Поняття «терміносистема» в юридичній лексиці

173947
знаков
17
таблиц
0
изображений

1.3 Поняття «терміносистема» в юридичній лексиці

В англійській мові на сьогоднішній час існує більш ніж тридцять термінотворчих префіксів, а саме: after-, all-, со-, соипter-, сross-, dis-, ех, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly-, роst-, рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de-, interad-, trans-, ob-, in-, com –, re.

Наприклад: after date − з моменту підписання, all charges borne − за покриттям всіх росходів, co-accused − со-звинувачений, co-applicant − со-заявник, mis-action – помилкова дія, multi-channel data processing – детальна обробка інформації, over a period of time − за проміжок часу, polytopical – неоднотематичний, self explanatory – той, що говорить сам за себе, self-abasement − самоприниження, subactivity − функціональна підгрупа, under a ban − під забороною, inter pares – серед рівних.


Таблиця 1

Частотність використання термінотворчих префіксів в англійській юридичній терміносистемі

№ п/п Префікси Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна)
1 after-, all-, со-, сross-, dis-, ех 74 % 78
2 соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly-, 16 % 12
3 рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de-, 10 % 10
Разом 100 % 100

З цієї таблиці видно, що у юридичній літературі англійської мови найчастіше використовуються терміни хз префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % та 78 термінів усієї термінологічної системи), трохи менше використовуються терміни з префіксами соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % та 12 термінів термінологічної системи юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемі використовуються терміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % та 10 термінів юридичної терміносистеми)

Аналіз складних юридичних термінів дає можливість говорити про побудову синтаксичних гнізд термінів, які мають ієрархічну структуру. За аналогією до визначення словотвірного гнізда синтаксичне гніздо термінів можна визначити як складну єдність синтаксичних синтагм і парадигм.

Синтаксична синтагма − це відкрита система словосполучень, яка з кожним новим етапом ускладнює термін:

Ушкодження – injury, тілесне ушкодження – physical injury, тяжке тілесне ушкодження – bodily mischief, умисне тяжке тілесне ушкодження – intended bodily mischief, умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене при обтяжуючих обставинах – intended bodily mischief done with hard occcasion, ушкодження – injurу, тілесне ушкодження – physical injury, середньої тяжкості тілесне ушкодження – physical injury of non-hard case, необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження – carelessly done physical injury of non-hard case, хуліганство – ruffianism, злісне хуліганство – hard ruffianism, особливо злісне хуліганство – very hard ruffianism, злочин – felony, вчинення злочину – commission of crime, вчинення злочину під впливом погрози – commission of crime under a thrat, добровільна відмова від вчинення злочину – voluntary refusal of commiting a crime, злочинний – felonious, злочинна діяльність – criminal activities, попередня злочинна діяльність –previous criminal activities.

Синтаксична парадигма − це сукупність усіх похідних словосполучень певного типу: військові злочини – war crimes, воєнні, господарчі, державні, кримінальні, майнові, побутові, політичні.

Парадигматичні відношення в синтаксичних гніздах термінів побудовані на родо-видових відношеннях. Головні функції слів, що виражають видові поняття, − це систематизація терміна й тлумачення значень. Візьмемо термін злочин, який означає "конкретне суспільно небезпечне діяння людини. В англійській мові a crime, felony.

Злочин може стосуватися різних об'єктів, тож виділяють злочин проти держави, злочин проти державної влади, злочин проти людства, злочин проти миру, злочин проти особи. Крім того, злочини мають різний ступінь значності діяння: злочин невеликої тяжкості – a felony, злочини середньої тяжкості – a felony of a middle hardness, тяжкі злочини – hard crimes, особливо тяжкі злочини – very hard crimes. Дія кваліфікації злочину важливим є і його суб'єкт.

За цією ознакою виділяють, наприклад, такі видові поняття:

злочин, скоєний групою осіб; злочин, скоєний організованою групою осіб; злочин, скоєний злочинною організацію. Злочин має різні стадії; за цією ознакою виділяють: готувань до злочину; замах на злочин; незакінчений замах на злочин; закінчений замах на злочин. При кваліфікації злочинів важливу роль відіграє мотив. За цією ознакою виділяють, наприклад, такі види: умисні злочини; злочини, скоєні з необережності; злочин, скоєний при перевищенні меж необхідної оборони; злочини, скоєні в стані сильного щиросердечного хвилювання. З наведених прикладів видно, що зміст видового поняття ширший, ніж родового, а об'єм – вужчий.

