Географія материків і океанів. 7-й клас

192521
знак
7
таблиц
3
изображения

3.2. Географія материків і океанів. 7-й клас

 

Наочність є невід’ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 класі на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.

Під час проведення уроку потрібно враховувати:

¾          вікові та психологічні особливості учнів;

¾          рівень знань;

¾          усвідомленнями учнями необхідності у досягненні певних результатів.

Тема: Фізико-географічне положення південних материків.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про фізико-географічне положення південних мате­риків; розвивати навички порівнювати, шукати подібні і відмінні риси; використовувати знання, уміння та навички роботи з картою при визначенні ФГП; пере­вірити знання учнів з елементів номенклатури ФГП; розвивати вміння порівнювати відомі факти, знаходи­ти причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення і висновки; прищеплювати учням культуру розумової праці, збуджувати інтерес до вивчення предмета.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта світу; малюнки і фото органічного світу; слайди тектонічної будови Африки та органічного світу Південної Америки; корали і морсь­ка зірка; атласи за сьомий клас.

На дошці напис:

Чотири „А“, чотири брати,

Нехай жіночі мають імена,

Ось: два трикутники та рване коло із квадратом,

Всі прагнуть уперед,

Бо там південна сторона.

Хід уроку

I. Організаційний момент, повідомлення теми, мети й завдань.

II. Актуалізація знань. Цікавий етап.

Визначити основні елементи ФГП та основні риси природи материків.

1-й конкурс

Топонімічне значення слів Африка, Австралія, Ан­тарктида, Південна Америка.

2-й конкурс. Гра „Географічний бій“

А Б В Г Д
1 Д. Лівінгстон Д. Кук 1820 р. вікінги 1492 р.
2 Тангань­їка Тітікака сельва анакон­да Кіліманджаро
3 Анди ендеміки планк­тон, кити броне­носець Вікторія
4 розломи Бар'єр­ний риф

1957−

1958 р.

Р. Скотт 1911-1912 р.
5 ваді кріки кенгуру Анхель
6 Лазарев Беллінсгау-зен айсберги Косцюшко Атакама

 

 3-й конкурс Вікторина

За слайдами

− Поясніть розміщення гір на сході материка й рівнин на заході.

− Кого ми називаємо другим Колумбом і чому?

− Чому в Африці немає довгих та високих гір, а на сході лежать глибокі озера?

За предметами та фотографіями

− Що це таке? Який зв'язок цього предмета з літо­сферою землі?

(Вугілля добувають в осадових породах літосфери).

− Де живуть найбільші тварини світу? Чому вони мешкають лише на одному материку?

(Фото слонів та жирафів. У савані багато корму та великі простори).

− Де мешкають ці організми? Що їх об'єднує? (Корали, молюски, морські зорі, водяться у тропічних морях).

− Чому на всіх південних материках добувають ко­рисні копалини, які схожі за походженням та віком?

(Металічні руди та вугілля мають єдине походження в епоху стародавнього горотворення).

− Що зображено на малюнку? Де це можна зустріти? Чим воно цікаве?

(Риба піранья, водиться в Амазонці).

−Що це за комаха? Як вона називається? Відкіля походить її назва?

(Павук „чорна вдова“. Дуже отруйний. Самка знищує самця після парування).

Контроль знань

Завдання 1. Чому вивчення материка починається з географічного положення?

(Географічне положення формує клімат, ґрунт, рос­линність, природу материка, господарську діяльність).

Завдання 2. Що необхідно знати, щоб визначити географічне положення? (Висновки відповіді подати у вигляді схеми).

1. Положення материка щодо:

• екватора;

• початкового меридіана;

• тропіків;

• полярних кіл;

• інших материків.

2. Координати крайніх точок та їхні назви.

3. Протяжність материка з півночі на південь та із заходу на схід.

4. Океани та моря, що омивають материк.

5. Положення материка стосовно інших материків.

 

Завдання 3. Використовуючи схему (завдання 2), дайте характеристику географічного положення мате­рика:

1 варіант − Африка [Додаток З; Рис. З.1].

2 варіант − Австралія [Додаток З; Рис. З.2].

3 варіант − Південна Америка [Додаток З; Рис. З.3].

1. Африку майже посередині перетинає... значить, материк розташований у... півкулях.

2. Велика частина материка розташована у... тепло­вому поясі.

3. Початковий меридіан перетинає Африку на... частині, тому вона розташована у... півкулях, однак більша частина материка знаходиться у... півкулі.

4. Крайні точки материка та їхні координати:

а) північна...

б) південна...

в) західна...

г) східна...

5. Довжина материка:

а) з півночі на південь...

б) із заходу на схід...

6. Африка найближче розташована до материка... Вони розділені... Від інших материків її відділяють... і ...океани.

7....береги Африки омиває... океан, а... на... − ...океан.

8. На півночі Африку омиває... море, а на... − ...море. Аналогічне завдання розробляється і для інших ва­ріантів.

Завдання 4. Назвіть об'єкти, позначені цифрами, які нанесені на контурну карту:

1 варіант − Австралія.

2 варіант − Південна Америка.

3 варіант − Африка.

Контроль знань: тест, робота з картою, перевірка по контурній карті, завдання 5, 6, 7.

Завдання 5. Використовуючи карту атласу, дайте порівняльну характеристику географічного положення:

1 варіант − Африка та Австралія.

2 варіант − Африка та Південна Америка.

