Судова система США та Франції

11511
знаков
0
таблиц
0
изображений

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Реферат

на тему:

"Судова система США та Франції"


Виконала: студентка

2 курсу 10 ф-ту 6 групи

Гавлюк Наталія

Харків 2010


Судова влада та її функції

Судова влада є третьою гілкою влади, поряд із законодавчою та виконавчою. У правовій державі судова влада - незалежна й самостійна. Судова влада здійснюється судами різних рівнів. Система судів держави називається юстицією, а сукупність питань, що входять до їхньої компетенції, - юрисдикцією. Діяльність судів для розв’язання правових суперечок має назву "правосуддя". Конституції зарубіжних держав, що містять окремі розділи, присвячені здійсненню правосуддя. У цих розділах проголошено роль судової влади - забезпечення панування права, захист прав і законних інтересів громадян, визначення покарання за факти порушення демократичної законності, встановлення істини в кожній конкретній справі. (3 с.46)

 

Судова система США

 

Система федеральних судів. Стаття 3 Конституції формулює основу федеральної судової системи: "Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом та тими нижчими судами, які будуть час від часу засновуватися Конгресом".

Керуючись цим формулюванням, перший Конгрес розділив країну на округи та в кожному з них заснував федеральні суди. Звідси починається нинішня система судів: Верховний суд, 11 апеляційних судів, 91 окружний суд і 3 суди зі спеціальними повноваженнями. Конгрес і нині зберіг право засновувати і скасовувати федеральні суди, як і визначати кількість судів у федеральній системі судочинства. Однак, він не може скасувати Верховний суд.

Верховний суд є вищою судовою інстанцією Сполучених Штатів та єдиним судом, створення якого передбачене Конституцією. Рішення Верховного суду не підлягають апеляції ні в якому іншому суді. Конгрес має право встановлювати кількість судів Верховного суду і в певних межах вирішувати, які справи підлягають розгляду в ньому, але він не може змінити тих прав, які надані Верховному суду самою Конституцією.

Конституція не розглядає питання про те, які вимоги, пред'являються до суддів. Ніде не сказано, що вони повинні бути юристами, хоча насправді всі федеральні судді і судді Верховного суду є членами колегії адвокатів.

З моменту утворення Верховного суду, майже 200 років тому, в ньому змінилося лише сто суддів. У своєму початковому вигляді Верховний суд складався з голови та п'яти членів суду. Протягом останніх 80 років кількість судів змінювалася, поки в 1869 р. не був затверджений кінцевий склад: голова та вісім членів Верховного суду. Голова очолює суд, але при прийнятті рішень він має лише один голос, як і будь-який з членів суду.

Особиста юрисдикція Верховного суду поширюється тільки на дві галузі: випадки, які стосуються високих посадових осіб іноземних країн, і випадки, коли одна із сторін є штатом. Всі інші справи потрапляють на розгляд Верховного суду тільки шляхом апеляції з нижчестоящих судів.

З кількох тисяч справ, які реєструють кожен рік, суд зазвичай розглядає лише близько 150. Більшість випадків пов'язана з інтерпретуванням законів або наміру Конгресу при прийнятті закону. Однак значна частина роботи Верховного суду складається з ви значення того, чи відповідає Конституції діяльність законодавчої або виконавчої влади. Право подібного юридичного контролю не було спеціально обговорено Конституцією. Це положення було визначено самим Верховним судом через його читання Конституції.

Рішення суду не повинні бути обов'язково одноголосними. Простої більшості, за наявності не менше шести суддів (офіційного кворуму) досить для прийняття рішення. У разі неодноголосних рішень Верховний суд зазвичай відмічає обидві думки більшості й меншості, і кожен з них може стати підґрунтям майбутнього рішення суду. Часто судді записують свою особливу думку, якщо вони в принципі згодні з рішенням, але за причинами, які відрізняються від доводів більшості.

Апеляційні й окружні суди. Другий рівень федеральної судової системи складають апеляційні суди, які були створені в 1891 р. з метою спрощення розподілу судових справ і полегшення роботи Верховного суду. Територія Сполучених Штатів поділяється на 11 зон, кожна з яких обслуговується судом у складі від 3 до 15 суддів. Апеляційні суди переглядають рішення окружних судів (суд першої інстанції федеральної юрисдикції) в межах своїх округів. Вони також переглядають постанови незалежних арбітражних агенцій, таких, наприклад, як федеральна торговельна комісія тощо.

