Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЛЕВАДНА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616-056.3-053.2-08:[ 612.015.31+612.017.1

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця

МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор

Тяжка Олександра Василівна

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

завідувач кафедри педіатрії №1.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Лукашук Віктор Дмитрович

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри педіатрії

медико-психологічного факультету;

доктор медичних наук, професор

Охотнікова Олена Миколаївна

Національна академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика, МОЗ України (м. Київ),

завідувач кафедри педіатрії №1.

Захист відбудеться „___”_____________ 2008 р. О ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 01004, м. Київ, вул. Толстого, 10.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий „___” _______________ 2008 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор А.Я. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактика алергічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії і всієї медицини, зважаючи на широке розповсюдження алергічних захворювань і чітку тенденцію до їх збільшення. В Україні за останні 5 років відмічається тенденція до збільшення частоти алергічних захворювань в 1,5 рази., а саме на бронхіальну астму (БА) хворіє майже 5% населення [Б.М. Пухлик, 2005, Б.М. Пухлик, 2006, Н.В. Банадига, 2007]. Серед дітей м. Києва в віці 6-7 років поширеність на БА складає 8,1%, алергічний риніт – 5,5%, атопічний дерматит (АД) – 3,8%, підлітків 13-14 років відповідно – 6,1%, 5,6%, 3,9% [О.І. Ласиця, 2006]. В розвинених країнах майже 15-35 % населення страждають на алергічні захворювання, що являє собою велику соціальну та економічну проблему.

Слід зазначити, що приблизно у 36,4% дітей визначається спадкова схильність до алергічних захворювань [Л.В. Беш, 2007]. За МКХ-10 таких дітей слід відносити до Z.91. – в особистому анамнезі наявність факторів ризику некласифікованих в інших рубриках .

Як відомо, розвиток алергічних захворювань визначається особливостями генетично запрограмованої імунної відповіді на антиген під дією різних провокуючих факторів, які призводять до реалізації захворювання [Э.Н. Солошенко, 2001, И.И. Балаболкин, В.Н. Гребенюк, 1999, И.И. Балаболкин, 1997]. Це пов’язане з готовністю організму певної категорії дітей до розвитку атопічних реакцій і проявляється особливостями функцій різних систем і органів, зокрема, імунної, нервової, ендокринної, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та ін.. У зв’язку з цим наявна у дитини спадкова схильність до атопії реалізується у захворювання під впливом тригерних факторів, серед, яких найчастіше є харчові, побутові, епідермальні. Найчастішими алергічними захворюваннями, які розвиваються у дітей на тлі алергічної схильності є АД, БА, алергічний риніт, кропивниця тощо. Аналіз поширеності АД серед дитячого населення України за останні десять років свідчить про щорічне зростання цієї патології на тлі росту всіх захворювань шкіри, особливо в урбанізованих регіонах України поширеність АД серед дітей складає 5-20% [О.І. Ласиця, 2006, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1999, Л.Д. Калюжна, 2006, Leung D., 1999, Б.М. Пухлик, 2006, И.И. Балаболкин, 1997, Н.В. Банадига, 2007, Б.А. Стремеделовский, 2007]. За даними літератури, при наявності схильності до алергії з боку обох батьків алергічні захворювання реалізуються у 81% випадків, а з боку одного із батьків – у 56% випадків [О.О. Лавриненко, 1999]. Ризик розвитку атопії у дитини значно зростає при наявності алергопатології у матері [О.І. Ласиця, 2006, Л.Д. Калюжна, 2003, Н.Г. Горовенко, О.І. Ласиця, Л.Д. Калюжна, Л.С. Осипова, 2002].

На теперішній час не є достатньо з’ясованими шляхи розвитку алергічних захворювань у дітей з алергічною схильністю. Зокрема, не вивчені особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю на до нозологічному етапі та при наявності реалізованого алергічного захворювання, залишаються не до кінця з’ясованими окремі механізми імунної відповіді у дітей з алергічною схильністю. Не встановлена чітка межа між готовністю організму дитини до розвитку атопічних реакцій і реалізацією їх в захворювання, недостатньо з’ясовані особливості функціонування різних органів і систем, зокрема травної, імунної та обміну речовин. Окрім того суттєвим є своєчасне виявлення і елімінація алергенів, як один із шляхів запобігання формування алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю.

Очевидним є те, що для попередження трансформації алергічної схильності в захворювання необхідна розробка реабілітаційних комплексів для корекції порушених функцій вищеназваних систем, які безпосередньо беруть участь у розвитку алергічних захворювань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійним фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Стан реактивності, резистентності та загально-адаптивних і компенсаторних реакцій у дітей з діатезами, недиференційованою дисплазію сполучної тканини на донозологічному стані та при маніфестації у найбільш поширені інфекційні та алергічні захворювання„ (номер держреєстрації 0104V000170).

Мета дослідження. Вивчити клініко-лабораторні особливості дітей з спадковою алергічною схильністю і розробити реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічної схильності в захворювання.

Задачі дослідження.

1.         Проаналізувати особливості спадковості та індивідуального алергологічного анамнезу дітей з алергічною схильністю.

2.         Вивчити в динаміці рівень магнію, кальцію, фосфору в сироватці крові та вивчити кореляційні зв’язки між їх вмістом та імунологічними показниками.

3.         Оцінити стан імунної системи, в тому числі місцевого імунітету та проаналізувати спектр сенсибілізації у дітей з алергічною схильністю та при реалізованому алергічному захворюванні – атопічний дерматит.

4.         Вивчити особливості копрологічного синдрому у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.