Синтаксичне гніздо термінів утворюють похідне слово або словосполучення й всі його деривати. Семантичні зв'язки між елементами синтаксичного гнізда різноманітні. Кожний похідний складений термін виникає на основі чітко визначеного значення твірного.

За структурою усі складні терміни можна поділити на прості і складні. До простих належать елементарні двокомпонентні сполучення, у яких є стрижневе слово і залежні: авторські права – copyright; одержання хабара – corruption; погроза вбивством – threatening by committind a murder.

Складні − це неелементарні багатокомпонентні синтаксичні сполучення, у яких залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова: заходи адміністративного впливу – the measures of administrative influence; свідок процесуального впливу – the witness of process influence; свідок процесуальної оборони – the witness of process defence; злісне ухилення від вербування виправних робіт – the outcome from implementing of works; одержання незаконної винагороди – the receiving of non-legal gift; спроба застосування вогнепальної зброї – the try to use a weapon.

Лексичний склад таких словосполучень може розширюватися, змінюватися. Таким чином розширюються елементарні словосполучення.

У юридичній термінологічній системі є синтаксичні гнізда із значною кількістю похідних. Наприклад, синтаксичне гніздо з твірним терміном право містить 112 похідних складених термінів:

Право, авторське, адміністративне, бюджетне, вексельне, речове, візантійське, власницьке, повітряне, вотчине, міське, державне, державне, громадянське, цивільне, процесуальне, демократичне, дисціплінарне, договірне, житлове, житлово – експлуатаційне, захватне, земельне, виборче, видавниче, винахідницьке, виключне, виправно-трудове, людини, вето, голосу, громадянства, наймача, давності, заповіту, законодавчої ініціативи, зловживання, на позов, на матеріальне забезпечення, на відпочинок, відкликання кандидатів, первородства, спадкоємства, власності, спілок, на життя, волю та особисту недоторканість, коаліційне, конституційне, консульське, особисті, міжнародне, монопольне, необмежене, патентне, позитивне, соціально – економічне, римське, родинне, карно-процесуальне, фінансове, церковне, юридичне.

У наведеному синтаксичному гнізді найбільше продуктивним є двокомпонентний синтаксичний тип "прикметник + іменник у Н. в. (однини чи множини)", який представлений 75 термінами, що становить 67%: видавниче право – copyright, опікунські права – tutorial, юридичні права – legal right.

Продуктивними є також синтаксичний тип "іменник у Н. в. + іменник у Р. в. прийменника" − 19 термінів (17%): право голосу –constituent power, право заповіту – freedom of will, право громадянства – freedom of citizenship; та синтаксичний тип "іменник у Н. в. + іменник у З. в. з прийменником на" − 16 термінів (16%): право на життя – the right of living, право на працю – the right of working, право на позов – the right of complaint.

Таблиця 2

Синтаксичні типи юридичних термінів

№ п/п Синтаксичний тип Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість
1 Прикметник + іменник у Н.в. 67 % 75
2 Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника 17 % 25
3 Іменник у Н.в. + іменник у З.в. 16 % 7
Разом 100 % 107

Отже, найбільшою групою термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Прикметник + іменник у Н.в (67 % − 75 термінів друга за частотою вживання є Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 % − 19 термінів), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 % − 16 термінів)

Серед трикомпонентних синтаксичних типів зустрічаються такі:

1. "Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника" − З (право на волю слова / the right if saying, право на охорону здоровий 'я / the right of medicine care) – 65 %;

2. "Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на" − 2 (право обвинуваченого на захист / the right of accused on the lawer, право націй на самовизначення / the right of nations on self-determination) − 15 %

3. "Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника" - 1 (право законодавчої ініціативи / initiative ) − 15 %;

4. "Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на" 1 (право на матеріальне забезпечення / the rihgt of material freedom) – 5 %.

Таблиця 3

Трикомпонентні синтаксичні типи юридичних термінів

№ п/п Синтаксичний тип Частота вживання у % Частота вживання (абсолютна кількість)
1 Iменник у Н. в. -+- іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника. 65 % 65
2 Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на 15 % 15
3 Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. 15 % 15
4 Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на. 5 % 5
Разом 100 % 100

Отже, найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. -іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга за частотою вживання є Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15 % термінів) та Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групою є − Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на (5 % −термінів).

