МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Бердичівський політехнічний коледж
Контрольна робота
з предмета “Операційні системи”
(варіант №3)
студента групи ПЗС-306
Луцького Віталія Валерійович
м. Бердичів
2007 р.
План
1. Принципи побудови комп’ютерів Фон Неймана
2. Магнітооптичні диски
3. Перегляд ресурсів комп’ютера за допомогою програми «Мій комп’ютер»
4. Графічний редактор Paint
5.Використання програми Kodak Imaging
1. Принципи побудови комп’ютерів Фон Неймана
У 1945 році видатний математик Джон фон Непман сформулював загальні принципи будови універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів. Ці принципи полягали у тому, що:
- Комп’ютер повинен складатися із наступних пристроїв: арифметико – логічного пристрою, який виконує арифметичні і логічні операції, пристрою управління – який організує процес виконання програм, пристою пам’яті – для зберігання програм і даних, зовнішні пристрої – для введення – виведення інформації.
Принципи роботи комп’ютера в загальних рисах можна описати так. Спочатку за допомогою якогось зовнішнього пристрою в пам’ять комп’ютера вводиться програма. Пристрій управління зчитує вміст комірки пам’яті, де зберігається перша команда програми і організовує її виконання. Ця команда може задавати виконання арифметичних або логічних операцій, зчитування з пам’яті даних для виконання арифметичних або логічних операцій або запис їх результатів у пам’ять, введення даних від зовнішнього пристрою або виведення даних на зовнішній пристрій.
Як правило, після виконання однієї команди пристрій управління починає виконувати команду із комірки пам’яті, яка знаходиться безпосередньо за тільки що виконаною командою. Однак цей порядок може бути змінений за допомогою команди передачі управління (переходу). Команди переходу дозволяють багаторазово повторювати одні і ті ж команди, що забезпечує організацію циклів, виконувати різні послідовності команд в залежності від виконання певних умов, тобто створювати складні програми.
Таким чином, після запуску програми у роботу, комп’ютер може автоматично, без участі людини виконувати послідовності команд і вибирати алгоритм роботи в залежності від отриманих результатів. Системне програмне забезпечення призначене для управління роботою комп’ютера, розподілу його ресурсів, підтримання діалогу з користувачем, надання їм допомоги в обслуговування комп’ютера.
Прикладне програмне забезпечення призначення для автоматизації вирішення практичних задач по обробці інформації. Це можуть бути розрахункові задачі, обробка текстової і графічної інформації, пошукові системи та інше.
Складові частини системного та прикладного програмного забезпечення будуть розглянуті більш докладно в наступних темах або предметах.
2. Магнітооптичні диски
Накопичувачі магнітооптичних дисків СD відрізняються від програвачів музичних дисків в основному мікропроцесором, який виконує декодування електричних сигналів. В звукових програвачах записані на компакт-дисках цифрові дані перетворяться в аналогові електричні сигнали, що поступають потім на стерео-підсилювач. При цьому допускаються невеликі погрішності — головне, щоб вони лежали за межами чутливості людського слуху. При прочитуванні ж з накопичувача СD-RОМ погрішності недопустимі. Кожний біт повинен бути лічений абсолютно точно, тому досить значну частину всього об'єму диска СD-RОМ займають коди корекції помилок {Еггог Соггесйщ Сойе—ЕСС). З їх допомогою можна в більшості випадків знайти і виправити неправильно лічені дані, що дозволяє понизити вірогідність збоїв до прийнятної величини.
Нижче приведений алгоритм роботи магнітооптичних дисків .
Напівпровідниковий лазер генерує малопотужний інфрачервоний промінь, який потрапляє на те, що відображає дзеркало.
Серводвігатель по командах, що поступають від вбудованого мікропроцесора, зміщує рухому каретку з дзеркалом, що відображає, до потрібної доріжки на компакт-диску.
Відображений від диска промінь фокусується лінзою, розташованою під диском, відображається від дзеркала і потрапляє на розділову призму.
Розділова призма направляє відображений промінь на іншу фокусуючу лінзу.
Ця лінза направляє відображений промінь на фотодатчик, який перетворить світлову енергію в електричні імпульси.
Сигнали з фотодатчика декодуються вбудованим мікропроцесором і передаються в комп'ютер у вигляді даних.
Штрихи, нанесені на поверхню диска, мають різну довжину. Інтенсивність відображеного променя змінюється, відповідним чином змінюючи електричний сигнал, що поступає на фотодатчик. Біти даних прочитуються як переходи між високими і низькими рівнями сигналів, які фізично записуються як початок і кінець кожного штриха.
Оскільки для програмних файлів і файлів з даними важливий кожний біт, в магнітооптичних накопичувачах використовуються вельми складні алгоритми виявлення і корекції помилок. Завдяки таким алгоритмам вірогідність неправильного прочитування даних складає менш I1025. Іншими словами, безпомилково прочитується два квадриллиона дисків, що відповідає стопці компакт-дисків заввишки близько двох мільярдів кілометрів!
Для реалізації цих методів корекції помилок до кожних 2 048 корисних байтів додається 288 контрольних. Це дозволяє відновлювати навіть сильно пошкоджені послідовності даних (завдовжки до 1 000 помилкових бітів). Використовування таких складних методів виявлення і корекції помилок зв'язано з тим, що, по-перше, компакт-диски вельми схильні зовнішнім діям, а по-друге, подібні носії спочатку розроблялися лише для запису звукових сигналів, вимоги до точності яких не такі високі.
Якщо дані в програвачі звукових компакт-дисків лічені неправильно, то вони інтерполюються. Наприклад, якщо три послідовні значення сигналу виражаються числами 10, 13 і 20 і середнє значення через пошкодження або забруднення поверхні диска загублено, то його можна з високим ступенем достовірності відновити як середнє значення між 10 і 20 (15). Не дивлячись на те що відновлене значення неточне, слухач не помітить цієї погрішності. Якщо ж така ситуація виникне при прочитуванні наприклад, програмного файлу, то пропущений біт може з рівною вірогідністю бути нульовим або одиничним, і інтерполювати його значення, природно, буде неможливо.
Саме через такі високі вимоги до точності відтворення накопичувачі.
Після зниження вартості виробництва накопичувачів і дисків вони все одно не набули належного поширення в світі РС. Це можна пояснити невеликими розмірами додатків того часу. Зараз практично все програмне забезпечення поставляється на компакт-дисках, навіть якщо воно займає десяту частину диска. Виробники програм дотримуються наступного правила: якщо програмний продукт займає більше двох дискет, раціональне використовувати компакт-диск.
Переваги запису на магнітооптичні накопичувачі великих програм очевидні. Для розповсюдження операційних систем було б потрібно близько 70 дискет, формат запису яких, дозволяє помістити на дискеті 1,71 Мбайт даних. Вартість виробництва, упаковки і розповсюдження такої кількості дискет несумірна з виробництвом одного магнітооптичного накопичувача.
0 комментариев