Ступенем нижче апеляційних судів йдуть окружні суди.50 штатів розділені на 89 округів. На додаток до цього існує окремий округ Колумбія і округ Пуерто-Ріко, які не є окремими штатами. В окружному суді може бути від одного до 87 суддів. Залежно від масштабів справи, що розглядається, судді тимчасово можуть бути переведені з одного окружного суду до другого. Конгрес встановлює межі округів залежно від кількості населення та обсягу роботи. Деякі невеликі штати створюють один округ, тоді як великі штати (Нью-Йорк, Каліфорнія, Техас) поділяються на чотири округи кожний.

За винятком округу Колумбія, судді всіх окружних судів повинні постійно проживати на території свого округу. Сесії окружних судів проводяться через певні проміжки часу за чергою в різних містах округу.

Більшість справ і спірних питань, які розглядаються в окруж-судах, порушуються самими судами і пов'язані з порушенням федеральних законів, наприклад, поштові зловживання, крадіжка державної власності, порушення законів про якість продовольчих товарів, про банківські операції або у випадку шахрайства. Це єдині федеральні суди, в яких вердикт про винність обвинуваченого виноситься Великим журі присяжних, а остаточний вирок виносить Малий склад журі.

Спеціальні суди. На додаток до федеральних судів загальної юрисдикції час від часу виникає необхідність у створенні спеціальних судів. Це так звані "легіслативні" суди, вони були створені законодавчим актом Конгресу. Судді в цих судах, як і їх колеги в інших федеральних судах, призначаються Президентом з узгодження Сенату на період усього життя.

Мабуть найважливіший з цих судів - Претензійний суд, який був створений у 1855 р. для розгляду грошових позовів, які пред'являли Сполученим Штатам. Крім нього, спеціальними судами є Митний суд, що займається виключно цивільними справами, які пов'язані з податками і зборами, на імпортовані товари. Апеляційний суд з митних і патентних питань займається апеляційними скаргами за рішеннями Митного суду і Бюро патентів США. (1, с. 208)

 

Судова система Франції

За спільним правилом (за винятком судів присяжних) кримінальні і цивільні суди знаходяться в одній судовій установі. Судова система Франції багатоступінчаста, і її можна розділити на дві гілки - власне судову систему і систему адміністративних судів. Крім того, є суди із спеціальним призначенням. Нижчий ступінь в системі судів спільній юрисдикції займають трибунали малої інстанції. Їх, як мінімум, один в кожному головному місті департаменту, в крупних судових округах і інколи в крупних кантонах (тобто в територіальній одиниці більш високого рівня, ніж комуна, але|та| що в даний час не має своїх виборних органів). Хоча поділа в цьому трибуналі розглядуються одноособово суддею, але в суді полягає декілька магістратів. Магістратами в цьому суді є судді трибуналу великої інстанції, що відряджаються на три роки (можливе продовження терміну). Трибунал малої інстанції розглядує всі цивільні справи з сумою позову, що не перевищує 20 тис. франків, причому в цьому випадку відсутня можливість апеляційного оскарження по позовах до 7 тис. франків. При розгляді кримінальних справ цей суд називається трибуналом поліції. Він правомочний розглядувати порушення, за які можливе позбавлення волі до двох місяців і (або) штрафу нижче 6 тис. франків. В деяких випадках цей трибунал може виконувати лаву нотаріальних дій, опечатувати майно, видавати документи про громадянство і ін.

Трибунал великої інстанції доводиться один на департамент, але у великих департаментах є по декілька таких трибуналів (всього 181). Ці трибунали діляться на палати (як мінімум по цивільних справах і виправний суд). Трибунал розглядує цивільні справи, позови про власність, поділа про розлучення, спори про громадянство і ін. Як правило, він засідає у складі трьох суддів, але по лаві справ може засідати і у складі одного судді (у справах неповнолітніх, що розглядує цивільні і кримінальні справи відносно цих осіб). При трибуналах великої інстанції діють слідчі судді, що призначаються на три роки з можливістю повторних призначень. У деяких таких трибуналах може бути по декілька слідчих суддів (70 - в Парижі). По незначних справах розслідування проводиться поліцією. Коли трибунал великої інстанції засідає як виправний суд, то він діє в колегіальному складі, хоча по деяких справах може засідати і у складі одного судді