Є в досліджуваній терміносистемі синтаксичні гнізда з незначною кількістю похідних. Наприклад, у синтаксичному гнізді зі стрижневим словом свідок – три похідних: свідок обвинувачення, свідок процесуальної оборони, головний свідок, з опорним словом показання ("повідомлення під година допиту") — три похідних: неправдиве показання, правдиве показання, показання свідків.

Отже, у юридичній термінології є й досить поширені синтаксичні гнізда, і гнізда з незначною кількістю похідних. Синтаксичні гнізда утворюються продуктивними синтаксичними типами й непродуктивними. У юридичній терміносистемі відсоток складених термінів дуже високий. Це зумовлюється тім, що вона обслуговує сферу регулювання правових відносин суспільства, і отут не винне бути двозначності чи непорозумінь, пов'язаних з мовним вираженням.

Розглядаючи проблему терміну, торкнемось питання національного чи інтернаціонального терміна, якою має бути термінологія: чи замкнутися у своєму вузько національному мовному просторі, чи дати простір чужомовним словам, не може мати однозначної відповіді. Не може бути науки, раз на вислів її не вистачає термінів. Кожна наука у своїй основі інтернаціональна, звідси інтернаціоналізація термінологічної системи є одним із природних і вагомих шляхів її самобутнього розвитку [67, с. 90]


1.4 Історія становлення і розвитку українського юридичного термінознавства

На тлі екстралінгвальних подій визначено внесок наукових кіл, товариств, термінологічних комісій, окремих дослідників у розвиток юридичного термінознавства та обґрунтування наукових засад термінотворення. Аналіз лексикографічних видань із галузі права дозволив визначити особливості становлення понять „юридичний термін”, „юридична термінологія” та „юридична терміносистема” в історичному аспекті, представити еволюцію лексикографічних тенденцій та систематизувати теоретичні засади фахової лексикографії української мови. У контексті окресленої проблематики термінологія субмови права розглядається як спеціалізована система вищого порядку [19, c. 47].

Періодизація розвитку юридичного термінознавства в Україні, складається з п’яти етапів. Вперше правничі терміни з’явилися ще в „Руській Правді”, а згодом і в галицько-волинських грамотах. Початком процесу формування юридичної терміносистеми національної мови є перша спроба систематизації термінології, яка припала в Україні на середину ХІХ століття (з появою „Juridisch-politische Terminologie für die slavischen Sprachen Osterreichs. Von der Commission fьr slavische juridisch-politische Terminologie. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe”). Аналогічні процеси відбувалися в інших слов’янських мовах, зокрема польській, де ще у старопольський період відбувається системне формування юридичної термінології (Ян Цервус з Тухолі „Farrago actionum civilium Juris Maydeburgensis”, Бартломєй Троіцький „Rejestr do Porządku i do Artykuіуw prawa majdeburskiego i cesarskiego” та ін.).

Другий етап періодизації охоплює другу половину XIX – початок XX ст. – з моменту створення у Львові Наукового товариства імені Т. Шевченка до утворення Інституту української наукової мови (ІУНМ). Дослідники НТШ виступали за формування власної української термінології на основі німецької термінологічної моделі, оскільки саме німецька правнича термінологія панувала на території Австрії, а пізніше і Австро-Угорщини, до складу якої входила Галичина з центром у Львові. Така модель була притаманна і польському термінотворенню на західногаліційських землях.

Третій етап (1923 – 1933), який називають „золотою добою українського мовознавства”, характеризується потужним розвитком галузевої лексикографії, тенденцією до впорядкування української правничої термінології. Діяльність ІУНМ, осередків у Харкові та Києві, НТШ у Львові спрямована на досягнення однорідності в межах термінології національної мови, а також на уніфікацію критеріїв та принципів, що застосовуються в термінотворенні та лексикографії. ІУНМ переважно спирається на літературну мову Центральної та Східної України, а представники НТШ – на регіональний та запропонований термінознавцями Наддніпрянської України матеріали.

Наступний етап (після 1933 р.) позначений впливом російської мови на національну термінологію, уніфікацією моделей термінотворення східнослов’янських мов. У лексикографічній практиці спостерігається глобальна тенденція гармонізації юридичної термінології з російськими термінотворчими моделями, що починає довготривалу добу русифікації української юридичної термінології, як і мови в цілому.

