Вивчення давньої літератури в школі на прикладі твору "Слово о полку Ігореві"

53053
знака
0
таблиц
0
изображений

Вивчення давньої української літератури в школі

її естетичне значення

на прикладі геніального твору

«Слова о полку Ігореві»


ЗМІСТ

1.  Вступ. Літературна освіта в школі

Естетичне значення давньої української літератури

Давньоукраїнське письменство

2.  Урок №1

Тема: Давньоруська література, перлина українського ліро – епосу «Слово …». Історична основа твору.

3.  Урок №2

Тема: «Слово про похід Ігорю». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.

4.  Урок №3

Тема: Основні образи «Слова …». Ідея патріотизму.

5.  Урок №4

Тема: Зв'язок поеми «Слово…». З усною народною творчістю з героїчним епосом. Переклади «Слова…» сучасною мовою. Фольклорні мотиви.

6.  Урок №5

Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема: «Слово…» - велична пам'ятка генію нашого народу

7.  Урок №6

Контрольна робота (тестові завдання по темі «Давня українська література».

8.  Виховний захід присвячений Дню слов'янської писемності та культури

Література


ВСТУП.

 

Літературна освіта в школі.

 

Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить його духовно. Сила впливу художнього слова полягає в правдивості моделювання різних сторін і граней у дійсності, має гуманістичну основу. Засоби мистецтва слова виховують любов до Батьківщини, повагу до її мови, історії, звичаїв і традицій. Саме тому значення літератури в житті людини – це естетичне виховання юних громадян України.

Літературна освіта повинна бути зорієнтована на виховання особистості національно свідомої, духовно багатої. «У природу не все типове прекрасне, мистецтві ж, безумовно, все, бо до звичайних елементів при сприйманні творів мистецтва додається ще й думка про вміння художника, про організуючу силу», - писав А.В.Луначарський, пояснюючи вплив істинно художніх творів мистецтва на людину.

То чому ж один учень, ледве прочитавши кілька сторінок, відкладає книгу вбік: нецікаво, нудно, а другий з насолодою читає історичні твори, захоплюючись патріотизмом і відданістю героїв. Як «розкрити» перед кожним учнем красу кожного твору? Як навчити учня творчо мислити, творчо діяти? Адже реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання, бо, як свідчать наукові дослідження, учнів потрібно навчити самостійно здобувати знання, щоб потім уміти адаптуватися в соціумі й творчо працювати

Розвиток творчих навичок та здібностей учнів на уроках літератури

Постійне удосконалення методів вивчення літератури в школі вимагає приведення їх у відповідність до вимог сучасності, потреб життя, прогресивного поступу науки і суспільства.

Художня література збагачує емоційний світ учнів. Максим Рильський писав: « Література покликана в людині ясним світом запалювати любов до краси. Адже кожний художній твір повинен навчити учня утверджувати благородні моральні риси, навчити жити, і учень має його сприймати як дивну, чудову музику». У 8–12 класах програма вводить послідовне читання й вивчення художніх творів на історично-літературній основі з розкриттям творчої характеристики кожного героя й огляду етапу розвитку літератури у контексті суспільного життя. Текстуальне вивчення одного чи кількох творів, монографічна тема передбачає багатоплановий розгляд твору, зокрема його образної системи, ідейно-естетичної та моральної проблематики, авторської позиції, жанрових, композиційних, стилістичних і мовних особливостей.

Позакласна робота

Зважаючи на те, що основний курс літератури в школі спирається на спрямоване вчителем позакласне читання, програма визначає орієнтовний перелік творів для самостійного позакласного читання і відводить спеціальні уроки для бесід на матеріалі прочитаного.

Уроки позакласного читання

Позакласне читання – поняття досить містке. Воно включає в себе: ознайомлення з творами, рекомендованими програмою; розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого сприймання його творчості та епохи.

На таких уроках дуже цікаво й своєрідно проявляються художні здібності учнів, їхній естетичний смак, своєрідне «бачення» твору.

Уроки розвитку зв’язного мовлення

Тісно пов'язаний з вивченням художніх творів і літературного процесу розвиток усного і писемного мовлення учнів, основні види якого визначає програма. Для виконання рекомендуються такі завдання, які сприяють формуванню в учнів образного (художнього) і логічного (наукового) мислення, творчої уяви, естетичного почуття , критичних суджень прагнення до ідеалу.Художня література в школі відіграє велику роль у вихованні людини як громадянина України з притаманними йому мораллю та інтересами, високою культурою праці й поведінки. В.Гюго писав: «Література – це керівництво людського розуму над людським зростом». Саме вона володіє великою силою емоційного впливу на національне виховання, яке становить найважливіший фактор формування особистості.

