Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра годівлі та розведення

сільськогосподарських тварин

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»

на тему «Годівля корів» (завдання № 71)

 


Виконав:

студент ІІІ курсу 5 групи

денної форми навчання

Калугін А.Г.

 

Номер і дата реєстрації

проекту на кафедрі ___________________

Дата захисту проекту ________________

Оцінка ____________________________


Миколаїв - 2006


1. Огляд літератури

1.1 Якість і поживна цінність зерна

Якість і поживна цінність зерна залежать від багатьох причин. При оцінці зерна визначають: натуру, колір, запах, блиск, смак, вологість, чистоту, кислотність, зараженість грибами і шкідниками.

Натура зерна — один з якісних показників, виражається його масою в об'ємі 1 л. Зерно може бути високо-, середньо- і низконатурне. У сприятливих умовах вегетації і прибране в оптимальні терміни, воно має вищу натуру в порівнянні із зерном, вирощеним в умовах засухи або прибраним в недостиглому стані.

Природні для кожного виду колір і блиск зерна указують на те, що воно добре визріло, прибрано і зберігається за сприятливих умов. Темні плями, матовий відтінок указують на його псування, що може бути викликано поганими умовами прибирання, зберігання і поразкою грибами або бактеріями.

Кондиційне зерно має слабковиразний запах, характерний для кожного виду. Зерно, що зберігається з сильно пахучими продуктами, може придбати запах цих речовин. Затхлий, пліснявий запах указує на псування зерна і непридатність його до згодовування тваринам без спеціальної підготовки. Зерно із затхлим запахом повинне бути добре провітрено і просушено. Пліснявіле зерно необхідно вимити і термічно обробити.

Оселедцевий запах у зерна може бути при забрудненні його спорами головешки. Нудотно медовий запах указує на пошкодження зерна кліщами. Запах полину, часнику — результат засміченості зерна цими рослинами.

Смак зерна — один з показників його якості. Наприклад, зерно пшениці на смак солодкувато—прісне, зерно вівса має невеликий присмак гіркоти. Зерно, засмічене полином, має гіркий смак. Солодкуватий смак набуває пророслого або пошкодженого в період прибирання заморожуваннями зерно, згірклий смак — при окисленні жирів.

Вологість зерна залежить від погодних умов при прибиранні, ступені стиглості, рівномірності дозрівання. За несприятливих погодних умов прибирання зерно може мати підвищену вологість, яка сприяє його інтенсивному диханню, розігріванню при зберіганні, значній втраті резервних вуглеводів, скороченню термінів зберігання і кінець кінцем поразці грибами і псуванню. При вологості зерна 10—12 % воно може тривало зберігатися. Для олійних культур вологість не повинна перевищувати 6—8%. Зерно вологістю 16—18% необхідно досушувати перед закладкою на зберігання. Зерно з вищою вологістю консервують хімічними препаратами або силосують. [6]

Поживна цінність зернових кормів залежить від ступеня їх засміченості. У зерні можуть зустрічатися домішки: мінеральні (пісок, галька, грудки землі), органічні (листя, стебла, колоски, мітелки, насіння, шкідливих і отруйних бур'янів) і зернові, такі, що складаються з битих, роздавлених, пророслих і запліснявілих зерен, а також зерен інших культур.

У фуражному зерні допускається вміст: пісок— не більше 0,7—1 %, головешки, куколі і плевели п'янкого (разом або окремо)—0,25%, в’язелі і гірчаки — 0,04 %, металевих домішок — не більше 50 мг/кг.

Зерно, що містить більше 2 % насіння шкідливих і отруйних рослин, вважається недоброякісним. Шкідники (кліщі, довгоносик, комори, моль, комори, хлібний точильник), комор, завдають великого збитку при зберіганні зерна. Перед згодовуванням зерна тваринам необхідно перевірити його на пошкодженість шкідниками, комор. Уражене зерно перед згодовуванням знешкоджують.


1.2 Зерна злаків і бобових

Корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. Його склад і поживність по видах культур приведені в таблиці 1.2.1

Вміст протеїну в зернах злаків складає в середньому близько 10 — 14% з коливаннями від 8 до 20 % залежно від вигляду, сорту і умов зростання. Протеїн на 85—90 % складається з білків; небілкові азотисті речовини представлені аспарагіном і вільними амінокислотами.

Таблиця 1.2.1

Хімічний склад та поживна цінність зерен злаків

Зерно Зміст % У 1 кг корму
Води Протеїну Жиру Клітковини БЕР Золи Кормових одиниць Перетравного протеїну
Кукурудза 13 10,4 4,1 2,2 68,7 1,6 1,34 78

 

Овес 13 11,0 4,7 9,8 58,2 3,4 1,00 85

 

Ячмінь 13 10,1 2,1 4,0 68,0 2,8 1,21 81

 

Жито 13 12,3 2,0 2,4 68,4 1,9 1,18 102

 

Пшениця 13 13,1 2,3 2,7 67,2 1,7 1,20 117

 

Сорго 13 11,2 2,8 3,0 67,8 2,2 1,18 90

 

Просо 13 11,1 3,7 9,2 56,6 9,2 0,95 79

 

Амінокислотний склад протеїну різних зернових кормів неоднаковий (табл. 1.2.2).