3 варіант − Австралія та Південна Америка.

Найменування

Австралія

Африка

Південна Америка

1

Екватор

+

+

2

0° меридіан

+

3

Південний тропік

+

+

+

4

Північний тропік

+

5

Атлантичний океан

+

+

6

Тихий океан

+

+

7

Індійський океан

+

+

8

Жаркий тепловий пояс

+

+

+

9

Помірний тепловий пояс

+

+

+

Заповніть таблицю та визначте риси подібності та відмінності.

Риси подібності:______________________

Риси відмінності:_____________________

Завдання 6. Знайдіть правильні відповіді.

Нестаранний учень, відповідаючи, вказав неправильну відповідь

Правильна відповідь
1 Рас-Пойнт 1 Рас-Гафун
2 Кейпт-Східний 2 Кейп-Йорк
3 Рас-Земля 3 Рас-Енгела
4 Стип-Бар'єрний риф 4 Стіп-Пойнт
5 Великий Бранку 5 Велика Австралійська затока
6 Південноавстралій-ська затока 6 Мис Південно-Східний
7 Великий Йорк 7 Великий Бар'єрний риф
8 Кабу-Хафун 8 Кабу-Бранку
9 Вогняна Гвінея 9 Вогняна Земля
10 Нова Енгелла 10 Нова Гвінея

Завдання 7. Програмне опитування.

1. У цей день була відкрита Антарктида.

2. Західна точка Африки.

3. Найменший за площею материк.

4. Протока, яка відокремлює Південну Америку від Антарктиди.

5. У цей день була відкрита Південна Америка.

6. Море біля берегів Австралії.

7. Острів на півдні Південної Америки.

8. Канал, який з'єднує два океани.

9. Найхолодніший материк.

10. Кому з мандрівників належать слова: „Бороти­ся, шукати, знайти і не здаватися“.

11. Острів біля берегів Африки.

12. Море біля берегів Антарктиди.

13. Крайня північна точка Південної Америки.

14. Хто відкрив Південний полюс?

15. Канал, який з'єднує два моря [8; 26; 30].

 

3.3. Фізична географія України. 8-й клас

 

У старших класах наочність відіграє більшу роль, оскільки учні можуть самі, без допомоги учителя працювати з нею. Але разом з цим відбувається ускладнення матеріалу, який учні мають засвоїти, тому наочність стає невід’ємною частиною навчального процесу. Застосування засобів наочності у 8 класі можна розглянути на прикладі уроку з теми „Типи повітряних мас і атмосферна циркуляція на території України“.

Тема: Типи повітряних мас і атмосферна циркуляція на території України

Мета: ознайомити учнів з атмосферною циркуля­цією на території України, поглибити поняття „по­вітряні маси“, „типи повітряних мас“, „циклон“, „ан­тициклон“, „атмосферний фронт“, розвивати спосте­режливість, дослідницькі навички, уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки.

Тип: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: повітряна маса, циркуля­ція атмосфери, вітер, типи повітряних мас, циклон, ан­тициклон, атмосферний фронт, теплий атмосферний фронт, холодний атмосферний фронт, бризи, вісь Воєйкова.

Обладнання: фізична та кліматична карти; атласи України; схеми „Клімат України“ [Додаток Е; Рис. Е.1] та „Кліматичні умови та ресурси“ [Додаток Е; Рис. Е.2], календарі погоди, комп'ютерні схеми циклона, схема утворення атмосферних фронтів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

1. У яких кліматичних поясах лежить Україна? (По­мірний, субтропічний).

2. Випромінювання Сонцем тепла і світла, що по­трапляє на Землю, називається... (сонячною радіацією).

3. Кліматотвірними чинниками є... (сонячна радіа­ція, циркуляція атмосфери, підстилаюча поверхня).

4.Різниця між сумарною сонячною радіацією та відбитою і випромінюванням земної поверхні дорів­нює... (радіаційному балансу).

5. Сумарна радіація складається з... (прямої і розсія­ної сонячної радіації).

6. Сумарна сонячна радіація поділяється на... (відби­ту і розсіяну).

7. У яких одиницях вимірюється сонячна радіація? (ккал/см2, МДж/м2.)

8. Від яких чинників залежить величина сумарної сонячної радіації? (Кут падіння сонячних променів, про­зорість, вологість, хмарність).

9. Кут падіння сонячних променів залежить від... (географічної широти).

10. Які середні показники радіаційного балансу в нашій країні? (1730 МДж/м2).

III. Вивчення нового матеріалу

Кліматичні умови будь-якої території характери­зуються закономірним поєднанням тепла і вологи протягом року. Якби теплові умови клімату залежали тільки від географічної широти і сонячної раді­ації, то зрозуміти цю закономірність було б неважко. Але на розподіл тепла і вологи на земній поверхні впливають також складні процеси, що відбуваються в атмосфері. Через кулястість нашої планети і різнорідність її поверхні атмосфера Землі в різних місцях має неоднакову температуру, вологість, тиск. Усе це спричинює неперервне переміщення повітря у приземних шарах, а отже − і перерозподіл тепла й вологи на земній поверхні. Система повітряних течій над земною поверхнею дістала назву загальної циркуляції атмосфери. Вона виявляється повсюди, а отже, і над територією України.

На минулому уроці ми розглядали, звідки надхо­дять повітряні маси на територію України. Хто прига­дає? (З Атлантики, Арктики і Центральної Євразії). Давайте згадаємо, що називається повітряною масою.

