ВСТУП

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров’я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житі суспільства і були пов’язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально – правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головними об’єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва, знаряддя праці. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх запобігання. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками на виробництві, складають більше 1 % світового валового внутрішнього продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

Із вищезазначеного стає зрозумілим, що охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя – те й інше дається лише один раз. Необхідно пам’ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, але перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно важливе економічне значення – це й висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. Незадовільний ще стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави. Так в Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, чисельність пенсіонерів внаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тис. чоловік, щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій та пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних із незадовільними умовами праці, перевищує 1 млрд. гривень.

Загалом же на сьогодні в Україні стосовно кількості загиблих і травмованих внаслідок нещасних випадків і аварій склалася така ситуація, що створюється враження ніби у нас йде тиха прихована війна, яка за своєю суттю аморальна. Адже для мирного часу така кількість людських втрат є непомірно високою. Тому питання охорони праці та здоров’я наших громадян у процесі їх трудової та будь – якої іншої діяльності повинні стати пріоритетними та увійти до розряду питань найвищого державного рівня, оскільки люди, їх життя та здоров’я є найбільшим багатством будь – якої держави.

1. ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ВИРОБНИЦТВА ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ І НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНОГО ПРОЦЕСУ

Забезпечення пожежної безпеки – це один із важливих напрямків щодо охорони життя і здоров’я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково – технічній сфері людству ще не вдалося знайти абсолютно надійних способів щодо забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується приблизно на 5 %, а збитки від них зростають на 10 %. І сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожні п’ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120 – 140 пожеж, в яких гинуть 6 – 7, отримують травми 3 – 4 людини, вогнем знищується 32 – 36 будівель, 4 – 5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять 500 тис. гривень.

Для правильного планування та успішного проведення заходів пожежної профілактики вагоме значення має оцінка об’єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки. Умови виникнення та поширення пожежі в будівлях та приміщеннях залежать від кількості та пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться (використовуються), а також особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв. За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24 – 86) поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 0С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро - і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 0С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорії А чи Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Основним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний його вибір і експлуатація, особливо у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяють на вибухонебезпечні (В – І, В – Іа, В – Іб, В – Іг, В – ІІ, В – ІІа), і пожежонебезпечні (П – І, П – ІІ, П – ІІа, П – ІІІ) зони.

Вибухонебезпечна зона – це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.

Клас В – І – зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості та з такими властивостями, що можуть створювати з повітрям або іншими окисниками вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.

Клас В – Іа – зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і парів можлива лише внаслідок аварії або несправності.

Клас В – Іб – ті ж самі зони, що й класу В – Іа, але мають наступні особливості:

-      горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум’я (15% і більше) та різкий запах;

-      при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об’єм 5% загального об’єму приміщення (зони);

-      горючі гази і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум’я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами.

Клас В – Іг простір навколо зовнішніх установок, які містять горючі гази або ЛЗР (наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами, естакад для зливання і наливання ЛЗР тощо).

Клас В – ІІ – зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних режимах роботи.

Клас В – ІІа – зони, аналогічні зонам класу В – ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Якщо об’єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об’єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки.

Пожежонебезпечна зона – це простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях, а також при їх складуванні.

Клас П – І – зони приміщень, в яких застосовується або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху 61 0С.

Клас П – ІІ – зони приміщень де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум’я понад 65 г/м3 об’єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.

Клас П – ІІа – зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини, що нездатні переходити у завислий стан.

Клас П – ІІІ – зони, що розташовані ззовні та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 оС, або тверді горючі речовини.

Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу, внутрішній простір якого відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру керування і захисту, світильники рекомендується застосовувати в пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.

У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно ГОСТ 12.2.020 – 76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В – І та В – ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В – І, В – ІІ, В – ІІа також повинен мати вибухозахищене виконання.

Категорія вибузопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначенні відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень.

Велика кількість горючої сировини, напівфабрикатів, матеріалів, виробів і речовин, що мають здатність до самоспалаху і спалахувати від різноманітних джерел, визначає пожежну небезпеку виробництв легкої промисловості.

В легкій промисловості використовуються легкоспалахуючі рідини – бензин, ацетон, етилацетат, бутилацетат та інші, а також тверді матеріали (наприклад, штучна шкіра з лаковим покриттям), які є досить пожежонебезпечними, особливо при волого тепловій обробці.

Такі матеріали, як бавовна, дерматин, лідерин (шкірозамінник) та інші теж схильні до самоспалаху. Пожежна небезпека твердих речовин і матеріалів (каніфолю, хімічних волокон, штучних шкір, плівкових матеріалів) полягає ще й в тому, що температура розпаду і плавлення їх достатньо низька, приблизно 170-200 оС.

При цих температурах вони здатні при нагріванні виділяти газоподібні компоненти, температури запалювання і самоспалаху яких значно нижче вказаних температур самих матеріалів, що являє собою велику пожежонебезпеку на підприємстві.

Для організації безпечного в пожежному відношенні проведення технологічних процесів і розробки протипожежних заходів начальнику цеха необхідно знати теплофізичні властивості речовин і матеріалів а також їх пожежонебезпечні параметри, здатність до самоспалаху і взаємодію із засобами тушіння вогню.

СУШАТ „Весна” можна віднести до категорії Г та класу П – ІІ а, оскільки швейна промисловість не є такою небезпечною по пожежній небезпеці як, наприклад, гірнича чи хімічна.

СУШАТ „Весна” вважається одним із зразкових підприємств швейної промисловості в Україні завдяки своєму технічному оснащенню і якісною та конкурентоспроможною продукцією. На цьому підприємстві безперечно дбають як про здоров’я працівників, так і про їх безпеку на робочих місцях. З точки зору пожежної небезпеки з працівниками проводиться вводний інструктаж щодо вимог безпеки при роботі з електрообладнанням, робота з яким являється самим небезпечним технологічним процесом на виробництві швейних виробів.

Регулярно проводиться зовнішній огляд складських приміщень, цехів, усіх підсобних ділянок підприємства з метою запобігання накопиченню зайвих речей у проходах та евакуаційних виходах.


Информация о работе «Створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці»
Раздел: Безопасность жизнедеятельности
Количество знаков с пробелами: 29897
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
54834
0
0

... і" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.  Стаття перша визначає основні поняття і терміни: Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, ...

Скачать
58172
0
0

... вників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. У разі ...

Скачать
468112
34
0

... ї зони та обмеження доступу до неї людей. На підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем: - план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного ...

Скачать
53524
3
8

... ’я населення». Кодекс законів про працю – головний документ, який регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні вимоги закону: – «Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах»; – «Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці»; – «Власник або уповноважений ним орган ...

0 комментариев


Наверх