5.         Розробити реабілітаційні комплекси і визначити їх ефективність для запобігання трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання.

Об’єкт дослідження: діти з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.

Предмет дослідження: показники мінерального обміну, стан імунної системи, спектр сенсибілізації, копрологічний синдром у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.

Методи дослідження: у роботі використано анамнестичні, клінічні, інструментальні, лабораторні (імунологічні, алергологічні, біохімічні та мікробіологічні) та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі уточнені причини, що сприяють трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання у дітей народжених від батьків, хворих на алергічні захворювання. Вперше вивчені показники мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом, виявлені кореляційні взаємозв’язки між імунологічними показниками та показними мінерального обміну. Встановлено, що рівень Ig E зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі Ig E та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення, що співпадає з даними літератури [Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.А. Гончарова та ін., 1994, А.С. Свінцицькій, 1980]. При цьому нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, Ig G та Ig E в сироватці крові, встановлено також, що рівень ІЛ-4 зростає прямо пропорційно рівню Са.

Визначені особливості імуноглобулінограми у дітей з алергічною схильністю: характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з алергічною схильністю є підвищення рівня загального IgE, та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA у дітей з реалізованим алергічним захворюванням, як свідчення генетично детермінованих особливостей імунної системи. Вивчений рівень ІЛ-4 у дітей з атопічним дерматитом та з алергічною схильністю: зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню IgE. Встановлено, що ІЛ-4 може бути одним із маркерів реалізації алергічного запалення. Виявлено кореляційні співвідношення між рівнем ІЛ-4 та рівнем загального Ig E у дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом і встановлено, що рівень IgE зростає прямопропорційно показнику ІЛ-4. Підтверджена роль дисбіозу кишечнику, ферментативної недостатності травного тракту та порушень місцевого імунітету, як факторів, які сприяють розширенню спектру сенсибілізації у дітей з спадковою алергічою схильністю.

Розроблений комплекс реабілітаційних заходів та доведена його ефективність для запобігання реалізації спадкової алергічної схильності в алергічне захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень доведено, що дітям з спадковою алергічною схильністю для запобігання трансформації схильності в алергічне захворювання необхідно проводити профілактично-реабілітаційні заходи в перші три роки життя у зв”язку з наявністю у них відхилень в мінеральному та імунному статусі, підвищеною сенсибілізацією до харчових чинників, проявами копрологічного синдрому вже з перших місяців життя.

Доведено також, що несприятливий внутрішньоутробний період розвитку (гестози, анемії, респіраторні та інші захворювання матері під час вагітності), особливо в сполученні з раннім штучним або змішаним вигодовуванням, сприяють до більш суттєвих відхилень в мінеральному та імунному статусі дітей з спадковою алергічною схильністю. Запобігання та усунення цих факторів повинно входити до профілактичних заходів для даної категорії дітей. Всім дітям з спадковою алергічною схильністю, окрім гіроалергенного харчування, гіпоалергенного побуту, застосування зволожуючих кремів на ділянки з підвищеною сухістю шкіри, до профілактично-реабілітаційного комплексу необхідно включати за індивідуальними показаннями одно-трьохтижневими курсами двічі-тричі на рік ентеросорбенти, ферментні препарати та пробіотики, мембраностабілізатори і препарати магнію у віковому дозуванні.

На основі проведених досліджень рекомендовано визначення спектру сенсибілізації дітей зі спадковою алергічною схильністю не менше двох разів на рік та постійне ретельне ведення харчового щоденника.

На основі результатів розроблений та запатентований „Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом” (деклараційний патент на корисну модель №27734 – 2007 р.), який впроваджений в педіатричну практику.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертації впроваджені у практику педіатричного відділення Дорожній клінічній лікарні №1 м. Києва, у роботу дільничних лікарів педіатрів дитячих поліклінік №1 та №2 Дарницького району м. Києва, дитячої поліклініки Дніпровського району м. Києва. Результати дослідження впроваджено в впровадження педіатричної служби Південно-Західної залізниці та в роботу кафедри педіатрії №1 НМУ ім.. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведене клінічне обстеження, спостереження у динаміці дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом. Освоєні біохімічні методики, які було використано при виконанні роботи, зроблено аналіз та статистичну обробку результатів клініко-лабораторних досліджень, оформлено дисертаційний матеріал. В усіх роботах, опублікованих у співавторстві, особисто автору належить підготовка первинних даних, їх інтерпретація, проведення статистичної обробки та підготовка матеріалів до друку.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на 66-й студентській конференції (Львів, лютий 2005), Ювілейному (1990-2005) VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (2005), міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” ( Київ, квітень 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування” (Київ, березень 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, квітень 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Тернопіль, квітень 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, в тому числі 3 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 у матеріалах симпозіумів і конференцій, одержано патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали та методи дослідження”, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Зміст дисертації викладений на 146 сторінках машинописного тексту, з яких обсяг основного тексту становить 129 сторінок, ілюстрований 27 таблицями та 17 малюнками, 1 витяг з історії розвитку дитини. Бібліографічний перелік має 183 джерела, з них: 137 найменування українською та російською мовами, 46 - іноземними.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Робота базується на результатах комплексного обстеження 100 дітей, серед яких 75 дітей з проявами спадкової алергічної схильності (САС) та 25 дітей хворих на АД, віком від 6 місяців до 3 років, які перебували на обстеженні в дитячому відділенні Дорожньої клінічної лікарні №1 м. Києва та спостерігалися центральною дитячою поліклінікою Дарницького району м. Києва. Контрольну групи склали 25 здорових дітей аналогічного віку.