Повітряна маса − це великий об'єм повітря тропо­сфери з певними властивостями, що залежать від району формування.

Які ж типи повітряних мас і як саме впливають на клімат України.

Давайте в процесі роботи заповнимо таблицю (див. табл.).

Властивості повітряної маси залежать від району формування, а від них залежить погода.

За календарями погоди простежте, які вітри пере­важали протягом року (Західного напряму).

Які повітряні маси приходили в цей час на терито­рію України? (мПП, мТП).

Які зміни погоди спостерігалися при цьому влітку і взимку? (Заповнюють таблицю).

Чи спостерігалось у весняну пору зниження темпе­ратури аж до заморозків? Звідки дув вітер? Які повітряні маси зумовили ці зміни? (Так, північний, мАП).

Аналогічно вдома закінчити заповнення таблиці.

На клімат України повітряні маси впливають кож­на окремо (що ми вже розглянули) і разом, у взаємодії з іншими.

Клімат України формується під впливом повітря­них мас з різними властивостями, але між ними збе­рігаються різкі межі − перехідні зони завширшки до кількох десятків кілометрів. Ці перехідні зони назива­ються атмосферними фронтами. Фронти бувають теплі і холодні.

 

Характеристика повітряних мас

Типи повітряних мас

Райони формуван-ня

Властивості: температура, вологість, прозорість

Райони переважного впливу

Погода, що виникає під їхнім впливом

Влітку

Взимку

Морське арктичне повітря (мАП) Північний Льодовитий океан Холодне, сухе, прозоре Північ і центр України Зниження температури, ясно Сильні морози, заметілі
Морське помірне повітря (мПП) Помірні широти Атлантичного океану Порівняно прохолодне влітку, завжди вологе − насичене водяною парою У західній частині країни з послабленням на схід

Незначне похолодання, похмуро,

дощі

Відлига, підвищення температури до 0 °С, опади у вигляді снігу
Континентальне помірне повітря (кПП) Центральні райони Євразії Влітку: сухе, запилене, жарке; взимку: сухе, холодне Східна Україна Ясно, сухо, жарко Ясно, сухо, холодно
Морське тропічне повітря (мТП) Акваторія Середземного і Чорного морів Влітку: жарке, вологе, насичене водяною парою; взимку: досить тепле, вологе Крим, південь України Досить тепло, волого, зливи Потепління, снігопади, відлига, дощі
Континентальне тропічне повітря (кТП) Тропічні широти Євразії Влітку: сухе, жарке, запилене, непрозоре; взимку: холодне, сухе, непрозоре Південно-східна Україна Дуже сухо, жарко, ясно, іноді з вітром Сухо, ясно, морозно

Для холодного фронту властиві поривчастий вітер, грозові хмари, зливи, а для теплого − суцільна хмарність і стійкий вітер, затяжні дощі.

Проходження атмосферних фронтів спричиняє часті зміни погоди, особливо різкі взимку. На територію України приходять арктичні і полярні фронти. У смузі обох фронтів утворюються циклони і антициклони.

Що означають ці поняття?

Виступ учня. Циклон − це область зниженого тиску, що виникає у фронтальній зоні. Тут створюються вих­рові рухи повітря, спрямовані проти годинникової стрілки (у північній півкулі) в напрямі до центра циклону, де найнижчий тиск. Для циклону характерні висхідні пото­ки повітря, що сприяє його охолодженню у верхніх ша­рах атмосфери і конденсації водяної пари − утворенню опадів. Погода в циклоні нестійка, вітряна, з мінливим напрямом вітру, опадами. У фронтальній зоні циклони, як правило, розвиваються серіями: період розвитку цик­лону триває близько тижня. У середньому за рік в Україні буває 37 % днів з циклонами і 63 % з антициклонами.

(Домашнє завдання. Порахуйте, яким є це співвідно­шення у нас на Полтавщині, використавши свої спос­тереження).

Виступ учня. Антициклон − це область з підвищеним тиском у центрі; для антициклону характерні низхідні потоки повітря, що спричиняє його нагрівання і не сприяє "конденсації водяної пари, не створює умов для випадан­ня опадів. Погода в антициклоні безвітряна або зі слаб­ким вітром, ясна. Узимку зумовлюються різкі похолодання, а влітку жарка посушлива погода.

Антициклони приходять в Україну з центральних районів Азії.

Користуючись календарями погоди, наведіть при­клади антициклональних проявів.

Бризова циркуляція

На клімат прибережних районів впливає бризова циркуляція.

Пригадаймо, що таке бриз і як він утворюється.

(Виступ учня, комп'ютерна схема).

У результаті нерівномірного нагрівання суходолу і водної поверхні вдень над суходолом тепліше і тиск нижчий, а над водною поверхнею прохолодніше і тиск вищий − виникає денний бриз, що дме з моря на су­ходіл. І навпаки − вночі над водою тепліше, тиск ниж­чий, а над суходолом прохолодніше, тиск вищий, і ви­никає нічний бриз, що дме з суходолу на море.

Завдяки бризовій циркуляції влітку на відстані 40−50 км від моря більше безхмарних днів, а отже − су­марної сонячної радіації. У холодну пору року моря, річки, великі озера, водосховища, болота дещо послаб­люють морози на прилеглих територіях.

