Випишіть дієслова-антоніми. Визначте їх час

Методика вивчення дієслова в початкових класах
Сутність дієслова як частини мови Лексико-граматичні ознаки дієслова Система вивчення дієслова у початкових класах Методика вивчення дієслова на уроках рідної мови Вправи на спостереження за роллю дієслів у текстах, різних за стилістичними ознаками Прочитай. Випиши дієслова разом із словами, що з ними зв'язані. Скажи, яку роль виконують дієслова у тексті Прочитай текст. Доведи, що він діловий. Перекажи, використовуючи дієслова в неозначеній формі Організація і зміст експериментального дослідження З поданих прислів'їв випишіть дієслова теперішнього, минулого, майбутнього часів у три колонки Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте дієвідміну Випишіть дієслова-антоніми. Визначте їх час Хвилинка каліграфічного письма Спостереження за мовним матеріалом з метою виділення істотних ознак понять «теперішній час», «минулий час», «майбутній час»
134429
знаков
6
таблиц
1
изображение

30. Випишіть дієслова-антоніми. Визначте їх час.

•  Ластівка день починає, а соловей закінчує.

•  Сміливий там знайде, де боягуз загубить.

•  Згода дім будує, а незгода руйнує.

•  Літо біжить, підстрибуючи, а зима бреде, похнюпившись.

•  Ліпше з розумним загубити, ніж з дурним знайти.

•  Розумні пішки ходять, а дурні їздять.

•  Що легко прийде, то легко піде.

•  Слухай тисячу разів, а говори один раз.

•  Солодко говорить, але нудно слухати.

•  Дурень за щастям біжить, а воно в нього під ногами лежить.

•  Від гніву старієш, від сміху молодієш.

•  Мати однією рукою б'є, а другою гладить.

•  Кожна лисиця свій хвостик хвалить, а чужий ганить.

 (Народна творчість)

31. Запишіть дієслова-антоніми за зразком.

Добре: захищати.

Погано: нападати.

Хвалити, гудити; знаходити, губити; руйнувати, будувати; хвалити, висміювати; любити, ненавидіти; ворогувати, дружити, товаришувати; обвинувачувати, захищати.

Складіть і запишіть два речення з дієсловами-антонімами (на вибір).

Отже, відповідно до даних типів вправ ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей мовно-мовленнєвого розвитку учнів, як уміння розрізняти дієслово серед інших частин мови та називати його характерні ознаки, володіння достатнім словниковим запасом дієслів, здатність вживати дієслова в усному і писемному мовленні.

2.4.  Результативність експериментального дослідження

Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні дієслова у початкових класах. При цьому якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.

Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь з теми „Дієслово”, сформованих із допомогою пропонованої системи вправ. Для цього ми розробили систему контрольних завдань, диференційовану за рівнями і спрямовану на перевірку якості засвоєння знань про дієслово.

Наведемо дані контрольні завдання.

Завдання І рівня

1. Встав дієслова.

На небі... хмара. Сонце.... На берізці... листя.... блискавка,... грім.... сильний дощ.

2. До поданих слів добери антоніми.

Спати, кричати, лежати, гріти, мовчати, починати.

3. Визнач час дієслів.

Пише, бігав, покотилася, намалює, буде годувати.

4. Спиши і відгадай загадку.

Високо у небі

Світить, та не гріє,

Сестричок збирає,

Діток на сон закликає.

Випиши дієслова й утвори часові форми за зразком: світить — світив — світитиме.

5. Спиши текст. Підкресли дієслова, визнач їх час.

Школярі готуються до зустрічі з відомим письменником. Вони читають його твори, оформляють альбом. Пишуть свої вірші, казки, малюють ілюстрації.

6. Склади речення зі слів кожного рядка. Добери заголовок. Визнач рід дієслів.

Прийшла, і, ось, весна;

сонечко, пригріло, весняне;

промінням, запарувала, сонячним, під, земля, теплом.

7. Прочитай вірш. Випиши дієслова. Утвори від них неозначену форму.

Подивись: весна устала,

Сипле пишними квітками;

Подивись: веселим птаством

Ожили степи з лісами. (О.Коломієць)

8. Прочитай прислів'я. Спиши без дужок. Зроби аналіз дієслів першого речення.

(Не) смійся з другого, щоб тобі (не) було того. (Не ) радій чужому горю. (Не) роби нікому того, що тобі не мило.