Критерієм залучення дітей до дослідження було наявність обтяженої алергічної спадковості та підвищення рівня загального Ig E в сироватці крові. Діти з САС при цьому мали малосимптомні ознаки алергії у вигляді нестійких транзиторних висипань на шкірі, нестійких випорожнень зі слизом, „географічного” малюнку язика. АД був діагностований при наявності стійких висипань на шкірі, мокнуття або сухості шкіри, свербіжу на протязі 6 тижнів.

При обстеженні дітей значна увага приділялась визначенню факторів ризику, які могли сприяти розвитку алергічної патології у дітей: вивчались особливості спадковості, акушерський анамнез матері, перебіг пологів, характер вигодовування на першому році життя.

50 дітям з САС та 15 дітям з АД після проведення клінічного та параклінічного обстеження призначався комплекс ПРЗ, який включав призначення сорбентів, ферментних препаратів, пробіотиків, мембраностабілізаторів. Всім дітям призначалася гіпоалергенна дієта, з обов’язковим веденням харчового щоденника, з виключенням індивідуальних та облігатних алергенів, консервантів, фарбників, ароматизаторів в умовах гіпоалергенного побуту. Матерям дітей, які знаходилися на природному вигодовуванні, також було рекомендовано дотримуватися елімінаційної дієти. Дітям, які були на штучному та змішаному вигодовуванні призначалися гідролізовані молочні суміші. Для запобігання розвитку сухості шкіри всім пацієнтам місцево призначалися зволожуючі креми або гелі (Топікрем або атодерм). Поряд з вищезазначеною терапією 25 дітей з САС отримували препарат магнію („Береш Магне плюс В6”).

Дослідження показників загального білку, альбумінів, холестерину, ЛПВЩ та рівнів макро- та мікроелементів (Mg, Ca, P, Fe) проводилось фотометричним методом на фотометрі Dr.Lange. Використовувався стандартний набір діагностикумів BIO-RAD, “ELITECH” (Німеччина). Дослідження даних показників проводилося двічі перед призначенням профілактично-реабілітаційних заходів (ПРЗ) та після проведення корекції.

Визначення концентрації сироваткових IgA, IgG проводилась за методом В.В. Чиркіна в модифікації Л.С. Когосової, Ю.О. Матвієнко (2000), на спектрофотометрі “MULTISKAN” з використанням діагностикумів (виробництво Московського НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалії). Рівень загального Ig E в сироватці крові визначався методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного фотометра „Multiscan Plus” („Labsystems”, Франція).

Концентрація ІЛ-4 в сироватці крові визначалась методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА ProCon IL-4 (С.-Петербург).

Визначення причинних алергенів проводилося методом біохемілюмінісценції, основаного на реакції перекисного окислення ліпідів (Україна, 1984), з використанням діагностикумів „Імуннолог” (Вінниця).

Цифровий матеріал опрацьовано за допомогою комп”ютерної програми „Microsoft Excel 2000”, за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. При цьому визначалася середня арифметична величина (М), середня похибка середньої величини (m), критерій достовірності (t), рівень значності (Р). Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст”юдента. Достовірність вважалася встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (р<0,05). Вивчення зв’язку між явищами, що досліджувались, здійснювалася за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнту кореляції (r).

Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, Ely H., 1997, Leung D., 1999].

Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.

Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.

Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців. Маніфестація захворювання АД у дітей, тобто поява стійких висипань, в середньому відбувалася у 10,5±0,5 місяців життя, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1998]. Відомо, що у дітей грудного віку одним із основних чинників маніфестації АС є харчова сенсибілізація. Перші алергічні прояви у значної кількості спостережуваних дітей спостерігалися вже під час грудного вигодовування, що найбільш ймовірно пов’язане з недотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенної дієти, раннім введенням прикормів та корегуючих добавок, скороченням терміну „чистого” грудного вигодовування. Всі ці чинники являються надзвичайно несприятливими для дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість.

У спостережуваних дітей шкірні висипи у вигляді папул відзначалися у 100%, але у дітей зі САС висипи були нерясними, короткочасними. Окрім ураження шкіри у цих дітей спостерігалися диспепсичні прояви у вигляді зригувань у 45 (60%), нестійких випорожнень у 30 (40%), метеоризму у 38 (50,6%) та кишкових колік у 12 (16%) на першому році життя. Виникненню даних клінічних ознак сприяли різноманітні чинники, найвагомішими серед них були погрішності в дієті (100%). Таким чином, харчова алергія є найбільш значимим патогенетичним фактором в трансформації АС в захворювання.

На основі результатів копрологічного дослідження нами було виявлено копрологічний синдром недостатності травного тракту у вигляді стеатореї, креатореї та амілореї у 53 (70,6%) дітей з САС та у 23 (92%) дітей з АД (р<0,05). Очевидно, ферментативна недостатність травного тракту сприяє антигенній пенетрацї кишкового епітелію, що призводить до розширення спектру харчової сенсибілізації у дітей з спадковою атопією. Отримані нами дані підтверджують висновки інших дослідників [И.М. Воронцов, О.А. Маталыгина, 1998, М.Ю. Денисов, 1999, Л.С. Бондар, 1996] щодо вагомої ролі функціональних розладів травної системи в реалізації АС.

На основі клініко-лабораторних даних дисбактеріоз кишечнику діагностувався у 53 (70,6%) дітей з САС, частіше діагностувався дисбактеріоз І та ІІ ступеня. За даними багатьох авторів [О.А. Субботина, И.И. Балаболкина, Л.И. Аруин, 1996] дисбіоз слизових оболонок є однією з провідних ланок реалізації спадкової атопії в захворювання на тлі фізіологічної незрілості слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечнику сприяє підвищеній антигенній абсорбції, в тому числі деградації sIg A, що порушує місцевий захист.

