Курсова робота

Особливості бухгалтерського обліку в кредитних спілках

 


ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 5

1.1 Поняття та сутність кредитної спілки. 5

1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок. 8

1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках. 17

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ. 25

2.1 Створення кредитної спілки, складання установчих документів. 25

2.2 Державна реєстрація кредитної спілки. 26

2.3 Практичні питання бухгалтерського обліку кредитній спілці 32

2.3.1 Облік внесків членів кредитної спілки. 32

2.3.2 Облік розрахунків за кредитами. 36

2.3.3 Фінансові інвестиції 38

2.3.4 Облік доходів та витрат. 39

ВИСНОВКИ.. 48

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 51

Додаток 1. 54

Додаток 2. 58

Додаток 3. 59

Додаток 4. 72

Додаток 5. 73

Додаток 6. 74

Додаток 7. 78

Додаток 8. 80


ВСТУП

Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської системи, а банки є практично найважливішою складовою кредитної системи. Кредитування населення України в сучасних умовах є надзвичайно важливим питанням через те, що соціально-економічний рівень його життя дуже низький.

Певна особа, щоб підвищити свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну діяльність, а на це потрібні чималі кошти. І тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитування.

Крім того, такого роду допомоги потребують часто й ринкові структури, товарне виробництво, торгівля, тобто усі сфери народного господарства.

Формування дієздатної ринкової економіки в Україні постійно потребує певної фінансової підтримки. Комерційні банки не зацікавлені і не завжди готові працювати із дрібними позичальниками (фізичними особами) через високий ризик неповернення кредиту. З іншого боку фізичні особи не прагнуть отримувати позики в банках через високі відсотки та короткотерміновість, що ще більше погіршує їх скрутне матеріальне становище і складність оформлення кредиту, завищені є вимоги до застави.

Ці умови сприяли створенню кредитних спілок, які стають корпоративними членами кредитних організацій, таких як комерційні банки, ломбарди тощо. Кредитні спілки в основному функціонують у поселеннях з невеликою чисельністю населення, де люди переважно знають одне одного.

Кредитна спілка завжди створюється і діє на базі певної монолітної спільноти людей, які об’єднані відповідно до їх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання. Така спільнота виступає в якості поля членства для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні громади.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

Мета даної курсової роботи – висвітлити теоретичні питання стосовно особливостей бухгалтерського обліку в кредитних спілках та на основи опрацьованого матеріалу зробити практичне завдання на прикладі умовного підприємства.

Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:

·  розглянути економічну сутність кредитної спілки як неприбуткової організації;

·  проаналізувати основні ресурси формування кредитної спілки;

·  порядок створення кредитної спілки;

·  розглянути складання установчих та реєстраційних документів.

·  ведення бухгалтерського обліку у кредитних спілках;

·  звітність кредитної спілки;


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК   1.1 Поняття та сутність кредитної спілки

Саме слово “кредит” походить від латинського “creditum”, що означає “позика”, “борг”. А також цей термін можна перекласти як “вірю”, ”довіряю”. Звідси ми можемо дати визначення КС.

Кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.

Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Отже, головну мету діяльності кредитної спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг [21, 97].

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник спілки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників спілки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитної спілки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками спілки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитної спілки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки [21, 112].

В основному КС об’єднують осіб зо місцем роботи, або за місцем проживання. Для відкриття кредитної спілки основні матеріали можна отримати у НАКСУ (Національна Асоціація Кредитних спілок України) та у Представництві Канадської Кооперативної Асоціації в Україні.

Для заснування КС засновники укладають угоду, яка визначає порядок та принципи створення спілки, склад засновників, порядок підготовки проекту Статуту спілки та його затвердження. Для створення КС потрібно не менше 50 осіб-засновників. Особи – засновники (організаційний комітет) проводять збори, на яких власне й засновують кредитну спілку.

