Тема 1: Вступ до курсу «Історія України».

План:

1)         Історія України як наука, предмет її дослідження;

2)         Принципи, методи, функції, періодизація історії України;

3)         Джерела історії України.

1.         Історія України як наука, предмет її дослідження

Слово «Україна» виникло в 5 ст. до н.е. Слово «Історія» виникає в Давній Греції (історик Геродот) – озн. «оповідання про минуле». Історик Геродот – родоначальник і батько історії. На сьогодні існують 2 підходи до визначення історії: широкий – загальний процес розвитку; вузький – пізнання процесів розвитку людського суспільства.

Історія як наука пізнання реалізовується як процес вивчення законів «діалектики» (філософії). Закони діалектики базуються на 3‑х постулатах:

1.         заперечення заперечення;

2.         перехід кількісних показників в якість;

3.         єдність та боротьба протилежностей.

Історія України являє собою: частину Світової історії; є самостійною наукою, що вивчає розвиток суспільства в межах території суч. України.

Принципи історії України:

1.         історизму (хронологічної послідовності);

2.         об’єктивізму;

3.         наукового плюралізму.

Об’єктивізм:

1.         хронологія виникнення явища (КОЛИ?);

2.         причини виникнення явища (ЧОМУ?);

3.         результати дії явища (прогресивні або рецесивні (регресивні));

4.         з’ясування наслідків (позитивні або негативні).

Причини виникнення явища:

1.         об’єктивні та суб’єктивні;

2.         внутрішні та зовнішні;

3.         економічні, політичні, культурні і т.ін.

Етапи розвитку історичного явища:

1.         зародження;

2.         кульмінація;

3.         завершення.

2.         Принципи, методи, функції, періодизація історії України

Науковий плюралізм – принцип, що враховує існування різних точок зору (теорій) до тих пір поки не з’явились нові більш обґрунтовані т.з.

Методи наукового дослідження:

1.         порівняльного аналізу;

2.         математико статистичний;

3.         логічний;

4.         моделювання подій;

5.         прогнозування;

6.         реконструкції.

Порівняльний аналіз – порівняння історичних явищ і подій дає можливість з’ясувати особисті риси явища (події) і загальні (закономірні) риси іст. явища (події). Порівнювати можна тільки рівнозначні за смислом іст. події. Порівняння іст. подій існує вертикальне та горизонтальне.

Математико статистичний – кількісні показники, що можуть охарактеризувати економічні рівні розвитку.

Логічний метод – синтез та аналіз подій шляхом дедукції та індукції.

Моделювання + прогнозування – на підставі відомих історичних даних прогнозування майбутніх подій.

Реконструкція – археологічні розкопки, знахідки.

Функції історії:

1.         комунікативна (зв'язок минулого покоління з сучасним – загальна іст. доля);

2.         належність до історії.

3.         Джерела історії України

Історія є наукою доведених доказів, тому основними джерелами є:

1.         речові джерела;

2.         письмові джерела;

3.         лінгвістичні джерела;

4.         усні джерела.

Речові докази – археологічні відкриття: предмети побуту, архітектура, прикраси і т.ін.

Письмові джерела:

          I.             Група:

-       давньогрецькі письмена;

-       давньоримські письмена;

-       арабські письмена;

-       зах. – європейські письмена;

-       візантійські письмена.

        II.             Група:

-       з 5 ст. до н.е. по 11 ст. н.е. – давньоруські письмена (Літописи).

       III.             Група:

-       релігійна давньоруська література (повчання, хождіння, моління…);

-       актові документи (конституції, договорчі, накази, постанови, директиви);

-       документи політичних партій та суспільних організацій;

-       СМІ матеріали;

-       мемуари;

-       документи та матеріали правоохоронних органів.

Лінгвістичні джерела – вивчають мовні процеси.

Усні джерела:

1.         міфи;

2.         легенди;

3.         думи;

4.         билини;

5.         казки;

6.         історичні пісні;

7.         приказки.

 

Тема 2: Історія Стародавньої України

План:

1)         Первісно-общинний лад на території України;

2)         Кочові народи в Україні;

3)         Античні міста – держави на території Пн. Причорномор’я.

1.         Первісно-общинний лад (ПОЛ) на території України

Не має єдиного погляду вчених на періодизацію даного періоду. Поява первісно – общинного ладу коливається від 1 млн. мінімум до 1,5 млн. років максимум.

Первісно – общинний лад – перший сусп. лад, який характеризується:

1.         примітивними матеріалами для виготовлення знарядь праці (камінь, дерево, кістка);

2.         примітивними знаряддями праці (ручне рубило, дубина, палиця – копалиця);

3.         примітивними заняттями (збиральництво, полювання, рибальство);

4.         примітивним устроєм (плем’я з давніх часів жило колективами або ж общинами);

5.         відсутність приватної власності на засоби виробництва та ресурси;

6.         результати праці розподілялись порівну між членами родини або общини;

7.         матріархат (рід вівся по лінії матері);

8.         релігія – фетишизм, анімізм, магія, тотемізм.