Завдання II рівня

1.Прочитай. Випиши в окремі колонки іменники, прикметники, дієслова.

Молодий, молодість, молодіє; білий, білизна, біліє; кричати, крик, крикливий; синіє, синій, синь.

2. Добери потрібні слова і запиши з ними прислів'я.

Ластівка день починає, а соловей його.... Друга шукай, а... - тримай. Удар забувається, а слово —.... Знайшов -не скач,... — не плач.

3. Випиши дієслова. Визнач їх час. Роби це так: налетіли (мин. ч.).

Налетіли бджоли на бедринець, набирають меду на гостинець, усім на хоботку принесуть медку.

Прозорі тіні берег красять, гудуть десь бджоли у дуплі, на камінь ящірка вилазить, припав метелик до землі.

З неба сяє сонце привітне, біля хати яблуня квітне, бджіл вона приваблює цвітом — вродять щедро яблука літом.

4. Спиши. Визнач час дієслів.

Весна все більше входить у свої права. Ожив, задзюрчав, заспівав спочатку тонесенький струмочок води. Вибіг із розталого снігу, захопив із собою ще іншого, влився в трішки більший від себе, і вже біжить справжній потічок. (За О.Копиленком)

5. Прочитай і спиши текст. Добери заголовок. Познач у дужках час дієслів.

Розлилися річки. Затопили низини і луки. Летять і летять з вирію птахи. Тепле проміння нагріває землю. Розпочалася весняна сівба.

Цвітуть в'язи і крислаті клени. Скоро буйно розквітнуть садки. Тому й місяць має назву квітень. (За Є.Гуцалом)

6. Прочитай вірш. Випиши дієслова і визнач їх час. Добери до виписаних дієслів форму майбутнього часу,

Березневої пори

Кап-кап — капає згори,

У краплині дужа сила –

Дірку у льодку пробила,

І хоч дірка невеличка,

З неї виткнулась травичка,

Дивиться на небо синє —

Щиро дякує краплині. (Є.Березневий)

7. Прочитай вірш. Випиши дієслова. Утвори від них неозначену форму.

Гнат читає,

Гнат рахує,

Гнат малюночки малює,

А Федь гонить вулицями

Та шпурляє камінцями. (Марійка Підгірянка)

8. Спиши. Підкресли дієслова, вжиті в неозначеній формі.

Млин буркоче –

Їсти хоче.

Не так їсти,

Як роботи, -

Спочивати неохота!

9. Спиши, розкриваючи дужки.

З вогнем та водою (не) жартуй.

Лежачого (не) б'ють.

Від своєї совісті (не) втечеш.

Наша дума, наша пісня (не) вмре, (не) загине.

10. Встав замість крапок не. Зроби аналіз дієслів першого і третього речень.

Ранок

Ще... піднялося ласкаве сонечко. На траві... блищить роса, а квіточки починають розкриватися. Все прокидається. І пташки... сплять. Вони перелітають з гілки на гілку, дзвінко щебечуть, але... мовчать.... чути тільки зозулі, бо чомусь сьогодні вона заспала. Чи... заслабла вона? (За О.Сухомлинським).

Завдання ІІІ рівня

1. Зі слів кожного рядка склади речення. Запиши їх так, щоб отримати зв'язну розповідь.

Повернулися, вирію, з, ластівки;

дахом, гнізда, під, вони, ліплять;

грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки;

пташенятам, м'яко, у, буде, гнізді.

Підкресли дієслова, визнач час.

2. Спиши. Добери заголовок до тексту. Над дієсловами минулого часу простав рід. Добери до виділених слів близькі за значенням.

Там, де були вода і випаси для тварин, людина вибирала місце для житла.

Особливо цінувалась у людей вода. Вважалося святим те місце, де земля дарувала людям воду, а разом з нею і життя.

Збираючись у далеку мандрівку, бажали один одному доброї путі та свіжої води.

3. Склади з поданих груп слів речення і запиши їх у такому порядку, щоб отримати зв'язну розповідь. Підкресли дієслова, визнач їх час.

Весна

1)прийшла, ось, і, весна.

2)гілках, на, бруньки, скоро, тоненьких, набубнявіють.

3)летять, країв, з, птахи, теплих.

4)небо, синє, стало.

5)яскраво, світить, сонце.

4. Із кожної групи слів склади і запиши прислів'я. Підкресли дієслова в неозначеній формі.