Кредитна спілка як і будь-яка громадська організація в Україні діє на основі статуту. Статут містить:

·  назву КС, її зміст, юридичну адресу і банківські реквізити;

·  права та обов’язки членів спілки;

·  умови прийняття та вибуття з неї;

·  розмір сплати вступних та членських внесків;

·  порядок використання коштів спілки, в тому числі порядок та умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахувань та порядок формування фондів, утворюваних спілкою,

·  порядок звітності та контролю;

·  порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов’язаних з її ліквідацією.

У статуті КС можуть бути передбачені інші положення, які стосуються окремих видів її діяльності. Статут КС не повинен суперечити чинному законодавству України.

Для державної реєстрації КС її засновники подають заяву до Державної податкової інспекції. До заяви додається угода про заснування КС, статут, відомості про склад статутних органів, загальну чисельність членів кредитної спілки, документи про сплату реєстраційного збору. КС свою діяльність з питань кредитування та розрахунків погоджує з Національним банком України. КС охоплюють ті верстви населення, які в силу економічних причин не можуть отримати позику в банку [18, 25]..

Головною метою КС є забезпечення регулярних заощаджень та надання позичок своїм членам. Кредитна спілка також є джерелом кредиту, що надається її членам для будь-якої мети, яка заслуговує на увагу. За позичку сплачується помірно низька процентна ставка. Кінцевою метою кредитної спілки є підвищення соціально-економічного стану її членів. Покращення економічного становища громадян забезпечується їх спроможністю заробляти гроші, розумно їх витрачати, частину доходу заощаджувати для отримання майбутніх благ і мати доступ до джерел кредиту, що забезпечує умови для продуктивної прибуткової діяльності.

Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, не обмежені судом у дієздатності та не перебувають у місцях позбавлення волі.

Заява кандидата про вступ до Спілки складається письмово за формулою, встановленою Правлінням та розглянута на його засіданні [Додаток 5].

  1.2 Внески, відкриття рахунків та надання позичок

В основному ресурси КС формуються за рахунок вступних пайових внесків членів, а також їхніх наступних періодичних внесків. КС може приймати внески, які наведено в таблиці 1.2.1.

 

Таблиця 1.2.1 Види внесків у кредитну спілку


 


Схема 1.2.2 Види рахунків у кредитних спілках

Відкриття рахунків членам кредитної спілки, як правило здійснюється на підставі заповненої заяви, крім пайового рахунку, який відкривається на основі рішення про прийом у члени. для відкриття рахунку потрібно такі документи:

·  Заява на відкриття рахунку;

·  Касовий документ;

·  Ощадна книжка;

·  всі інші операції проводять за допомогою персонального комп’ютера (ПК) [16, 62]..

При прийняті коштів на рахунок обумовлюється відсоток під який його приймають. Наприклад, КС прийняла на рахунок кошти під 17% річних, а видала позику під 25% річних. З різниці 25%-17%=8% є прибуток для КС. Який іде на споживчі цілі Спілки, формується резервний фонд і залишок розподіляється між членами спілки.

Для нарахування відсотків за 1 повний місяць здійснюється за формулою:

де

S% - відсоток за повний місяць;

S - сума вкладу;

Р % - річна відсоткова ставка.

Розрахунок відсотків за кілька повних місяців

здійснюється за формулою:

де:

S%-відсоток за повний місяць;

S-сума вкладу;

n - к-ть місяців.

Для розрахунку та дорахування відсотків за неповний місяць. скористаємося формулою:

S%-відсоток за повний місяць;

S-сума вкладу;

k-кількість днів.

Таке донарахування здійснюється перед проведенням будь-якої операції з рахунком: приймання коштів на рахунок, отримання коштів з рахунку та ін.

Особовий рахунок члена закривається у випадках виходу або виключення його із кредитної спілки. При закритті рахунку члену повертаються його ощадні внески.

Розглянемо такий приклад. Нехай член кредитної спілки вніс на ощадний безтерміновий рахунок 8000 грн., під 18% річних, з умовою отримувати відсотки кожного місяця.

За перший місяць відсотки становитимуть. S=8000 х 18/100 х 12 =120 грн.