Для сучасного періоду розвитку термінотворення (з 1990-х рр.) є характерною інтенсивна наукова робота у сфері національної юридичної лексикографії, пошук оптимальних моделей термінотворення з увагою до українського ресурсу терміносистем. Демократизація суспільства і процесу наукового пошуку спричинила до появи численних праць, що розробляють зіставні аспекти сформованої терміносистеми української мови з терміносистемами інших мов, у тому числі неспоріднених. Модернізація виробництва, суспільно-політичних та економічних відносин сприяє розвитку можливостей національної терміносистеми в добу інтенсивних суспільних змін. Прикладне термінознавство ставить більш суворі вимоги до терміна, аж до необхідності узгодження його зі світовою юридичною суперсистемою. На практиці це означає інтенсивну роботу спеціально визначених установ, які координують термінознавчі дослідження (Держстандарт України, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, відділ термінології та ономастики Інституту української мови НАНУ, Інститут держави і права НАНУ ім. В. Корецького та ін.), спрямовані на нормалізацію та гармонізацію юридичної термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартами Міжнародної організації стандартів (ISO).

Отже, українська юридична термінологія сформувалася як система у процесі тривалого історичного розвитку. На особливості становлення і функціонування субмови права вплинули інтра- та екстралінгвальні чинники, що зумовили як загальні, так і специфічні закони розвитку термінології національної мови: структурно-системні параметри, еволюційні закономірності зміни мовних форм, функціональні характеристики мовних одиниць та їх комунікативний потенціал, інтерференційні процеси у сфері субмови права, особливості мовних контактів із спорідненими і неспорідненими мовами тощо.

До специфічних і водночас надзвичайно важливих обставин для розвитку української юридичної термінології відносимо тривалий історичний період взаємодії української і польської мов, які паралельно забезпечували правові системи Польсько-Литовської держави, зокрема в галузі публічного права, а отже, формували фонд спільних юридичних термінопонять. В інші історичні періоди українська юридична терміносистема зазнавала впливів інших мов – польська і російська мови здебільшого були мовами-посередниками для адаптації в українській юридичній субмові термінопонять системи європейського права, що спирається на римську традицію. Лінгвістична інтерпретація процесів, системно-структурних відношень і тенденцій розвитку української юридичної термінології визначається в дисертації як необхідна і важлива складова частина наукового опрацювання державотворчих процесів і їх результатів, відбитих у субмові права.

Для розвитку наукової думки наприкінці ХХ − початку ХХІ ст. характерними є не тільки процеси диференціації, але й інтеграції наук, унаслідок чого на стику окремих галузей виникають нові науки, як, наприклад, математична логіка, хімічна фізика, економічна геологія, військова географія, технічна естетика й ін. Сказане повною мірою стосується і юридичної науки. Так, наприклад, на стику юридичної і психологічної галузей виникла юридична психологія, юридична і філософська − філософія права, юридична і соціологічна − юридична соціологія, юридична і філологічна − юридична лінгвістика.

Якщо юридична соціологія і філософія права одержали, як говориться, загальне визнання і навіть включені Вищою атестаційною комісією України в перелік наукових спеціальностей, по яких проводиться захист дисертацій на отримання вченого ступеня доктора і кандидата наук, то юридична соціологія і юридична лінгвістика - тільки на шляху визнання.

Відомо, що будь-яка нова наука виникає тоді, коли накопичується достатня кількість спеціальних наукових праць по даній проблематиці. Проведений нами аналіз свідчить, що у вітчизняній і закордонній науці чимало зроблено в області рішення проблем, зв'язаних з лінгвістичним забезпеченням розвитку правознавчої науки й удосконаленням законодавчої і юридичної практики, свідченням чого є численні роботи, опубліковані як в Україні, так і за її межами.

Спробуємо простежити етапи становлення юридичної лінгвістики як окремої науки в Україні. Перші роботи, що умовно можна об'єднати під рубриками "Правові проблеми мови" і "Язикові проблеми права", почали регулярно з'являтися на сторінках авторитетних юридичних видань тільки шість-сім років том.

На початку 2003 р. побачила світ перша в Україні монографія по юридичній лінгвістиці "Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України" З.А. Тростюк. У передмові до цієї роботи доктор юридичних наук професор В.А. Навроцький пише: «Проблеми, зв'язані з термінологією законодавства, відносяться до тих, актуальність яких безсумнівна. Адже від їхнього правильного рішення залежить не тільки дозвіл теоретичних дилем, але і рішення питань правозастосування − долі конкретних людей. Визначальної є роль дослідження термінологічних проблем для теорії і практики карного права. Саме в цій галузі ціна слова, іноді навіть букви або розділового знака надзвичайно висока».