Із злакових зерно кукурудзи найбідніше протеїном, зокрема лізином, триптофаном і гліцином.

Вміст жиру в зернах злаків невисокийі складає від 2 % у пшениці до 5 % у вівса. Жири концентруються у зародку зерна (до 10—17 %), а в ендоспермі їх всього -1 — 2%; вони представлені в основному тригліцеридами неграничних жирних кислот — лінолевої і олеїнової, які при відгодівлі свиней надають розм'якшуючу дію на свиняче сало. Тому в останній місяць відгодівлі багаті жиром зерна кукурудзи і вівса замінюють кормами з меншим змістом жиру — ячменем, житом, пшеницею або корнеклубнеплодами.

Таблиця 1.2.2

Вміст незамінних амінокислот в зерні злаків, г/кг

Показники Кукурудза Овес Ячмінь Жито Пшениця Сорго Просо Тритікале
Сірий протеїн % 10 10,9 11,6 12,3 14,0 11,2 11,0 15,1
Лізин 2,9 3,6 4,4 4,4 3,9 2,8 2,4 4,1
Метонін 1,9 1,6 1,8 1,7 2,1 1,1 2,6 1,3
Гістідин 2,1 1,9 2,4 2,7 2,9 2,4 1,9 3,2
Триптофан 0,8 1,4 1,6 1,1 1,8 1,0 1,5 1,4
Трионін 3,5 3,5 3,7 3,8 3,9 3,0 3,6 2,4
Валін 5,4 5,9 5,9 6,1 6,0 5,1 5,3 3,9
Аргінін 4,1 6,6 5,2 5,8 7,0 3,7 3,2 5,4
Лейцин 12,2 7.8 7,7 7,4 9,4 14,2 10,6 5,9
Ізолейцин 4,6 5,0 4,9 5,2 5,9 5,6 4,3 3,1
Фенілаланін 4,8 5,5 5,9 5,8 6,9 4,8 5,3 4,7

У зернах, покритих плівками (овес і ячмінь), зміст клітковини значно вище, ніж в зернах без плівок (голозерні культури). Голозерні сорти вівса поки широко не упроваджуються у виробництво через, порівняно невисокої врожайності. Підвищеним вмістом клітковини відрізняється також зерно проса.

Загальний вміст мінеральних речовин в зернах злаків коливається від 1,5 до 5 %; у золі переважають солі фосфорної кислоти і калій, а кальцію дуже мало (табл. 1.2.3).


Таблиця 1.2.3

Вміст макроелементів в зерні злакових, г/кг корму

Зерно Ca P Mg K Na S Cl
Кукурудза 0.5 5.2 1.4 5.2 1.3 1.0 0.5
Овес 1.5 3.4 1.2 5.4 1.8 1.3 1.4
Ячмінь 2.0 3.9 1.0 5.0 0.8 1.3 2.4
Жито 0.9 2.8 1.1 4.8 0.1 0.9 0.7
Пшениця 0.8 3.6 1.0 3.4 0.1 1.2 0.4
Сорго 1.2 3.0 1.8 3.5 0.4 0.9 0.9
Просо 0.9 5.1 1.2 4.4 0.1 1.0 0.8

По складу мікроелементів зернові корми також неоднакові (табл. 1.2.4).

Таблиця 1.2.4

Вміст мікроелементів в зерні злакових, мг/кг

Зерно Fe Co Cu I Mn Zn
Кукурудза 303 0.02 2.19 0.11 11.1 19.5
Овес 41 0.07 4.86 0.1 56.5 22.5
Ячмінь 50 0.25 3.42 0.22 22.3 21.4
Жито 63 0.08 6.86 0.09 35.4 20.0
Пшениця 40 0.03 4.87 0.06 37.5 19.0
Сорго 50 0.21 2.96 0.08 28.4 2.6
Просо 40 0.03 16.56 0.02 17.9 35.0

У більшості зерен злаків дуже мало каротину; помітні кількості (до 5 міліграм в 1 кг) виявляються лише в жовтих сортах кукурудзи. Значно багатше зернові корми токоферолами (135 мг/кг), тіаміном (2,5—5 мг/кг), рибофлавіном (0,5— 0,8 мг/кг), нікотиновою (8—60 мг/кг) і пантотеновою (7—11 мг/кг) кислотами; у зерні відносно багато холіну (0,4—1 мг/кг); у зернах вівса і ячменю виявлені кобаломіни (2,6 мкг в 1 кг), які по своїй фізіологічній дії на організм тварини є аналогами вітаміну В12.

По енергетичній цінності провідне місце належить зерну кукурудзи; у 1 кг сухого зерна міститься 1,3 корм. од., перетравність органічної речовини досягає 90 %. Проте зерно кукурудзи бідно протеїном, лізином, окремими макро- і мікроелементами, а також деякими чинниками вітамінного живлення. Тому чергове завдання подальшого розвитку зернового господарства в нашій країні — розширення виробництва зерна бобових культур, сої, гороху.