Вчитися, не, ніколи, пізно.

Що, того, вміти, не носити, за плечима.

Щира, знайти, всюди, куток, може, правда.

5. Від поданих слів утвори дієслова в неозначеній формі і запиши їх.

Спів — співати, гра, зелень, біг, крик, віз, догляд, хвала, годівля, радість, хвороба, ходьба, дружба, плач, малюнок, праця, зустріч, пошук, відгадка, любов, слух, життя, ріст, рана, стрибок, мир, лічба, рахунок, ліки, друг.

7. Прочитай текст. Перебудуй його так, щоб він відповідав назві "Поради лікаря". Використовуй дієслова у початковій, тобто неозначеній формі. За потреби додавай слова: корисно, необхідно, шкідливо, слід, треба.

Уранці я роблю зарядку. Щодня чищу зуби. Перед їдою мию руки. Лежачи я не читаю. Перед сном провітрюю кімнату.

8. Добери 5 прислів'їв з дієсловами неозначеної форми. Підкресли їх.

9. До поданих дієслів добери слова-синоніми з не.

Зразок. Відпочивати – не працювати.

Сумувати, голодувати, мовчати, ледарювати, лежати.

10. Прочитай. Перероби текст так, щоб було видно, що Грицько — хороший онук і товариш. Запиши свій текст.

Дуже важко дружити з Грицьком. Ніщо йому не подобається. Читати він не любить, на річку не ходить, у футбол не грає. Бабусі він не допомагає, в садок по сестричку не ходить. Нікому з однокласників ніколи на виручку не прийде. Ось і не має Грицько справжніх друзів.

Наприкінці дослідження ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь з теми „Дієслово”:

1)  відносити до дієслів слова, що означають різні дії;

2)  пояснювати лексичні значення дієслів;

3)  добирати дієслова до груп слів з різним лексичним значенням (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо);

4)  добирати до поданого дієслова 2—3 синоніми, антонім;

5)  пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання;

6)  будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями;

7)  використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;

8)  добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації;

9)  уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.;

10)  впізнавати на слух і в письмових текстах неозначену форму дієслова;

11)  добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;

12)  використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;

13)  визначати час дієслова у реченнях, тексті;

14)  змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею);

15)  вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях;

16)  переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання;

17)  визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-ій особі множини;

18)  використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах;

19)  змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком;

20)  ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло);

21)  дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся;

22)  утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживати їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні засвоєння знань про дієслово: високий, середній і низький.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці.

Таблиця

Сформованість умінь усвідомлювати функції дієслова як частини мови

№ п/п УМІННЯ ЕК (%) КК (%)
1 відносити до дієслів слова, що означають різні дії 91 84
2 пояснювати лексичні значення дієслів 86 74
3 добирати дієслова до груп слів з різними лексичними значеннями 93 84
4 добирати до поданого дієслова 2—3 синоніми, антонім 89 82
5 пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2—3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання 91 84
6 будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями 89 80
7 використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу 86 74
8 добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації 86 74
9 уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін. 93 84
10 впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова 91 84
11 добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах 86 74
12 використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад 93 84
13 визначати час дієслова у реченнях, тексті 89 82
14 змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею) 91 84
15 вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях 86 74
16 переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання 86 74
17 визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини 93 84
18 використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах 91 84
19 змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком 86 74
20 ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло) 93 84
21 дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся 89 82
22 утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні 91 84

Таким чином, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань з теми ”Дієслово”. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості знань і умінь з теми в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.

Сформованість умінь з теми „Дієслово” в експериментальному та контрольному класах


Діаграма

Ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 26 учнів експериментального класу 8 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 14 – середній і 4 – низький. У контрольному класі (24 учні) високий рівень визначення даних умінь мали 4 учні, середній – 12 і низький – 8 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, показники сформованості відповідних умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 11% і 10%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 88% і 76%), що сталося завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на засвоєння теми „Дієслово”. Отримані дані свідчать про ефективність проведеного експериментального дослідження.

Отже, проведення експериментального дослідження у 4 класі показало, що запропонована система вправ і завдань разом з методикою їх опрацювання спроможна сформувати систему уявлень і понять з теми „Дієслово” у молодших школярів.


