Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


2. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ МЕРЕЖІ

Вся множина найбільш часто використовуваних критеріїв ефективності роботи мережі може бути розділена на дві групи. Одна група характеризує продуктивність роботи мережі, друга, - надійність.

Продуктивність мережі вимірюється за допомогою показників двох типів - тимчасових, таких, що оцінюють затримку, що вноситься мережею при виконанні обміну даними, і показників пропускної спроможності, що відображають кількість інформації, переданою мережею в одиницю часу. Ці два типи показників є взаємно зворотними, і, знаючи один з них, можна обчислити інший.

2.1 ЧАС РЕАКЦІЇ

Зазвичай, як тимчасова характеристика продуктивності мережі використовується такий показник як час реакції. Термін "час реакції" може використовуватися в дуже широкому сенсі, тому у кожному конкретному випадку необхідно уточнити, що розуміється під цим терміном.

У загальному випадку, час реакції визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до будь-якого мережевому сервісу і отриманням відповіді на цей запит. Очевидно, що сенс і значення цього показника залежать від типу сервісу, до якого звертається користувач, від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану інших елементів мережі - завантаженості сегментів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т.п.

Для кінцевого користувача таким чином певний час реакції є зрозумілим і найбільш природним показником продуктивності мережі (розмір файлу, який вносить деяку невизначеність до цього показника, можна зафіксувати, оцінюючи час реакції при передачі, наприклад, одного мегабайта даних). Проте, мережевого фахівця цікавить в першу чергу продуктивність власне мережі, тому для точнішої її оцінки доцільно відокремити з часу реакції складові, відповідні етапам немережевої обробки даних - пошуку потрібної інформації на диску, записи її на диск і т.п. Отриманий в результаті таких скорочень час можна вважати іншим визначенням часу реакції мережі на прикладному рівні.

При оцінці продуктивності мережі не по відношенню до окремих пар вузлів, а до всіх вузлів в цілому використовуються критерії двох типів: середньо-зважені і порогові.

Середньо-зважений критерій є сумою часів реакції всіх або деяких вузлів при взаємодії зі всіма або деякими серверами мережі за певним сервісом, тобто сумою вигляду

де Тij - час реакції і-го клієнта при зверненні до j-ro сервера, n - число клієнтів, m - число серверів. Якщо усереднювання проводиться і за сервісами, то в приведеному виразі додасться ще одне підсумовування - по кількості сервісів, що враховуються. Оптимізація мережі за даним критерієм полягає в знаходженні значень параметрів, при яких критерій має мінімальне значення або принаймні не перевищує деяке задане число.

Пороговий критерій відображає найгірший час реакції за всіма можливими поєднаннями клієнтів, серверів і сервісів:

де і і j мають той же сенс, що і у попередньому випадку, а k позначає тип сервісу. Оптимізація також може виконуватися з метою мінімізації критерію, або ж з метою досягнення їм деякої заданої величини, розумної, що визнається, з практичної точки зору.

Частіше застосовуються порогові критерії оптимізації, оскільки вони гарантують всім користувачам деякий задовільний рівень реакції мережі на їх запити. Середньо-зважені критерії можуть дискримінувати деяких користувачів, для яких час реакції дуже великий при тому, що при усереднюванні отриманий цілком прийнятний результат.

Можна застосовувати і більш диференційовані за категоріями користувачів і ситуаціями критерії. Наприклад, можна поставити перед собою мету гарантувати будь-якому користувачеві доступ до сервера, що знаходиться в його сегменті, за час, що не перевищує 5 секунд, до серверів, що знаходяться в його мережі, але в сегментах, відокремлених від його сегменту комутаторами, за час, не що перевищує 10 секунд, а до серверів інших мереж - за час до 1 хвилини.

2.2 ПРОПУСКНА ЗДАТНІСТЬ

Основне завдання, для вирішення якої будується будь-яка мережа - швидка передача інформації між комп'ютерами. Тому критерії, пов'язані з пропускною спроможністю мережі або частини мережі, добре відображають якість виконання мережею її основної функції.