При сумісному згодовуванні зерен злаків і бобів, мають різний хімічний склад, вони проявляють в живленні тварини взаємодоповнюючу дію. При годуванні такими сумішами знижуються витрати корму на формування в організмі тварини одиниці продукції; економіка виробництва продуктів тваринництва помітно поліпшується.

Зерна бобів відрізняються високим вмістом протеїну, але, за винятком сої, бідні жиром (табл. 1.2.5).

Зерна бобових культур містять більше амінокислот, ніж зерна злакових Перетравлюється протеїн бобів тваринами значно гірше за протеїн злаків.

При згодовуванні у великій кількості зерна бобових культур у тварин в шлунково-кишковому тракті спостерігається зайве газоутворення. Пояснюється це наявністю в зернах бобових специфічних речовин, що ускладнюють перетравлення білків. У сої інгібіторами травних протеолітичних ферментів є гемаглютиніни, уреаза, ліпоксидаза, сапоніни і естроген.

Таблиця 1.2.5

Хімічний склад та поживна цінність зерен бобових

Зерно Зміст % У 1 кг корму
Води Протеїну Жиру Клітковини БЕР Золи Кормових одиниць Перетравного протеїну
Горох 13 22,2 1,9 6,4 54,1 2,8 1,17 195
Бобі 12 27,3 1,6 7,7 48,2 3,2 1,15 237

 

Соя 11 34,5 17,4 5,7 26,8 4,6 1,38 290

 

Люпин 15 33,4 4,8 14,3 29,0 3,7 1,07 230

 

Віка 14 25,8 1,3 5,3 50,6 3,0 1,16 200

 

Чину 13 26,9 1,2 5,3 50,8 3,0 1,06 220

 

Чечевіця 13 24,6 1,3 4,3 53,6 3,1 1,18 212

 

Жир зерен бобів порівняно багатий холестерином і лецитином. За змістом мінеральних речовин зерна бобів дещо багатше за голозерні злаки.

У зерні бобів міститься більше окремих мікроелементів (кобальту, йоду, молібдену і цинку), ніж в зернах злаків, але менше марганцю.

У зернах бобів міститься незначна кількість каротину; у них в порівнянні із зернами злакових в 1,5 разу більше рибофлавіну, в 2 рази тіаміну і пантотенової кислоти і в 3—4 рази холіну.

Безазотисті екстрактні речовини зерен бобів, окрім крохмалю, містять ще полісахарид галактан.

В годівлі всіх видів сільськогосподарських тварин зерна бобів використовують тільки як білковий доповнювач до вуглеводних корм; краще поєднання виходить з двох високоенергетичних зернових кормів — сої і кукурудзи.

При згодовуванні гороху, вики і чечевиці свиням від них одержують хороший приріст маси і щільне зернисте сало. Застосування люпину в кормових цілях обмежується їх гірким смаком, який обумовлений присутністю в них шкідливих для тваринних алкалоїдів — люпину і спартеїну. У практиці годування використовують сорти з малим вмістом алкалоїдів, які також вимагають спеціальних прийомів знешкодження перед згодовуванням. Селекціонери працюють над виведенням безалкалоїдних сортів люпину.

Змінна кількість алкалоїдів міститься в зернах кормової чини, які можуть викликати у тварин, особливо у коней, при непомірному згодовувані цього корму захворювання — латинізм. [1]



Информация о работе «Годівля корів»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 33698
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
49757
2
0

... з телятами 7-10 днів. На фермах необхідно мати систему розколів для виділення з стада тварин при штучному осіменінні та проведенні зооветеринарних заходів, а також при ручному паруванні. Така технологія утримання корів ефективна при організації турових зимово-весняних (лютий-березень) отелень. При цьому молодняк до виходу на пасовище досягає 3-4 місячного віку, а від корів відлучають пізно ...

Скачать
87441
15
0

... методи. Біометричну обробку даних досліджень проводили за Л.Ф. Лакіним (1990). IV. Результати досліджень 4.1 Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи В приватному сільськогосподарському підприємстві “Правда” Млинівського району Рівненської області розводять українську чорно-рябу молочну породу. Більша частина тварин у стаді чистопородні та ...

Скачать
21674
1
0

... молока понад 2.5-3 л 0,5 кг конц кормів або 1 кг густих кухонних відходів. Підгодовують тварину вранці і ввечері. Кози добре пасуться на всіх пасовищах, за винятком дуже мокрих та заболочених, де вони заражуються глистами й простуджуються. Переходити від стійлового до пасовищного утримання потрібно поступово, протягом 5 - 6 діб, щоб запобігти розладу діяльності шлунково-кишкового тракту тварин. ...

Скачать
115636
22
1

... цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу. Запропонована система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів схвалена НТР Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області (протокол №4 від 5.08.07) і НТР Міністерства ...

0 комментариев


Наверх