Протягом року в Україні змінюється напрям і швидкість вітру, тобто його режим. Це залежить від по­ложення території щодо центрів атмосферного тисків. Через Україну проходить смуга високого атмосферного тиску, так звана вісь Воєйкова. Вона простежується на Україні з північного сходу на південний захід по лінії Луганськ − Дніпропетровськ − Балта і є своєрідним кліматорозділом. На північ від неї переважають вітри за­хідного напряму, а на південь − східного, що позначається як на кількості опадів, так і на температурному режимі.

IV. Підсумки й узагальнення

З якими новими поняттями ми сьогодні познайо­мились? („Атмосферний фронт“, „циклон“, „антицик­лон“, „вісь Воєйкова“.)

Давайте пригадаємо, що означає кожне з цих по­нять і як дане явище впливає на погоду?

(Отже, крім сонячної радіації і підстилаючої поверхні, на розподіл тепла і вологи впливає циркуляція атмосфе­ри, що виявляється у:

1) впливові різних типів повітряних мас;

2) утворенні атмосферних фронтів;

3) рухові циклонів і антициклонів;

4) бризовій циркуляції).

V. Домашнє завдання

1. Користуючись картами, календарями погоди, за­кінчити заповнення таблиці.

2. Порахувати співвідношення циклонів і антициклонів за рік у своїй місцевості.

3. С. 49−53 підручника [9].


ВИСНОВКИ

 

Як і інша будь-яка наука, методика викладання географії спрямована на покращення навчального процесу: певного спрощення матеріалу та доступності, а саме в тісному поєднанні слова та наочності.

Наочність − один із основних принципів викладання навчальних предметів. Створення яскравих образів, уявлень сприяє засвоєнню знань. Зрозуміло, що процес пізнання не обмежується зоровим образом дійсності і сприйняттям моделі, картини, умовної схеми. Мислення, абстрагуючись від конкретних образів, встановлює властивості, внутрішні і зовнішні зв’язки об’єкта або явища з іншими об’єктами або явищами, розкривають ті їх сторони, які безпосередньо на зір не сприймаються.

Все ж така більш висока ступінь пізнання базується на законах реального сприйняття світу. У процесі навчання споглядання зазвичай поєднане з мисленням, активізує і конкретизує його.

Сучасний урок географії неможливий без наочного навчання. „І по цій простій причині все, що вивчає географія … всі ці поняття не відокремлені, а конкретні, доступні нашому сприйняттю“. Тому під час написання дипломної роботи ми намагалися якомога детальніше розкрити поставлені завдання. Перш за все було проаналізовано літературу з проблемним застосуванням наочних засобів навчання на основі реалізації принципів природовідповідності та наочності у навчанні.

На основі аналізу літератури було розкрито суть принципу природовідповідності, а саме у його виключній ролі як основного підґрунтя усіх педагогічних явищ.

Встановлено, що природовідповідність − це категорія більш загального порядку і вона поглинає принцип особистісно-орієнтованого навчання. Принцип природовідповідності формулює людино-орієнтоване навчання, або дитино центричне навчання. Основною вимогою принципу природовідповідності є „виховувати природо відповідно“.

У свою чергу, принцип наочності можна обґрунтувати однією фразою: „Потрібно у навчанні справу поставити так, щоб не ми говорили учням, а самі предмети, щоб учні могли торкатися їх або їх замінників, розглядати, слухати“.

Наступним кроком було визначення дидактичних особливостей засобів навчання географії. Для цього ми виділили певну групу засобів наочності, які були проаналізовані з наступним результатом.

Так, встановлено, що картини − це завжди узагальнене відтворення реальних об’єктів, які підкреслюють головні, істотні ознаки об’єкта або явища, що дозволяє одержати достовірну інформацію про типові ознаки й особливості предмета та відокремити головне від другорядного.

Таблиці ж володіють більш високим ступенем умовності, ніж картини, призначені в першу чергу для створення зорової інтерпретації цифрового матеріалу, для показу природних і виробничих структур, їхніх зв’язків і відносин.

Схема − це ілюстрація, запис міркувань у короткій формі. Схему можна побудувати на будь-якому матеріалі й в будь-якій темі, застосування на різних етапах навчального процесу, але переважно − при поясненні нового матеріалу і перевірці знань.

Профіль − це умовне зображення розміщення об’єктів або явищ у вертикальній площині. Вони слугують важливим доповненням до географічних карт, створюють наочне уявлення про вертикальний розподіл природних явищ, тобто уявлення.

Враховуючи дидактичні особливості засобів навчання географії була розроблена власна класифікація, яка дає можливість більш чітко розуміти приналежність наочності до того чи іншого виду.

Оскільки базова основа наочних засобів досить різноманітна, нею не можливо користуватися без урахування методичного апарату її застосування, адже при невмілому використанні наочних засобів можна тільки нашкодити. Тому ми намагалися якомога детальніше охарактеризувати методику застосування засобів навчання на уроках географії, таких як моделюючий малюнок, картографічні засоби навчання, підручник з географії та електронний атлас.

На основі аналізу класифікації функцій та методики застосування наочних засобів навчання географії нами були розроблені плани конспектів-уроків для 6, 7 та 8 класів із безпосереднім використанням, які б могли покращити рівень навчального процесу та успішності учнів.

При цьому були враховані:

¾          обсяг матеріалу для засвоєння;

¾          принцип вікової відповідності;

¾          особистий досвід учнів;

¾          усвідомлення учнями прикладного характеру результатів роботи.

