Зміст

1)  Вступ ______________________________________________________

2)  Вихідні дані _________________________________________________

3)  Огляд можливих технічних рішень ______________________________

пов’язаних з проектуванням перетворювача.

Питання вимірювання змінної напруги та струму.

4)  Прецизійний мікропроцесорний вольтметр ________________________

5)  Опис структурної схеми проектованого пристрою __________________

6)  Алгоритм роботи проектованого пристрою________________________

7)  Розробка апаратної частини_____________________________________

8)  Розрахунок неінвертуючого вхідного підсилювача напруги __________

9)  Оцінка похибки пристрою ______________________________________

10) Програмна частина ____________________________________________

11) Короткий опис конструкції _____________________________________

12) Додатки _____________________________________________________

13) Список літератури ____________________________________________


Вступ Відмінними властивостями мікропроцесора (МП),які виділяються серед інших різновидів великих інтегральних схем (ВІС) , являються широкі функціональні можливості та універсальність їх примінення. Це визначає значний діапазон використання МП. Поряд з такими характерними областями застосування засобів обчислювальної техніки ,як калькулятори , спеціальні обчислювачі, контролери, міні- і мікро ЄОМ, мікропроцесори успішно використовуються в пристроях управління технологічними процесами, в системах зв”язку , в побутовій радіо- і електроапаратурі. Широкою областю застосування мікропроцесорів є вимірювальна техніка. Поява перших мікропроцесорнихвимірювальних приладів, так званих “інтелектуальних” приладів , визначило нове направлення розвитку приладобудування. По мірі вдосконалення мікропроцесорної техніки складність таких приладів зростає і у ще більшій мірі реалізуються можливості мікропроцесорів. Примінення МП визначило новий підхід як до проектуваня, так і до експлуатації вимірювальних приладів. Основним завданням при проектуванні вимірювальних приладів було і залишається досягнення певних метрологічних характеристик . На різних етапах розвитку обчислювальної техніки ця задача вирішувалась різними методами. Ці і технологічні методи, які зводились до вдосконалення технології, і конструктивні, і структурні. Структурні методи отримали особливий розвиток при створенні цифрових вимірювальних вимірювальних приладів. Покращення метрологічних характеристик і розширення функціональних можливостей приладів досягалось реалізацією певних структур, які знаходяться у більшості випадків евристичним шляхом. Вдосконалення елементної бази і велика інтеграція цифрових схем привели до розробки структурно-алгоритмічних методів , в яких вдосконалені вдосконалені структури сполучаються з реалізацією обчислювальних операцій. Приміненя зазначених методів дозволило виконувати автоматичну корекцію низки похідних вимрювань , сполучити різні методи перетворення форми інформації і забеспечувати при цьому високу швидкодію і розширення функціональних можливостей приладів. Прикладами реалізації структурно-алгоритмічних методів виявляються конвеєрний аналого-цифровий перетворювач (АЦП), інтегруючий перетворювач двохтактного інтегрування з корекцією похідних, інтегруючий функціональний АЦП з кусково-лінійною апроксімацією, логарифмічний АЦП. Примінення МП змінює не тільки структуру цифррової частини приладів. Значні обчислювальні можливості МП дозволяють використовувати більш складні алгоритми роботи. При цьому знижуються вимоги до аналогової частини вимірювального приладу і забеспечуються високі метрологічні та експлуатаційні характеристики. Вихідні дані Вхідні сигнали

0.01  … 0.1 B

f = 1 ... 30 кГц

Вихідні сигнали

0.2....5 В

t < 0.20

Похибка (основна)

0.5 %

Вимоги

Max значення до 20 знаків


1  Огляд можливих технічних рішень повя”заних

з проектуванням перетворювача.

1.1  Питання вимірювання змінної напруги та струму.

Застосування приладів прямого перетворення.

Для вимірювання діючого значення змінних струму і напруги промислової частоти найчастіше користуються електромагнітними , електро- та феродинамічними приладами, а на підвищених частотах – термоелектричними , електростатичними, випрямними, електронними і цифровими. Середнє та амплітудне значення вимірюють відповідними випрямними і електронними приладами.

Схеми вимірювання однофазних струму і напруги при безпосередньому ввімкненні амперметрів або вольтметрів у досліджуване коло аналогічні відповідним схемам на постійному струмі (рис 1.1.1 а,б).

Рис. 1.1.1 Схеми вимірювання постійного струму і напруги.

Єлектромагнітними амперметрами можна безпосередньо вимірювати струми до 300 А (прилади інших систем випускають на струми до 10 А). Для розширення меж вимірювання амперметрів зміного струму використовують вимірювальні трансформатори струму

Похибка вимірювання складається з похибок амперметра і коефіцієнта трансформації. Щоб зменшити вплив останньої , клас точності вимірювального трансформатора беруть завжди вищим, ніж у амперметра.