При вивченні гемограми у дітей з проявами САС було виявлено дефіцитну анемію І ступеня у 30 (40%), вона мала нормохромний характер. Найбільш ймовірно, що розвитку анемії сприяли недостатнє депонування мікро- та макроелементів, вітамінів і білків в антенатальному періоді, та порушення засвоєння цих елементів в кишечнику в результаті нераціонального годування на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу кишечнику.

Аналіз проведених досліджень з вивченням вмісту макроелементів в сироватці крові показав, що вони знаходилися в межах еталонних значень (табл. 1). При дослідженні рівня Mg в сироватці крові спостерігалася тенденція до його зниження у дітей, як з САС, так і з нозологічною алергією. Рівень Mg у дітей з САС був достовірно вищий, ніж у дітей з реалізованим алергічним захворюванням (р<0,005). Рівень Р в сироватці крові у дітей з САС та АД був достовірно вищим ніж у здорових дітей. При цьому у дітей з САС він був вірогідно вищим (р<0,005) ніж у дітей з реалізованим атопічним захворюванням. Таким чином, отримані нами дані виявили зниження рівня Mg і підвищення рівня Р в сироватці крові у дітей з САС і при реалізації схильності в АД та підтверджують думку інших авторів щодо участі Mg та Р в патогенезі алергічних захворювань [М.Ю. Адрианова, М.М. Дементьева, Л.Ю. Мальцева, 1995, Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.а. Гончарова, 1994, J. Briton, I. Pavord, K. Richards, 1994]. Нами не виявлено вірогідної різниці між рівнями загального і іонізованого Са у дітей з САС у порівнянні з дітьми з АД та здоровими дітьми (р>0,05). Очевидно, рівень загального Са є досить сталою величиною завдяки чіткій діяльності регулюючих систем (кальцитоніну, паратгормону, кальциферолу).

Таблиця 1.

Показники макроелементів в сироватці крові у спостережуваних дітей

Показник, ммоль/л	Діти з алергічною схильністю (n=75)	Діти з атопічним дерматитом (n=25)	Здорові діти (n=25)
Mg сироватки крові	0,840 ±0,01**	0,761±0,01#	0,861±0,02
Рівень загального Са в сироватці крові	2,52 ± 0,14*	2,53 ± 0,17*	2,52 ± 0,05
Рівень іонізованого Са в сироватці крові	1,21 ± 0,106*	1,22 ± 0,15*	1,21 ± 0,05
Р сироватки крові	1,61±0,21**, ##	1,41±0,17##	1,35±0,05

Примітка: * - р>0,05 – різниця недостовірна між показниками у дітей з САС і

 АД в порівнянні з здоровими дітьми

 ** - р<0,005 – різниця достовірна між відповідними показниками у

 дітей з САС та АД

 # - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з АД та

 здоровими дітьми

 ## - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з САС і

АД в порівнянні з здоровими дітьми

Аналіз отриманих результатів дослідження імунологічного статусу показав (табл.2), що найбільш характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з атопічним генотипом є підвищення рівня загального Ig E та Ig G і зменшення рівня сироваткового Ig A. Достовірне суттєве підвищення Ig E (р<0,05) у дітей з АД, у порівнянні з даними дітей з САС, а також вірогідне підвищення Ig G (р<0,05) у дітей з атопічним генотипом в порівнянні з здоровими дітьми ще до трансформації його в захворювання вказують на більш глибокі порушення в імунній системі у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. У дітей з АД рівень сироваткового Ig A був достовірно нижчим (р<0,05), ніж у дітей з САС, що може свідчити про більш значне його руйнування або про його транзиторний імунодефіцит, пов’язаний з недостатнім синтезом.

Таблиця 2.

Показники імунного статусу у обстежуваних дітей

Показник	Діти з алергічною схильністю  (n=75)	Діти з атопічним дерматитом (n=25)	Здорові діти (n=25)
Вміст IgE, MОмл/мл (N<10)	38,6±15,16*	125,03±61,08*	8,04±0,03
Вміст IgG, мг/мл (N=9,4±3,5)	7,08±0,9*	8,34±0,92*	6,1±0,92
Вміст IgA, мг/мл (N=0,8±0,5)	1,24±0,19**	0,96±0,27*	1,01±0,5
Рівень ІЛ-4 в сироватці крові, пг/мл (N до 10)	32,7 ± 15,5#	36,14 ± 17,45#	22,1 ± 0,08

Примітка: * р < 0,05 – різниця достовірна між відповідними показниками у

 дітей з САС та у дітей з АД

 ** р>0,05 – різниця недостовірна між відповідними показниками у

 дітей з САС та здоровими дітьми

 # - р < 0,005, між відповідними показниками у здорових дітей

Нами також відмічено, що у дітей які знаходилися на штучному вигодовуванні з народження вміст загального Ig E був достовірно вищим (р<0,05), ніж у дітей які протягом цього періоду знаходилися на грудному вигодовуванні. Аналізуючи отримані дані, щодо місцевого імунітету, слід зазначити, що рівень s Ig A у назальному секреті у дітей з САС нижчий у порівнянні з здоровими дітьми та вірогідно вищий (р<0,005), ніж у дітей з АД.

При вивченні рівня ІЛ-4, як одного із медіаторів алергічного запалення, ми відмітили, що у дітей з спадковою атопією спостерігається достовірне підвищення (р<0,005) рівня ІЛ-4 в сироватці крові в порівнянні зі здоровими дітьми. При дослідженні корелятивних взаємозв’язків між ІЛ-4 та Ig E у дітей з САС спостерігається низький кореляційний зв’язок (r=0,02), а у дітей з АД встановлено, що рівень Ig E зростає прямо пропорційно ІЛ-4 (r=0,57, кореляція помірна). Таким чином, можна зробити висновок про те, що ІЛ-4 очевидно стимулює синтез Ig E і може бути використаний, як показник еволюції АС в захворювання.