Так як відсотки нараховуються кожного місяця, і член спілки їх отримує, то при закриті рахунку йому повертають відсотки за останній місяць і суму вкладу. І другий варіант, коли член спілки не отримував відсотків кожного місяця, і закриває рахунок через шість місяців, то відсотки становитимуть. S=8000 х (18/100 х 12) х 5 =600 грн. Виплачується сума вкладу і відсотки за всі місяці [16, 71]..

Активні операції КС полягають у видавані позик своїм членам на різноманітні споживчі потреби. Види позик наведено у таблиці 1.2.3

Таблиця 1.2.3 Види позик у кредитних спілках

Позички – це основне джерело доходів кредитної спілки хоч ці активи не є високоліквідними.

Ліквідність – властивість позичальника забезпечити своєчасне виконання боргових зобов’язань і платоспроможності.

Позичка надається члену КС на основі підстави письмової заяви Члена Спілки.

При прийняті кредитним комітетом або уповноваженими особами рішення про надання позики між КС та позичальником укладається кредитний договір. У якій визначається термін та умови повернення позички. Позичка у частині, яка перевищує грошовий внесок члена спілки, надається під заставу заробітної плати, майна, або майнових прав, гарантії або поручительства в установленому порядку [Додаток 6].

Юридична особа має право виступити гарантом по позиках (для своїх працівників) фізичних осіб – членів Спілки.

На період кредиту, внески гаранта та нараховані відсотки блокуються. Придбане під заставу майно кредитна спілка повинна в 3-х місячний термін після закінчення дії кредитного договору (в разі невиконання по ньому зобов’язань) продати на аукціоні, а виручені кошти додати до Позичкового фонду, або ж взяти майно на баланс Спілки.

Сума кредиту неповинна перевищувати 70% вартості заставленого майна або майнових прав.

Чим більший термін позички, тим вона є менш ліквідною. Розрізняють поточну, короткотермінову і загальну ліквідність. Для визначення показників ліквідності в основу покладено принцип співвідношення зобов’язань кредитної спілки до її активів в залежності від терміну їхньої поточної ліквідності.

Поточна ліквідність – це співвідношення поточних зобов’язань КС до її поточних активів. Цей показник визначається формулою:

p – поточна;

Lp - поточна ліквідність КС;

Zp - поточні зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до одного місяця, кредиторській заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані кредитною спілкою третім особам за своїх членів;

Ap - поточні ліквідні активи кредитної спілки (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів; високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до одного місяця; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи). Ідеальним варіантом є коли Lp не перевищує 1,0. Хоча на практиці цього дуже важко досягти.

Короткострокова ліквідність – це співвідношення; короткострокових зобов’язань КС до її короткострокових активів. Визначаємо його за формулою:

де:

k – короткострокова;

Lk –коефіцієнт короткострокової ліквідності;

Zk-короткострокові зобов’язання КС по ощадних безтермінових рахунках, інших рахунках, по яких члени можуть у будь-який час зажадати свої кошти та відсотки, по термінових ощадних внесках до трьох місяців, кредиторської заборгованості перед членами, а також гарантії та поручительства, видані КС третім особам за своїх членів;

Ak-короткострокові ліквідні активи (готівка в касі; кошти на розрахунковому чи поточному рахунках у комерційному банку; кошти вкладені у вигляді легколіквідних резервів) високоліквідні цінні папери; позички із строком погашення до трьох місяців; депозити строком до трьох місяців, вкладені у комерційні банки; дебіторська заборгованість КС; інші ліквідні активи з терміном до трьох місяців хорошим варіантом для Lk коли він менший

Загальна ліквідність КС – це співвідношення загальних зобов’язань КС до загальної суми її активів визначаємо його за формулою:

де:

z – загальна;

Lz-коефіцієнт загальної ліквідності КС;

Zz-сукупність усіх зобов’язань КС;

Az-загальний розмір всіх активів КС.

Lz – не повинен перевищувати 0,95 звідси випливає ,що активи КC повинні бути більшими за її зобов’язання з певним запасом.