Існує велика кількість варіантів визначення критеріїв цього вигляду, точно таких, як і у разі критеріїв класу "час реакції". Ці варіанти можуть відрізнятися один від одного: вибраною одиницею вимірювання кількості передаваної інформації, характером даних, що враховуються, - тільки призначені для користувача або ж призначені для користувача разом із службовими, кількістю точок вимірювання передаваного трафіку, способом усереднювання результатів на мережу в цілому. Розглянемо різні способи побудови критерію пропускної спроможності детальніше.

А) Критерії вимірювання, які відрізняються одиницею інформації, шо передається:

В якості одиниці вимірювання інформації, шо передається зазвичай використовуються пакети (або кадри, далі ці терміни використовуватимуться як синоніми) або біти. Відповідно, пропускна спроможність вимірюється в пакетах в секунду або ж в бітах в секунду.

Оскільки обчислювальні мережі працюють за принципом комутації пакетів (або кадрів), тo вимірювання кількості переданої інформації в пакетах має сенс, тим більше що пропускна спроможність комунікаційного устаткування, що працює на канальному рівні і вище, також найчастіше вимірюється в пакетах в секунду. Проте, внаслідок змінного розміру пакету (це характерно для всіх протоколів за виключенням ATM, що має фіксований розмір пакету в 53 байти), вимірювання пропускної спроможності в пакетах в секунду пов'язане з деякою невизначеністю - пакети якого протоколу і якого розміру маємо на увазі? Найчастіше розглядають пакети протоколу Ethernet, як найпоширенішого, що мають мінімальний для протоколу розмір в 64 байти (без преамбули). Пакети мінімальної довжини вибрані як еталонні через те, що вони створюють для комунікаційного устаткування найбільш важкий режим роботи - обчислювальні операції, вироблювані з кожним пакетом, що прийшов, в дуже слабкій мірі залежать від його розміру, тому на одиницю переносимої інформації обробка пакету мінімальної довжини вимагає виконання значно більше операцій, чим для пакету максимальної довжини.

Вимірювання пропускної спроможності в бітах на секунду (для локальних мереж характерніші швидкості, вимірювані в мільйонах біт на секунду, - Мбіт/с) дає точнішу оцінку швидкості передаваної інформації, ніж при використанні пакетів.

Б) Критерії, що відрізняються врахуванням службової інформації:

У будь-якому протоколі є заголовок, що переносить службову інформацію, і поле даних, в якому переноситься інформація, що вважається для даного протоколу призначеної для користувача. Наприклад, в кадрі протоколу Ethernet мінімального розміру 46 байт (з 64) є поле даних, а що залишилися 18 є службовою інформацією. При вимірюванні пропускної спроможності в пакетах в секунду відокремити призначену для користувача інформацію від службової неможливо, а при побітовому вимірюванні - можна.

Якщо пропускна спроможність вимірюється без ділення інформації на призначену для користувача і службову, то в цьому випадку не можна ставити завдання вибору протоколу або стека протоколів для даної мережі. Це пояснюється тим, що навіть якщо при заміні одного протоколу на іншій ми отримаємо вищу пропускну спроможність мережі, то це не означає, що для кінцевих користувачів мережа працюватиме швидше - якщо частка службової інформації, що доводиться на одиницю призначених для користувача даних, у цих протоколів різна (а в загальному випадку це так), то можна у якості оптимального вибрати повільніший варіант мережі. Якщо ж тип протоколу не змінюється при налаштуванні мережі, то можна використовувати і критерії, що не виділяють призначені для користувача дані із загального потоку.

При тестуванні пропускної спроможності мережі на прикладному рівні найлегше вимірювати якраз пропускну спроможність за призначеними для користувача даними. Для цього досить виміряти час передачі файлу певного розміру між сервером і клієнтом і розділити розмір файлу на отриманий час. Для вимірювання загальної пропускної спроможності необхідні спеціальні інструменти вимірювання - аналізатори протоколів або SNMP або RMON агенти, вбудовані в операційні системи, мережеві адаптери або комунікаційне устаткування.