Кілька місяців потому з'являється й робота В.Н. Демченко "Органічна і неорганічна українська мова", де в діахронічному і синхронічному плані аналізуються природні і штучні риси юридичного субстиля української мови.

Продовженням роботи з узагальнення творчих досягнень вчених в області юридичної лінгвістики є і складений тематичний бібліографічний довідник, у якому нараховується понад 500 позицій. Цей перелік є далеко не повним, адже через об'єктивні і суб'єктивні обставини в нього не ввійшов ряд робіт, опублікованих за межами України.

Дехто з опонентів не погоджуються з в "вторгненням" учених-мовознавців "у сферу впливу" вчених-юристів і навпаки, хоча в цьому не вбачається нічого надприродного. Подібні процеси, як відзначалося вище, є типовими для розвитку науки наприкінці ХХ − початку ХХІ в. у цілому. Підтвердженням цього стали роботи українських учених, юристів і лінгвістів, З.А. Тростюк і Н.В. Артикуци, С.П. Кравченко й А.С. Токарської, В.Я. Радецької і О.Ф. Юрчук і ін.

Таким чином, можна констатувати той факт, що потреба і підстави, що не менш важливо, у виділенні юридичної лінгвістики як самостійної спеціальності є.

Отже, в недалекому майбутньому юридична лінгвістика займе своє гідне місце й у переліку спеціальностей, по яких проводиться захист докторських і кандидатських дисертацій, і серед навчальних дисциплін, що вивчаються у вищих юридичних навчальних закладах як в Україні, так і за її межами.

Історія українського термінознавства засвідчує, що в різні періоди отримувались пріоритети того чи іншого напрямку.

В XIV-XVI ст. на базі спільної східнослов'янської мови в основному сформувався лексичний склад мови української народності.

У цей період на розвій української книжної мови мало вплив утворення Литовсько-руської держави і входження до її складу українських земель. Українська літературна мова, мова руська, згодом стає офіційною мовою цієї держави. Нею складаються канцелярські урядові акти, ведеться судочинство.

Російською мовою написаний збірник тодішніх правних постанов – Статут Литовський (1529р.), у якому зазначалось, що "писар земський масть поруску літерами й словами росіянами вси листи, выписы і й позвыі писати, а не иншим эзыком і словы". Офіційною, вживаною послідовно в урядових канцелярських актах, українська літературна мова стає в Молдавії. В основі так званої актової чи канцелярської урядової мови лежала північно-західна українська мова. У її складі на грунті живої народної мови утворюється прошарок канцелярсько-юридичних кодифікованих назв на позначення документів (грамота, листь, правильє), юридичних дій і їх результатів (оуграничити, оуздати. позвати, прислушати, искати, )дань, держаньє), юридичних зрозуміти (истець, волгчичь, головитство}, тогочасних правопорядків (право, право, право рускоє, право немецкоє) тощо.

В 1569 році до Польщі приєдналися Литва й уся Україна. У словниковому складі руської мови всі частіше зустрічаються полонізми, польський вплив на літературну українську MOB}' збільшується й у результаті насильної урядової полонізації. В 1696 році варшавський Сейм прийняв постанову про мову українських канцелярій. Українська літературна мова стає на новий шлях свого поповнення й перероблення: коли не вистачало слів для позначення певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької.

Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити на дві групи:

1. Чужі слова, які увійшли в давньоруську мову і не зазнали змін під впливом мопи-реціпієнта: агравація (стп. agrawacyja) − кривда, утиск, альтернату (стп. altcrnata) − право, яке визначало владу при спорі двох рівних достойників, акцесія (стп. akcesja) − здобуття права на власність, акть (стп. akt) – (правовий урядовий документ), актор (лат. actor) − позивач, асесорі (лат. assesor) − судова службова особа, судовий засідатель, баниция (стп. banicija) − (позбавляння людини громадських прав і вигнання її з країни) заст. баніція, безчинца (стп. bezczynca) − порушник встановленого порядку, биршаг (мад. brsag) – штраф, брама (стп. brama) − (місце ув'язнення) тюрма, виновайца (стп. winowajca) − винуватець, винний, провинник, войть (стп. woj − (у містах на німецькому праві голова місцевого самоврядування й міського суду) війт, виоляторь (лат. violator) − порушник.