Ці ж уроки нами були використані під час проходження практики в школі, і їх апробація дала якісний результат, що і являється ще одним підтвердженням ефективності застосування наочних засобів навчання.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.         Аналитический каталог учебного оборудования по географии. Сост. Ю.Г. Барышева, М.Н. Вестицкий и др. − М., Просвещение, 1985. − С.178−190.

2.         Богданова Н.М. Значение кабинета географии в процессе обучения // География в школе. − 1999. − №9. − С.21–23.

3.         Баранов С.П. Принципы обучения. − М.: Просвещение, 1975. − 305 с.

4.         Варакута О. Система роботи з географічними картами / О. Варакута, Б.Заболоцький // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − №16. − С.4–6.

5.         Винокур М.С., Скуратович О.Я. Листы опорных сигналов и структурно-логические схемы на уроках географии: Пособие для уч. − К.: ад. шк., 1990. − 48 с.

6.         Гаврилик-Титар Н.М. Географія материків та океанів. Опорні схеми для учнів 7-х класів. Навчально-методичний посібник. − Тернопіль: Астон, 2002 р. − 105 с.

7.         Гаврилик-Титар Н.М. Фізична географія України. Опорні схеми для учнів 8-х класів. Навчально-методичний посібник. − Тернопіль: Астон, 2002 р. − 84 с.

8.         Герасимова Т.П., Кранова О.В. Методическое пособие по физической географии (ил.: методические особенности учебника, С.11-12). − М.: Просвещение, 1991. − 67 с.

9.         Герасимчук В.М., Замковий В.Г. Методика викладання географії України: Посібник для вчителя. − К.: Рад. школа. − 1989. − 102 с.

10.      Голов В.П., Прозоров Л.Д. Картины и таблицы в преподавании географии. − М.: Просвещение, 1977. − С.154–160.

11.      Грошов П.А. Рисунок в обучении физической географии: (Из опыта работы). − 2-е изд., шк. и доп. − М.: Просвещение, 1979. − 128 с., ил.

12.      Демкович В. Методи і прийоми роботи з географічними картами // Географія та основи економіки в школі. − 2006. − №5. − С.23–26.

13.      Душина И.В., Панурова Г.А. Как учить школьников в географии: Пособие для начинающих учителей и студентов педагогических институтов и университетов по географическим специальностям. − М.: Московский лицей. − 1996. − 192 с.

14.      Евдокимов В.И. К вопросам об использовании наглядности в школе // Современная педагогика. − 1982. − №3. − С.30–31.

15.      Емузова Л.З. Роль климатической карты в обучении географии // География в школе. − 1998. − №2. − С.24–27.

16.      Заездный Р.А. Графическая наглядность в преподавании географии. − М.: Прсвещение, 1986. − 235 с.

17.      Заика Е.В. Упражнения с географическими картами для развития образных представлений ребенка // Практична психологія та соціальна робота. − 2005. − №4. − С.48–52.

18.      Змушко Л.К,Использование таблиц на уроках географии // География в школе. − 1999. − №4. − С.9–13.

19.      Использование средств обучений в преподавании географии / Ю.Г. Барышева, М.Б. Вестицкий, В.Г. Григорьева и др.; Под ред. Ю.Г. Барышевой. − М.: Просвещение, 1989. − 159 с., ил.

20.      Кабинет географии / Ю.Г. Барышева, Г.П. Беляева, М.Б. Вестицкий, В.П. Голов, Ю.Г. Широких; Под ред. Ю.Г. Барышевой. − М.: Просвещение, 1983. − 176 с., ил.

21.      Карпенко А.В. Соотношение наглядности и моделирование в обучении // Начальная школа: Плюс до и после. − 2004. − №4. − С.32–36.

22.      Картель Л.М. Використання малюнка в навчанні географії: Посібник для вчителя. − К.: Рад. школа, 1990. − 96 с., іл.

23.      Климанов В.В., Климанова О.А. География в таблицах // География в школе. − 1998. − №1–2. − С.2.

24.      Колмичков М. використання електронних атласів на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − №10−11. − С.3–7.

25.      Книга вчителя географії: Довідково-методичне використання / Упоряд. Н.В. Бикова, В.М. Проценко. − Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. − 288 с.

26.      Коринская В.А., Душина И.В., Щенев В.А. Методическое пособие по географии материков и океанов. − М., 1990. − С.28–43.

27.      Корнєєв В.П. Технологія у навчанні географії. − Харків: Основа, 2004. − 112 с.

28.      Крушніцький М.С. Ефективність методів навчання географії // Географія та основи економіки в школі. − 2003. − №4. − С.38–40.

29.      Копылец Е.В. Контурные карты: споры о методике // География: Прилож. к газ. „Первое сент.“. − 2005. − №2. − С.27–30.

30.      Кучер Т.В. Рекомендации по использовании раздаточного материала по географии материков. − М.: Просвещение, 1984. − С.78–90.

31.      Левада О. Про складові картографічної грамотності у шкільному курсі географії / О. Левада, О. Левада // Рідна школа. − 2006. − №1. − С.51–52.

32.      Малафіїк І.В. Дидактика: Навчальний посібник. − К.: Кондор, 2005. − 398 с.

33.      Максаковский В.П. Преподавание географии в зарубежной школе. − М.: Гуманист изд. центр ВЛАДОС, 2001. − 368 с., ил.

