Обґрунтування маршруту перевезень

3.5 Обґрунтування маршруту перевезень

Необхідність маршрутизації перевезень це: розробка маршрутів з метою зменшення пробігу автомобіля, швидкої доставки вантажу, зменшення витрат паливно-мастильних матеріалів.

Маршрут – заздалегідь розроблений найбільш раціональний шлях слідування при виконанні перевезень. Розробивши дві схеми маршруту з міста Кузнецовськ в місто Здолбунів, нам потрібно вибрати найкращий.

При маршрутизації перевезень враховується відстань перевезень, рід і вид вантажу а також вантажопід’ємність рухомого складу, якість доріг, інтенсивність руху на дорогах, наявність всіх видів технічного обслуговування транспортних засобів.

Рис. 3.5. Маршрут №1 «Кузнецовськ – Степань – Здолбунів»

Рис. 3.6. Маршрут №2 «Кузнецовськ – Сарни – Здолбунів»

Вибір маршруту здійснювався із врахування найменшої відстані (кілометражу), якості доріг і зручностями для технічного обслуговування автомобіля і відпочинку водія.

Маршрут №1 є коротшим за №2, на ньому також спостерігається менша інтенсивність руху автомобілів, але стан доріг є незадовільним, відповідно і швидкість руху автопоїзду буде меншою ніж на маршруті №2. Також при зменшенні швидкості збільшаться витрати палива, зросте втомлюваність водіїв, тому що їм необхідно буде більше маневрувати на нерівній дорозі. Враховуючи ще те, що на маршруті №1 попадає більше доріг нижчої категорії, а також більше населених пунктів, то погіршиться безпека руху, так як водій буде більше втомлюватися. Відповідно до цього вищенаведеного більш раціональне використання маршруту №2 «Кузнецовськ – Сарни – Здолбунів».

При заданому парку транспортних засобів, що постійно обслуговують маршрути, задача комплексного планування перевезень вантажів при найменшій зміні автомобіле-годин роботи рухомого складу, що залежить від сумарного об’єму перевезень.

Термін доставки вантажів постачальникам на маршруті визначається із графіку роботи рухомого складу на маршруті.

Для складання графіку необхідно визначити затрати часу на доставку партії вантажів в кожний пункт постачання. Графік будується для найбільш напруженого маршруту, тобто маршруту по якому перевозиться найбільша кількість вантажу.

При побудові графіка по осі абсцис відкладається час, що затрачується на виконання певного виду операцій (рух автомобіля з АТП до вантажовідправника, завантаження автомобіля, рух з вантажем в пункти призначення, розвантаження автомобіля, нульовий пробіг), а по осі ординат – відстань, яку проходить автомобіль при виконанні транспортного процесу. При побудові графіка слід враховувати, що при одиничній роботі автомобіль веде на протязі всього маршруту один водій і необхідно врахувати зупинку не менше 1 год. на обід і відпочинок.

АТП розпочинає роботу о 7-й годині, водії отримують відповідні документи і подають транспортні засоби під навантаження. Як видно з графіку тривалість часу в наряді не перевищує встановлені норми – 11 год., відповідно на автомобілях працює по одному водію в одну зміну. Також відповідно трудового законодавства дотримано норм і вимог щодо відпочинку водіїв – відводиться 1 год. на обід і відпочинок.

3.6 Вибір та коротка характеристика рухомого складу

Необхідно підібрати рухомий склад, який би задовольняв всі вимоги замовника. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля. Технічна характеристика автомобілів що використовуються при перевезенні цементу подано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Q_ден. = Q _р. / Д _р., (3.1)

N _заг. = Q _ден / q _н (3.2)

t _ї = l _н-р / V + t _н-р (3.3)

n _ї = T _н / t _ї (3.4)

A _с = N _заг / n _ї (3.5)

де Q_міс – місячний обсяг перевезень, т;

Q _р – річний обсяг перевезень, т;

Д _р – кількість робочих днів (250 днів);

N _заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

q _н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t _ї – час однієї їздки, год.;

l _н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

t _н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год.;

n _ї – кількість їздок за час в наряді (T _н = 8 год.), для одного

автомобіля, їзд.;

T _н – час перебування в наряді, год.;

T _{н. д.} – дійсний час перебування в наряді, год.;

A _с – кількість автомобілів певної марки, од.

Q_ден. = 20930 / 250 = 84 т. t _ї = (420 / 78) + 0,67 = 6,05 год.;

N _заг. = 84 / 8 = 10,5 їзд.; n _ї = 8 / 6,05 = 1 їздка;

A _с = 10,5/ 1 = 11 од.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Значення показників для розрахунку кількості автомобілів

Час перебування в наряді

Час перебування в наряді Т _н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т _н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т _н = Т _рух + t _н-р, (3.6)

де Т _рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т _н для всіх автомобілів по кожній марці для автомобілів АТП:

1) Т _н = 5,4 + 0,65 = 6,05 год; (ЗіЛ-130 В1 і ТЦ-4)

2) Т _н = 6,0 + 1,0 = 7,0 год; (МАЗ-504 і ТЦ-6)

3) Т _н = 6,8 + 1,64 = 8,44 год. (КрАЗ-258Б1 і С-652)

Т _н = Т_н.д..

Час їздки

Час їздки рівний:

t _ї = l _н-р / V + t _н-р, (3.7)

Отже для автомобілів АТП:

1) t _ї =6,05 год;

2) t _ї =7 год;

3) t _ї =8,44 год

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д _к = Д _е + Д _р + Д _пр, (3.8)

де Д _е – дні в експлуатації, дн.; Д _р – дні в ТО і ремонтах, дн.; Д _пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д _к = 250 + 15 + 100 = 365 днів

Число автомобіле-годин:

Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А _j ×Т _н (3.9)

де А _j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси для автомобілів АТП:

1) АГ = 11×6,05 = 66,55 авт.-год;

2) АГ = 7×7,0 = 49,0 авт.-год;

3) АГ = 4×8,44 = 33,76 авт.-год

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А _с×n _ї×q _н×l _в, (3.10)

де l _в-довжина їздки з вантажем, км.

Отже для автомобілів АТП:

1) Р = 11×1×8×210 = 18480 т-км;

2) Р = 7×1×13×210 = 19110 т-км;

3) Р = 4×1×22×210 = 18480 т-км

Коефіцієнт використання пробігу:

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b:

α = L _в / L _заг, (3.11)

α = 210/ 420 = 0,5

Так як в Здолбунів із Кузнецовська нічого не везуть, тому і виходить такий показник для всіх видів рухомого складу.

Коефіцієнти статичного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g _с:

g _с = Q _ф / Q _в, (3.12)

де Q _ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т; Q _в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

1). g _с=20930/22000=0,95 3). g _с=20930/22000=0,95

2). g _с=20930/22750=0,92

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, g_с.ср. = (0,95 + 0,95 + 0,92)/3 =0,94.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W:

W _Q = Q _ї / t _ї, (3.13)

1). W _Q = 7,64/6,05=1,26 т/год; 3). W _Q = 21/8,44=2,49 т/год.

2). W _Q = 12/6,8=1,76 т/год;

Тоді середнє значення W _Q = (1,26+1,76+2,49)/4=1,84 т/год.

W _p = P _ї / t _ї, (3.14)

1). W _р = 1604/6,05=265,2 т-км/год;

2). W _р = 2520/6,8=370,6 ткм/год;

3). W _р = 4410/8,44=522,5 ткм/год.

Тоді середнє значення W _р = (265,2+370,6+522,5)/3=386,1 ткм/год