ВИСНОВКИ

 

Дієслово називає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити? Усі дієслівні форми бувають доконаного або недоконаного виду, перехідними чи неперехідними. У них розрізняємо, крім того, дві основи: основу інфінітива й основу теперішнього часу. Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: доконаний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам. У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень): неозначена форма (інфінітив); способові форми (у дійсному, умовному й наказовому способах); дієприкметник; безособова форма на -но, -то; дієприслівник. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінною або незмінною і виступає тим чи іншим членом речення.

Опрацювання дієслова як частини мови спрямоване на поглиблення знань учнів про граматичне і лексичне значення слова, про особливості словозмінювання і словотворення в українській мові, про синтаксичну роль у мовленні. Вивчення дієслова відкриває великі можливості для усвідомлення граматичної будови мови, засвоєння та застосування навичок правильного вживання дієслівних форм, зв'язку їх з іншими словами. Вивчення дієслова значною мірою сприяє розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надає висловлюванням точності та змістовності.

Ознайомлення з поняттям дієслова як частини мови у початковій школі підпорядковується вирішенню таких завдань: узагальненню та розширенню уявлення учнів про лексичне значення дієслів; удосконаленню уміння точно і влучно добирати дієслова для передачі своєї думки; формуванню початкових уявлень про основні граматичні категорії дієслова; виробленню навичок правопису. Програми орієнтують на організацію роботи з теми «Дієслово» у таких напрямках: формування загального поняття про дієслово, розвиток умінь встановлювати його зв'язок реченні з іншими словами; розвиток уявлень про здатність дієслова змінюватися за часами та родами, про неозначену форму дієслова; спостереження за використанням дієслів-синонімів, дієслів-антонімів, за вживанням дієслів у переносному значенні у текстах; спостереження за функціонуванням неозначеної форми дієслова; формування вмінь використовувати дієслова, що відповідають ситуації спілкування.

Знання про дієслово як частину мови успішно застосовується учнями на практиці у тому випадку, якщо вони засвоїли суттєві ознаки, що складають сукупність поняття, уміють виявити ці ознаки у частковому явищі, виконуючи у визначеній послідовності розумові операції. Все це забезпечує цілеспрямовану, гармонійну роботу, яка полягає у вивченні певної системи шляхом усвідомлення лексичного та семантичного значення слова, його синтаксичної ролі та стилістичного використання.

Нами розроблено систему вправ, завдяки яким учні засвоюють належні відомості про дієслово, збагачують словниковий запас дієсловами, привчаються використовувати мовні засоби, які найбільшою мірою відповідали б меті висловлювання. Це такі типи вправ: вправи на спостереження за роллю дієслів у текстах, різних за стилістичними ознаками; вправи на спостереження за дієсловами-синонімами і дієсловами-антонімами; вправи на спостереження за дієсловами з переносним значенням і вправи на спостереження за неозначеною формою дієслова.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей вивчення дієслова у початкових класах. Експериментальне дослідження проводилось у три етапи. На констатуючому етапі проводилось анкетування вчителів, опитування учнів, вимірювання рівнів сформованості уявлень про дієслово як частину мови, їх порівняння в контрольному та експериментальному класах, формулювалися завдання для реалізації поставленої мети. Під час формуючого етапу експерименту визначались способи формування уявлень про дієслово у початкових, проводилось експериментальне дослідження на особисто нами, а також вчителями початкових класів. На підсумковому етапі узагальнювалися результати дослідження, проводилося опитування учнів, здійснювався кількі-сний та якісний аналіз результатів дослідження, формулювалися висновки.

 Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі вивчення теми «Дієслово» запроваджувалися активні методи навчання, що стимулювали позитивну мотивацію до роботи та забезпечували розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду виявилися навчально-пізнавальні завдання і вправи таких типів: на формування загального поняття про дієслово; на засвоєння форм часу, особи та числа дієслів; на визначення неозначеної форми дієслова; вправи дієвідмінювання; вправи на правопис не з дієсловами; вправи на усвідомлення дієслів на –ся (-сь); вправи на синонімію і антонімію дієслівних форм.