34.      Максимов Н.А. Раздаточный иллюстративный материал по начальному курсу физической географии. − М.: Просвещение, 1984. − 295 с.

35.      Маслов А.М. Аксиома наглядного обучения // Школьные технологии. − 2003. − №2. − С.221–227.

36.      Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному?: Пособие для учителя / А.В. Хуторской: Изд. ВЛАДОС−ПРЕСЕ, 2005. − 383 с.

37.      Методика навчання географії у загальноосвітніх навчальних закладах: (Навчально-методичний посібник) / Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Скуратович О.Я.; За ред. С.Г. Коберніка. − Навч. книга. − 2005. − 319 с.

38.      Методика обучения географии: Учеб. пособие / Г.Г. Обух. − М.: Университетское, 2001. − 184 с.

39.      Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителя / Под ред. И.С. Матрусова. − М.: Просвещение, 1985. − 256 с.

40.      Методика обучения географии в средней школе: Учеб пособие для студентов пед. институтов по географической специальности / Под ред. Л.М. Панчешниковой. − М.: Просвещение, 1983. − 320 с., ил.

41.      Миллер А.Л. Таблицы как форма контроля знаний // География в школе. − №4. − С.17–19.

42.      Мойсеєва С.Г. Методика інтенсивного навчання в роботі з текстом підручника // Географія та основи економіки в школі. − 2003. − №6. − С.14.

43.      Наглядные методы обучения / Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. − М.: Просвещение, 1985. Гл. 6. − С.100–117.

44.      Наглядный словарь. Земля. − Лондон − Нью-Йорк − Штутгарт − Москва: Дорлинг Киндерсли, 1996. − 64 с.

45.      Нагорнюк К.Н. Географічні карти і робота з ними // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2005. − №4. − С.16–19.

46.      Новикова В.І. Шість вимог до картографічних вимог учнів // Географія та основи економіки в школі. − 2000. − №3. −С.19–20.

47.      Онищук В. Структура наочних методів навчання // Педагогіка. Респ. наук: − Метод. зб. Вип. 18. − К., 1979. − С.13–18.

48.      Панурова Г.А. Проблемный подход в обучении географии в средней школе. − М.: Просвещение, 1991. − 118 с.

49.      Практикум по дидактике и методике обучения / А.В. Хуторской.: Питер, 2004. − 541 с.

50.      Практикум по методике обучения географии: Учебник пособ. для студентов пед. ин-тов по геогр. спец. / Под ред. Р.П. Мышинской. − М.: Просвещение, 1986. − 128 с.

51.      Рогачев С.В. Уроки понимания карты // География: Прилож. к газ. „Первое сент.“. − 2005. − №23. − С.37–43.

52.      Ссоса Р.И. Картографічне забезпечення вивчення географії в школі // Географія та основи економіки в школі. − 1998. − №2. − С.35–38.

53.      Федорова В.А. Поверка знаний с помощью карты // География в школе. − 2002. − №4. − С.7–9.

54.      Фідря Н.М. Методика формування картографічних компетенцій учнів // Географія: науково-методичний журнал. − 2005. − №23. − С.9–15.

55.      Фідря Н.М. Способи зображення Землі. 6-й клас // Географія: науково-методичний журнал. − 2006. − №9–10. − С.25–27.

56.      Шипівдич В. Геог. кабінет: учора, сьогодні, завтра // Все для вчителя. − 2006. − №9−10. − С.25–27.

57.      Шипович В.О. Методика викладання географії: Навч. посіб. для студ. геогр. спец.: Вища шк., 1981. − 174 с.



ДОДАТКИ

 

Додаток Г

 

Табл. Г.1.

Зв’язок рельєфу з будовою літосфери [авторський варіант]

Тектонічні структури

Корисні копалини

Великі форми рельєфу

1 2 3

 

 

Східноєвропейська рівнина

Український щит

 

 

 

 

Волинська і Подільська височини, ..

 

 

Причорноморська низовина

Дніпровсько-Донецька западина

 

 

 

 

Середньоросійська височина

 

 

Донецький кряж

Західноєвропейська платформа

 

Височина Розточчя, ...

 

 

Гори, прогини, улоговини морів

 

 

Центральна частина

дна Чорного моря

 

Північно-Кримська рівнина

 

 

Кримські гори

Карпатська складчаcто-покривна споруда

 

 

Передкарпатський прогин

 

 

 

 

Закарпатська низовина


Табл. Г.2.

Рельєф [авторський варіант]

Типи рельєфу

Рельєфоутворюючі процеси і фактори

Форми рельєфу

Райони найбільшого поширення

Ерозійно- аккумулятивний

а) Площина ерозія і акумуляція

б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків.

 

в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків.

а) Змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів

б) Ерозійні борозни, лощини, яри, балки

в) Долини річок (корінні схили, заплави, тераси).

Денудаційний Неотектонічні підняття; різні види денудації Горби -“останці”
Льодовиковий (змінений ерозією) Давня льодовикова денудація і акумуляція Горби напірної морени, гляціодислокації, гляціовідторженці ; кари (у горах)
Водно - льодовиковий Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод Піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини
Гравітаційний Круті схили, виклинювання підземних вод Зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах
Карстовий Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи (вапняки , гіпс, солі, крейда); циркулююча вода

Відкритий карст (карри, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти,

каверни)

Еоловий Вітрова ерозія , сипучі гірські породи Дюни , кучугури, котловини видування
Суфозійний Просадки лесових порід на плоских вододілах “Степові блюдця”, поди
Береговий Дія хвиль (абразія, акумуляція) коси, берегові бари, пляжі, морські тераси
Техногенний діяльність людини , техніка . кар’єри , відвали , дамби , насипи , кургани , будівлі тощо

 


Додаток Д

Карти

1.             Зоряного неба.