2. Запозичені слова, засвоєні давньоруською мовою, які змінилися у формально-граматичному плані: баніовання (стп. banicija) − судове покарання людини баніцією − вигнанням з країни, акція (стп. akcja) − праворуч, судовий процес, алеговати (стп. alegowac) − (чим, що) доводити, доказувати, виправдовуватися, акцесія (стп. akcesja) − здобуття права на власність, угода, прибуток; броити (стп. Ьгоіс) − чинити розбій, варіяція (стп. warjacja) – зміна, видозміна в судових свідченнях, видирца (стп. wydzierza) – грабіжник. [23, с. 67-70].

Таким чином, творення юридичної термінології давньоукраїнської мови відбувалося через успадкування традицій живої народної мови, у результаті контактів з близько й дистантноспорідненими мовами.

Засвоєння чужомовної юридичної термінології збіглося з внутрішніми потребами та історичними умовами функціонування української мови.

Співвідношення між національним та інтернаціональним елементом у терміносистемах встановлюється в доцільних пропорціях тільки за умови, якщо розв'язане питання національного складника.

1.5 Історія становлення і розвитку англійського юридичного термінознавства

Англійська термінологічна лексика, у тому числі юридична, формувалася століттями. Ця терміносистема розвивається і далі, постійно змінюється, але водночас це єдина цілісна система, яка функціонує та змінюється разом з людським суспільством.

Питання генезису англійських юридичних термінів, що вживаються в юридичному дискурсі, є специфічним; воно ще не розглядалось і в даній праці досліджується вперше. Наголосимо, що запозичення юридичною терміносистемою юридичних терміноелементів зумовлено передусім суспільними процесами, міжсоціумними відносинами та економічним розвитком держави. Постійний економічний та юридичний прогрес вимагає правового статусу у здійсненні економічних стосунків. Тому все частіше констатуємо функціонування юридичної термінології в економічній підмові. Привертає увагу та обставина, що процес “входження” юридичної термінології в мову різних сфер сягає корінням ще середньовіччя, коли вже починали зароджуватися правові та економічні відносини між певними соціогрупами. Розглянемо в діахронному плані питання генетичних юридичних транспозицій. Аналіз літератури з даного питання показав, що трансформація та транспозиція юридичних термінів у різножанрових текстах є природним явищем, наслідком успадкування лексики одних поколінь наступними. При цьому відбувається поєднання давньої та актуалізація нової лексики вченими, юристами, економістами та іншими верствами населення, які безпосередньо мають справу із правовою, економічною діяльністю.

Як свідчать спостереження, елементи юридичної терміносистеми, її форми і моделі беруть свій початок в англійській соціально-юридичній лексиці середньовіччя. На подальших етапах історичного розвитку відбувається розширення семантики загальновживаних соціально-економічних систем на базі відповідних наукових дефініцій. Причому слова, які впродовж віків зберігали кореневу морфему, надалі набувають можливості різнопланової деривації, зокрема можуть оформлятися іншими суфіксами, не втрачаючи здебільшого первісного значення. Аналізуючи фактологічний матеріал, ми дійшли висновку, що юридичні терміни юридичного дискурсу доцільно диференціювати за походженням їхніх основ. Це терміни, що є власномовними словами (група 1); що мають латинську (група 2) та французьку (група 3) основи. До групи 1 ми віднесли наступні терміни: deed, sale, settlor, share, strike та ін.(4% всієї зафіксованої кількості слів). До групи 2 — acceleration, alienation, contract, license, premium та інші (найбільша серед груп, 82% термінів). Група 3 містить наступні елементи: abandon, abatement, allotment, sabotage та ін.(14% всіх юридичних термінів економічного дискурсу). При цьому ми зафіксували подвійне запозичення більшості термінів з латинською основою, які прийшли в англійську мову через старофранцузьку. Все це можна відобразити схематично таким чином:

Таблиця 4 Типи основ юридичної терміносистеми за походженням

№ п/п Юридичні терміни Частотність  вживання у % Частотність вживання (в абсолютних числах)
1 Власномовніслова 4 % 4
2 Латинські запозичення 82 % 82
3 Французькі запозичення 14 % 14
Разом 100 % 100

З цієї таблиці бачимо, що найбільша серед усіх груп юридичних термінів – група латинських запозичень – 82 % усіх термінів, які вживаються у мові юридичної терміносистеми. Друга по частті вживання – це терміни французьких запозичень – 14 % вісіх термнів, а самою найменшою групою є група власномовних слів – 4 % всіх термінв юридичної терміносистеми.

