Закономірності формування корпоративного управління

1.         Структура, цілі та завдання

2.         Сутність та економічна природа корпорації і корпоративного управління

3.         Еволюція корпорацій у розвинутому суспільстві

4.         Взаємодія цілей різних груп учасників корпоративного управління


Розвиток корпоративного управління – це одна із складових ринкових реформ, умова розвитку приватного бізнесу, засіб підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках та поліпшення загальних показників економічної діяльності.

Корпоративне управління – це система відносин між власниками, органами управління, а також іншими зацікавленими особами (працівниками, постачальниками, споживачами, кредиторами, державними та місцевими органами виконавчої влади, громадськістю тощо) задля забезпечення ефективної діяльності товариства, інтересів власників та інших зацікавлених осіб.

Якість корпоративного управління, а саме дотримання прав акціонерів, виплата дивідендів, прозорість процедур корпоративного управління, ефективна структура та функції керівних органів акціонерного товариства та інше, приводить до зростання власного капіталу акціонерного товариства та є одним з ключових факторів, що обумовлює інвестиційний клімат в країні, впливає на ефективність діяльності товариств та розвиток ринку цінних паперів.

Важливість корпоративного управління для товариств полягає в його внеску у підвищення їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню належної уваги до інтересів акціонерів, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин, підвищенню фінансової прозорості, запровадженню правил раціонального менеджменту та належного контролю. Важливість корпоративного управління для економіки кожної області обумовлена його впливом на соціальний та економічний розвиток області через сприяння розвитку інвестиційних процесів, забезпечення впевненості і підвищення довіри інвесторів, підвищення ефективності використання капіталу (перелив капіталу) та діяльності товариств, врахування інтересів широкого кола зацікавлених осіб.

Частка корпоративного сектору в економіці України вже зараз складає близько 75% в загальному обсязі виробництва продукції та надання послуг. У 34 тисячах акціонерних товариствах асоційовано майже 17 мільйонів акціонерів як виразників інтересів корпоративного капіталу, що становлять ядро нової, ринкової системи господарювання в країні, орієнтованої на інтеграцію з Європейським Союзом..


1.    Структура, цілі та завдання

Згідно з визначенням Світового банку, корпоративне управління поєднує в собі норми законодавства, нормативних положень та практику господарювання у приватному секторі, що дозволяє товариствам залучати фінансові і трудові ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність і, таким чином, продовжувати своє функціонування, нагромаджуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій і дотримуючи при цьому інтереси всіх осіб, що беруть участь в товаристві та суспільства в цілому.

Корпоративне управління розглядається як система виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю товариства, що відображає баланс інтересів власників і спрямована на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності товариства в межах норм чинного законодавства.

Незаперечним фактом є недостача фахівців з корпоративного управління, недостатній рівень підготовки менеджерів в області корпоративного управління.

Досягнення мети можливо за допомогою підцілей, а саме:

1.         Розкрити сутність корпоративного управління, оцінити роль і місце у системі суспільних відносин. Показати його значення в умовах становлення ринкової моделі господарювання.

2.         Проаналізувати еволюцію корпоративного управління, моделі корпоративного управління в західних країнах, розглянути зовнішню і внутрішню структури корпоративного управління.

3.         Вивчити особливості корпоративного управління в акціонерних товариствах.

4.         Оволодіти навичками логічного і критичного осмислення процесів регулювання корпоративного управління (державного та саморегулювання).

5.         Ознайомитися з особливостями і проблемами корпоративного управління в сучасних умовах господарювання України.

2.         Сутність та економічна природа корпорації і корпоративного управління

Термін “корпорація” походить від латинської і позначає об'єднання, союз, створювані на основі професійних або станових інтересів.

Сучасне використання терміну «корпорація» істотно відрізняється залежно від основних систем права: англійської (поширена в США, Великобританії, Канаді, Австралії, Індії) і цивільної (континентальною) системи права (включає німецьку, французьку і скандінавською системи має рацію).

У англійській системі поняття «корпорація» розглядається як організація – единое ціле, як учасник господарювання. У США всі корпорації діляться на 4 групи: публічні, напівпублічні, підприємницькі, непідприємницькі.

У країнах континентальної системи поняття корпорація розглядається ширшим – до них відносять різні види хоз. суспільств, господарськи об'єднання, кооперативи, державны підприємства, негосподарські союзи і асоціації.

Корпорація – договірне господарське об'єднання, створене на основі економічних інтересів виробничих працівників і акціонерів для отримання максимального прибутку від виробничої діяльності і вкладених інвестицій.

Трактування поняття «корпоративне управління»(КУ) залежить від різних підходів, вживаних різними авторами, які закладають в суть цього поняття певні аспекти, на яких можуть базуватися основні принципи корпоративного управління:

1.       Базується на нормативних положеннях і практики господарювання.

2.       Запеспечує захист прав інвесторів і корпоративного контролю.

3.       Вирішає протиріч між акціонерами і менеджментом корпорації.

4.       Використовує інституційних механізмів для ефективної роботи підприємства і управління відносинами власності.

Корпоративе управління - спосіб дії на систему взаємин між учасниками корпоративних відносин, яка регламентується законодавчими і нормативними актами, внутрішніми нормативними документами в цілях підвищення ефективності господарювання – отримання очікуваного прибутку.

Об'єктом корпоративного управління є корпорація.

Предметом КУ є суспільні відносини, що складаються між учасниками корпорації, між корпорацією і менеджментом, між різними органами управління в процесі становлення, діяльності і ліквідації корпорації.

Поняття “корпоративна культура” охоплює:

·          корпоративні звичаї та звичайну практику ділових відносин;

·          корпоративні прецеденти;

·          локальні нормативні акти акціонерних товариств.

 


Информация о работе «Закономірності формування корпоративного управління»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 15126
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
16597
1
0

... гарантування цих прав. Регулятивним законодавством України визначаються функції екологічного управління, повноваження та відповідність органів управління, механізми забезпечення здійснення функцій і повноважень. Екологічна політика. Визначає цілі і пріоритети, основні напрями екологічної діяльності суб'єктів управлінського апарату, вимоги до самої системи екологічного управління. Вона подається ...

Скачать
42510
0
1

... існування, включаючи матеріальні. 2.          СУБ'ЄКТ І ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ Філософсько-соціологічне значення управління стає ясним тільки тоді, коли ми чітко визначимо зміст понять «суб'єкт управління», «об'єкт управління», «організація» і встановимо діалектичний взаємозв'язок між ними; цей причинно-наслідковий зв'язок S-O і є по суті управління. Спільна діяльність людей припускає контакти ...

Скачать
19312
0
0

... механізмів фінансового регулювання, фондових ринків і національного акціонерного законодавства можуть формуватися різні системи корпоративного управління. У економічній практиці розвинених країн традиційно розрізняється дві моделі корпоративного управління і контролю (англо-американська та континентальна моделі), а фахівці у галузі акціонерно-корпоративних світових процесів виокремлюють три ...

Скачать
26331
1
0

... й використання фінансових ресурсів підприємства, а також часові та ресурсні обмеження, що забезпечують досягнення цих завдань. В концептуальному розумінні розробка системи планів формування та використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств повинна здійснюватись з врахуванням таких принципів: - єдиного методологічного підходу до побудови стратегічного, середньострокового ...

0 комментариев


Наверх