Схему, наведену на рис 1.1.2,а можна застосовувати і для вимірювання струмів окремих фаз у трифазних колах. Якщо напруга досліджуваного кола перевищує 600В

то вторинну обмотку і корпус трансформатора заземляють.

Особливістю схеми поданої на рис 1.1.2б є можливість вимірювання струмів усіх трьох фаз трипровідної мережі при застосуванні лише двох вимірювальних трансформаторів струму. При рівності коєфіцієнтів трансвормації обох трансформаторів струм за показом амперметра А2 буде пропорційний геометричній сумі І1+І3 , яка для трипровідної трифазної мережі за модулем дорівнює І2 при будь– якому розподілі навантаження між фазами . Аналогічно в чотирипровідній трифазній мережі можна вимірювати чотири струми при застосуванні трьох трансформаторів струму (рис 1.1.2,в)

Напруги, значення яких перевищують 600В , вимірюють застосовуючи вимірювальні трансформатори напруги

 Для схеми а)

Ux = Ku*Uv ,

Де Ku –коефіцієнт трансформації трансформатора напруги ;

Uv – напруга за показом вольтметра.

На похибку вимірювання впливає похибка коефіцієнта трансформації трансформатора напруги, тому треба , щоб його клас точності був завжди вищим ніж у вольтметра.

Для вимірювання напруги в трифазних колах найчастіше користуються схемою поданою на рис 1.1.3 б , у якої для вимірювань трьох лінійних напруг використано лише два трансформатора напруги.

Для вимірювання високих змінних напруг (до 300 кВ) можна також застосувати електростатичні вольтметри .

Компенсаційний метод вимірювань.

Компенсатори змінного струму застосовуються для вимірювань струму й напруги переважно тоді , коли крім модуля треба визначити і фазу вимірювальної величини.

Взагалі принципи їх застосування є такими самими, як і для компенсаторів постійного струму. Зокрема , для розширення меж вимірювання напруги застосовують подільники напруги ; вимірювання струму здійснюється через вимірювання спаду напруги на відомому опорі ; залишаються в силі і рекомендації щодо вибору значення зразкового опору та коефіцієнта ділення подільника напруги.

Проте застосування цих компенсаторів має ряд особливостей. Так , наприклад , у подільниках напруги, а також при вимірюванні струму застосовують безреактивні або частотно – скомпенсовані резистори. Можливе також використання індуктивних або ємнісних подільників напруги (особливо на підвищених частотах).

Умови компенсації виконуються лише при однакових частотах компенсуючої та вимірюваної напруги, тому живлення кола робочого струму компенсатора і досліджуваного об”єкта здійснюється від одного джерела (живлення від різних джерел можливе при умові жорсткої синхронізації , наприклад від двох генераторів, ротори яких з”єднані для спільного обертання ). Гальванічне розділення кіл компенсатора і досліджуючого об”єкта забеспечується застосуванням трансформатора Тр.

При визначенні кута зсуву фаз змінного струму або напруги слід памятати про необхідність встановлення початкового положення вектора , від якого ведеться відлік. При використані прямокутно-координатного компенсатора за початковий приймають вектор струму живлення компенсатора , який збігається вектором напруги координати Х. Використовуючи допоміжний фазорегулятор , фазу струму можна сумістити з фазою того вектора напруги (або струму) досліджуваного кола , від якого бажано проводити відлік.

Вимірювання змінного струму й напруги з високою точністюю.

Компенсатори зміного струму та прилади прямого претворення забеспечують вимірювання струму й напруги з похибкою , що не первищує 0.1% . Для точніших вимірювань застосовують компаратори – пристрої для порівняння змінного струму (напруги) з сталою напругою. Спрощені схеми вимірювання струму й напруги з допомогою термоелектричного компаратора , найбільш поширеного на практиці , подано на рис 1.1.5

Для порівняння діючих значень постійного і змінного струмів використовують термоелектричний перетворювач (ТП) , що складається з нагрівача і термопари , та мікровольтметр. Спочатку перемикач П ставлять в положення 1 (рис. 1.1.5,а) і через нагрівач ТП пропускають вимірюваний змінний струм Іx. Внаслідок нагрівання робочого спаю термопари струмом Іх на її вільних кінцях утворюється е.р.с. Етх , значення якої пропорційне квадрату діючого значенню струму Іх тобто

Етх= Ктп Іх2 ,

Де Ктп – коефіцієнт перетворення ТП.

Вимірявши з допомогою мілівольтметра Етх , перемикають П в положення 2 і регулюють значення постійного струму, щоб дістати е.р.с. Еtn, яка дорівнює Етх .

Враховуючи що Еtn=Ktпn2 (значення Ктп для постійного і змінного струмів мають бути однаковими), маємо In2=Ix2 або In=Ix (для діючих значень). Таким чином , вимірявши компенсатором постійного струму значення Іn , визначаємо Іх .