У Франції існує 34 апеляційних судна, в юрисдикцію яких входить від 2 до 4 департаментів. Склад таких судів різний: у Парижі такий суд має 25 палат, а чотири суди - тільки одну, яка міняє назву залежно від характеру даної справи. Апеляційний суд завжди виносить свої ухвали колегіально, i цивільно-правова частка апеляційного суду включає щонайменше дві палати по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгівельних справах. У складі такого суду є звинувачувальна палата - по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгівельних справах. У складі такого суду є звинувачувальна палата - однією з її функцій є функція дисциплінарного суду відносно офіцерів судової поліції (офіцерів МВС і військової жандармерії і ін.). У цьому суді також діє палата у справах неповнолітніх. Незалежно від апеляційного суду в кожному департаменті є суд присяжних; є суд присяжних і у справах неповнолітніх; оскарження вирішень цих судів проводиться до Касаційного суду. Склад суду присяжних - три члени, а їх голова обов'язково є членом апеляційного суду. До складу суду входить 9 присяжних, вибраних по списках виборців. Суд діє в сесійному ладі. Перед відкриттям сесії перший голова суду шляхом жеребкування підбирає 35 присяжних і 10 їх заступників; з цих осіб формується колегія присяжних. Виконання обов'язку присяжного обов'язкове під загрозою штрафу.

У Франції діє значне число судових органів спеціального призначення: торгівельні суди, що формуються комерсантами за допомогою двоступеневих виборів, ради (всього в країні 281). Кожну раду включає 5 секцій, що розглядують поділа в торгівельній сфері, виробництва, сільському господарстві, у сфері обслуговування. Ради, що включають на паритетних початках представників найнятих робітників і підприємців, розглядують справи, що стосуються трудових угод. Крім того, існують 409 судів по орендних справах, що фундирувалися на паритетній основі і розглядують спори між орендодавцями і орендарями.

Військові суди - виправний трибунал і суд присяжних - розглядують справи відповідно до Кодексу військової юстиції. У військовий час, а також під час облогового або надзвичайного положення діють територіальні трибунали озброєних сил і вищий трибунал озброєних сил. (2. с 106)


Список використаної літератури

1.         Конституційне право зарубіжних країн. Навч. пос. За ред. .В. О. Ріяки 2е видання, доповнене і перероблене. Київ: Юрінком Інтер 2006 - с.537

2.         Іноземне конституційне право/ За редакцією проф. В.В. Маклакова. - М.: Юрість, 1996. - 512 з.

3.         Конституційне (державне) право зарубіжних країн: конспект лекцій, навчальні схеми, словник термінів та основних понять: Навчально-методичний посібник. - Харків 2008.191 с.


Информация о работе «Судова система США та Франції»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 11511
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
94943
0
0

... ншого боку - йому загрожували консерватизм і рутина суддівського стану. Після свого блискучого розквіту в XІІІ столітті загальне право не уникло ні тієї, ні іншої небезпеки. Воно виявилося перед ризиком утворення нової правової системи-суперниці, що після закінчення деякого часу могла навіть замінити собою загальне право, подібно тому як у Римі античне цивільне право в класичну епоху виявилося зам ...

Скачать
59685
0
0

... висновки. 3 Принцип розподілу влади у практиці конституціоналізму України   3.1 Президент України Відповідно до статті 6 державна влада в Україні здійснюється на основах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно законам України, що дає можливість запобі ...

Скачать
263986
0
0

... ї, доцивілізованоі) фази розвитку до стадії цивілізованості (станово-класовий устрій, чітка диференціація суспільства з наявними механізмами ре­гулювання суспільних суперечностей); інституціоналізація політичної системи українського суспільства феодального типу (князівська державність, інтеграція ранніх мікрополітичних утворень — племінних княжінь у державно-політичні макро-об'єднання імперського ...

Скачать
85073
0
0

... і функцій держави засвідчує, що в держави є такі властивості, які виокремлюють її з-поміж інших політичних організацій та об'єднань у суспільстві і роблять основою всієї політичної системи, головним політичним інститутом. Держава, по-перше, виступає як універсальна, всеохоплююча організація, що поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян, які на ній перебувають. Держава «офіційно» ...

0 комментариев


Наверх