Нами простежений прямий кореляційний зв’язок між рівнем Са, Mg та рівнем sIg A, Ig A, Ig G у дітей з АС, що може свідчити про участь даних макроелементів у алергічному запаленні вже на початкових його етапах. Помірний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Са та рівнем Ig A (r=-0,31), а також наявність зворотнього помірного кореляційного зв’язку між рівнем Са та рівнем sIg A (r=-0,35) у дітей з реалізованим алергічним захворюванням вказує на більш глибокі порушення системного та місцевого імунітету у дітей з АД, що, можливо, пов’язано також з наявністю у них хронічних вогнищ інфекції у 18 (72%) та дисбіозу слизових оболонок. Аналізуючи кореляційні зв’язки між рівнем Mg та рівнем імуноглобулінів, нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, Ig G та Ig E в сироватці крові. Наявність помірного (r=-0,43) та високого (r=-0,53) зворотнього кореляційного зв’язку між цими показниками вказує на залежність рівня IgE від вмісту Mg в крові і співпадає з даними авторів [А.В.Емельянов,Г.Б. Федосеев, В.А. Эмануель, 1990, 1994, Н.В. Крилов, 1976], які в експериментальній роботі встановили, що дефіцит Mg в дієті сприяє підвищенню концентрації Ig E. Наявність високого зворотнього кореляційного співвідношення (r=-0,52) між рівнем Р та рівнем Ig A та помірного зворотнього кореляційного зв’язку (r=-0,32) між рівнем Р та рівнем s Ig A у дітей з АД свідчить про більш глибокі порушення місцевого імунітету у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та рівнем Ig E (r=-0,07, r=-0,28) та прямий кореляційний зв’язок між рівнем Р та рівнем Ig E (r=0,02, r=0,22) у дітей з САС та АД свідчить про те, що рівень Ig E зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі Ig E та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення.

Нами виявлено високий ступінь сенсибілізації у дітей обох груп. Найбільш алергенними продуктами (більше ніж 50%) у дітей зі САС були алергени вівсяної та гречаної круп, картоплі, моркви, яблука. На другому місці за частотою виявлення у спостережених дітей, особливо першого року життя, було коров’яче молоко (45,7%), телятина (37,1%), кукурудзяна крупа (48,5%).

З метою корекції виявлених нами імунологічних, дисбіотичних, біохімічних порушень та ферментативної недостатності травної системи у дітей з САС нами був розроблений та апробований комплекс профілактично-реабілітаційних заходів для попередження трансформації АС в алергічне захворювання у дітей з атопічним генотипом. Даний комплекс ПРЗ пизначався упродовж 3-4 тижнів, у 25 дітей він включав призначення препарата „Береш магне плюс В6” в дозі, яка відповідала добовій потребі дитини в цьому макроелементі – 6-8 мг/кг на добу. Спостереження за дітьми проводилося на протязі 1-3 років, оцінювалася стійкість ремісії, поява клінічних ознак алергічного запалення, а також призначалось алерготестування, для обґрунтування поступового розширення раціону харчування.

У всіх спостережуваних дітей з перших днів після призначення гіпоалергенної дієти та побуту спостерігався зворотній розвиток симптомів ураження шкіри, зникнення симптомів верхньої та нижньої диспепсії, що свідчить про суттєве і першочергове значення гіпоалергенної дієти, як одного із основних напрямків профілактичних заходів для попередження маніфестації АС. При проведенні контрольного копрологічного та бактеріологічного дослідження нами виявлена позитивна динаміка: майже у 90% дітей зникли явища ферментативної недостатності травної системи, що корелювало (r=0,85) з зникненням симптомів нижньої диспепсії та нормалізацією показників бактеріологічного дослідження фекалій (зникнення явищ дисбактеріозу).

При оцінці захворюваності дітей нами були виявлені слідуючі закономірності: діти, які отримували ПРЗ, як з САС – 56% так і з АД – 33,3% менше хворіли на ГРВІ (3-4 рази на рік), при виникненні гострого бронхіту він протікав без явищ бронхообструкції, під час проведення планових профілактичнтх щеплень ускладнень у дітей, які отримували ПРЗ не спостерігалося, в той час, як у дітей які не отримували ПРЗ ми відмічали значні поствакцинальні реакції та ускладнення (висока температура 3-4 дні, місцевий інфільтрат, алергічні висипи на шкірі, диспепсичні прояви). У 25 дітей зі САС, які не отримували ПРЗ, у подальшому (на протязі 3-х років) ми спостерігали трансформацію схильності в захворювання: в 10 (40%) дітей був діагностований АД, 6 (24%) – БА, 5 (20%) – АР та у 4 (16%) дітей спостерігалася кропивниця на медикаментозні засоби та укуси комах.

При оцінці біохімічних показників у дітей з САС, які отримували комплекс ПРЗ спостерігалося достовірне підвищення рівнів Mg (р<0,005) та зниження Р (р<0,001) в сироватці крові, а також вірогідне підвищення рівнів загального білку (р<0,05) та альбумінів (р<0,005). У дітей, які отримували препарати Mg відмічалось достовірне (р<0,001) його підвищення у порівнянні з дітьми, які не отримували препарати Mg. Отримані дані свідчать про покращення процесів всмоктування та засвоєння в кишечнику, в результаті усунення ферментативної недостатності, харчової алергії та явищ дисбіозу, а також про доцільність включення препаратів Mg до комплексу ПРЗ для попередження трансформації АС в алергічне захворювання.