На відміну від схеми вимірювання струму , схема вимірювання напруги має додатковий опір Rд до нагрівача. Для розширення меж вимірювання струму компаратором можна застосувати шунти. Похибки вимірювання змінного струму та напруги залежать в основному від рівності значень коефіцієнта перетворення Ктп ­ на постійному і змінному струмі. Вони зростають із збільшенням частоти внаслідок впливу поверхневого ефекту в нагрівачі і паразитних провідностей. Для підвищення точності “запамятовування” е.р.с. Ет замість мілівольтметра використовують компенсатор постійного струму.

Промислові зразки термоелектричних компараторів забеспечують вимірювання змінного струму і напруги в межах від 2-10-5 до 10 А та від 0.05 до 300 В з похибкою порядку 0.05-0.2 % в діапазоні частот 20Гц - 200 кГц. Вони використовуються в основному для градуювання та перевірки найточніших амперметрів та вольтметрів змінного струму (особливо на підвищених частотах) .

Особливості вимірювань несинусоїдних струмів та напруг.

Для вимірювань несинусоїдних струмів і напруг слід користуватись приладами , робочий частотний діапазон яких охоплює всі ті гармонічні складові досліджуваного сигналу, нехтування якими може викликати недопустимо великі похибки вимірювання . таким чином найбільш раціонально застосовувати прилади , які мають широкий робочий діапазон частот. Зокрема , для вимірювання діючих значень несинусоїдних струмів і напруг найкраще користуватись термоелектричними та електростатичними приладами , для вимірювання середніх значень – спеціальними випрямними та електронними , шкали яких градуйовані в середніх значеннях, а для вимірювання амплітуди значень напруг – електронними піковими вольтметрами.

Переважна більшість випрямних та електронних (в тому числі цифрових) приладів

мають шкали , градуйовані в діючих значеннях змінного струму і напруги , хоча насправді їх покази пропорційні середнім або амплітудним значенням . Незважаючи на широкий робочий діапазон частот, такі прилади не слід застосовувати для вимірювання діючих значень несинусоїдних струмів і напруг , тому що вони градуюються лише строго для синусоїдної форми кривої і при вимірювання несинусоїдних струмів і напруг можуть давати значні похибки.

Наприклад , похибка спричинена відхиленням форми кривої досліджуваного сигналу від синусоїдної для приладів , покази яких пропорційні середнім значенням

d = ((1.11- Кф)/Кф)*100,

де 1.111 і Кф – відповідно коефіцієнти форми кривої для синусоїди та досліджуваного сигналу , а для приладів , покази яких пропорційні амплітудним значенням ,

dа = ((Ка-Ö2) / Ö2)*100,

де Ка – відношення амплітудного значення досліджуваного сигналу до діючого (коефіцієнт амплітуди , або пікфактор).

Враховуючи сказане , для вимірювань діючих значень несинусоїдних струмів і напруг слід використовувати лише ті випрямні й електронні прилади (в тому числі і цифрові) , які призначені для цього і покази яких не залежать від форми кривої досліджуваного сигналу.

Для спостереження та реєстрації миттєвих значень несинусоїдних струмів і напруг можна користуватись електронними та електростатичними осцилографами.

 


Информация о работе «Перетворювач СКЗ змінної напруги»
Раздел: Физика
Количество знаков с пробелами: 27634
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
18640
1
7

... за схемою перетворювач-підсилювач (рис. 6.31,а). Функції перетворювача змінної напруги в постійну виконують амплітудні детектори з відкритим входом, закритим входом та їх комбінації. Рис. 6.31. Електронний вольтметр максимальних значень: а - структурна схема; б, в - принципові схеми і часові діаграми детекторів з відкритим і закритим входом відповідно Детектор з відкритим входом (рис. ...

Скачать
128066
34
116

... 3.1 Частотні виправлення до показань шумоміра Номер октавної смуги Середня частота октавної смуги, Гц Відносний рівень спектра в смузі, дБ Середнє виправлення до показання шумоміра в межах октавної смуги, дБ Корегований рівень спектра, дБ 1 63 50 +8 58 2 125 50 +4 54 3 250 53 + 2 55 4 500 56 + 1 57 5 1000 59 —1 58 6 2000 62 +2 64 7 4000 40 +4 ...

Скачать
17042
1
7

... .7.16, б, в). Пакети імпульсів з виходу часового селектора 1 надходять до часового селектора 2, який відкривається формувачем інтервалу часу на певний вимірювальний час (звідки ще одна назва таких фазометрів - цифрові фазометри з постійним вимірювальним часом). За час через відкритий селектор 2 в блок індикації надходить m пакетів по імпульсів кожен (рис.7.16, в), причому . Сумарна кількість ...

0 комментариев


Наверх