ЗМІСТ

Вступ

1. Постановка задачі проектування програмної системи

2. Опис предметної області

3. Огляд методів реалізації програмної системи

3.1 Огляд моделі процесів

3.2 Формування платежів інших банків та імпорт дат підтвердження

3.3 Обґрунтування вибору засобів реалізації

4. Опис програмної реалізації

4.1 Структура програмної системи

4.2 Опис бази даних

4.3 Алгоритми методів

5. Методика роботи користувача з програмною системою

5.1 Інсталяція та системні вимоги

5.2 Сценарії роботи користувача з системою

6. Економіко-організаційна частина

6.1 Розрахунок трудомісткості розробки і впровадження програмного продукту (ПП)

6.2 Кошторис витрат на розробку й впровадження програмного продукту (ПП)

6.2.1 Витрати на оплату праці

6.2.2 Відрахування на соціальні потреби

6.2.3 Матеріальні витрати

6.2.4 Витрати на спеціальне устаткування

6.2.5 Витрати на службові відрядження

6.2.6 Експериментально - виробничі витрати

6.2.7 Накладні витрати

6.2.8 Прибуток

6.2.9 Загальні витрати

6.2.10 Податок на додану вартість

6.2.11 Повна вартість роботи

6.3 Визначення економічного ефекту від застосування програмного продукту

6.4 Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних об’єктів

7. Охорона праці

7.1 Загальні характеристики робочого приміщення

7.2 Мікроклімат робочої зони

7.3 Освітлення робочого місця користувача ЕОМ

7.4 Виробничий шум

7.5 Випромінювання ВДТ

7.6 Електробезпека

7.7 Пожежна безпека

Висновки


ВСТУП

Становлення і розвиток економіки України неможливі без створення ефективної фінансово-грошової системи. Невід'ємною складовою цієї системи є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на території України резидентів та нерезидентів, пов'язану з рухом валютних цінностей у будь-якій формі. Використання валютних цінностей в Україні потребує певної регламентації та регулювання з боку уряду та Національного банку України. У зв'язку з цим зростає роль національного валютного законодавства у визначенні порядку обігу іноземної валюти на території України з урахуванням необхідності забезпечення пріоритету грошової одиниці України, захисту її купівельної спроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованість національної грошової одиниці.

Валютна політика передбачає заходи, спрямовані на забезпечення макроекономічної стабільності та створення умов довіри внутрішньої економіки й іноземного бізнесу до національної валюти, стимулювання розвитку експорту, повернення в країну заробленої іноземної валюти, забезпечення стабільного функціонування національної валютної системи, сприяння збалансованості платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів та імпортерів.

Складовими валютної політики в узагальненому вигляді є:

• Валютне регулювання;

• Валютний контроль;

• Міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Згідно з чинним законодавством України Національний банк є головним органом валютного контролю, який забезпечує виконання уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами функцій щодо здійснення валютного контролю та регламентує відповідальність за порушення валютного законодавства України.

Державні органи (Державна податкова адміністрація, Міністерство зв'язку та Державний митний комітет України) також мають визначені законодавством функції у сфері валютного контролю.

Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Міністерство зв'язку України контролює дотримання правил поштових переказів та перевезення валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Обов’язком банків та фінансово-кредитних установ є звітність перед вищеописаними органами відповідно до законодавства, що є дуже трудоємким процесом. Тому автоматизація процесу валютного контролю є актуальною, що дозволяє економити час, кошти та уникнути помилок.


1. Постановка задачі ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ

В загальному підсистема «Валютний контроль» являє собою інструментарій для створення і ведення баз даних експортно-імпортних договорів та контролю за дотриманням термінів їх завершення. Підсистема призначена для:

• автоматизації процесів ведення експортно-імпортних договорів;

• автоматичного формування звітів, необхідних для обслуговування договорів зовнішньої економічної діяльності(ЗЕД);

• автоматизація контролю за операціями купівлі іноземної валюти;

• відстеження фактів порушення законодавчо встановлених строків завершення експортно-імпортних операцій;

• відстеження фактів наявності штрафних санкцій.

Підсистема має наступні можливості:

• введення та коригування інформації за контрактами;

• ведення реєстру підтверджуючих документів;

• ведення реєстру платежів;

• контроль операцій купівлі іноземної валюти;

• підготовка файлу-реєстру в ДПА;

• контроль на наявність штрафних санкцій;

• автоматичний контроль виконання термінів операцій;

• виконання запитів про стан операцій;

• підготовка файлів і форм звітності для НБУ;

• підготовка інформації та форм звітності для податкових інспекцій;

• автоматичне формування запитів за ЗЕД, переданих на контроль в інші банки.

Користувачами продукту є співробітники операційних відділів, валютних підрозділів і керівництво банку в рамках ОДБ ProFIX/BANK чи автономної підсистеми.

Постановка задачі: розробити програмне забезпечення для автоматизації процесу ведення валютного контроль за митними деклараціями інших банків.

Мета – автоматизувати роботу ведення контролю по деклараціям, суми яких погашені в різних банках. В рамках даної задачі потрібно забезпечити формування платежів за вантажними митними деклараціями (ВМД), переданих на контроль в інші банки в двох режимах: при ручному формуванні звіту «Відповідь» за імпортно-експортними ВМД та в результаті імпорту EXCEL файлу з сумами ВМД, переданих під контроль до іншого банку; автоматичне квитування дати ВМД, обробку файлу імпорту з перевіркою на коректність; автоматичне формування запитів за ВМД за певний період та інше.

Вхідною інформацією є дані по контрактам, файли імпорту ВМД інших банків.

Вихідна інформація: платежі, документи, експортні файли для інших банків.

Основна частина процесів оброки повинна вестись на боці бази даних. Це обґрунтовується тим, що сервер на якому встановлена СКБД в рази потужніший ніж комп’ютери працівників, а також уникаємо необхідності постійного обміну інформацією між клієнтською частиною та базою даних, що прискорює роботу системи.



Информация о работе «Ведення валютного контролю за митними деклараціями банків»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 93439
Количество таблиц: 33
Количество изображений: 22

Похожие работы

Скачать
213951
5
4

... фінансових операцій та надання у встановленому порядку відповідної інформації до регіонального підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; 5 КОНТРОЛЬ ЗА СПРАВЛЯННЯМ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК   Справляння податку на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами : а) Основні : -  Закон України “Про систему оподаткування в ...

Скачать
242448
6
24

... ів і зборів. Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в ...

Скачать
57498
0
0

... , а інша — з поставкою у майбутньому, але на вже обумовлених підставах. 3. Валютний контроль Валютний контроль представляє собою діяльність держави з приводу забезпечення валютного законодавства. Держава не тільки встановлює правила поведінки суб'єктів в формі правових норм при користуванні валютними цінностями, а й забезпечує виконання ними цих правових норм. Це є підставою законності ді ...

Скачать
61646
0
0

... форма митного контролю може бути проведений за рішенням начальника митного органа або особи, його що заміщає, при наявності підстав припускати, що фізична особа, що випливає через Державний кордон України й, що перебуває в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного повідомлення, приховує при собі й добровільно не видає товари, заборонені відповідно до ввозу ...

0 комментариев


Наверх