Слід зауважити, що збільшення цього показника впливає на дохідність КС. Ми бачимо, що між ліквідністю та дохідністю існує обернено пропорційний зв’язок: чим вища ліквідність – тим нижча дохідність.


Нарахування відсотків за кредитом може здійснюватись у такий спосіб. Припустимо, що КС надає у позику певну суму S. Виникає питання, якою буде сума грошей S1 через n днів (тобто позика з відсотками при повернені КС) за умови, що річна процентна ставка p%. Розглянемо нарахування простого відсотка.
процентна ставка на 1 день;


Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка). Після першого дня майбутня вартість позики від відсотків, що має бути повернена становитиме.

Наприклад: КС надала позику 1000 гривень, річна відсоткова ставка 72% .

·  1000+720=1720(грн.) – кредит +проценти

·  1720/12=143,33(грн.) – погашення кредиту разом з відсотками

·  720/12=60(грн.) – чистий % за 1 місяць річної ставки

·  143,33-60=83,33 – погашення боргу.

Аналогічно використовуються формули коли видають довгострокову позику (на кілька років). Припустимо, що Кс надає позику певну суму грошей S. Подивимось якою буде сума грошей S1 через n років (тобто позика з відсотками при повернені КС) за умови, що річна процентна ставка p%. Для нарахування простого відсотку використовується формули;

Розглянемо, як можна нараховувати відсотки за допомогою складного відсотка (відсоток від відсотка).

Відсотки мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку заборгованості за позичкою. Якщо сума що вноситься позичальником, недостатня для погашення строкового платежу, простроченої заборгованості, сплати нарахованих відсотків, то в першу чергу погашаються відсотки,

потім прострочена заборгованість, а на суму, що залишається після цього, погашається строковий платіж. Тому сума сплачуваних відсотків частками через певні проміжки часу нараховується так:

КС самостійно встановлює відсоткову ставку за користування позичками будь-якого виду і враховує найрізноманітніші фактори: попит на позички, облікова ставка НБУ, процентні ставки інших фінансових установ, напрям використання кредиту, рівень і темпи інфляції, термін позички, розмір [16, 77]..


1.3 Бухгалтерський облік та звітність у кредитних спілках

Бухгалтерський облік у кредитних спілках ведеться відповідно до Плану рахунків, Інструкції №291 та Національних стандартів бухгалтерського обліку. Інструкція №291 передбачає, що рахунок 41 “Пайовий капітал” призначено для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків кредитної спілки. У цьому випадку під пайовим капіталом мається на увазі сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. На рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться облік розрахунків за позиками членів кредитних спілок. Зокрема, субрахунок 376 рахунка 37 має відповідну назву “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”.

Рекомендовано єдиний підхід щодо ведення бухгалтерського обліку та відображення кредитними спілками фінансово-господарських операцій.

Кредитні спілки використовують для обліку фінансово-господарських операцій План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291.

Для ведення бухгалтерського обліку кредитним спілкам рекомендується використовувати такі рахунки та відкривати до них субрахунки [27, 34]:

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку) Субрахунки (рахунки другого порядку) Субрахунки (рахунки третього та четвертого порядків)
Код Назва Код Назва Код Назва
1 2 3 4 5 6
14 Довгострокові фінансові інвестиції 142 Інші інвестиції пов'язаним сторонам 11 Обов'язкові пайові внески в об'єднану кредитну спілку
12 Додаткові пайові внески в об'єднану кредитну спілку
21 Обов'язкові пайові внески в кооперативний банк
22 Додаткові пайові внески в кооперативний банк
143 Інвестиції непов'язаним сторонам Державні цінні папери
35 Поточні фінансові інвестиції 352 Інші поточні фінансові інвестиції 2 Кредити, надані іншим кредитним спілкам
3 Вклади на депозитних рахунках в банках
4 Вклади на депозитних рахунках в об'єднаній кредитній спілці
353 Кошти, спрямовані до спільних фінансових фондів асоціацій
37 Розрахунки з різними дебіторами 373 Розрахунки за нарахованими доходами 1 Розрахунки за нарахованими процентами за кредитами, наданими членам кредитної спілки
2 Розрахунки за нарахованими процентами за кредитами, наданими іншим кредитним спілкам
3 Розрахунки за нарахованими процентами за вкладами на депозитних рахунках в банках
4 Розрахунки за нарахованими процентами за вкладами на депозитних рахунках в об'єднаній кредитній спілці
5 Розрахунки за нарахованими доходами за внесками в капітал об'єднаної кредитної спілки
6 Розрахунки за нарахованими доходами за внесками в капітал кооперативного банку
376 Розрахунки за кредитами членам кредитної спілки 1X Кредити з терміном погашення до 3-х місяців
2X Кредити з терміном погашення від 3 до 12 місяців
3X Кредити з терміном погашення більше 12 місяців
377 Розрахунки з іншими дебіторами
378 Розрахунки за безнадійними кредитами
38 Резерв сумнівних боргів 381 Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів
41 Пайовий капітал 411 Обов'язкові пайові внески членів кредитної спілки
412 Додаткові пайові внески членів кредитної спілки
42 Додатковий капітал 422 Інший вкладений капітал Цільові внески членів кредитної спілки
424 Безоплатно одержані необоротні активи
425 Інший додатковий капітал Додатковий капітал, сформований за рахунок благодійних внесків фізичних та юридичних осіб
43 Резервний капітал 431 Резервний капітал, сформований за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки
432 Резервний капітал, сформований за рахунок доходу кредитної спілки
433 Резервний капітал, сформований за рахунок інших джерел
44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) 441 Прибуток нерозподілений
442 Непокриті збитки
443 Прибуток, використаний у звітному періоді
48 Цільове фінансування і цільові надходження 481 Внески членів кредитної спілки до благодійного фонду
482 Внески інших осіб до благодійного фонду
483 Цільове фінансування з бюджетних та позабюджетних фондів
484 Інше цільове фінансування та інші цільові надходження
50 Довгострокові позики 505 Інші довгострокові позики в національній валюті
55 Інші довгострокові зобов'язання 551 Довгострокові внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки
552 Довгострокові зобов'язання перед юридичними особами за отриманими коштами на безоплатній основі
61 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 611 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті 1 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями перед членами кредитної спілки
2 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями перед юридичними особами
67 Розрахунки з учасниками 673 Розрахунки з членами кредитної спілки за нарахованою платою (процентами) на пайові внески 1 Розрахунки з членами кредитної спілки за нарахованою платою (процентами) на обов'язкові пайові внески
2 Розрахунки з членами кредитної спілки за нарахованою платою (процентами) на додаткові пайові внески
68 Розрахунки за іншими операціями 684 Розрахунки за нарахованими процентами 1X Розрахунки за нарахованими процентами на внески (вклади) на депозитні рахунки
2X Розрахунки за нарахованими процентами за зобов'язаннями, які залучені від юридичних осіб на платній основі
686 Розрахунки з членами кредитної спілки за внесками (вкладами) на депозитні рахунки 0X Внески (вклади) на депозитні рахунки до запитання
1X Короткострокові внески (вклади) на депозитні рахунки
2X Середньострокові внески (вклади) на депозитні рахунки
687 Розрахунки з юридичними особами за зобов'язаннями, на які нараховуються проценти
688 Розрахунки за зобов'язаннями, на які не нараховуються проценти 1X Розрахунки з фізичними особами за зобов'язаннями, на які не нараховуються проценти
11 Блокований рахунок
2X Розрахунки з юридичними особами за зобов'язаннями, на які не нараховуються проценти
689 Розрахунки з особами, що припинили членство у кредитній спілці 1 Розрахунки за сумою внесків (вкладів)
2 Розрахунки за сумою невиплачених процентів
69 Доходи майбутніх періодів 691 Проценти від членів кредитної спілки за кредитами, які сплачені авансом
692 Проценти від інших кредитних спілок за кредитами, які сплачені авансом
71 Інший операційний дохід 715 Одержані штрафи, пені, неустойки
716 Відшкодування раніше списаних активів
718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів
719 Інші доходи від операційної діяльності
73 Інші фінансові доходи 732 Проценти одержані
733 Інші доходи від фінансових операцій
79 Фінансові результати 791 Результат операційної діяльності
792 Результат фінансових операцій
84 Інші операційні витрати 841 Витрати на розрахунково-касове обслуговування
842 Витрати на оренду та утримання офісу
843 Господарські витрати
844 Витрати на обслуговування орендованих основних засобів
845 Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів
846 Оплата інформаційно-консультаційних послуг
847 Витрати на відрядження
848 Витрати на нарахування обов'язкових платежів
849 Інші витрати
85 Інші затрати 851 Витрати на нарахування податку на прибуток
852 Витрати на нарахування процентів по внесках (вкладах) членів спілки на депозитні рахунки
853 Витрати на нарахування процентів по залучених коштах від юридичних осіб
854 Витрати на сплату членських внесків до асоціацій кредитних спілок
855 Витрати на відрахування до спільних фінансових фондів (метою формування яких є фінансове оздоровлення кредитних спілок)
856 Витрати на списання нарахованих, але несплачених процентів по кредитах
857 Витрати на страхування кредитів та внесків (вкладів) на депозитні рахунки