Відповідно до даних типів вправ ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей мовно-мовленнєвого розвитку учнів, як уміння розрізняти дієслово серед інших частин мови та називати його характерні ознаки, достатній словниковий запас, уміння вживати дієслова у реченнях, творчі вправи з цією частиною мови. Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь з теми „Дієслово”, сформованих із допомогою пропонованої системи вправ. Для цього розроблено систему контрольних завдань, диференційовану за рівнями і спрямовану на перевірку якості засвоєння знань про дієслово.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань з теми ”Дієслово”. Отримані дані свідчать про ефективність проведеного експериментального дослідження.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Бадер В.І. Робота над текстом при вивченні теми "Дієслово" у третьому класі // Початкова школа. - 1994. - №2. - С. 17-19.

2.  Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. – 1998. – №4. – С. 31-36.

3.  Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови: Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 264 с.

4.  Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. – 2005. – Вип.1. – С. 95–98.

5.  Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. — 1997. - № 7. - С. 48-51.

6.  Богуш А.М. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. – К.: Вища школа, 1993. – 328 с.

7.  Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. – №2. – С. 18-21.

8.  Бородич А.М. Методика развития речи детей. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.

9.  Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. – 1991. – №8. – С. 44-46.

10.  Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1992. – №2. – С. 14-19.

11.  Варемус К.І. Пізнавальні завдання для учнів початкових класів // Поч. школа. – 1999.– № 8.– с. 53-56

12.  Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.

13.  Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.

14.  Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. — 1997. - № 2. - С.2-5.

15.  Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. – 1988. - № 6. – С. 9-14.

16.  Вашуленко М.С. До вивчення української мови у 3 класі // Початкова школа. - 1988. - № 6. - С. 9-14.

17.  Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – №1. – С. 42–46.

18.  Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1982. – 104 с.

19.  Вивчення української мови у 2-3 класах: Збірник статей / Упор. О.І.Мельничайко. – К.: Рад.школа, 1984. – 104с.

20.  Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 398 с.

21.  Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К.: Либідь, 1989. – 236 с.

22.  Вовк П.С. Сучасна українська літературна мова. Рухомий наголос в іменниках і дієсловах: Навч. посібник / Інститут змісту і методів навчання. – К., 1996. – 168 с.

23.  Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник / Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. – К.: Вища школа, 1989.

24.  Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. – К.: Основи, 1994. – 226 с.

25.  Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1979. – №12. – С. 66-69.

26.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

27.  Грищенко А. Частини мови у структурі словосполучення і речення // Українська мова і література в школі. – 1986. – №7. – С. 39–45.

28.  Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. – 1993. – 16с.

29.  Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Радянська школа, 1964. – С.

30.  Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.

31.  Ільїна З.І. Вивчення розділу “Частини мови” у 2 класі / Вивчення української мови у 2-3 класі. – К., 1984. – С. 72-83.

32.  Казнадзей К. Дієслово: [Методичні рекомендації] // Початкова школа. – 1987. – №12. – С. 63–64.

33.  Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. – 1997. – №6. – С. 72-77.

34.  Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. – 1997. - № 2. – С. 14-16.

35.  Костишин Н.В. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки // Українська мова та література. – 2005. – №36. – С. 17–18.

36.  Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27–35.

37.  Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Освіта, 1957. – 360 с.

38.  Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія, Ч. 2. / Ред. Л.П. Головняк. – К.: Видавництво Київського ун-ту, 1964. – 157 с.

39.  Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 143 с.

40.  Медушевський А.П. Викладання фонетики і морфології української мови у восьмирічній школі: Посібник для викладачів української мови та студентів факультету мови і літератури педагогічних інститутів. – К.: Радянська школа, 1962. - С. 135–141, 206–227.

41.  Мельничайко В.Я. Удосконалення змісту і методів навчання рідної мови. – К.: Рад. школа, 1982. – 216 с.

42.  Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. – Тернопіль, 1999.

43.  Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А. Жо-втобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. – К.: Наукова думка, 1975. – 208 с.

44.  Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 80 с.

45.  Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

46.  Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2003. –132 с.

47.  Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Поч. шк. – 1997. – №7. – С. 44–48.

48.  Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. – 1997. - №4. – С. 10-12.

49.  Приступа Г.Н. и др. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1996. – №5. – С. 9-15.

50.  Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

51.  Русанівський В.М. Дієслово – рух, дія, образ – К.: Радянська школа, 1977. – 96 с.

52.  Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наукова думка, 1986.

53.  Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997. – 255 с.

54.  Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Вища школа, 1997. – С. 365–378.

55.  Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання, перероблене. – К.: Либідь, 2001. – С. 134–149.

56.  Тищенко М.К. Викладання частин мови в середній школі: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1956. – 231 с.

57.  Українська мова з методикою навчання в початкових класах. – Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232 с.