Семантизації та семантичній еволюції присвячено низку праць, зокрема Ф. Палмера, В. Овчаренко, Р. Цаголової, О. Вакулова, Г. Кличкова та ін. Питання дослідження юридичної та економічної терміносистем розглядалися переважно в межах структурно-семантичного аналізу, в системі відповідного дискурсу — економічна термінологія в економічному дискурсі, юридична — в юридичному і т. д. Вперше досліджується проблема функціонування юридичної термінології в економічному дискурсі, а також семантичного поля юридичної термінології в структурі економічного дискурсу.

У зв’язку з визначеною методологією дослідження важливим є розгляд семантичних полів, зокрема за рівнем (ступенем) їх термінологічності. Можна розглядати семантичні поля за ступенем термінологічності або за ступенем зберігання семантичного значення в певній вузькоспеціальній галузі, а також за прагматикою контексту. В економічному дискурсі юридичний термін може зберігати своє значення повністю чи частково або повністю його втрачати.

Зауважимо, що під впливом інтерференції, при входженні в юридичну підмову юридичні терміни проходять так звану спеціалізацію, змінюючи своє місце в системі, дефініції. Вони можуть перетворюватися в омоніми або є омонімами вихідних термінів. Наприклад, термін liability — “осудність, відповідальність, зобов’язання” в юридичній терміносистемі є омонімом економічного терміна liability ( у множині) — “пасив”.

Проаналізувавши юридичну літературу різних жанрів та використовуючи лексикографічні економічні та юридичні словники, ми виявили, що приблизно 73% всіх юридичних термінів юридичного дискурсу стали невід’ємною частиною юридичної підмови в зв’язку з їх продуктивним використанням в галузі юридичної діяльності та правовим статусом бізнес-операцій. При цьому ці елементи в процесі трансмісії в юридичну терміносистему повністю зберігають юридичне значення. Це наступні терміни: acceptance – “акцепт”, bond – “бона”, “купюра”, “облігація”, credit – “кредит”, creditor – “кредитор”, employment – “зайнятість”, tax – “податок”, mortgage – “застава”, “іпотека”, rent – “рента”, share – “акція”, “пайова участь”, patent – “патент” та ін.

Аналіз юридичної термінології під кутом зору наявності чи втрати первісної семантики, проведений на базі різножанрового дискурсу, показав, що переважна кількість юридичних термінів зберігають свою основну семантику (capacity, term, contract, court, tax, fraud, valid, breach of contract, income tax та ін.). 99,6 % термінів відповідає семантиці у сфері юридичних текстів, частково може реалізувати значення того чи іншого юридичного терміна 0,2% термінів. Має місце і десемантизація згаданих термінів у структурі економічного тексту (0,2% термінів). Ми зафіксували також випадки, коли одночасно в різних юридичних контекстах терміноелементи юридичної терміносистеми можуть зберігати юридичну семантику, частково реалізовувати її і повністю зберігати. Таких термінів ми зафіксували два: valid, capacity.

Це також можна проілюструвати у наступній таблиці:

Таблиця 5 Збереження первісної семантики юридичного теміну

№ п /п Семантична ознака термінів Частотність вживання у % Частотність вживання (абсолютна кількість)
1 Юридичні терміни, які зберігають свою семантику 74 % 74
2 Терміни, які відповідають семантиці у сфері юридичних текстів 16 % 16
3 Терміни, які частково реалізують значення того чи іншого юридичного терміна 10 % 10
Разом 100 % 100

Отже, найбільша кількість термінів, які зберігають свою семантику – це юридичні терміни, які повністю зберігають свою юридичну семантику (74 % та 74 терміни всієї юридичної терміносистеми), друга за списком – терміни, які відповідають семантиці у сфері юридичних текстів (їх нараховується – 16 % та 16 термінів всієї юридичної терміносистеми), а остання група – терміни, які частково реалізують значення того чи іншого юридичного терміна – найменши у частотності вживання (вони складають 10 % та 10 термінів у юридичній терміносистемі).