В) Критерії, що відрізняються кількістю і розташуванням точок вимірювання:

Пропускну спроможність можна вимірювати між будь-якими двома вузлами або точками мережі, наприклад, між клієнтським комп'ютером і сервером. При цьому значення пропускної спроможності, що отримуються, змінюватимуться за одних і тих же умов роботи мережі залежно від того, між якими двома точками проводяться вимірювання. Оскільки в мережі одночасно працює велике число призначених для користувача комп'ютерів і серверів, то повну характеристику пропускної спроможності мережі дає набір пропускних спроможностей, зміряних для різних поєднань взаємодіючих комп'ютерів, - так звана матриця трафіку вузлів мережі. Існують спеціальні засоби вимірювання, які фіксують матрицю трафіку для кожного вузла мережі.

Оскільки в мережах дані на шляху до вузла призначення зазвичай проходять через декілька транзитних проміжних етапів обробки, то як критерій ефективності може розглядатися пропускна спроможність окремого проміжного елементу мережі - окремого каналу, сегменту або комунікаційного пристрою.

Знання загальної пропускної спроможності між двома вузлами не може дати повної інформації про можливі шляхи її підвищення, оскільки із загальної цифри не можна зрозуміти, яким з проміжних етапів обробки пакетів найбільшою мірою гальмує роботу мережі. Тому дані про пропускну спроможність окремих елементів мережі можуть бути корисні для ухвалення рішення про способи її оптимізашї.

Має сенс визначити загальну пропускну спроможність мережі як середню кількість інформації, переданої між всіма вузлами мережі в одиницю часу. Загальна пропускна спроможність мережі може вимірюватися як в пакетах в секунду, так і в бітах в секунду. При діленні мережі на сегменти або підмережі загальна пропускна спроможність мережі рівна сумі пропускних спроможностей підмереж плюс пропускна спроможність міжсегментних або міжмережевих зв'язків.

Для аналізу пропускної спроможності можна користуватися як методами, що утворені на основі розбиття на під мережі та визначення мінімального перерізу за теоремою Форда-Фолкерсона, так і за моделлю, побудованою на основі теореми Котлярова для сукупності систем масового обслуговування.



Информация о работе «Принципи мережевого аналізу та оптимізації»
Раздел: Коммуникации и связь
Количество знаков с пробелами: 29418
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
96639
0
5

... збір даних про організацію, який полягає в пошуку всіх відомостей, які хакер може зібрати про комп'ютерну систему, що атакується. Мається на увазі інформація, що містить звіт про комп'ютерну мережу організації. На хакреських сайтах можна знайти файли з результатами сканування широкого діапазону телефонних номерів. У цих файлах можна знайти безліч відомостей про телефони різних організацій з вказі ...

Скачать
15977
0
2

... іжності мережі. Найбільш прийнятним в плані простоти алгоритмізації операторним перетворенням матриці, шо відповідає умові самоприв'язки елемента до структури матриці, є піднесення її до степеня. Матриця в загальному випадку описує певний простір, просторову множину, в даному випадку виміру N. Далі визначимо, що саме описує вхідна матриця суміжності. Оскільки матриця представляє собою логічну ...

Скачать
90450
12
26

... є функція X(f). Якщо замість змінної f використовується змінна w, то наведене вище рівняння набуває вигляду (2.6) 3. ОПИС І РОЗРОБКА НОВОГО МАТЕМАТИЧНОГО МЕТОДУ ПРОГНОЗУВАННЯ КРОС-КУРСІВ 3.1 Математична постановка задачі Розгляд графіка будь якої валюти показує, що він являє собою суму синусоїд з різним періодом (рис. 3.1). Рис. 3.1. – Співвідношення хвильоподібності крос-курсу з синусої ...

Скачать
14981
0
3

... ї потужності. У разі зменшення значення функції при деяких параметрах частоти та кількості каналів можна зробити висновок про збільшення впливу завад - збільшення відношення сигнал шум. оптична транспортна інфокомунікаційна мережа Спектральна функція передачі енергії тракту - енергетичний коефіцієнт передачі у такій інтерпретації є фактично функцією перехресних завад - перерозподілу енергії у ...

0 комментариев


Наверх