Таким чином, розвиток художніх засобів та навичок учнів на уроках літератури сприяє глибшому розкриттю особистості учнів, формує їхній духовний світ, утверджуючи гармонійність особистості.


ЕСТЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вивчення давньої української літератури в школі й надалі залишається епізодом у навчанні як для вчителів, так і для учнів.

З одного боку, наче й зрозуміло: не можна естетично загорітися від переживань та думок, віддалених у часі, бо з «переважної більшості літературних творів того часу для нас звітрився всякий аромат і всяке зачарування» (Й. Гейзінга, «Осінь Середньовіччя»).

З іншого боку, єдине, на що здатний сучасник, - це раціоналізовано, з певною патріотичною прагматикою заглибитись у зміст давнього твору, що, може, полишить відчуття доторку до антикваріату – не більше; чи, може, подивує думкою, що викличе якість актуальні асоціації.

Так, пройнятися почуттями у думками людей, які жили кілька віків тому, спробувати прожити їхні захоплення й пристрасті, пройти їхній шлях пошуку – річ не проста, а то й неможлива. Саме тому пам’ятки давньої української літератури не викликають інтересу в читацького загалу – навіть якщо сотні разів повторити, що це чималий етап у розвитку нашого письменства, що там – джерела багатьох літературних традицій, наша художня та історична пам'ять…

То, може, взагалі сучасній людині (зокрема вчителеві та учню) не дано збагнути естетичний смисл та заряд давнього тексту, мати від нього задоволення?

На мою думку, пам’ятки давньої літератури можуть викликати естетичне відчуття, переживання лише в тих, хто розуміється на мистецтві художнього слова, бо естетичні переживання – це не емоція, спонтанний катарсис, наївна співмірність з висловленою у творі емоцією, а проникнення у художню структуру твору, розуміння, пізнання її. Словесні твори давнини естетичні не самі по собі, а можуть бути естетично реалізовані в художньому сприйманні читача. Отже, вирішальне значення має його естетичний досвіт – та необхідна база, яка має можливість збагнути поетику тексту, відгукнутися на нього, незважаючи на те, що між моментом його створення і рецепцією читача лежать століття.


ДАВНЬОУКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО

«Слово о полку Ігореві»

 

Ця давньоукраїнська героїчна поема ХІІ ст., вершинне явище національної епічної традиції й самого орнаментального стилю письменства Київської Русі, тісно пов’язана з попередньою і сучасною художньою словесністю та має вельми значну літературну історію в часи наступні. Неповторна, найвідоміша пам'ятка давніх українців – того ж значення й подекуди звучання, що й епос французів «Пісня про Роланда», німців «Пісня про Нібелунгів», англійців «Беовульф», іспанців «Пісня про мого Сіда», грузинів «Витязь у тигровій шкурі», вірмен «Давид Сасунський», киргизів «Манас», японців «Повість про дім Тайра» тощо. Водночас «Слово о полку Ігореві» багатьма ланками сполучене з книжною і народною словесністю з найдавнішої княжої доби, зокрема традицією дружинної творчості. Поема вплинула на інші писання (скажімо, фактичну вторинною є одна з перших пам'яток російської літератури «Задонщина» - наслідування «Слова…»). Яку ж найзагальнішу стислу характеристику можна дати художній словесності Київської Русі попередньої доби – тому грунтові, мистецьки вже не одноразово опрацьованому, на якому зросла наша визначна пам'ятка ?

По-перше, українське художнє слово з давніх – давен функціонувало в фольклорній і власне літературній системах. Вони не були замкненими, а активно взаємодіяли. Завдяки цьому давньоукраїнське письменство є, наприклад, і свого роду документом «буття фольклору», присутньому в ньому тією чи іншою мірою. У «Слові…», зокрема знайдемо компоненти голосів і заклять природних сил, міфофольклорні образи, символіку і тропи народнопоетичного типу.

По – друге, публікації й дослідження останніх десятиліть в Україні суттєво збагатили уявлення про її художню словесність. У галузі літератури в обіг увійшла найдавніша пам'ятка – «Вересова книга». Вона, можливо, потребує додаткових доказів своєї справжності, але в ХХ й ХІХ століттях із цього погляду скептично оцінювали й «Слово…». «Вересова книга», ця українська «Одіссея», випалена староукраїнським письмом («до кирилицею») на дубових дощечках. Ця збірка епічних творів – літопис далеких предків, найповніше відображення української первісної міфології. Ще давніше є «Рукопис Войнича» - пам'ятка на пергаменті , що є посланням оріян хозарам. Присвячений полеміці з приводу язичницької віри праукраїнців рукопис показує давність української мови, її лексики. Тож маємо підстави віднести початки давньоукраїнської літератури ще в дохристиянські часи.