Зазначимо, що терміни різних галузей науки в процесі розвитку та модифікації мов мають тенденцію до інтерференції внаслідок інтеграції наук. Галузеві терміносистеми взаємодіючи одна з одною, нерідко мають частину спільного термінологічного фонду. Міграція термінологічних елементів призводить до таких явищ, як транстермінологізація, детермінізація, диференціація значень, ретермінологізація тощо. Таке можливо, коли підмова однієї галузі науки абсорбує терміни іншої. Як динамічне явище міграція спричиняє кількісне (у вигляді нових номінативних одиниць) і якісне (нових значень) збагачення певної лексики на рівні мовлення: через засоби масової інформації, науково-популярну і художню літературу. Як статичне явище міграція визначає кількісне і якісне збагачення лексики певного прошарку мови на рівні системи.


Висновки до розділу 1

У юридичній літературі англійської мови найчастіше використовуються терміни з префіксами after-, all-, со-, сross-, dis-, ех (74 % усієї термінологічної системи), трохи менше використовуються терміни з префіксами соипter-, ехtrа-, hеter(о)-, раra-, роly- (16 % термінів термінологічної системи юридичної мови), а найменше у юридичній терміносистемі використовуються терміни з префіксами рrо-, quasі-, self-, sub-, un-, de- (10 % термінів юридичної терміносистеми).

Найбільшою групою термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Прикметник + іменник у Н.в (67 % термінів друга за частотою вживання є Іменник у Н.в. + іменник у Р.в. прийменника (17 %), а найменшою групою є − Іменник у Н.в. + іменник у З.в. (16 %).

Найбільшою синтаксичною групою трикомпонентних термінів в англійській та українській мові є перша синтаксична група − Iменник у Н. в. - іменник у З. в. з прийменник на + іменник у Р. В. без прийменника (65 % термінів), друга за частотою вживання є Iменник у Н. в. + іменник у Р. в. без прийменника + Іменник у З. в. з прийменником на (15 % термінів) та Iменник у Н. в. + прикметник -+- іменник у Р. в. без прийменника. (15 % термінів), а найменшою групою є − Iменник у Н. в. + прикметник + іменник у З. в. з прийменником на (5 % −термінів)

Найбільша серед усіх груп юридичних термінів – група латинських запозичень – 82 % усіх термінів, які вживаються у мові юридичної терміносистеми. Друга по частті вживання – це терміни французьких запозичень – 14 % вісіх термнів, а самою найменшою групою є – група власномовних слів – 4 % всіх термінв юридичної терміносистеми.

Найбільша кількість термінів, які зберігають свою семантику – це юридичні терміни, які повністю зберігають свою юридичну семантику (74 %), друга за списком – терміни, які відповідають семантиці у сфері юридичних текстів (16 %), а остання група – терміни, які частково реалізують значення того чи іншого юридичного терміна – найменши у частотності вживання (вони складають 10 %).


РОЗДІЛ 2 МІЖМОВНА ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПЕРЕКЛАДНОЇ ТЕРМІНОГРАФІЇ


Информация о работе «Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 173947
Количество таблиц: 17
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
54737
1
0

... або крапкою з комою: Catherine looked at me all the time, her eyes happy. – Кетрін увесь час дивилася на мене; очі її були щасливими. РОЗДІЛ 2. Відтворення абсолютних дієприкметникових конструкцій в перекладознавстві   2.1 Переклад дієприкметників та дієприкметникових зворотів в англо-українському напрямку   Переклад англійського дієприкметника на українську мову викликає часом відомі ...

Скачать
53502
1
1

... на території України повинна мати вимову державною мовою - українською і не піддаватися впливові мов інших етнічних груп населення. Слід зазначити, що вимоги до української юридичної термінології в сучасних умовах обмежені в Україні та за її межами певними обставинами, головними з яких, на нашу думку, є - повільна українізація суспільного житія, особливо на буденному рівні; - недостатня кільк ...

Скачать
101075
3
0

... інструмент для покрокового виконання різних операцій; protocol - метод передачі даних. Якщо значення англійського слова повністю відповідає значенню українського слова, то це - еквівалентний переклад. Цей вид перекладу досить поширений при перекладі англійських комп'ютерних термінів, хоча в українській мові існує не надто велика кількість слів-відповідників у цій галузі. Ми можемо навести наступн ...

Скачать
42880
1
0

... можна виявити лише за допомогою контексту та інших термінів, що пов’язані між собою у терміні-словосполученні. Висновки   В процесі даного дослідження ми розглянули поняття терміну, його класифікацію, та особливості перекладу юридичних термінів з англійської мови на українську. Тож ми винайшли, що термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значення, ...

0 комментариев


Наверх