Порядок подання звітності кредитною спілкою врегульований Звітом №233. відповідно до нього, кредитні спілки здають Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ. Звіт заповнюють і подають до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням кредитної спілки у терміни, передбачені для подання податкової декларації. При складанні Звіту особливу увагу необхідно звернути на рядок 24, де зазначається загальна сума одержаних неприбутковою організацією (установою) пасивних доходів, що звільняють від оподаткування. Крім цього, при заповнення рядка 27 Звіту потрібно зазначити суму внесків, які надійшли до кредитних спілок. Якщо кредитна спілка одержує доходи не за основною діяльністю, визначеною Положенням №377,їй потрібно вказати про це в рядку 32. При цьому кредитна спілка повинна провадити окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку, і сплачувати податок від неосновної діяльності у загальному порядку. Основна діяльність кредитної спілки в цьому випадку – це діяльність, що записана в її статуті [27, 39]


РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ   2.1 Створення кредитної спілки, складання установчих документів

Для створення КС потрібно не менш 50 осіб, що, відповідно до Закону про кредитні спілки, можуть бути членами КС і які об’єднані хоча б по одній з наступних ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або відносяться до одного професійного союзу, об’єднання професійних союзів, іншої суспільної чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Всі члени КС мають рівні права, в тому числі і у випадку голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків.

Майбутні засновники (члени) КС проводять установчі збори, на яких:

1) приймається рішення про створення КС, що оформляється протоколом, підписаним головою і секретарем зборів; У протоколі вказуються дата і місце проведення зборів, після того дається денний пордок поставлених питань. По кожному питання фіксуються виступи членів зборів і результати голосування по висунутим пропозиціям і питанням [Додаток 1].

2) складається реєстр осіб, що брали участь в установчих зборах (список засновників). Реєстр є невід’ємною частиною протоколу, у ньому обов’язково вказуються: П.І.П. особи, дані його паспорта чи документа, що його заміняє (а для іноземців і осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, - дані національного паспорта чи документа, що його заміняє), адреса й інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених у частині першій діючої статті. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом [Додаток 2];

3) затверджується статут КС [Додаток 3] ;

4) обираються органи управління (наглядова рада, ревізійна комісія);

5) призначаються особи для проведення державної реєстрації;

6) розглядаються інші питання, пов’язані зі створенням кредитного союзу. 1) заява за формою, згідно з додатком 1 до Положення №140, підписана не менше ніж 3-ма засновниками об’єднання громадян чи їхніми

У свою чергу наглядова рада обирає правління КС і призначує кредитний комітет КС.