В процесі проведення ПРЗ велика частота позитивних алергопроб стала негативною, проте у деяких випадках спостерігалась реверсія алергопроб, в основному у дітей з АД. Зазначені вище результати проведеного алерготестування та особливості динаміки алергопроб вказують на доцільність ведення „харчового щоденника”, необхідність проведення повторних алергообстежень у дітей з алергічним генотипом для адекватної корекції раціону харчування, що призведе до покращення якості життя хворих дітей та запобігання трансформації САС в захворювання.

Підводячи підсумок слід зазначити те, що для запобігання трансформації АС в захворювання у дітей з атопічним генотипом є доцільним проведення профілактичних заходів починаючи ще з антенатального розвитку. Це насамперед дотримання вагітною жінкою гіпоалергенного харчування, призначення медикаментів під час вагітності тільки за життєвими показаннями, вигодовування дітей на першому році життя грудним молоком з дотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенного харчування, а при відсутності грудного молока у матері необхідне застосування для вигодовування дітей гіпоалергенних сумішей, поступове введення корегуючи гіпоалергенних добавок та прикормів після 6 місяців. Обов’язковим є ведення „харчового щоденника” і поступове розширення раціону харчування під контролем алерготестування. Даний комплекс ПРЗ доцільно використовувати у дітей з атопічним генотипом, особливо в ранньому віці, для запобігання трансформації його в алергічне захворювання шляхом корекції структури біоценозу кишечнику, усунення вікової ферментативної недостатності травної системи, харчової алергії, що покращує процеси засвоєння макро- та мікроелементів в кишечнику і таким чином впливає на патогенетичні механізми перебігу алергічного запалення. Це в подальшому покращить якість життя і цим самим можна буде запобігати формуванню алергічних захворювань у дітей і дорослих людей, зважаючи на те, що найчастіше алергічні захворювання при атопічному генотипі розвиваються в ранньому і дошкільному віці.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.

1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання.

2. У дітей раннього віку найпоширенішою є харчова сенсибілізація (88,8%). З огляду на це реальним шляхом запобігання реалізації алергії в ранньому віці є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та при годуванні дітей першого року грудним молоком, тривале грудне вигодовування (не менше 1,5 року), застосування гіпоалергенних сумішей при змішаному і штучному вигодовуванні, гіпоалергенне якісно повноцінне харчування дітей перших 3-х років життя.

Водночас має суттєве значення своєчасна профілактика анемії, ГРВІ, раціональне їх лікування та відповідна підготовка до проведення планових профілактичних щеплень.

3. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро- та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. Рівень Са у дітей з алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням суттєво не відрізнявся від даних здорових дітей.

4. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IgE, IgG та зниження рівня IgА; підвищення рівня загального Ig E в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті s Ig A (0,96±0,27, р<0,005). Підвищення рівня Ig E в сироватці крові зростає прямо пропорційно рівню ІЛ-4. Зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню рівня загального Ig E в сироватці крові у випадках трансформації алергічної схильності в атопічний дерматит, у зв”язку з чим даний показник може використовуватись, як маркер еволюції алергічної схильності в алергічне захворювання.

5. Проведені дослідження виявили прямі кореляційні співвідношення між рівнем P, Ca та рівнем загального Ig E та ІЛ-4 та зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та імунологічними показниками і їх динаміку у дітей з алергічною спадковою схильністю, як на донозологічному етапі так і при атопічному дерматиті, що вказує на участь перелічених чинників в усіх фазах алергічного запалення. Зважаючи на це доцільним є проведення корекції макро- та мікро елементарного гомеостазу, перш за все зниженого рівня Mg для запобігання трансформації схильності в захворювання.

6. У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов’язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей затопічним дерматитом. Ці дані свідчать про необхідність корегуючих заходів із застосуванням ферментативної та пробіотичної терапії за індивідуальною схемою.

7. Доведена ефективність залучення препаратів Mg до профілактично-реабілітаційного комплексу, що призводить до суттєвого запобігання розвитку алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю. У дітей, яким призначалися препарати Mg не відмічено еволюції схильності в алергічне захворювання впродовж спостереження до 3-х років, в той час як у тих дітей, до профілактично-реабілітаційний комплексу, яких не входив Mg, алерічні захворювання розвинулись у 25 % (атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в практику охорони здоров’я рекомендується:

1.         При алергічно обтяженій спадковості у дітей для раннього виявлення алергічної схильності у них і високого ризику реалізації атопії рекомендовано визначення рівня ІЛ-4 в сироватці крові.

2.         Профілактику трансформації алергічної схильності в захворювання слід починати з антенатального періоду шляхом дотримання вагітною жінкою гіпоалергенної дієти, профілактики ГРВІ і раціонального їх лікування з мінімальним, по можливості, застосування антибактеріальних препаратів, веденням харчового щоденника.

3.         Дітям з спадковою алергічною схильністюю при мінімальних проявах алергії доцільно призначати щоквартально до 3-х років комплекс профілактично-реабілітаційних заходів, який включає призначення сорбентів, ферментних препаратів упродовж 2-3 тижнів, препаратів Mg упродовж 3 тижнів, пробіотиків, мембраностабілізаторів впродовж 3-4 тижнів на фоні гіпоалергенної дієти. Для усунення сухості шкіри рекомендовано застосовувати зволожуючі креми після купання.