Еволюція общини:

1.         стадо;

2.         ранньо – родова община;

3.         родова община;

4.         родо – племінна община;

5.         сусідська община (сімейні общини);

6.         первісні держави (військово-політичні союзи).

Тотеми – тварини, рослини, природні явища з якими споріднювала себе людина.

Фетишизм – надприродні властивості речей (напр., лялька «вуду»).

Анімізм – віра в безсмертя душі і пов’язані з нею поховальні обряди (згодом традиції).

Магія – обряди за принципом «подібності» явищ.

ПОЛ має свою періодизацію:

          I.             Підхід до періодизації – формаційний, за яким ПОЛ тривав з 1,5 млн. років до н.е. по 1 тис. до н.е.;

        II.             Підхід до періодизації – цивілізаційний, за яким ПОЛ (або ж до індустріальне сусп.) визначався тривалістю «варварського» або ж «дикунського» періоду.

Періодизація:

1.         палеоліт (давній період) 210 тис. рік до н.е.;

2.         мезоліт (середній) 9 – 6 тис. років до н.е.;

3.         неоліт (новий) 6 – 3 тис. до н.е.;

4.         мідно – бронзовий вік 2 – 1 тис. до н.е.;

5.         вік заліза з 1 тис. до н.е.

50 – 35 тис. до н.е. виникає «homo sapiens» – людина сучасного типу (витісняє «людину працьовиту» або ж неандертальця).

Палеоліт:

-       це зародження нового суспільного стану (родова община);

-       люди «опанували» силу вогню і відкрили нові види зброї;

-       появились трипільські поселення.

Згідно постанови ЮНЕСКО, 1993 рік був визнаний роком «Трипільської культури».

ПОЛ став періодом, коли людство перейшло: 1) від каменю до металів; 2) від не відтворюваного виробництва до відтворюваного виробництва.

Період неоліту відзначився першою в історії людства революцією[1]:

-       модернізація обробки каменю – шліфовка та свердління;

-       перші металеві (мідні) знаряддя праці – ножі, мотики, серпи;

-       перший штучний метал – бронза (сплав міді та олова);

-       вдосконалились заняття – землеробство, скотарство, ремесла;

-       зросла продуктивність праці + з’явились залишки продуктів праці;

-       відбувся перехід від родо – племінної общини до сусідської общини;

-       матріархат змінився патріархатом;

-       відбувся перехід до політеїзму (язичництво та ідолопоклонство);

-       відбувся перехід від майнової та соціальної рівності до нерівності;

-       на зміну колективної власності прийшла приватна власність;

-       утворились перші військово-племінні союзи.

Т.ч. відбувся поступовий розпад первісно – общинного ладу.


Информация о работе «Історія України до ХVI ст»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 25603
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
127638
0
0

... від споруд Гербуртів до вказаного розв’язання у Мостиськах ( приблизно 1600-1620-ті роки): при подібності планувисочина каплиць менша за височину самого храму. 3. Розвиток католицької культової архітектури на Україні в XVII-XVIII століттях 3.1 Будівнича діяльність католицьких чернечих орденів Характерною ознакою Католицької Церкви на Україні було зростання кількості чернечих орденів. ...

Скачать
96591
0
0

... необхідно також для обліку під час визначення рейтингу ВНЗ. Зараз питання здебільшого полягає не в кількості, а в якості видань, їх науковому рівні, відповідності змісту сучасним вимогам. Вказані вимоги, принцип забезпечення вищих навчальних закладів навчальною літературою та порядок надання грифа навчальним виданням регламентує спеціальний "Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання ...

Скачать
86946
0
0

... науковцями, викладачами і студентами, а також широким колом читачів, яких цікавить особливості соціокультурного життя Києва, Чернігова, Луцька та Острога в контексті європейської культури. Розділ 1. Київ-культурна столиця України Київ називають " матирью городов русских". І не випадково. В ІX ст. він став центром потужної держави — Київської Русі. Тісні культурні зв'язки склалися в Київскій ...

Скачать
9751
0
0

... позбавлявся поступово, спостерігається до кінця ХVІІІ ст. Водночас він існував і як цілком світський вид живопису, і саме в цій двоякості – характерні риси розвитку портретного мистецтва ХVІ – ХVІІІ ст. Світський портрет на українських землях виник у кінці ХVІ ст. в трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному та на повний зріст, які і в наступні століття утримувалися як усталені і незм ...

0 комментариев


Наверх