Світова організація торгівлі: цілі та функції

27327
знаков
1
таблица
0
изображений

Зміст

 

Вступ

1. Система СОТ і механізми її функціонування

2. СОТ і глобальна економіка

3. Принципи СОТ

Висновки

Список використаних джерел

 


Вступ

Перший серйозний крок на шляху прийняття нових правил регулювання міжнародних торгівельних відносин був зроблений одразу ж по закінченні Другої світової війни. Це призвело до прийняття в 1948 році Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (або ГАТТ, як вона широко відома). Її правила стосуються міжнародної торгівлі товарами. Протягом років текст ГАТТ модифікувався і включав нові положення, зокрема ті, що стосуються торгівельних проблем країн, що розвиваються. Крім того, були прийняті додаткові Угоди стосовно деяких з головних положень ГАТТ.

На Уругвайському раунді торгівельних переговорів, який відбувся з 1986 по 1994 роки, правила ГАТТ і додаткових угод були переглянуті і пристосовані до умов світової торгівлі, що змінилися. Тексти ГАТТ та ухвалених відповідних рішень, а також кількох опрацьованих протягом Уругвайського раунду Домовленостей, отримали назву ГАТТ 1994 року. У таких галузях, як сільське господарство, текстиль, субсидії, антидемпінгові заходи, захисні заходи тощо, були прийняті окремі Угоди. Разом з ГАТТ 1994 вони є складовими частинами системи багатосторонніх угод з торгівлі товарами. В результаті Уругвайського раунду також були прийняті нові правила щодо торгівлі послугами та торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності.

Одним з досягнень раунду стало створення СОТ. ГАТТ, під егідою якої проводились переговори, перестала бути окремою „організацією” і увійшла до СОТ. Світова організація торгівлі була створена згідно з рішенням Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів і почала діяти з 1995 р. Вона є наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ: General Agreement on Tariffs and Trade — GATT), укладеної відразу після II світової війни. ГАТТ, у свою чергу, має передісторію виникнення та історію розвитку до часу трансформації в СОТ.


1. Система СОТ і механізми її функціонування

Система угод СОТ, яка сформувалась після Уругвайського раунду, зараз складається з:

- багатосторонніх угод з торгівлі товарами, до яких відноситься Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994) та пов’язані з нею угоди;

- генеральні угоди про торгівлю послугами (ГАТС);

- Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС).

Головними завданнями СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та піднесенню економічного добробуту людей. Країни—Члени СОТ здійснюють це шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, урегулювання торговельних суперечок у відповідності з визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.

COT є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та пов'язаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на основі правил, закладених у її правових нормах.

Слід також наголосити, що організація відповідає за впровадження як усіх багатосторонніх угод, так і угод з обмеженою кількістю учасників, а також тих, які розроблятимуться в рамках організації в майбутньому.

Функції COT викладені в III статті Марракеської угоди. При цьому пріоритетною функцією фактично є імплементація угод і домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що їх можна вважати є самостійними правилами COT.

Найвищим керівним органом COT є Конференція Міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки на рівні, як правило, міністрів торгівлі чи іноземних справ країн—учасниць COT [4, с. 191]. Повноваження Міністерської Конференції (Ministerial Conference) як найвищого органу COT можна охарактеризувати таким чином:

- прийняття рішень щодо всіх питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами;

- тлумачення Угоди про заснування COT і багатосторонніх торговельних угод;

- внесення змін до Угоди про заснування COT, багатосторонніх торговельних угод (крім багатосторонніх угод з обмеженою кількістю учасників);

- прийняття рішень про приєднання держави чи окремої митної території до COT;

- звільнення від зобов'язань Члена COT;

- формування Комітету з торгівлі та розвитку; Комітету з обмежень, пов'язаних з платіжним балансом; Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших Комітетів у разі необхідності;

- призначення Генерального директора та затвердження його повноважень.

Функції СОТ:

1. СОТ сприяє реалізації, застосуванню, функціонуванню та досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує основу для реалізації, застосування та функціонування багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників;

2. COT є форумом для переговорів між її Членами щодо їх багатосторонніх торговельних відносин із питань, які регулюються угодами, включеними в Додатки до цієї Угоди. За рішенням Конференції Міністрів COT також може бути форумом для подальших переговорів між її Членами щодо їх багатосторонніх торговельних відносин;

3. COT керує застосуванням Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок (яка надалі іменуватиметься «Домовленістю про врегулювання суперечок» чи «ДСУ»);

4. СОТ співробітничає з Міжнародним валютним фондом та Міжнародним банком реконструкції та розвитку і його підрозділами з метою досягнення більшого єднання в проведенні глобальної економічної політики СОТ.