Узгодження статуту в територіальному керуванні НБУ – норма тимчасова і встановлена вона п. 2 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону про кредитні спілки. Там зазначено, що процедуру узгодження статуту повинні проходити ті КС, що створюються в період між днем вступу в силу Закону про кредитні спілки і днем створення державного реєстру фінансових установ. Після створення Держреєстру кредитні спілки повинні будуть проходити іншу процедуру - одержання ліцензії.

У Постанові №133 зазначено, що узгодження статуту КС здійснюється в двотижневий термін, за умови, що статут відповідає чинному законодавству.

Узгодження статуту КС – послуга платна. Тариф на таку послугу затверджений Постановою №311 і складає 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (без обліку ПДВ – 136 грн.).

Обов’язкові положення статуту КС визначені в п. 2 ст.7 Закону про кредитні спілки [27, 51].

  2.2 Державна реєстрація кредитної спілки

На сьогодні реєстрація кредитних спілок здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації громадських організацій, і так буде продовжуватися аж до створення Держреєстра (див. п. 2 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону про кредитні спілки). Порядок реєстрації об’єднань громадян, регламентований ст.14 Закону про об’єднання громадян і Положенням №140. Зокрема там зазначено, що для реєстрації об’єднання громадян в4 орган, що реєструє, подається:

1) заява за формою, згідно з додатком 1 до положення №140, підписана не менше ніж 3-ма засновниками об’єднання громадян [Додаток 4];

2) статут у 2-х екземплярах;

3) протокол загальних зборів, на якому прийнятий статут;

4) відомості про склад керівництва центральних установчих органів (із указівкою П.І.П, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи);

5) дані про наявність місцевих центрів (додаток №2 до Положення №140), підтверджені протоколами зборів;

6) відомості про засновників кредитного союзу (для громадян - із указівкою П.І.П, року народження, місця постійного проживання; для спілок об’єднань громадян - назви об’єднання, місцезнаходження вищих установчих органів, надається копія документа про легалізацію);

7) документ про сплату реєстраційного збору.

Громадська організація є не що інше, як окремий випадок об’єднання громадян (див. ст. 1 Закону про об’єднання громадян).

На сьогодні КС реєструють управління юстиції - див. п. 2 Положення №140, п.п. 11 п.4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, затверджене наказом Мінюсту від 30.08.2000 г. №36/5.

Постановою №143 затверджений розмір збору за реєстрацію об’єднань громадян:

1) всеукраїнських - 340 грн.

2) міжнародних - 85 грн. і $ 500 (при наявності ліцензії НБУ) чи еквівалент цієї суми у валюті України за курсом НБУ на дату оплати;

3) міжобласних, обласних, Київських і Севастопольських міських - 170 грн.

4) міжрайонних, районних, міських, сільських, селищних - 85 грн.


Информация о работе «Особливості бухгалтерського обліку в кредитних спілках»
Раздел: Бухгалтерский учет и аудит
Количество знаков с пробелами: 104851
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 9

Похожие работы

Скачать
181500
53
5

... і діляться на наступні групи: ·           готівка у касі підприємства; ·           гроші на поточних рахунках у банках; ·           гроші на інших рахунках у банках; ·           інші грошові кошти. Бухгалтерський облік грошових коштів в національній валюті повинен забезпечувати: 1)         своєчасне і повне документування операцій з руху грошових коштів; 2)         суцільну реєстрацію ...

Скачать
180511
14
0

... обліку касових видатків (ф. № 3-ф), який також ведеться: - в особовій картці при оплаті рахунків; - картці обліку асигнувань і касових видатків при перерахуванні коштів через територіальні органи Держказначейства; та на підставі перевірених звітів підприємств, установ і організацій (розпорядників коштів) за формою № 2-мдб. Квартальні звіти про виконання Державного бюджету складаються територі ...

Скачать
177556
16
57

... банку України від 02.08.2004 N 361- Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007 12. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правл ...

Скачать
64931
6
0

... відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей). Для обчислення розміру збитків від розкрадання, ...

0 комментариев


Наверх