58.  Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 384 с.

59.  Шевчук Т. Лінгводидактичні підходи до вивчення дієслова в початко-вих класах // Наукові записки ТДПУ: Лінгводидактика, 1997. - №4. – С. 24-27.

60.  Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1986. – С. 63–74.


Додатки

 

Додаток А

 

Урок української мови. 4-й клас

 

Тема. Змінювання дієслів за числами.

Мета. Узагальнити знання і вміння учнів з теми „ Дієслово ": змінювати дієслова в неозначеній формі за часами. Навчитись змінюваним дієслова за числами. Закріпити знання учнів про рослинний і тваринний світ Карпат. Розвивати спостережливість, уяву, уявлення, пам'ять, мислення, творчість, уміння працювати в групах. Виховувати любов до Батьківщини, бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Ілюстрації „Карпатські гори", малюнки, карта України, картки для групової роботи.

Тип уроку. Комбінований.

Форма уроку. Урок-аукціон.

Хід уроку

1. Продзвенів і стих дзвінок.

Починається урок.

Всі за парти тихо всілись

І на мене подивились.

- Подаруйте мені свої гарні, милі, світлі усмішки і починаємо урок.

2. Вступна частина.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок-аукціон. Яке ж значення слова „аукціон"?

Аукціон - привселюдний розпродаж, при якому покупцем є той, хто запропонує більш високу ціну. На нашому аукціоні можна купити різні красиві малюнки. Але цікаво те, що купити можна не за гроші, а за знання.

Сьогодні ми перевіримо ще ваші знання з предмету „Я і Україна", а саме по темі „Рослини і тварини Карпат".

3. Повторення вивченого матеріалу.

Сьогодні ви будете працювати в групах „Питайлики", „Всезнайки", „Кмітливчики".

3.1. Фронтальне опитування.

Інтелектуальна гра „Відповідай швидко і правильно".

„Питайлики".

- Яка частина мови називається дієсловом?

- Як називається початкова форма дієслова? (Неозначена форма дієслова). Наведіть приклади.

„Всезнайки".

- Як змінюються дієслова? (За часами).

- Які часи може мати дієслово? (Минулий, теперішній та майбутній)

„Кмітливчики".

- На які питання відповідають дієслова минулого, теперішнього і майбутнього часу?

- Як пишеться не з дієсловами?

3.2. Змініть дієслова за часами в неозначеній формі. (Усно).

„Питайлики".

Малювати – Бігти

„Всезнайки".

Сумувати - Формувати

„Кмітливчики".

Радіти – Стрибати

3.3. Перевірка домашнього завдання. (Впр. 94.)

- З якої казки взято цей уривок? ( Л.Українка „Біда навчить").

- Про що в ній розповідається?

- Зачитайте окремо дієслова минулого (1 гр.), теперішнього (2 гр.) і майбутнього (3 гр.) часу.

- Поясніть пропущені розділові знаки у виділених реченнях? ( У першому виділ, реченні - коми при однорідних присудках. У другому реченні - кома у складному реченні перед сполучником а ).


Информация о работе «Методика вивчення дієслова в початкових класах»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 134429
Количество таблиц: 6
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
104283
7
1

... проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності і перспективності в процесі вивчення частин мови у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції ...

Скачать
113569
7
4

... -дослідна робота проводилася в 3 етапи і була спрямована на досягнення найефективніших форм роботи та застосування найдоступніших методів навчання рухливим іграм в початкових класах. Розділ 3. Методика навчання рухливим іграм учнів початкових класів   3.1 Особливості організації та проведення рухливих ігор школярів Наша науково-дослідна робота на етапі констатуючого експерименту носила ді ...

Скачать
121310
5
2

... дослідження свідчать про пряму залежність рівня засвоєння граматичних категорій іменника від рівня розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів. Отже, завдання дослідження психолого-дидактичних основ вивчення іменника в початкових класах реалізовані. Гіпотеза, яка припускає, що ефективне вивчення іменника тісно пов'язане з наявністю у школярів навчально-пізнавальних мотивів, знайшла своє ...

Скачать
168004
4
1

... полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань. 2. Перевірка ефективності формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів   2.1 Відбір навчального матеріалу до вивчення частин мови в 3 класі Для формування загального поняття про частини мови у 3 класі навчальною програмою виділяється 4 години. При цьому ...

0 комментариев


Наверх