4.          При відсутності проявів алергії у дитини з обтяженою по алергії спадковістю профілактично-реабілітаційні заходи можуть обмежуватись гіпоалергенним харчуванням матері та дитини, тривалим грудним вигодовуванням (не менше 1,5 роки), введенням гіпоалергенних прикормів та проведенням відповідної підготовки до планових профілактичних щепленнь.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.         Левадна Л.О., П’ятницький Ю.С. Показники деяких макроелементів у сироватці крові дітей з алергічним діатезом і в разі трансформації його в алергічне захворювання // Актуальні проблеми медицини: Збірник тез. -Київ, 2005.- С.150 (автором самостійно здійснено набір матеріалу, проведене статистичне оброблення).

2.         Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в крові дітей з алергічним діатезом і при маніфестації діатезу в алергічні захворювання // Наукова студентська 65 конференція ЛДМУ ім.. Д. Галицького: Збірник тез. – Львів, 2005 - С..85 (Автором самостійно здійснено набір матеріалу, статистичне оброблення,підготовлено матеріал до друку)

3.         Тяжка О.В., Левадна Л.О. Особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. - №1(419– С.37-40.(Автором особисто проведено набір хворих, здійснено пошук і аналіз літературних джерел, проведено статистичне оброблення, підготовлено матеріал до друку).

4.         Тяжка О.В., Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в сироватці крові у дітей з алергічним діатезом і в разі трансформації його в алергічне захворювання (огляд літератури) // Медицина залізничного транспорту України. - 2004. - №2. – С.81-83 (Автором самостійно проведено збір та аналіз матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

5.         Тяжка О.В., П”ятницький Ю.С., Левадна Л.О. Результати електрокардіографічного обстеження дітей із синдромом недиференційованої сполучнотканинної дисплазії // Ювілейний ( 1990-2005 ) VІІІ з’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства: Збірник тез. – Київ, 2005. - С. 58 (автором самостійно проведено статистичне оброблення, підготовлено матеріал до друку).

6.         Левадна Л.О., Нечиталюк І.М. Вивчення рівня магнію в сироватці крові дітей з алергічним діатезом і при маніфестації діатезу в алергічне захворювання // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2004. – №1-2. - С.12-16. (автором самостійно проведено збір та аналіз матеріалу, проведене статистичне оброблення матеріалу, підготовлено матеріал до друку).

7.         Тяжка О.В., Боброва В.І., П”ятницький Ю.С., Левадна Л.О. Гастроінтестинальна гіперреактивність і її клініко-патогенетичне значення у формуванні алергічного діатезу у дітей // Науково-практична конференція з міжнародною участю „ Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування „: Збірник тез. - Київ, 2006. – С.47-49 (автором самостійно підібрано хворих та праналізовано результати дослідження).

8.         Левадна Л.О., П”ятницький Ю.С. Показники деяких макроелементів в сироватці крові дітей з алергічним діатезом і при трансформації його в алергічне захворювання // Наукова студентська 65 конференція ЛДМУ ім.. Д. Галицького: Збірник тезів. - Львів, 2005 - С.86 (автором самостійно проведено статистичне оброблення матеріалів, проаналізовано результати досліджень, підготовлено матеріал до друку).

9.         Деклараційний патент на корисну модель №27734 Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом. Тяжка О.В., Левадна Л.О. Бюл. Промислова власність. – 2007. - №10. – С.3-5 (автором самостійно проводила дослідження, проводила аналіз дослідження та оформляла їх у вигляді патента).

10.       Левадна Л.О. Особливості іммунного статусу у дітей з алергічною схильністю // Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”: Збірка тез. - Суми, 2007. - С. 54.

11.       Тяжка О.В., Левадна Л.О. Реабілітаційно-профілактичні заходи для запобігання трансформації спадкової атопії в алергічні захворювання // Проблемні питання патології у дітей та підлітків: Збірник тезів. – Тернопіль, 2008. – С.69-70 (автором самостійно підготовлено матеріал до друку та представлена доповідь на конференції).

АНОТАЦІЯ

Левадна Л.О. Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена питанням профілактики розвитку алергічних захворювань у дітей зі спадковою алергічною схильністю, на основі вивчення патогенетичної ролі макроелементів в регуляції алергічного запалення, дослідження особливостей імунного статусу та ролі ІЛ-4 в маніфестації алергічних захворювань, дослідження взаємозв”язків між рівнем макроелементів та імунологічними показниками на донозологічному етапі та при розвитку алергічного захворювання.

Виявлено вірогідне зниження рівня магнію сироватки крові та підвищення рівня фосфору у дітей з спадковою атопією вже на донозологічному етапі.

Запропоновано визначення рівня ІЛ-4 у дітей з спадковою атопією, як маркеру трансформації спадкової алергічної схильності в алергічне захворювання.

Розроблено і апробовано реабілітаційно-профілактичні заходи для дітей з алергічною схильністю, спрямовані на попередження трансформації алергічної схильності в захворювання. До рекомендованого комплексу залучено препарати магнію, ентеросорбенти, пробіотики, мембраностабілізатори та ферментні препарати.

Ключові слова: діти, спадкова алергічна схильність, алергічні захворювання, макроелементи, імунний статус, профілактика, реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Левадная Л.А. Клинико-лабораторная характеристика детей с наследственной аллергической склонностью, коррекция нарушений. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена вопросам профилактики развития аллергических заболеваний у детей с наследственной атопией, повышению уровня жизни детей, страдающих алергопатологией, путем углубленного изучения роли макроэлементов во всех фазах аллергического воспаления и механизмах регуляции его, исследования иммунного статуса и роли ИЛ-4 в манифестации аллергической склонности в аллергическое заболевание, а также исследования взаимоотношений между уровнем макроэлементов и иммунологическими показателями на донозологическом этапе и при манифестации аллергического заболевания.