 

Вам слово, літописці й віщуни,

Часів далеких непідкупні свідки.

Вам вигадок не взяти анізвідки

В бувальщинах нових старовини.

Обмани і облуди нам доволі,

Хвали пустої і лихої долі!

Пройдемося сторінками сторіч.

За фальш та кривду –

Плата головами.

Тож розповідь про Ігореву січ

Почнемо, братія, щирими словами

 

 

М.Ю.Брайчевський

Світова література знає не так уже багато творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. Саме до таких пам'яток належить безсмертне «Слово о полку Ігореві» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поетична пісня – заклик, що лине з глибини сивих віків й відлунює в наших серцях.

Земля і держава предків наших – Русь – у часи свого розквіту була великою й сильною, забудованою незліченними містами, населеною працелюбним людом – хліборобами – ратаями, ремісниками, рибалками, мисливцями. На сторожі їхньої мирної праці стояли мужні воїни.

Через війни, пожежі, стихійні лиха, з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до нас небагато. Від ХІ до Х Уст. Жоден з них, на жаль, не зберігся у первісному вигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Але й крупиці письмових творів, що дійшли до нас крізь віки, свідчать про високу культуру Русі ХІІ ст., про наявність кількох літературних шкіл, про багатогранність жанрів. Твори Климента Смолятича, Кирила Туровського, Києво-Печерський патерик, повість об убієнні Андрія Боголюбського, повість Петра Бориславина про Володимира Галицького, моленіє Данила Заточника, твори Володимира Мономаха та інших авторів, відомих і безіменних, - всі вони чудові за формою й змістом. Літописи велися в кожному місці, в кожному монастирі. Літописці працювали майже у кожного князя й навіть в простій церкві.

У першій половині ХІ ст.. за часів Ярослава Мудрого в політичному житті Русі розпочався процес дроблення. Особливої гостроти він набув, коли Чернігівське князівство закріпилося за Олегом Святославичем онуком Ярослава Мудрого – та його нащадками. Саме Олега автор «Слова…» називає Олегом Гориславичем, вказуючи, що від нього й таких як він князів «сеяшется и растяшеть уособицями» руська земля. Приблизно в цей самий час відокремилось і Галицьке князівство, закріпившись за «Ростиславичами».

Вже багато років дослідники цієї видатної пам’ятки намагаються розгадати його таємниці. Одна з них – це авторство «Слова…».

Друга таємниця твору в часі його написання. Існує гіпотеза, що текст епосу датується 1185 – 1187 рр. Цілий ряд дослідників датує його 1186 рік. Єдиний відомий нам текст «Слова…» був у складі збірника, що зберігся в бібліотеці вже закритого Спасо-Ярославського монастиря.

Ідея національно – визвольної боротьби так гостро не ставилась в жодній слов'янській літературі. В кожний історичний період вона червоною ниткою проходила через усю світову літературу. Починаючи саме зі «Слова о полку Ігоревім»

Урок №1

 

Тема. Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору.

Мета. Ознайомити школярів з давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, ідейно – тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати свої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Теорія літератури. Історична основа твору, гіпотези авторства.

Обладнання. Міні-виставка «Видатні пам’ятки давньоруської літератури», текст «Слова…», учнівські малюнки до твору, історичні матеріали, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.

Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?

Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

Вступне слово вчителя.

У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави, оспіваної в давньоруських билинах і літописах. Київська Русь уже в кінці Х ст.. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги.

Високим був міжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав «матір'ю міст руських». За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язки з різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV .

Найвище піднесення східнослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства.

Чим пояснюється такий швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі?

Насамперед, загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі і ремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивного міського будівництва. Розвивались такі міста як Чернігів, Полоцьк, Галич, Смоленськ, Ростов, Володимир. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.

Прийняття християнства та загально високий рівень культури Київської Русі посилили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.

Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом , своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX – XX ст.. (Звертається увага на міні – виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури).

Історична основа «Слова…».

 

Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним. Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який в XI ст.. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.

Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст..

Ідея : заклик до єдності князів

Основна думка: тільки в єдності – сила

Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова

Авторство «Слова…»:

Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.

Ідейно - художній зміст «Слова…»

Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.

Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.

