитку сільського зеленого туризму пов'язаний із зміною умов існування людини, ритму його життя, а відповідно рівня його здоров'я, з появою т.з. "хвороб цивілізації", у зв'язку з чим зростає необхідність забезпечення оптимальних умов відпочинку, профілактики, лікування і відновлення здоров'я населення різного віку і професій. На нашу думку, сільський туризм може вирішити проблему необхідності реабілітації, психічного оздоровлення за рахунок впливу на здоров'ї людини природних, екологічних чинників. Популярність сільського зеленого туризму як виду відпочинку пов'язана з тим, що він найбільшою мірою відповідає рекреаційним потребам людей, що живуть в умовах урбанізованого середовища, в районах з складною екологічною ситуацією, що випробовують гіподинамію і постійне нервове перенапруження, що посилюється в країнах з перехідним типом економіки, соціальним неблагополуччям, фінансово-економічною нездатністю задовольнити свої потреби. На жаль, на сьогоднішній день лише невеликий відсоток населення України має можливість відвідин престижних зарубіжних курортів. Ціни ж на послуги у сфері сільського туристичного бізнесу знаходяться в межах купівельної спроможності населення в кількісному виразі в 2-5 разів нижче, ніж в готелях. Але слід враховувати і той факт, що по рівню доходів населення, вартості "споживчої корзини", їх співвідношенню АРК знаходиться в числі аутсайдерів серед областей України, що свідчить про низький рівень життя і всі витікаючі з цього наслідки.
2.4.2 Необхідність розвитку
Різноманітність циклів туристичних занять: пізнавальних (ознайомлення з культурно-історичними, етнографічними, природними цінностями території), розважальних (рибний лов, охота, збір грибів, ягід, лікарських трав, катання на човнах, здійснення радіальних виходів в гори), оздоровчих (купання у водоймищах, заняття фізичною працею), зміна вражень і майже постійний контакт з природою у поєднанні з прийнятними фінансовими витратами - все це робить привабливим сільський зелений туризм, перетворює його на один з ефективних видів оздоровчою і в цілому рекреаційною діяльності.
Економіка здорового глузду, що існує за кордоном, давно навчила сільських і міських жителів будувати свої стосунки на взаємовигідній основі. Так, в результаті розвитку сільського туризму городяни мають можливість отримувати здоровий відпочинок по цілком прийнятних цінах, а сільські жителі - можливість ефективніше використовувати свій житловий фонд, реалізувати частину проведеної сільськогосподарської продукції прямо на місці. До того ж, за підрахунками економістів, дохід за 3 роки від одного койко-места, використовуваного в сільському туристичному бізнесі, еквівалентний доходу, що отримується за той же час від однієї корови, що міститься в домашньому присадибному господарстві сільського жителя[5], що в нинішніх кризових соціально-економічних умовах, особливо в аграрному секторі економіки Криму, актуалізує розвиток цього виду малого бізнесу. Крім того, економічність сільського туризму виявляється і в можливості вирішення проблеми зайнятості як сільського, так і міського населення, адже не секрет, що сільські жителі в осінньо-зимовий період не зайняті на сельхозработах, а міські, часто не проти попрацювати в полі, на виноградниках. Саме тому, на наш погляд, цей вид малого бізнесу в перспективі може стати надійним імпульсом в процесі відродження сіла, виховання патріотичних відчуттів жителів на основі дбайливого відношення до самобутньої культури, природно-історичної спадщини Криму. У числі основних передумов формування системи сільського зеленого туризму на конкретній території виділяються, на наш погляд, туристичні ресурси, що є сукупністю природних і штучно створених людиною об'єктів, придатних для створення туристського продукту. Ця сукупність включає економічні (фінансові, житлові умови), природні (екологічно сприятливі і аттрактивные особливості ландшафтів), культурно-історичні (пам'ятники історії, культури, старовини і сучасності), трудові (можливість зайнятості туристів і специфіка зайнятості господарів), соціальні (рівень культури, освіти приймаючих туристів), виробничі (можливість надання послуг зв'язку і транспорту).
Вищезгадані ресурсні аспекти розділяються на природні, соціально-економічні і екологічні. Саме наявність поєднання вищезгаданих ресурсних аспектів, необхідних для розвитку сільського туристичного бізнесу, в змозі, на наш погляд, забезпечити ефективніше його функціонування. Визначає є набір вищезгаданих ресурсів з позиції визначення перспективних територій і об'єктів в цілях розвитку сільського зеленого туризму. Це можливо, на нашу думку, на основі проведення комплексної эколого-социально-экономической експертизи (ЕСЕЕ), визнаної за кордоном як найбільш ефективний інструмент ідентифікації эколого-социально-экономической ефективності будь-якого виду господарської діяльності. У зв'язку з даною проблемою перспектив розвитку сільського зеленого туризму в Криму, ЕСЕЕ території слід розуміти як процес географічного моделювання і прогнозування эколого-социально-экономической ситуації в її межах у зв'язку з розвитком туристичного бізнесу, на основі використання інтегрального потенціалу території з метою прогнозу його соціально-економічної ефективності.
У системі методики проведення такої експертизи доцільне використання прийомів математичної логіки, зокрема теорії розпізнавання образів на основі побудови булевих матричних моделей.
Реалізація вищезгаданого підходу до визначення перспективності території в рекреаційних цілях була здійснена на кафедрі економічної і соціальної географії Сімферопольського університету на прикладі Великого Севастополя (БС).
Похожие работы
... та навколишнім середовищем на основі ринкових механізмів екологічно збалансованого природокористування, виробництва та споживання. Здійснення екологічного маркетингу базується на принципах сталого розвитку та екологічної збалансованості. 2. Екотуризм в системі урбоекологічного маркетингу Теоретико-методологічні основи концепції урбоекологічного маркетингу доцільно диференціювати відповідно ...
... стан туристичної галузі в Україні, наявність позитивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму. Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи: 1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про ...
... , способів пересування і фінансування організовується самостійно, або за підтримки туристськими клубами, секціями, громадськими організаціями. Самодіяльний туризм підрозділяється. 1. За формою проведення, прогулянки, походи, подорожі, зльоти, експедиції, змагання. 2. По видах маршрутів, пішохідні, лижні, гірські, водні, спелео, альпінізм, велосипедні маршрути, мотоциклетні, повітря, комбіновані. ...
... луги та кислоти. Нейтралізація стічних вод відбувається з метою запобігання корозії матеріалів водовідвідних мереж і очисних споруд, порушення біохімічних процесів у біологічних окисниках і водоймищах. 3. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕЯКИХ РЕГІОНІВ ПРИЧОРНОМОР`Я 3.1. Сучасний стан Чорноморського регіону З усіх морів світу Чорне найбільш віддалене від океану, а територія його ...
0 комментариев