2.             Плани місцевості.

3.             Топографічна карта.

4.             Кліматичні пояси і області.

5.             Кліматична карта світу.

6.             Зоогеографічна.

7.             Фізична карта світу.

8.             Металургія світу.

9.             Природні зони України.

10.           Ландшафти України.

11.           Ландшафти та тваринний світ України.

12.           Населення України.

13.           ПЕК України.

14.           Ґрунти України.

15.           Клімат України.

16.           Транспорт України.

17.           Легка промисловість України.

18.           Машинобудування і металообробка.

19.           Металургійний комплекс України.

20.           Геологічна будова та корисні копалини.

21.           Промисловість України.

22.           Фізична карта України.

23.           Україна. Адміністративно-територіальний поділ.

24.           Україна. Адміністративно-територіальні та історико-етнографічні землі.

25.           Політична карта світу.

26.           Фізична карта Австралії.

27.           Фізична карта Північної Америки.

28.           Фізична карта Південної Америки.

29.           Фізична карта Євразії.

30.           Клімат Південної Америки.

31.           Східноєвропейська рівнина.

32.           Фізична карта Африки.

33.           Тваринництво світу.

34.           Фізична карта Угорщини.

35.           Економічна карта Угорщини.

36.           Південно-Західна Азія.

37.           Південно-Східна Азія.

38.           Політична карта Африки.

39.           Економічна карта Африки.

40.           Політична карта Південної Америки.

41.           Економічна карта Латинської Америки.

42.           Казахстан і Середня Азія.

43.           Економічна ситуація.

44.           Охорона природи.

45.           Господарство України.

46.           Хімічна промисловість України.

47.           Лісопромисловий комплекс України.

48.           Політична карта Європи.

49.           Сільське господарство та переробна промисловість.

50.           Економічна карта Північної Америки.


Додаток Ж

 

Тема: Глобус - об'ємна модель землі. Масштаб, його види.

Практична робота. Розв'язування задач із переведення числового масштабу в іменований.

Мета уроку: провести мотивацію та орієнтацію учнів у матеріалі теми; ознайомити їх зі способами зобра­ження земної поверхні, допомог­ти усвідомити переваги та недоліки зображення Землі на глобусі, сут­ність поняття «масштаб», навчи­ти розрізняти види масштабів і ви­мірювати відстані на глобусі з його допомогою; розпочати підготовчий етап роботи з формування процесу­альної компетенції згорнутого опи­су (визначення); формувати вміння усно висловлювати свою думку, ді­литися своїми думками з іншими, брати участь в обговоренні питань.

Основне питання уроку:

Що таке глобус і що таке масштаб?

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

• давати визначення понять „гло­бус“ і „масштаб“;

• називати види масштабів, основні ознаки глобусу як об'ємної моде­лі Землі;

• пояснювати різницю між чис­ловим, іменованим і лінійним масштабами;

• демонструвати вміння розрізня­ти види масштабів, визначати відстані на глобусі з допомогою масштабу, переводити числовий масштаб у іменований.

План уроку

1. Способи зображення Землі

2. Глобус − об'ємна модель Землі

3. Масштаб та його види

Основні поняття уроку: глобус, масштаб.

Основні ідеї уроку

У географії використовується кілька способів зображення Зем­лі: глобус, план, карта, малюнок, аерофотознімок. Найбільш пра­вильне уявлення про форму Землі передає тільки глобус. Усі види зо­браження Землі можуть бути пере­дані тільки з допомогою масштабу.

Обладнання уроку: настінна фізична карта, збільшені зображення пла­ну місцевості, аерофотознімка, кар­тини або малюнка, таблиця «Очі­кувані результати», папір формату А4 (АЗ) і звичайний конверт, під­ручники, глобуси різномасштабні, атласи для 6 класу «Наша планета», гнучкі лінійки або нитки.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами дослідницької моделі,


Табл. 3.1.1. Очікувані результати

Комунікативні компетенції та вміння відповідальної участі

Дослідницькі компетенції

Процесуальні компетенції

Предметні (географічні) компетенції

Урок 1. Глобус − об'ємна модель Землі Усно висловлювати свою думку; ділитися своїми дум­ками з іншими; брати участь в обговоренні питання Застосовувати елементарні дослідниць­кі вміння здобуття та опрацювання інфор­мації Підготовчий етап до введення процедури «простий опис (ви­значення)»
Урок 2. Зображен­ня земної поверх­ні на площині − план місцевості Долучатися до класного об­говорення питання, поясню­вати свою точку зору

Робити простий вибір

методом класифіка­ції або групування ін­формації

Основний етап вве­дення процедури «простий опис (ви­значення)»: введення

пам'ятки

Визначати напрямки та відстані на плані та карті;
Урок 3. Зображен­ня земної поверх­ні на площині − карта

Долучатися до групового об­говорення питання, налаго­джувати відносини з іншими

членами групи, висловлюва­ти та обґрунтовувати власну точку зору; розуміти, що дії кожного впливають на дії ін­ших і результат спільної роботи

Обдумувати процес участі в реалізації за­ходів. Використовува­ти власний досвід як одне із джерел знань. Використовувати еле­ментарні дослідниць­кі операції під час ро­боти з інформацією «Бачити» за умов­ними знаками певну місцевість
Урок 4. Зображен­ня нерівностей земної поверхні Тренувальний етап введення процедури «простий опис (ви­значення)» Складати простий план місцевості
Урок 5. Урок те­матичного оціню­вання

 

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап (7 хв.)