В работе было выявлено, что у 100% обследованных детей с минимальными клиническими проявлениями аллергии отмечается наследственная предрасположенность к развитию аллергических заболеваний, при этом у 70,6% детей наследственность отягощена по линии матери. При действии причинных факторов, начиная с антенатального периода (патологическое течение беременности, злоупотребление беременной женщиной продуктами с высокой аллергезирующей активностью, лечение антибактериальными препаратами при ОРВИ на разных сроках гестации), особенно в сочетании с ранним искусственным или смешанным нерациональным вскармливанием происходит трансформация аллергической склонности в аллергическое заболевание. Появление первых признаков наследственной аллергической склонности в 60% детей отмечается в первые три месяца жизни. У 90,6% детей выявлен копрологический синдром ферментативной недостаточности желудочно-кишечного тракта и у 88% детей дисбиоз кишечника, что усугубляет проявления пищевой аллергии.

Встановлено, что у детей с наследственной атопией отмечается дисбаланс уровней макроэлементов в сыворотке крови. Снижение уровня магния выявлено уже на донозологическом этапе (0,840±0,01), при этом у детей с реализованным аллергическим заболеванием его уровень был достоверно ниже р<0,005. Уровень фосфора в сыворотке крови у детей с наследственной склонностью к аллергии был достоверно выше р<0,005, чем у детей с реализованным аллергическим заболеванием. Эти изменения могут свидетельствовать об участии данных макроелементов в различных фазах аллергического воспаления. Уровень кальция в сыворотке крови находился в пределах эталонных значений и достоверно (р>0,05) не отличался в группах обследованных детей.

Проведенные исследования выявили нарушения иммунологического статуса у обследованных детей: у детей с наследственной атопией отмечается дисбаланс в иммунной системе за счет повышения уровня общего Ig Е, Ig G и снижения уровня Ig А, а также повышения уровня ИЛ-4; данные изменения более выражены (р<0,05) у детей с реализованным аллергическим заболеванием; отмечено, что повышению уровня Ig Е предшествует повышение уровня ИЛ-4 и поэтому данный показатель может быть использован, как маркер трансформации аллергической склонности в заболевание. Наличие недостоверных корреляционных взаимоотношений между иммунологическими показателями и показателями макроэлементов у детей на донозологическом этапе может свидетельствовать о неглубоких изменениях в иммунной системе. Для раннего выявления аллергической склонности и высокого риска реализации наследственной атопии у детей рекомендуется определение уровня ИЛ-4 всем детям с отягощенной наследственностью к аллергическим заболеваниям.

У детей раннего возраста самой распространенной является пищевая сенсибилизация (88%), поэтому реальным путем предупреждения реализации наследственной атопии есть соблюдение строгой гипоаллергенной диеты не только при кормлении ребенка, но и кормящей матерью, длительное грудное вскармливание (до 1,5 лет), использование для кормления детей гипоаллергенных смесей, строгое ведение «пищевого» дневника, постепенное введение ранее запрещенных продуктов под контролем аллергограммы на фоне гипоаллергенного быта.

Предложен комплекс реабилитационно-профилактических мероприятий для предотвращения трансформации аллергической склонности в заболевание, который включает назначение сорбентов, мембраностабилизаторов, пробиотиков, ферментных препаратов для устранения незначительных возрастных изменений 2-3 курсами в течении года на протяжении 3-х лет. Доведена эффективность включения препаратов магния в комплекс профилактическо-реабилитационных мероприятий, который способствует предотвращению реализации аллергических заболеваний у детей с наследственной аллергической склонностью. Среди детей, в реабилитационный комплекс которых был включен магний не отмечено развития аллергических заболеваний в течении всего периода наблюдения до 3 лет.

Ключевые слова: дети, наследственная аллергическая склонность, аллергические заболевания, макроэлементы, иммунный статус, профилактика, реабилитация.

ANNOTATION

Levadna L.O. The clinic-laboratory characteristics of children with genetic allergic predisposition, the correction of disorders. – The manuscript. Thesis for getting the degree of Candidate of Medical Sciences with a specialization in 14.01.10- pediatrics. O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2008.

The thesis work is concerned with the matters of the prevention of allergic diseases based on the investigation of the pathogentic role of macroelements in the control of allergic inflammation (disorder). The present study aims to research the immune state and the role of IL-4 in manifestation of allergic diseases, to investigate interrelation between the level of macroelements and the immunologic indexes at the prenosological stage and in the run of the disease.

The hypothetical decrease of the level of Magnium in blood serum and the increase of phosphorus in children with genetic atopy at the prenosological stage already was found out.

The detection of the level IL-4 of children with inherited atopy was offered as a marker of the transformation of genetic allergic predisposition into allergic disease.

The rehabilitation and prevention arrangements were developed and tested for children with allergic predisposition aimed at the prevention of the transformation of genetic allergic predisposition into allergic disease. The complex recommended includes Magnesium, enterosorbents, probiotics, membranestabilizers, enzymatic agents.

Key words: children, genetic allergic predisposition, macroelements, immune state, prevention, rehabilitation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

САС - спадкова алергічна схильність

АД - атопічний дерматит

АР - алергічний риніт

БА - бронхіальна астма

ІЛ-4 - інтерлейкін-4

ПРЗ - профілактично-реабілітаційні заходи

Mg - магній

Ca - кальцій

P - фосфор

Ig A - імуноглобулін А

Ig G - імуноглобулін G

Ig E - імуноглобулін Е

s Ig A - секреторний імуноглобулін А

ГРВІ - гострі респіраторні вірусні інфекції