Багатосторонні угоди з торгівлі товарами

Таблиця 1.1

Назва угоди Основний зміст
Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року Визначає основи режиму торгівлі товарами, права та обов'язки Членів СОТ у цій сфері
Угода про сільське господарство Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами та механізми застосування заходів державної підтримки сільськогосподарського виробництва і субсидування експорту
Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів Визначає умови застосування заходів санітарного та фітосанітарного контролю
Угода про текстиль та одяг Визначає особливості регулювання торгівлі текстилем та одягом
Угода про технічні бар'єри в торгівлі Визначає умови застосування стандартів, технічних регламентів, процедур сертифікації
Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи Містить положення, спрямовані на ліквідацію та недопущення наслідків інвестиційних заходів, що можуть спричинити обмеження або порушення торгівлі
Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року Визначає правила порушення і проведення антидемпінгових процедур
Угода про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1 994 року Визначає правила оцінки митної вартості товарів
Угода про перевідвантажувальну інспекцію Визначає умови проведення перевід-вантажувальних інспекцій
Угода про правила визначення походження Визначає принципи та порядок визначення походження товарів
Угода про процедури ліцензування імпорту Встановлює процедури та форми ліцензування імпорту
Угода про субсидії та компенсаційні заходи Визначає умови та процедури застосування субсидій і заходів, спрямованих на боротьбу із субсидіюванням
Угода про захисні заходи Визначає умови та процедури застосування заходів щодо протидії зростаючому імпорту (в разі загрози шкоди вітчизняному виробнику)

СОТ здійснює нагляд за виконанням цих Угод (табл..1.1). Організація також виконує функцію форуму для міждержавних переговорів з питань подальшої лібералізації торгівлі товарами та послугами. Вона забезпечує механізм врегулювання торговельних суперечок між країнами-Членами. Будь-яка країна-Член СОТ, яка вважає що її торгівля зазнає шкоди через невиконання іншою країною правил, може, якщо не вдалося знайти задовільного рішення в процесі двосторонніх консультацій, винести справу на розгляд СОТ. Рішення з усіх важливих питань, що знаходяться в сфері компетенції СОТ, приймаються на Конференції міністрів країн-Членів. Конференція проводиться принаймні кожні два роки.

Домовленості та рішення СОТ:

1. Домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу;

2. Рішення щодо випадків, коли митні адміністрації мають підстави для сумнівів щодо правдивості або точності задекларованої вартості;

3. Домовленість про тлумачення Статті ХVІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (державні торгівельні підприємства);

4. Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок;

5. Домовленість про тлумачення Статті ІІ:1(в) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (зв’язування тарифних поступок);

6. Рішення про торгівлю та охорону навколишнього середовища;

7. Механізм огляду торговельної політики;

8. Генеральна угода про торгівлю послугами;

9. Права інтелектуальної власності;

10. Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою;

11. Угода про державні закупівлі.


2. СОТ і глобальна економіка

Система яка існувала до СОТ у вигляді ГАТТ, інколи вважалась клубом багатіїв, оскільки було відчуття того, що вона служила в першу чергу інтересам розвинених країн. На початку Уругвайського раунду переговорів (1986 рік) тільки відносно невелика група країн, що розвиваються, виявила зацікавленість у роботі ГАТТ і утримувала постійні представництва у Женеві. Однак, після початку Уругвайського раунду ситуація різко змінилася. На час завершення Раунду і трансформації ГАТТ у Світову організацію торгівлі, значно більша кількість таких країн брала участь у переговорах і дискусіях [2, с. 329].