1. Кожна людина живе в часі і про­сторі. Всі події відбуваються з нами колись (час) і десь (простір). Часом, як ви вже, напевно, знаєте, займається історія, а про­стором − географія. Хоча ми над цим і не замислюємося, значення простору і пов'язаних з ним умінь і навичок відіграє у нашо­му житті дуже важливу роль.

• Як ви вважаєте, скільки разів на день ми свідомо або несвідомо виконуємо дію, яку географи на­зивають „орієнтування“? (Вчи­тель заслуховує кілька відповідей учнів). Ми виконуємо її щоразу, коли зрушуємо з місця! З дому − до школи, з класу − у клас, з ко­ридору − до їдальні, з-за пар­ти − до дошки. Ці шляхи ми про­ходили вже не одну сотню разів і тому робимо це не замислюючись. Але одна справа − орієнту­ватися в школі або своєму місті, які нам чудово знайомі, і зовсім інша − у незнайомому місті або незнайомій місцевості!

• Як ви вважаєте, звідки люди мо­жуть дізнатися про інші краї, про їхні дороги, річки, місцерозташування міст і сіл? (Учитель стиму­лює учнів до відповіді, ставлячи в разі необхідності додаткові за­питання. В результаті бажано ви­вести учнів на такі відповіді: роз­повіді мандрівників, плани, кар­ти тощо).

• А як ви вважаєте, усна розповідь мандрівника чи план і карта допо­можуть вам краще орієнтуватися на незнайомій місцевості? (Вчи­тель може замінити бесіду грою. Він повідомляє, що в класі захо­вана цукерка і вона буде належа­ти тому, хто її знайде. Він викли­кає до дошки двох учнів: одного, який згадав про план або карту, і дає йому план із зображенням місця, де захована цукерка; і дру­гого, який назвав розповідь ман­дрівника, і починає розповідати йому, де захована цукерка. Зро­зуміло, що перший учень раніше знайде цукерку).

Після цього вчитель ставить запи­тання:

Чому ж план кращий, ніж розпо­відь?

Учитель заслуховує кілька відпо­відей учнів і робить короткий ви­сновок:  

• Отже, зображення земної по­верхні на плані або карті більш точне і повне, ніж розповідь про неї. Люди давно це зрозуміли. Ще в кам'яному віці вони малю­вали грубі й неточні плани міс­цевості, на якій вони прожива­ли. З часом, коли люди розсели­лися по нових землях, коли між ними налагодились торговель­ні та культурні зв'язки, виник­ла потреба в інших, більш точ­них способах зображення земної поверхні. Які ж способи зобра­ження земної поверхні придума­ли люди? Наскільки вони точні? Яку користь їх знання може дати кожному з нас у повсякденному житті? Де можуть знадобитися? Відповіді на ці й багато інших за­питань ми з вами дізнаємося, ви­вчивши нову тему.

2. Учитель повідомляє учням назву нової теми, її основне питання, очікувані результати і час, від­ведений на її вивчення. З метою кращої орієнтації учнів у робо­ті протягом вивчення нової теми пропонується переглянути від­повідні сторінки підручника та „робочі картки“ (до 1 хв.). Після цього вчитель повідомляє: щоб відповісти на основне питання теми, спочатку необхідно буде відповісти на чотири підпитання (Що таке глобус і що таке масштаб? Що таке план і карта? Що таке умовні знаки? Як на площині зображуються нерівно­сті земної поверхні?). На першо­му уроці буде знайдено відповідь на перше з них.


Информация о работе «Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 192521
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
135809
1
21

... зичної освіти, а й важливий чинник загального розвитку школяра та професійного становлення у будь-якій галузі. Перша проблема, яку потрібно вирішити, упроваджую чи елементи комп'ютерного моделювання при вивченні фізики – вибір інструментальних засобів його реалізації. У час зародження сучасних інформаційних технологій єдиним способом було використання мов програмування високого рівня. За останні ...

Скачать
189661
3
1

... [63, 65]. Йдеться про конструювання і втілення способів інтеграції змісту освіти, на основі яких має розгортатися відповідний навчальний процес. Вчені виділяють такі способи інтеграції змісту початкового навчання: інтегровані курси; інтегровані підручники; інтегровані завдання; інтегровані уроки. Найбільш поширеними способами інтеграції змісту освіти в початкових класах є інтегровані курси. Для ...

Скачать
207094
26
25

... і становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства. 3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” 3.1 Дослідження вантажопотоку Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень ...

Скачать
234102
1
0

... учнів вміння ставити запитання та відповідати на них, шукати невідоме у навколишньому світі, розвивати в учнів пізнавальні інтереси. Усе це можливе лише за організації активного дидактичного спілкування на рівні «вчитель – учень». Тому ця проблема залишається актуальною й сьогодні. 1.2 Характеристика основних понять досліджуваної проблеми «Для визначення характеру навчання треба виділити в ...

0 комментариев


Наверх