Князя підтримує брат Всеволод.

Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.

Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.

Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.

Робота над змістом твору.

На запитання вчителя учні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.

З якою промовою звертається автор до читача?

Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна ?

Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?

Що свідчить про неминучість битви?

В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?

Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?

Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемолот?

Який сон бачив Святослав?

Яке золоте слово «зронив» князів?

Коротке повідомлення учня 8-го класу

Понад вісім століть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився, а набуває все ширших та ширших розмахів.

Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які дійсно люблять свою батьківщину, свій народ.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання учням.

Встановіть відповідність між поняттями.

Мусін - Пушкін таємниця

«Слово…» поема

Князь Ігор рукопис

Жанр половці

Автор пам’ятка

Більше тисячі дослідження

 

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення

«Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»

Скласти самостійно тестові завдання до даної теми.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання.

Скласти план, до твору, короткі повідомлення про мову поеми.


Урок №2

 

Тема. «Слово про похід Ігорів». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.

Мета. Ознайомити учнів із сюжетом та особливостями композиції давньоруської пам’ятки; розкрити багатство лексики «Слова …», її образність народність; розвивати навички виразного читання, переказування й коментування сюжету «Слова…»; формувати естетичний смак у школярів; виховувати відчуття патріотизму, захоплення художнім словом.

Тип уроку. Комбінований.

Теорія літератури. Сюжет, композиція.

Обладнання Ілюстрації до твору з пейзажами, малюнки учнів, дидактичний матеріал (тестові завдання).

 

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент

II.  Перевірка домашнього завдання

1.         Орієнтовний план змісту «Слова….»

Вступ

1.         Роздуми автора про засоби поетичної оповіді.

2.         Зачин.

3.         Основна частина.

а. похід Ігоря

б. спів про великого Святослава

в. повернення Ігоря на Руську землю.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Ніхто не скаже про художній твір краще, ніж сам цей художній твір. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро – епосу «Слово про похід Ігорів».

IV .Актуалізація опорних знань. Вікторина «Хто з героїв»

Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.

1.         «Тоді … ізронив злоте слово, із сльозами змішане…». (Святослав)

2.         «…Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону».(Ігор)

3.         «…свої віщії персти нажівії струни накладає, - і вони самі князям славу розкотали». (Боян)

4.         «…Біжить сірим вовком». (Гзак)

-           Проблемне запитання.

Хто може вважати твір «Слово…» більше «своїм» - російський, український чи білоруський народ? Чи варто «ділити» твір?

V. Оголошення теми, мети уроки.

VI. Основний зміст уроку.

 


Информация о работе «Вивчення давньої літератури в школі на прикладі твору "Слово о полку Ігореві"»
Раздел: Зарубежная литература
Количество знаков с пробелами: 53053
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
109467
0
0

... подібного твору в усій слов’янській літературі нема!» – зазначав Митрополит Іларіон [23; 131]. Мета нашого дослідження полягала в поясненні питання християнського світогляду та язичницьких традицій у «Слові о полку Ігоревім». Реалізація поставленої мети зумовила і необхідність вирішення таких завдань. Ми спробували систематизувати наявні в українському літературознавстві погляди на обставини ві ...

Скачать
41144
0
0

... любов до рідної землі, до свого народу, – все це не потребувало ніякого наукового філософського обґрунтування чи обговорення. Слова сприймались як молитва.   2.  Мовний світ Біблії. Біблійні мотиви в українській літературі   Повне видання Біблії українською мовою здійснив видатний мовознавець, історик церкви, митрополит Іван Огієнко. Перекладена ним на українську мову Біблія вперше вийшла за ...

Скачать
156685
0
0

... серед народу на покоління, а скоріше навіки. Висновки Гадаю, що, як авторові роботи, мені вдалося справити з її метою, тобто висвітленням творчості Володимира Сосюри в контексті літератури Донбасу. Володимир Сосюра і Донбас – нерозривні і про це можна було переконатися прочитавши написану мною роботу. В творчості Володимира Сосюри ми побачили Донбас як географічне явище, як об’єкт спогадів ...

Скачать
136432
0
0

... у "iстинну вiру", проте його успiхи були вкрай незначними. Люди розбіглися по лiсах i дiбровах. Цей край залишався язичницьким принаймi до кiндя ХII столiття. Розділ ІV. Пережитки язичництва в Київській Русі після прийняття християнства Процес християнiзацiї держави йшов повiльно, а незрiдка й хворобливо, населення гостро реагувало на новi iдеологiчнi віяння, що розповсюджувалися по всiх ...

0 комментариев


Наверх