Ключові правила торгівлі товарами були вперше сформульовані в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі 1947 року. З 1947 до 1994 року ГАТТ являв собою форум для проведення переговорів зі зниження ставок мита й інших торговельних бар'єрів. У результаті цього, а також завдяки багатостороннім переговорам Уругвайського раунду (1986—1994 pp.) основні правила торгівлі товарами були розширені, а ГАТТ була доповнена новими угодами. Так, були створені нові правила торгівлі послугами, укладена угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, досягнута домовленість про правила та процедури врегулювання суперечок, розроблений і узгоджений механізм з огляду торговельної політики. ГАТТ у новій редакції 1994 року є основним зводом правил СОТ з торгівлі товарами. Його доповнюють угоди зі специфічних секторів — таких, як сільське господарство, текстиль та одяг, а також окремі напрямки міжнародної торгівлі (стандарти, державні закупки, правила визначення походження, субсидії та компенсаційні заходи, захисні заходи, заходи проти демпінгу тощо).

Принципи більш вільного експорту та імпорту послуг, незалежно від типу їх поставки (чи то транскордонна торгівля, чи споживання послуг за кордоном, чи комерційна присутність, чи присутність фізичних осіб), були вперше документально закріплені в Генеральній угоді про торгівлю послугами (ГАТС). Внаслідок специфіки торгівлі послугами режим найбільшого сприяння і національний режим застосовуються з певними винятками, які є індивідуальними для кожної країни-члена. Скасування кількісних обмежень також має вибірковий характер і є результатом торговельних переговорів. Члени СОТ беруть на себе індивідуальні зобов'язання в рамках ГАТС, що записані в їх графіках (розкладах), у яких зазначається, які із секторів послуг і якою мірою вони готові відкрити для доступу іноземних фірм [5, с. 239].

Угода СОТ з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності являє собою сукупність правил з торгівлі та інвестицій в ідеї та творчу діяльність, у яких встановлюється, як інтелектуальна власність має бути захищена в процесі здійснення торговельних операцій. До поняття «інтелектуальна власність» входять авторське право та суміжні права, товарні знаки, географічні зазначення в назвах товарів, промислові зразки, патенти, топографії інтегральних мікросхем, нерозголошувана інформація (наприклад, торговельні секрети).

Угода про правила та процедури врегулювання суперечок передбачає створення системи, за допомогою якої країни могли б урегульовувати суперечливі питання під час консультацій. Якщо це не вдається, то вони можуть використовувати чітко визначену поетапну процедуру, яка передбачає можливість вирішення проблемних питань групою експертів. Крім того, надається право подавати апеляцію на прийняті рішення з відповідним правовим обґрунтуванням своєї позиції щодо цього питання. Про зростаючу довіру до даної системи свідчить статистика: з часу набуття чинності Угодою (1995 р.) було розглянуто стільки ж торговельних суперечок (майже 300), скільки за всю історію існування ГАТТ (1947—1994рр.).

Метою Механізму огляду торговельної політики є забезпечення поліпшення дотримання всіма країнами—Членами СОТ правил, норм і зобов'язань, узятих за Багатосторонніми угодами про торгівлю. Крім того, механізм огляду створює можливість регулярного колективного визначення суті і проведення оцінки всіх аспектів торговельної політики та практики окремих урядів і їх впливу на функціонування багатосторонньої торговельної системи. З 1995 р. було здійснено огляд торговельної політики 85 країн—членів організації, включаючи ЄС [3, с. 185].


Информация о работе «Світова організація торгівлі: цілі та функції»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 27327
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
43792
1
0

... , і функціонують у рамках інституціональних рамок СОТ. Ці органи повинні регулярно інформувати Генеральну раду про свою діяльність. РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ Проблеми вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) виходять сьогодні для України на перший план. Подальша неучасть України у цій глобальній економічній організації не має раціональних обґрунтувань в умовах, коли ...

Скачать
36508
0
0

... доступу до ринку товарів, завершено переговори з більшістю країн-членів Робочої групи щодо доступу до ринку послуг. Форми передачі технології В кінці ХХ століття НТР стала однією з визначальних факторів який зумовив економічний розвиток та трансформацію світової економіки. Під її впливом відбуваються корінні зміни в структурі сучасного виробництва, еволюція міжнародного поділу праці, формування ...

Скачать
211923
2
11

... вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ   3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ Сьогодні набуття членства у Світовій організації ...

Скачать
124127
18
30

... і по покриттю запасів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 – 2007 роках 2.3 Основні пропозиції по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”   2.3.1 Аналіз проблем та шляхи покращання експортної діяльності підприємства Надання Україні статусу країни з ринковою економікою забезпечило вітчизняним виробникам більше можливостей боротися на рі ...

0 комментариев


Наверх