2.2 Пошук у глибину і у ширину

Є дві основні стратегії пошуку потрібної вершини на дереві:

1) пошук у ширину;

2) пошук у глибину (перебір з поверненнями, бектрекінг).

Процедура пошуку у ширину передбачає аналіз на кожному кроці нащадків усіх вершин (паралельна перевірка всіх можливих альтернатив).

Процедура пошуку в глибину передбачає першочерговий аналіз нащадків тих вершин, що були проаналізовані останніми. Всі альтернативи аналізуються послідовно; аналіз деякої альтернативи завершується лише тоді, коли встановлюється, приводить вона до успіху чи ні. Якщо ж альтернатива зумовлює невдачу, відбувається повернення і розгляд інших альтернатив.

На рис.2 показана послідовність перегляду вершин при пошуку в ширину, на рис.3 – пошуку в глибину.


Рис.2. Процедура пошуку в ширину


Рис.3. Процедура пошуку в глибину

Пошук в глибину (більш поширений) дозволяє зекономити пам’ять, оскільки при його реалізації не потрібно запам’ятовувати все дерево, а лише вершини, що мають відношення до поточної альтернативи.

2.3. Простір задач і простір станів

При плануванні в просторі станів заданим вважається деякий набір станів (ситуацій). Відомі дії, які може здійснювати система та які визначають перехід з одного стану в інший.

Графом станів задачі називається орієнтований граф, вершини якого відповідають можливим станам предметної області, а дуги – методам переходу від стану до стану.

Дуги можуть мати мітки, які інтерпретуються як вартість або довжина відповідного переходу. Тоді вирішення задачі являє собою пошук шляху від початкового стану до цільового; при цьому типовою вимогою є оптимізація даного рішення (пошуку найкоротшого шляху).

Класичний приклад планування в просторі станів – задача комівояжера.

Планування в просторі задач передбачає декомпозицію початкової задачі на підзадачі, поки не буде досягнути зведення до задач, для яких вже готові алгоритми рішення. Таку декомпозицію можна уявити у вигляді І/АБО графа.

Існують також комбінації планування у просторі задач істанів.

2.4 Автоматний спосіб задання алгоритму

В комп’ютері вхідна послідовність бітів перетворюється у вихідну за допомогою логічних схем. Логічні схеми поділяються на комбінаційні схеми і схеми з пам’яттю (скінченні автомати).

У комбінаційних схемах значення вихідних змінних залежать лише від стану вхідних і не залежать від поточного стану схеми. Будь-яка комбінаційна схема реалізує булеву (0/1) функцію від своїх вхідних змінних.

Скінчений автомат є перетворювачем, вихід якого залежить від входу, але й від поточного стану автомата. При цьому кількість вхідних і вихідних змінних, їх значень є скінченою. Поточний стан автомата – в пам’яті.

Найуніверсальнішою моделлю комп’ютерних обчислень є машина Тьюринга.

Автомати мають пам’ять у вигляді стрічки і пристрій для читання з неї. Стрічка розбита на квадрати з символами. Автомат розглядає символи по черзі, виконує обчислення і розв’язує задачі.

Формально скінчений автомат описується так:

FA=<Q, A, b, q0, F>

де Q=(q1, q2, …, qn) - скінченна множина станів керування; A=(a1, a2, .., am) - вхідний алфавіт; b: Q*A→Q - функція переходів; q0 - початковий стан;  - множина заключних станів керування.

Приклад. Потрібно побудувати скінчений автомат який допускає тільки послідовності 0/1, при цьому в послідовності розпізнавання кількість одиниць повинна бути парною, а нулів – непарною.

Згідно з умовою задачі А складатиметься з символів 0, 1, #, де # позначатиме довільний символ, відмінний від 0 і 1. Тобто, А=<0, 1, #>.

Множину станів виберемо так:

Q=(q1, q2, …, q5),

де q0 - початковий стан;

q1 - стан помилки;

q2 - кількість нулів непарна, а одиниць – парна;

q3 – кількість нулів і одиниць непарна;

q4 – кількість нулів і одиниць парна;

q5 – кількість нулів парна, а одиниць – непарна;

Згідно з умовою задачі F=<q2>

Функції переходів визначаються так:

q0#→q1

q00→q2

q30→q5

q1→q1

q01→q5

q31→q2

q2→q1

q10→q1

q40→q2

q3→q1

q11→q1

q41→q5

q4→q1

q20→q4

q50→q3

q5→q1

q21→q3

q51→q4


Автомати зручно задавати таблично:

# 0 1

q0

q1

q2

q5

q1

q1

q1

q1

q2

q1

q4

q3

q3

q1

q5

q2

q4

q1

q2

q5

q5

q1

q3

q4

Рис.1. Табличне задання автомата

Рядки таблиці позначаються станами множини Q, а стовпці – символами вхідного алфавіту. Символ ← позначає заключні допустимі стани.

Графічний опис автомата полягає у побудові графа, де вершини qi і qj з’єднуються дугою a якщо виконується команда qia→qj. Заключні допустимі вершини позначаються подвійним колом.


Рис.2. Графічне задання автомата

Спеціальним типом автомата є машина Тьюринга. Універсальна машина Тьюринга може обчислити будь-який інтуїтивний алгоритм.



Информация о работе «Моделі і методи прийняття рішень»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 20329
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
108323
2
0

... продукції; зміна виробничого профілю або спеціалізації традиційних виробників продукції; відсутність у підприємства повної інформації про конкретні сегменти ринку. Фактори ризику – технічний прогрес; залежність результатів прийняття рішень споживачами від таємних умов договору, які задовольняють особисті інтереси керівництва; зміна умов імпорту, що полегшує ввіз імпортної продукції; активізація ...

Скачать
34779
11
1

... виявити особливості функціонування економічного обєкта лінійне, нелінійне, динамічне, статистичне Залежно від типів проблем, що вирішуються ОПР, можна сформувати набори методів прийняття управлінських рішень, які найчастіше застосовуються на практиці (табл. 8). В умовах ризику і невизначеності типова задача прийняття управлінського рішення є дещо ускладненою, оскільки має місце велика кількі ...

Скачать
66172
5
8

... ів факторного аналізу для дослідження нематеріальних активів дозволить визначити місце (значення) даних ресурсів у формуванні результатів діяльності підприємств. 3. Методи управління Дослідженнями встановлено, що особливості управління нематеріальних активів визначаються специфікою їх об’єкта, зумовленою відсутністю нематеріальної форми. Особливістю управління нематеріальних активів є ...

Скачать
52551
7
0

... ічно зростають показники ефективноств їх діяльності. Науково-дослідні інститути закордоном працюють над новими моделями, які раніше чи пізніше пристосуються до практики управління. Щоб якимось чином впорядкувати та зробити більш наочним питання про сфери застосування тих чи інших моделей і методів наведемо таблицю (див. табл.7).Таблиця 7: Сфери застосування моделей і методів обгруниування управлі ...

0 комментариев


Наверх